Ухвала

від 30.10.2023 по справі 915/1211/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про самовідвід

30 жовтня 2023 року Справа № 915/1211/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Державної митної служби України в особі Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43946385)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ" (код ЄДРПОУ 38086435, адреса: 54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, буд.4е, кв. 2)

про стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Миколаївської області звернулася Державна митна служба України в особі Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ" про стягнення збитків в розмірі переданого на комісію та не повернутого майна в розмірі 27273,89 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 2147,20 грн.

Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме:

- позов містить неузгодженість в змісті позовних вимог, що не відповідає приписам п. 3, 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Так, на аркуші 1 позовної заяви позивач зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру. Разом з тим, далі за текстом позивачем зазначено ціну позову;

- позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- позивачем до позовної заяви не додано належних доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами.

24.08.2023 позивачем подано до господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2023 повернуто позовну заяву Державної митної служби України в особі Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 30.07.2023 заявникові.

Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 задоволено апеляційну Державної митної служби України в особі Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2023 у справі № 915/1211/23 скасовано, справу №915/1211/23 направлено до Господарського суду Миколаївської області для вирішення питання про відкриття провадження за позовною заявою Державної митної служби України в особі Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ" про стягнення збитків.

30.10.2023 суддею Господарського суду Миколаївської області Ржепецьким В.О. подано заяву про самовідвід.

Заяву обгрунтовано тим, що Господарським процесуальним законодавством визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду. що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт. спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумніву неупередженості або об`єктивності судді (ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі (ст. 36 ГПК України).

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.ч. 1, 3 ст. 38 ГПК України).

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).

У згаданій вище ухвалі від 28.08.2023 встановлено, що у заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем вказано неправдиві відомості. На підставі дослідження обставин, пов`язаних з поданням позивачем позовних заяв до господарського суду, встановлено, що до Господарського суду Миколаївської області 17.07.2023 звернулась Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ" про стягнення збитків в розмірі переданого на комісію та не повернутого майна в розмірі 27273,89 грн. Зазначена позовна заява сформована в системі "Електронний суд" 17.07.2023. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1143/23 та визначено головуючим у справі суддю Олейняш Е.М. Ухвалою від 24.07.2023 суд постановив: відмовити у відкритті провадження у справі № 915/1143/23 за позовною заявою Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (вх. №9477/23 від 18.07.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТ" про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням умов договору про реалізацію майна в комісійній торгівлі. Відповідно до додатків до позовної заяви у справі №915/1143/23 судом встановлено, що до позовної заяви у справі 915/1211/23 позивачем додано копію доказів надсилання 17.07.2023 на адресу відповідача позову з додатками, надану у справі №915/1143/23.

Таким чином, судом було констатовано, що позивачем порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України та взагалі не надіслано відповідачеві позов, сформований в системі "Електронний суд" 30.07.2023.

Судом враховано, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до та після порушення провадження у справі.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання заяви певних дій, у тому числі щодо подання належних доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів у порядку, чітко визначеному законом, такі дії мають бути вчинені.

Водночас доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, обмеження накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення Європейського суду з прав людини від 10.07.1998 у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, пункт 72, та рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02).

При цьому Європейського суду з прав людини в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення Суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01, пункт 57).

Водночас статтею 129 Конституції України та статтею 7 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників судового процесу поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку підготовки матеріалів до судового розгляду, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є недопустимим.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, головуючий в цій справі не згоден з тим, що ним було допущено надмірного формалізму при поверненні позовної заяви без розгляду, позаяк не може бути визнано надмірним формалізмом дії суду, спрямовані на недопущення зловживання стороною своїми процесуальними правами.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Ураховуючи викладене, а також те, що прийняте під головуванням судді Ржепецького В.О. судове рішення (ухвала від 28.08.2023) скасоване постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023, подальший розгляд даної справи під його головуванням може призвести до виникнення у суспільства враження про наявність у судді упередженого та необ`єктивного ставлення до розгляду даного спору і заздалегідь поставити під сумнів будь-яке, навіть абсолютно законне, майбутнє судове рішення в даній справі.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм та за вказаних обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду відносно розгляду конкретного спору, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про самовідвід у справі №915/1211/23, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Керуючись ст. 35, 38, 39, 232-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати заяву головуючого судді Ржепецького В.О. про самовідвід у справі №915/1211/23 обґрунтованою.

2. Задовольнити заяву головуючого судді Ржепецького В.О. про самовідвід у справі №915/1211/23.

3. Позовну заяву з додатками передати для визначення головуючого судді в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Ржепецький