Ухвала

від 28.08.2023 по справі 915/1211/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

28 серпня 2023 року Справа № 915/1211/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Державної митної служби України в особі Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43946385)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ (код ЄДРПОУ 38086435, адреса: 54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, буд.4е, кв. 2)

про стягнення збитків,

встановив:

До Господарського суду Миколаївської області звернулася Державна митна служба України в особі Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ про стягнення збитків в розмірі переданого на комісію та не повернутого майна в розмірі 27273,89 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 2147,20 грн.

Позивач просить суд розглядати справу у спрощеному позовному провадженні за участі представника позивача, відповідно до ст. 197 ГПК України в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позовну заяву сформовано в системі Електронний суд 30.07.2023.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1211/23 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області №50 від 08.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Підставою призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №915/1211/23 є тимчасова непрацездатність головуючої судді Давченко Т.М. яка визначена автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї судової справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме:

- позов містить неузгодженість в змісті позовних вимог, що не відповідає приписам п. 3, 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Так, на аркуші 1 позовної заяви позивач зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру. Разом з тим, далі за текстом позивачем зазначено ціну позову;

- позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- позивачем до позовної заяви не додано належних доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Зокрема, як зазначено вище позов сформовано в системі Електронний суд 30.07.2023.

Разом з тим, додана до позову фотокопія опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку свідчить про направлення відповідачеві позову та доданих до нього документів 17.07.2023.

Ухвалу суду від 14.08.2023 позивачем отримано 23.08.2023.

24.08.2023 позивачем подано до господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначає, що поданий позивачем позов містить всі перелічені реквізити, визначені в зазначеній нормі закону як і змісті самої заяви, а напис, що заява немайнового характеру здійснено шляхом авто заповнення системою «Електронний суд» про подачі позову, який на момент подачі заяви можливо було виправити лише адміністратором системи, з яким не було зв`язку на момент подачі заяви, при тому, що представником позивача було обрано тип заяви саме як заява майнового характеру. У позові зазначено зміст позовних вимог про стягнення збитків, ціну позову, додано розрахунок позовних вимог та сплачено судовий збір за подачу заяви майнового характеру відповідно до розміру заявлених позовних вимог. Позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, такі заходи позивачем не здійснювались, а п.7 ч.3 ст.162 ГПК України зобов`язує позивача зазначати такі відомості в позові лише у випадку, якщо такі заходи здійснювалися. Позивач також зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. При цьому вказана норма процесуального закону не містить вказівку про те, що позовна заява з додатками має бути відправлена відповідачеві в день подачі позову до суду. Тому відправлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача завчасно не є порушенням вимог ст.164 ГПК України. Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява має містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); позовна заява містить перелік доказів, які додаються до позовної заяви і на які містяться посилання змісті позову, а оскільки відсутні докази, які не можуть бути подані з позовом, то позивач має робити таку примітку, згідно з п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, лише за наявності таких доказів.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку про повернення її заявникові з наступних підстав.

Так, з доданої ксерокопії опису вкладення до цінного листа від 17.07.2023 неможливо встановити яку саме позовну заяву надіслано відповідачеві.

Крім того, у заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем вказано неправдиві відомості.

На підставі дослідження обставин, пов`язаних з поданням позивачем позовних заяв до господарського суду, встановлено, що до Господарського суду Миколаївської області 17.07.2023 звернулась Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ про стягнення збитків в розмірі переданого на комісію та не повернутого майна в розмірі 27273,89 грн.

Зазначена позовна заява сформована в системі Електронний суд 17.07.2023.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1143/23 та визначено головуючим у справі суддю Олейняш Е.М.

Ухвалою від 24.07.2023 суд постановив: відмовити у відкритті провадження у справі № 915/1143/23 за позовною заявою Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (вх. №9477/23 від 18.07.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням умов договору про реалізацію майна в комісійній торгівлі.

Відповідно до додатків до позовної заяви у справі №915/1143/23 судом встановлено, що до позовної заяви у справі 915/1211/23 позивачем додано копію доказів надсилання 17.07.2023 на адресу відповідача позову з додатками, надану у справі №915/1143/23.

Таким чином, суд констатує, що позивачем порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України та взагалі не надіслано відповідачеві позов, сформований в системі Електронний суд 30.07.2023.

Судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, сформованої в системі «Електронний суд» 30.07.2023 листом з описом вкладення, що не відповідає приписам п.1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.

За змістом частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 4, 6-7 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивачем у встановлений строк не усунуто всіх недоліків позовної заяви, які зазначено у мотивувальній частині ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2023 про залишення позовної заяви без руху, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною 8 ст.174 ГПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути позовну заяву Державної митної служби України в особі Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 30.07.2023 заявникові.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

СуддяВ.О. Ржепецький