Постанова

від 28.08.2023 по справі 916/2533/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2533/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022, суддя суду першої інстанції Літвінов С.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 06.12.2022

по справі №916/2533/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ"

про стягнення 202 371,58 грн.;

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" 202 371,58 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем договору про фінансовий лізинг №FLL-11-32 від 29.11.2021.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ" заборгованість відповідача за договором фінансового лізингу №FLL-11-32 від 29.11.2021 у розмірі 202 371,00 грн. та 2 481,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявна заборгованість за договором фінансового лізингу №FLL-11-32 від 29.11.2021 у сумі 202 371,58 грн. та станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги, не надав.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22.

Апелянт зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" не повідомлялось про відкриття провадженні по справі, не отримувало копії позовної заяви із доданими до неї документами, не повідомлялось про день та час слухання справи і відповідно не мало можливості надання суду доказів та доведення перед судом необґрунтованості позовних вимог ТОВ "ВІННЕР ЛІЗИНГ".

Також апелянт послався на те, що з 24 лютого 2022 року в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, ТОВ "ТД ОДІССЕЙ" об`єктивно не мало можливості виконувати зобов`язання по сплаті платежів за Договором лізингу №FLL-11-32 від 29.11.2021. Дія для "ТД ОДІССЕЙ" обставин непереборної сили підтверджується повідомленням торгово-промислові палати в Україні від 28 лютого 2022 року.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішенням Господарського суду Одеської області від 06 грудня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ" у повному обсязі.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

26.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22.

Позивач вказав, що відповідачем було порушено умови Договору про фінансовий лізинг щодо оплати лізингових платежів, тому позивачем було застосовано процедуру розірвання Договору та вилучення Об`єкту лізингу, яку сторони погодили між собою шляхом укладення Договору. Додатково відповідачем добровільно було підписано видаткову накладну №16 від 28 червня 2022 року про повернення об`єкту лізингу, яка підписана директором Відповідача Резчиковим Миколою Олексійовичем та директором позивача Камінським Антоном Сергійовичем.

На думку позивача, відповідач порушив умови Договору про фінансовий лізинг та не повідомив Позивача про настання форс-мажорних обставин в порядку, шо встановлений договором для сторін, а надане відповідачем повідомлення № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України не відповідає вимогам сертифікату Торгово-промислової палати в розумінні Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», та не може бути враховано як підставу невиконання ним своїх зобов`язань по Договору про фінансовий лізинг.

Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ОДІССЕЙ» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22 залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2533/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Таран С.В., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи № 916/2533/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/2533/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів 1) сплати судового збору у встановленому законом розмірі 2) направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ" - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

26.06.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "ТД ОДІССЕЙ" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. До даної заяви було додано докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ". Таким чином, недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.07.2023; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 29.06.2023, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/2533/22, направлялася на адресу сторін у справі засобами поштового зв`язку у встановленому законом порядку та була отримана позивачем - 06.07.2023. Копія даної ухвали була отримана апелянтом особисто 07.07.2023, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ЛІЗИНГ» (далі - «Віннер») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ОДІССЕЙ» (далі - «Лізингоодержувач») укладений Договір про фінансовий лізинг № FLL-11-32-1016 (далі - «Договір»).

Відповідно до п. А договору Об`єкт фінансового лізингу (далі - Об`єкт лізингу) - автомобіль або інша річ, передається в лізинг за цим Договором, зазначена в Специфікації.

Відповідно до Додатку № 5 до Договору Об`єктом лізингу є автомобіль Hyundai Tucson VIN НОМЕР_1 .

Відповідно до п. В Договору вартість Об`єкта лізингу: 1 334 180 гривень 00 копійок (один мільйон триста тридцять чотири тисячі сто вісімдесят гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 20 %.

Відповідно до преамбули Договору Сторони погодили загальні комерційні умови фінансового лізингу у Додатку № 1 до Договору .

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 1 до Договору Договір регулює правовідносини з фінансового лізингу щодо Об`єкта лізингу. Об`єкт лізингу був обраний у відповідності до специфікації Лізингоодержувачем. що визначена в Додатку № 5 та в повній мірі відповідає вимогам Лізингоодержувача.

Відповідно до п. 3.2 Додатку № 1 до Договору Віннер придбаває Об`єкт лізингу (отримує право власності на Об`єкт лізингу) та передає Лізингодержувачу Об`єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та цього Договору.

Відповідно до п. 6.1 Розділу 6 Додатку № 1 до Договору для експлуатації Об`єкта лізингу відповідно до умов цього Договору Лізннгоодержувач щомісяця виплачуватиме ВІННЕР Щомісячні Лізингові платежі у відповідності та у строки визначені Планом відшкодування, що являє собою невід`ємну частину цього Договору, та інших положень Договору. Кожний Щомісячний Лізинговий платіж включає в себе: частину від Обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину Вартості Об`єкта лізингу); Винагороду ВІННЕР; комісії ВІННЕР.

Відповідно до Розділу 2 Додатку № 1 до Договору План відшкодування - Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, наведений в Додатку №2 до Договору.

Відповідно до п. 6.7 Додатку № 1 до Договору Лізингоодержувач сплачує Лізингові платежі у строки, визначені у Плані відшкодування.

Відповідно до п. 5.4 Додатку № 1 до Договору у Плані відшкодування відображаються Лізингові платежі з урахуванням відсотків (процентів/процентної ставки) за використання Обсягу фінансування. Дані суми вважаються узгодженими.

Відповідно до п. 6.13 Додатку № 1 до Договору Сплата Лізингоодержувачем Щомісячного Лізингового платежу відповідно до пунктів 6.6., 6.12. цього Додатку, є підтвердженням належного надання ВІННЕР та прийняття Лізингоодержувачем послуг за відповідний місяць, за який здійснюється Щомісячний Лізинговий платіж. У випадку сплати Щомісячних Лізингових платежів авансом, послуги вважатимуться наданими по завершенню відповідних періодів, за які здійснено такі Щомісячні Лізингові платежі авансом. Сторони домовились вважати рахунки-фактури. видані ВІННЕР та направлені Лізингоодержувачу. як це передбачено цим Договором, актами прийому-передачі відповідних послуг, укладеними Сторонами.

Відповідно до п. 5.3 Додатку № 1 до Договору Сторони погоджуються, що Лізингові платежі та інші Платежі, що підлягають виплаті за цим Договором на користь ВІННЕР. відображають справедливу вартість Об`єкта лізингу. Лізингові платежі, інші Платежі, а також будь-які інші платіжні зобов`язання, передбачені цим Договором, розраховуються в порядку, визначеному Планом відшкодування та Тарифами.

Відповідно до п. 5.5 Додатку № 1 до Договору Лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок, зазначений ВІННЕР у Договорі не пізніше дати, вказаної у Плані відшкодування, незалежно від виставлення рахунку-фактури ВІННЕР. Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню Лізингоодержувачу, за винятком випадків, визначених Договором.

16 грудня 2021 року Сторони підписали Додаткову угоду до Договору, якою внесли зміни до Графіку покриття витрат та виплати Лізингових платежів (План відшкодування) за затвердили його відповідно до Додатку № 8 до Договору.

Відповідно до вимог Додатку № 8 до Договору від 16 грудня 2021 року Відповідач оплатив: Адміністративний платіж - 33 354,50 грн., 02.12.2021; Авансовий платіж, 5 % вартості Об`єкту лізингу, у розмірі 66 836,00 грн., 07.12.2021; Авансовий платіж, 5,3 % вартості Об`єкту лізингу, у розмірі 70 000.00 грн., 09.12.2021; Авансовий платіж. 5.3 % вартості Об`єкту лізингу, у розмірі 70 000,00 грн., 10.12.2021; Авансовий платіж. 4,4 % вартості Об`єкту' лізингу, у розмірі 60 000.00 грн., 14.12.2021.

Об`єкт лізингу було передано відповідно до Акту № БЕЕ-11-32-1016/1 про приймання-передачу автомобіля від 16 грудня 2021 року .

Відповідно до умов Договору Відповідачем було сплачено Лізинговий платіж № 1 у розмірі 51 733,20 грн. 18 лютого 2022 року.

Позивач послався на те, що починаючи з Лізингового платежу № 2 (за лютий 2022 року, який мав бути сплачений 28 лютого 2022 року) Відповідач порушував умови Договору щодо оплати Лізингових платежів.

В зв`язку з порушенням Відповідачем строків оплати Лізингових платежів Позивач надіслав Відповідачеві Вимогу № 1 (вих № 2405-03 від 24.05.2022) щодо сплати заборгованості на загальну суму 152 462,87 грн.

В зв`язку з неоплатою заборгованості після надіслання Вимоги № 1 щодо сплати, відповідно до умов п. 12.6.1 Додатку № 1 до Договору, Позивач 15 червня 2022 року надіслав Відповідачеві Повідомлення-вимогу про розірвання договору фінансового лізингу № №FLL-11-32 від 29.11.2021, в якому повідомив про розірвання Договору починаючи з 27 червня 2022 року та необхідність сплати заборгованості з лізингових платежів у розмірі 202 371, 58 грн.

28 червня 2022 року Позивачем згідно Акту вилучення об`єкту лізингу за договором фінансового лізингу № №FLL-11-32 від 29.11.2021, в присутності понятих було вилучено Об`єкт лізингу та повернуто Позивачеві. Відповідачем також було підписано видаткову накладну №16 від 28 червня 2022 року про повернення Об`єкту лізингу .

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з таких підстав.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 1-4 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5, 6, 10, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2533/22, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Як вбачається з матеріалів справи, копія даної ухвали була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" на адресу - 65111, Одеська область, місто Одеса, вул. Паустовського, будинок 2А, офіс 84, повернута поштою без вручення адресату з позначкою: адресат відсутній.

В той же час, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" є 65111, Одеська область, Лиманський район, село Ілічанка (з), вул. Паустовського, будинок 2А, офіс 84.

Суд першої інстанції також перевіряв юридичну адресу відповідача та відповідно до наявної у матеріалах справи довідки (т.1 а.с. 81), адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" є 65111, Одеська область, Лиманський район, село Ілічанка (з), вул. Паустовського, будинок 2А, офіс 84.

Аналогічна адреса відповідача була вказана в позовній заяві та в Договорі фінансового лізингу №FLL-11-32-106. Крім того, саме на цю адресу позивач направляв копію позовної заяви. Адреса, на яку господарський суд дійсно направляв поштову кореспонденцію, не співпадає із юридичною адресою відповідача у даній справі, оскільки не містить відомостей: Лиманський район, село Ілічанка (з).

В матеріалах справи, а саме в Договорі фінансового лізингу №FLL-11-32-106 зазначено також адресу ТОВ "ТД ОДІССЕЙ" для листування, а саме 65000, м. Одеса, вул. Желябова, буд. 1, офіс 401.

З огляду на викладене вище, Господарський суду Одеської області не направляв на юридичну адресу відповідача чи на вказану ним в договорі адресу для листування копію ухвали Господарського суду Одеської області від 04.10.2022, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2533/22, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Крім того, суд першої інстанції не направляв копію даної ухвали і на електронну адресу відповідача чи у його електронний кабінет.

В матеріалах справи також відсутні інші докази повідомлення ТОВ "ТД ОДІССЕЙ" про розгляд справи №916/2533/22 за позовною заявою ТОВ "ВІННЕР ЛІЗИНГ".

Направлення судом поштової кореспонденції на не повну та неправильну адресу відповідача у даній справі свідчить про невиконання вимог процесуального закону щодо повідомлення учасника справи про розгляд справи господарським судом.

Таким чином, суд першої інстанції жодним чином не повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" про розгляд справи №916/2533/22 за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" про стягнення 202 371,58 грн. заборгованості.

Такими діями суд першої інстанції позбавив апелянта права надати свої заперечення щодо суті позовних вимог, надати відзив на позов, докази, що спростовують доводи позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи те, що ТОВ "ТД ОДІССЕЙ" не було жодним чином повідомлено про розгляд справи №916/2533/22 за позовною заявою ТОВ "ВІННЕР ЛІЗИНГ" та апелянт вказує на обставини такого не повідомлення, як на довід апеляційної скарги, колегія суддів доходить до висновку, що в силу положень п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України, таке порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22.

Щодо суті позовних вимог.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ст. ч.6, 7 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором. Лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як вбачається з Додатку № 8 до Договору від 16 грудня 2021 року Відповідач зобов`язаний внести, окрім іншого, наступні лізингові платежі у наступні строки:

- 31.01.2022 - 51 733,20 грн.;

- 28.02.2022 - 51 277,08 грн.;

- 31.03.2022 - 50 820,96 грн.;

- 30.04.2022 - 50 364,83 грн.;

- 31.05.2022 - 49 908,71 грн.

Відповідно до умов Договору Відповідачем було сплачено Лізинговий платіж № 1 у розмірі 51 733,20 грн. 18 лютого 2022 року.

Докази сплати інших лізингових платежів у матеріалах справи відсутні

В зв`язку з неоплатою заборгованості, Позивач 15 червня 2022 року надіслав Відповідачеві Повідомлення-вимогу про розірвання договору фінансового лізингу № №FLL-11-32 від 29.11.2021, в якому повідомив про розірвання Договору починаючи з 27 червня 2022 року та необхідність сплати заборгованості з лізингових платежів у розмірі 202 371, 58 грн.

Таким чином, Договір фінансового лізингу № №FLL-11-32 від 29.11.2021 було розірвано.

В той же час, колегією суддів встановлено наявність заборгованості відповідача за договором фінансового лізингу № №FLL-11-32 від 29.11.2021.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що з 24 лютого 2022 року в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, ТОВ "ТД ОДІССЕЙ" об`єктивно не мало можливості виконувати зобов`язання по сплаті платежів за Договором лізингу №FLL-11-32 від 29.11.2021, що підтверджується повідомленням торгово-промислові палати в Україні від 28 лютого 2022 року.

Відповідно до п. 17.1 Договору про фінансовий лізинг від 29.11.2021, у випадку якщо внаслідок Форс-мажорних обставин будь-яка Сторона не може виконувати або затримує виконання будь-яких своїх зобов`язань за цим Договором та негайно інформує про це іншу Сторону, зазначаючи обставини, що складають форс-мажор разом із тими доказами, які можливо надати, а також приблизний строк, протягом якого виконання своїх зобов`язань за цим Договором такою Стороною буде унеможливлене або відстрочене. Сторона, яка зазнала впливу таких Форс-мажорних обставин, звільняється від відповідальності перед іншою Стороною за невиконання або відстрочення у виконанні своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 17.2 Договору, для цілей цього пункту "Форс-мажорна обставина" означає будь-які непередбачувані на момент укладення цього Договору обставини, що знаходяться поза сферою контролю Сторін, включаючи, без жодних обмежень вищезазначених загальних положень, страйки, заворушення, війни, пожежі, вибухи, повені, землетруси, а також інші природні стихійні лиха, що підтверджується сертифікатом/довідкою ТПП.

Таким чином, Відповідач порушив умови Договору та не повідомив Позивача про настання Форс-мажорних обставин в порядку, що встановлений договором для сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Слід зазначити, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є однією з функцій ТПП, затверджених Статутом ТПП України та Законом України «Про торгово-промислові палати України», надалі - закон № 671/97-ВР.

Звернення суб`єктів господарської діяльності до ТПП України за отриманням сертифіката для засвідчення форс-мажорних обставин є належним доказом їх засвідчення відповідно до законодавства України.

Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків сторін. У разі судового процесу сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів суд приймає рішення.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлюється регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин, який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 за №44(5).

Відповідно до регламенту форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, зобов`язання, контракту, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тягар доказування форс-мажорних обставин покладено на заявника, а посилання на лист не буде визнано таким.

Таким чином, надане Відповідачем повідомлення № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово- промислової палати України з назвою «Всім, кого це стосується», не відповідає вимогам сертифікату Торгово-промислової палати в розумінні Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Договору про фінансовий лізинг №FLL-11-32 від 29.11.2021 та не може бути враховано як підставу невиконання ним своїх зобов`язань по Договору про фінансовий лізинг №FLL-11-32 від 29.11.2021.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки:

- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

З огляду на викладене вище, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, апелянт не спростував виникнення у нього заборгованості зі сплати лізингових платежів у сумі 202 371,58 грн. Крім того, відповідач не надав жодних доказів сплати такої заборгованості.

Тому, колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення 202 371,58 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме не було жодним чином повідомлено відповідача про розгляд справи №916/2533/22, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви покладаються на відповідача.

Не дивлячись на часткове задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта, оскільки за результатами перегляду рішення позовну заяву було задоволено.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 по справі №916/2533/22 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

« 1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" (65111, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Ілічанка (з), вул. Паустовського, буд. 2А, офіс 84, код ЄДРПОУ 44211001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ" (08111, Київська обл., Бучанський р-н, с. Капітанівка, вул. Дачна, 5-А, код ЄДРПОУ 40334203) заборгованість за договором фінансового лізингу №FLL-11-32 від 29.11.2021 у розмірі 202 371,58 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ОДІССЕЙ" (65111, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Ілічанка (з), вул. Паустовського, буд. 2А, офіс 84, код ЄДРПОУ 44211001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ЛІЗИНГ" (08111, Київська обл., Бучанський р-н, с. Капітанівка, вул. Дачна, 5-А, код ЄДРПОУ 40334203) витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у сумі 3035,58 грн.»

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Постанову складено та підписано 28.08.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран