Постанова

від 28.08.2023 по справі 908/668/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2023 року м. Дніпро Справа № 908/668/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Березкіної Е.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023р. (суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст додаткового рішення складено 08.06.2023р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія", м. Запоріжжя

до: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вороніна 29", м. Запоріжжя

про стягнення 164 722,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вороніна 29" про стягнення заборгованості за договором надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних та електричних мереж від 21.05.2021р. № 07-21 у розмірі 164 722,96 грн, а саме: 114 999,97 грн основного боргу, 32 307,30 грн пені, 2 162,33 грн 3 % річних та 15 253,36 грн інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов укладеного між сторонами договору №07-21 від 21.05.2021р. про надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних та електричних мереж не оплачено надані у період грудень 2021 року, січень - грудень 2022 року послуги, у зв`язку з чим станом на 24.02.2023р. обліковується заборгованість у сумі 114 999,97 грн за прострочення відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг позивачем нараховано пеню у розмірі 32 307,30 грн, 3% річних у сумі 2 162,33 грн та інфляційні збитки 15 253,36 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

16.05.2023р. до суду від Відповідача надійшла заява за вих. від 11.05.2023р. про ухвалення додаткового рішення у справі №908/668/23, в якій останній просив суд стягнути з ТОВ КК "Мрія" на користь ОСББ "Вороніна 29" 13 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023р. заяву задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія "Мрія" на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вороніна 29" 7 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія", в якій просить додаткове рішення суду від 30.05.2023р. скасувати.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки викладені у додатковому рішенні господарського суду не відповідають обставинам справи та наданим документам.

Апелянт зазначає, що не згоден з сумою, яку визначену до стягнення у розмірі 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено в повному обсязі наданий Відповідачем договір про надання правової допомоги від 01.06.2021р. з додатком №1 до договору, Акт про приймання-передачі виконаних робіт за надання юридичних послуг згідно договору від 01.06.2021р., яким визначено розмір гонорару у сумі 13 500,00 грн. Позивач вважає надані Відповідачем документи не підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

Скаржник вважає, що тривалість підготовки документів та загальна вартість виконаних робіт є явно завищеними, не відповідає принципам розумності, обґрунтованості та є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Позивач вважає, що в поданих Відповідачем документах не міститься інформація про підготовку відзиву саме по справі №908/668/23. Вартість послуг адвоката наданими документами також не підтверджується. Жодного посилання на справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, Акт про приймання-передачу виконаних робіт за надання юридичних послуг згідно договору від 01.06.2021р. не містить.

На переконання Скаржника, оскільки Відповідач порушив свій обов`язок щодо отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а отже Відповідач не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Також умовами договору та додатком до нього не передбачено суму для складання заперечення на претензію щодо погашення заборгованості №023-02/06 від 04.01.2023р., тому і сума 3 000,00 грн є необґрунтованою.

Скаржник зауважує, що 03.04.2023р. в Акті про приймання-передачу виконаних робіт за надання юридичних послуг згідно договору від 01.06.2021р. пунктом 2 визначено суму 4 500,00 грн за участь у судових засіданнях, надано квитанцію від 03.04.2023р. на підтвердження оплати, але рішення Господарського суду Запорізької області було винесено 08.05.2023р. і Відповідач на момент підписання Акту 03.04.2023р. не міг знати скільки судових засідань відбудеться, отже сума 4 500,00 грн є завищеною, детально не обґрунтованою адвокатом.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами Позивача та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 28.08.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Чус О.В.,Орєшкіної Е.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/668/23, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Березкіної Е.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2023р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Березкіної Е.В., Дарміна М.О., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023р. у справі №908/668/23 прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вороніна 29" та просило стягнути на свою користь 114 999,97 грн основного боргу, 32 307,30 грн пені, 2 162,33 грн 3 % річних та 15 253,36 грн інфляційних збитків.

На адресу Господарського суду Запорізької області 13.04.2023р. надійшло клопотання Відповідача про стягнення витрат на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

16.05.2023р. до суду від Відповідача надійшла заява за вих. від 11.05.2023р. про ухвалення додаткового рішення у справі №908/668/23, в якій останній просив суд стягнути з ТОВ КК "Мрія" на користь ОСББ "Вороніна 29" 13 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач свою заяву обґрунтовував наступним: рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023р. у справі №908/668/23 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вороніна 29" про стягнення 164 722,96 грн. У зв`язку з безпідставним позовом позивача по справі не було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу з позивача. Відповідачем під час розгляду даної справи понесено судові витрати на правову допомогу в сумі 13 500,00 грн, які за приписами ч. 4 ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

01.06.2021р. між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Вороніна 29" (Замовник) та адвокатом Здорик Олександр Ігоревич (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно із п. 1.1. договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується за винагороду в межах умов цього договору вчинити від імені та за рахунок Замовника наступні дії: надавати правову допомогу Замовнику в судах як першої, а при необхідності на окремо обговорених умовах і другої інстанції за поданням інтересів Замовника, а також виконувати інші доручення Замовника правового характеру як окремо обумовлені сторони, так і узгоджені цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, Замовник зобов`язується сплатити винагороду, додаткову винагороду, компенсації і компенсувати фактичні витрати Виконавця, пов`язані з виконанням доручення в розмірі та на умовах, визначених Додатком № 1 до договору, який є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 4.1. договору визначено, що договір про надання правової допомоги вступає в силу з дати його укладання, вказаною на першій сторінці договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.06.2021р., гонорар Адвокату розраховується за такими тарифами:

- 1 500,00 грн. за 1 годину роботи Адвоката, пов`язана з підготовкою до судового розгляду справи загалом та до кожного судового засідання окремо, включаючи, але не обмежуючись: час, витрачений на зустрічі з Клієнтом, включаючи час, необхідний для прибуття на місце зустрічі (в межах м. Запорожжя складає 1 годину), час, витрачений на консультування Клієнта, ознайомлення з матеріалами Справи, підготовку та подання процесуальних документів (позовна заява, заява, скарга, клопотання та ін.), вчинення інших процесуальних дій (подання оголошень, отримання копії рішення та виконавчого листа та ін.) (п. 1.1.);

- 1 500,00 грн. за 1 годину роботи Адвоката, пов`язаної зі збором додаткових матеріалів та доказів у справі (зустрічі та опитування осіб, які беруть участь у справі, свідків, фахівців, експертів, ін. осіб), ознайомлення з документами, отримання відповідей на запити, висновків фахівців та результатів призначеної для справі експертизи та ін. (п. 1.2.);

- 1 500,00 грн. за 1 годину роботи Адвоката, пов`язаної з участю у судових засіданнях, якщо судове засідання не відбулося не з вини Адвоката, то оплаті підлягає вся вартість 1 години роботи (п. 1.3.);

- 1 000,00 грн. за 1 годину роботи Адвоката, пов`язаної із підготовкою документів до судового засідання, у вартість якого входить вартість канцелярії.

Згідно із п. 2 Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.06.2021р., у разі виконання доручення Клієнта за межами м. Запоріжжя, Клієнт додатково компенсує Адвокату втрачений прибуток у сумі 1 000,00 грн. за кожний день перебування у від`їзді, що розпочався (після 00-00), витрати на проїзд будь-яким видом транспорту (авіа переліт додатково узгоджується з Клієнтом), а також компенсує витрати з оренди житла в сумі 300,00 грн. на день та харчування у сумі 100,00 грн. на день.

Пунктом 3 Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.06.2021р. визначено, що Акти приймання-передачі наданих послуг складаються Адвокатом за кожний місяць або за весь термін дії договору. Не підписання Клієнтом акта не тягне за собою скасування зобов`язання з оплати, оскільки Клієнт має право протягом усього терміну дії договору письмово відмовитися від послуг, що надаються за договором, і відсутність такої відмови тягне за собою оплату Винагороди за договором за фактичний час дії договору.

03.04.2023р. сторонами був підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт за надання послуг згідно договору від 01.06.2021р., відповідно до якого, Адвокат Здорик Олександр Ігорович, діючий на підставі свідоцтва № 001618 від 29.03.2018р., виданого Радою адвокатів в Запорізькій області, в подальшому - "Виконавець", з одного боку, та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вороніна 29", в подальшому - "Замовник", з іншого боку, надалі - "Сторони", уклали цей акт про нижченаведене:

"Виконавець" надав, а "Замовник" прийняв юридичні послуги у формі:

- 3 000,00 грн. за подання відзиву на позовну заяву, витрачений час - 2 год.; 3 000,00 грн. за підготовку правового висновку, вивчення судової практики з цього питання, витрачений час - 2 год.; 3 000,00 грн. за заперечення на претензію щодо погашення заборгованості № 023-02/06 від 04.01.2023р., витрачений час - 2 год. - вартість за надані послуги - 9 000,00 грн.;

- 4 500,00 грн. за участь у судових засіданнях - вартість послуги 4 500,00 грн.

На підтвердження оплати наданих послуг Відповідач надав копії квитанцій до прибуткового касового ордера від 03.04.2023р. на суму 4 500,00 грн та 9 000,00 грн.

За наслідками розгляду заяви господарським судом прийнято оскаржуване додаткове рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов`язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов`язків клієнта для представництва його інтересів.

Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вороніна 29" та просило стягнути на свою користь 114 999,97 грн основного боргу, 32 307,30 грн пені, 2 162,33 грн 3 % річних та 15 253,36 грн інфляційних збитків.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.05.2023р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

16.05.2023р. від Відповідача надійшла заява за вих. від 11.05.2023р. про ухвалення додаткового рішення у справі №908/668/23, в якій останній просив суд стягнути з ТОВ КК "Мрія" на користь ОСББ "Вороніна 29" 13 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування розміру понесених судових витрат на правову допомогу ОСББ "Вороніна 29" надано суду першої інстанції: копію договору про надання правової допомоги від 01.06.2021р., укладений між Відповідачем та адвокатом Здорик О.І. з додатком №1 до Договору про надання правової допомоги від 01.06.2021р.; копію акту від 03.04.2023р. про приймання-передачу виконаних робіт за надання юридичних послуг згідно договору від 01.06.2021р.; копії квитанцій до прибуткового касового ордеру від 03.04.2023р. про надання правової допомоги за договором від 01.06.2021р. на суму 4 500,00 грн та на суму 9 000,00 грн.

Зазначені вище докази подані Відповідачем в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу та документи, на підставі яких Відповідач просив стягнути з Позивача вказані витрати, місцевий господарський суд приймаючи до уваги принцип співмірності, врахував, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності та дійшов висновку, що витрати у сумі 13 500,00 грн не є співмірними зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг за договором про надання правової допомоги від 01.06.2021р., виходячи із того, що справа не є складною, оскільки ґрунтується на договорі надання послуг за 13 актами виконаних робіт, подання відзиву на позовну заяву та підготовка правового висновку, вивчення судової практики з цього питання не може становити 4 години, тим більше, поділятись на два етапи, заперечення на претензію щодо погашення заборгованості № 023-02/06 від 04.01.2023р. має тотожний текст (в зменшеному варіанті), що і відзив за вих. від 19.03.2023р. на позовну заяву. Перерахувавши тривалість судових засідань, суд першої інстанції дійшов висновку, що заперечення на претензію щодо погашення заборгованості № 023-02/06 від 04.01.2023р., подання відзиву на позовну заяву та підготовка правового висновку, вивчення судової практики з цього питання не може оформлюватись та тривати 6 годин та становити 9 000,00 грн., оскільки спір за вказаним позовом не є значним; справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а заперечення на претензію щодо погашення заборгованості № 023-02/06 від 04.01.2023р. має тотожній текст (в зменшеному варіанті), що і відзив за вих. від 19.03.2023р. на позовну заяву, тому вартість наданих послуг повинна становити 3 000,00 грн. (1 000,00 грн. за кожен етап виконаної роботи); представництво інтересів Замовника у судових засіданнях не потребують доказуванню та прийняті судом у тому розмірі, що зазначено представником відповідача, а саме в розмірі 4 500,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність підстав покладення на Позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 500,00 грн. з огляду на таке.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд - при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст.ст. 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

У постановах від 24.10.2019р. у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, від 11.02.2021 р. у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, враховуючи вищенаведене та обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд, дослідивши надані докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, враховуючи предмет спору, всі аспекти і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку відзиву, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 7 500,00 грн. 00 коп., яка є доказово обґрунтованою та підлягає розподілу.

Викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються, як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023р у справі №908/668/23 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та його скасування відсутні.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки Позивачем оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023р у справі №908/668/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Березкіна

СуддяМ.О. Дармін