Постанова

від 23.08.2023 по справі 910/86/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/86/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представників:

позивача - Бесараб Н.В.,

відповідача - Сіваченка Л.В., Русецького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 (головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.) та рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 (суддя Чинчин О.В.)

у справі №910/86/20

за позовом ОСОБА_1

до Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Арктика"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.08.2023 №29.2-02/2286 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" у зв`язку з відпусткою судді Кондратової І.Д. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/86/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Арктика" (далі - Кооператив) про (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- визнання недійсним рішення загальних зборів Кооперативу від 05.03.2016;

- визнання недійсним рішення зборів уповноважених Кооперативу від 28.01.2017;

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій, проведених 21.02.2017 відносно Кооперативу, а саме: "Внесення змін до відомостей про юридичну особу від 21.02.2017 за номером 10721070008006596 щодо зміни керівника юридичної особи".

1.2.Позивач вказує на те, що загальні збори від 05.03.2016 є недійсними, оскільки вони відбулись за відсутності кворуму, та, відповідно, рішення уповноважених від 28.01.2017 прийнято з порушенням порядку, встановленого статтею 15 Закону України "Про кооперацію" (за відсутності рішення загальних зборів про надання повноважень щодо представництва інтересів членів кооперативу), з огляду на що вони також є недійсними. Ураховуючи викладене позивач зазначає про порушення своїх прав як члена Кооперативу та як керівника цієї юридичної особи, якого незаконно усунуто від здійснення повноважень.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.30.03.2006 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 10721200000006596 стосовно Кооперативу (дата державної реєстрації 19.09.1997) (т.1 а.с.128).

2.2.05.03.2016 відбулись загальні збори членів Кооперативу, прийняті рішення на яких оформлені протоколом від 05.03.2016 (т.1 а.с.62-64, 231-233; т.2 а.с.19-21, 247-249). У вказаному протоколі від 05.03.2016 зазначено, що всього членів кооперативу налічується 592 особи, присутніх членів кооперативу - 297 осіб.

2.3.Загальними зборами Кооперативу, які були проведені 05.03.2016, вирішено:

1) посилити склад робочої групи з розробки проекту нової редакції статуту Кооперативу членами кооперативу;

2) виразити недовіру голові правління Кооперативу ОСОБА_1 , вважати роботу голови правління, членів правління кооперативу та ревізійної комісії за останні роки незадовільною;

3) затвердити списки уповноважених членів Кооперативу (список додається).

2.4.Відповідно до списку уповноважених осіб членів Кооперативу до цього списку включено 56 членів кооперативу (т.1 а.с.65, 86-88; т.2 а.с.22, 44-46, 250).

2.5.28.01.2017 відбулось засідання зборів уповноважених членів Кооперативу, прийняті рішення на якому оформлені протоколом №1 від 28.01.2017 (т.1 а.с.89-94, 269-274; т.2 а.с.174-179).

2.6.Відповідно до протоколу №1 від 28.01.2017 загальна кількість уповноважених членів становить 56; присутні на засіданні 38 осіб.

2.7.На вказаному засіданні 28.01.2017 вирішено:

1) посилити склад робочої групи з розробки проекту нової редакції статуту кооперативу членами кооперативу;

2) виразити недовіру голові правління ОСОБА_1 та звільнити від займаної посади з 28.01.2017; вважати роботу голови правління, членів правління та ревізійної комісії за останні роки незадовільною; обрати правління у новому складі; обрати ревізійну комісію у новому складі; обрати нового голову правління;

3) затвердити щомісячні членські внески;

4) зобов`язати голову правління ОСОБА_1 до 01.02.2017 передати в присутності представників правління та ревізійної комісії кооперативу по акту приймання-передачі печатку та документацію Кооперативу новому голові правління;

5) внести зміни до відомостей про кооператив, які містяться в ЄДР.

2.8.Відповідно до списку членів Кооперативу (уповноважених), присутніх на зборах 28.01.2017, загальна кількість уповноважених становить 56 осіб, підписи містяться напроти прізвищ 38 осіб (т.1 а.с.275-277).

2.9.21.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 10721070008006596 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

2.10.Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач вказує на те, що жодних загальних зборів 05.03.2016 проведено не було, на них жодних рішень не приймалось, а проведення зборів уповноважених від 28.01.2017 є незаконним, так як жодних уповноважених делеговано ніким не було. Зокрема, позивач вказує, що кількість членів Кооперативу становить 630 осіб. Статутом кооперативу не було передбачено спеціального порядку делегування уповноважених осіб та кількості членів кооперативу, що мають право делегувати уповноважених. Позивач зазначає, що зі спірного рішення від 28.01.2017 залишається невідомим, які саме збори (чергові або позачергові) були проведені, їх порядок денний і на підставі яких повноважень вони були проведені. За наведених обставин, позивач вказує на те, що загальні збори від 05.03.2016 є недійсними, оскільки вони відбулись за відсутності кворуму. Рішення уповноважених від 28.01.2017 прийнято з порушенням порядку, встановленого статтею 15 Закону України "Про кооперацію" (за відсутності рішення загальних зборів про надання повноважень щодо представництва інтересів членів кооперативу), з огляду на що вони також є недійсними.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 03.11.2022 у справі №910/86/20, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023, у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.

3.2.Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази затвердження загальними зборами в порядку статті 11 Закону України "Про кооперацію" рішення правління кооперативу про прийняття до складу членів кооперативу позивача, а тому обставини вступу позивача 24.03.2012 до членів кооперативу не доведено. Оскільки позивачем в порядку статті 74 ГПК України належними і достовірними засобами доказування не доведено своє членство в кооперативі, то оспорюваними рішеннями загальних зборів корпоративні права позивача не порушені. Позивачем не доведено виникнення спору саме у зв`язку з реалізацією ним правомочностей на участь в управлінні юридичною особою.

Враховуючи, що пред`явлені позовні вимоги, позивачем серед іншого також, обґрунтовано посиланням на незаконність відсторонення його як голови виконавчого органу кооперативу та припинення повноважень, суди виснували, що позивачем належними доказами не доведено того, що станом на 05.03.2016 чисельність членів кооперативу становила 630 осіб, а не 592 (відповідно до інформації, наданої відповідачем). Тому суди відхилили як необґрунтовані доводи позивача про відсутність кворуму на загальних зборах, проведених 05.03.2016, адже за змістом протоколу на них були присутні 297 осіб.

У частині вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів уповноважених від 28.01.2017 судами встановлено, що уповноважені були обрані найвищим органом управління кооперативу, яким відповідно до статуту є загальні збори, тому рішення зборів уповноважених членів Кооперативу від 28.01.2017 є таким, що прийняте належним органом управління.

В задоволенні вимоги про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій суди відмовили з тих підстав, що ця вимога є похідною до вимог про визнання рішень Кооперативу недійсними, які визнані судами необґрунтованими.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 у цій справі і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

4.2.Скаржник, підставою касаційного оскарження визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, стосовно застосування статей 59, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", статей 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 15 Закону України "Про кооперацію".

4.3.Від відповідача та його представника надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких, зазначаючи про безпідставність викладених у ній доводів та про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про відмову в позові, просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2.Надаючи оцінку доводам касаційної скарги позивача щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах наведених у пункті 4.2 цієї постанови, колегія суддів зазначає таке.

5.3.Скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків, викладених: у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 №904/4887/18, а саме: "Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статей 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", статей 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частини 6 статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (ч. 6 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів AT, підписаного головою і секретарем зборів (ст., 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

5.4.Перевіривши зазначені доводи скаржника, колегія установила, що у вказаних в скарзі постановах Великої Палати Верховного Суду відсутній висновок, зацитований скаржником в обґрунтування касаційної скарги. Натомість у вказаних справах на розгляд суду касаційної інстанції було передано процесуальне питання щодо юрисдикції спору, який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, як кооператив, і саме щодо цього питання у наведених постановах викладені відповідні висновки.

5.5.Разом з тим, колегія суддів враховує, що процитовані позивачем висновки дійсно сформовані Верховним Судом. Зокрема, такі підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів, наведені у пункті 24 постанови Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/3133/17.

5.6.Скаржник стверджує про неврахування судами вказаного висновку стверджуючи те, що дійсна кількість членів кооперативу становить 630 осіб, з огляду на що, оспорювані рішення зборів, оформлені протоколом від 05.03.2016, були проведені за відсутності кворуму, що відповідно до наведеної вище позиції, є обов`язковою підставою для їх скасування. Одночасно позивач стверджував про те, що вказані збори взагалі не проводились.

5.7.Однак, вирішуючи спір у справі, попередні судові інстанції надали оцінку наявним у матеріалах справи доказам та дійшли висновку про те, що 05.03.2016 відбулись загальні збори членів Кооперативу, прийняті рішення на яких оформлені протоколом від 05.03.2016. У вказаному протоколі від 05.03.2016 зазначено, що всього членів кооперативу налічується 592 особи, присутніх членів кооперативу - 297 осіб.

Загальними зборами Кооперативу, які були проведені 05.03.2016, вирішено:

1) посилити склад робочої групи з розробки проекту нової редакції статуту кооперативу членами кооперативу (проголосували "за" - 295, проголосували "проти" - 1, утримався - 1);

2) виразити недовіру голові правління кооперативу ОСОБА_1 , вважати роботу голови правління, членів правління кооперативу та ревізійної комісії за останні роки незадовільною (проголосували "за" - 293, проголосували "проти" - немає, утримався - 4);

3) затвердити списки уповноважених членів Кооперативу (список додається) (проголосували "за" - 295, проголосували "проти" - 1, утримався - 1).

5.8.З`ясовуючи питання щодо дійсної кількості членів Кооперативу суди попередніх інстанцій надали оцінку наявним у матеріалах справи доказам, якими сторони доводили дійсну кількість членів Кооперативу, зокрема довідці від 19.03.2018, виданої головою правління кооперативу (т.1 а.с.50, т.2 а.с.23), списку членів Кооперативу, які віддали свій голос на затвердження списку уповноважених осіб, що був оприлюднений на зборах членів кооперативу 05.03.2016 (т.1 а.с.66-84, пояснювальній записці до клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки від 11.11.2013, та виснували, застосувавши процесуальні норми щодо стандарту доказування "вірогідності доказів", що надані відповідачем докази в підтвердження обставин загальної чисельності членів кооперативу станом на 05.03.2016 в кількості 592 особи видаються більш вірогідним, ніж протилежні ствердження позивача. Звідси, встановивши, що оскільки кількість осіб, які приймали участь у загальних зборах - 297, то відповідно до положень статуту Кооперативу (у п.4.4 (в редакції 2001 року) зазначено, що загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу визнаються дійсними при участі в них не менш як половини загальної кількості членів кооперативу; у п.4.5 статуту Кооперативу зазначено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх членів кооперативу), оспорювані збори були проведені за наявності кворуму, у зв`язку з чим, відхилили відповідні доводи позивача..

5.9.Отже, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів як в цілому, так і кожного окремо, суди правильно виснували, що неможливість визначення кворуму, як безумовна підстава для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу, у даній справі не знайшла свого підтвердження.

5.10.З огляду на викладене є безпідставними доводи скаржника про неврахування судами наведеного вище правового висновку Верховного Суду, оскільки під час розгляду справи суди не встановили ні обставин відсутності кворуму для проведення загальних зборів членів Кооперативу, ні обставин неможливості встановлення наявності кворуму.

5.11.Водночас, посилаючись на неврахування судами наведеного висновку Верховного Суду, скаржник фактично намагається спонукати Суд до здійснення переоцінки доказів, на підставі яких судами були встановлені обставини спірних правовідносин, що відповідно до статті 300 ГПК знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

5.12.Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про відсутність кворуму на зборах уповноважених від 28.01.2017, адже такі обґрунтування заявленого позову не були наведені ні у позовній заяві, ні у заяві про збільшення позовних вимог. Натомість позивач стверджував, що рішення уповноважених від 28.01.2017 прийнято з порушенням порядку, встановленого статтею 15 Закону України "Про кооперацію" (за відсутності рішення загальних зборів про надання повноважень щодо представництва інтересів членів кооперативу), без загальних зборів, за відсутності їх рішень про надання повноважень по представленню інтересів членів кооперативу на зборах уповноважених.

5.13. Така позиція колегії суддів ґрунтується на нормах частини третьої статті 300 ГПК, відповідно до якої у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

5.14.Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, а саме про те, що обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників товариства, покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється у цій справі.

5.15.Однак, колегія суддів також відзначає, що при зверненні до суду з вказаним позовом позивач посилався лише на те, що загальні збори від 05.03.2016 є недійсними, оскільки вони відбулись за відсутності кворуму, та, відповідно, рішення уповноважених від 28.01.2017 прийнято з порушенням порядку, встановленого статтею 15 Закону України "Про кооперацію" (за відсутності рішення загальних зборів про надання повноважень щодо представництву інтересів членів кооперативу). Будь - яких інших підстав позову, які б були зазначені в порядку та у строки, передбачені статтею 46 ГПК, позивачем у цьому спорі визначено не було.

5.16.З огляду на викладене вище, доводи скаржника про неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач не обґрунтовував заявлений позов неналежним його повідомленням про проведення оспорюваних загальних зборів у місцевому господарському суді.

5.17.Щодо інших доводів скаржника, наведених у касаційній скарзі, зокрема, посилань на те, що долучений до протоколу зборів від 05.03.2016 список, що має 269 підписів, не можна вважати списком реєстрації до цих зборів, що 05.03.2016 збори членів кооперативу взагалі не проводились, а протокол зборів фіктивний, що відповідачем під час розгляду справи висловлювалась непослідовна позиція щодо членства позивача у Кооперативі, то колегія суддів зазначає, що зазначені доводи не охоплюються наведеними скаржником підставами касаційного оскарження, за якими було відкрито касаційне провадження.

5.18.Крім того, наведені скаржником доводи фактично зводяться до вимоги здійснити переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду вказаної справи, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, оскільки відповідно до частини другої статті 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.19.Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про незаконне неприйняття місцевим господарським судом поданого позивачем доказу (фотографії), з огляду на те, що позивач не оскаржував судове рішення з підстави, зазначеної у пункті 4 частини другої статті 287 ГПК, а саме, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК, не ґрунтував свої доводи посиланням на наведені норми статті 310 ГПК, втім зазначає таке.

5.20.Порядок подання доказів унормовано положеннями статті 80 ГПК. Так, частиною другою статті 80 ГПК передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

5.21.Відповідне положення міститься також у частині другій статті 164 ГПК, де зазначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

5.22.Водночас подання доказів одночасно із позовною заявою не завжди є можливим із різних причин, у зв`язку з чим ГПК встановив відповідний порядок подання доказів поза строками, передбаченими частиною другою статті 80 ГПК.

5.23.Згідно із частиною четвертою статті 80 ГПК якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

5.24.У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частина п`ята статті 80 ГПК).

5.25.Отже, виходячи із правил доказування у господарському процесі, закріплених в статті 13 ГПК, а також принципів змагальності сторін у господарському процесі, Суд зазначає, що подання тих чи інших доказів стосовно обставин, які мають значення для справи, обмежується встановленими законом процедурами та строками. При цьому, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - скаржника).

5.26.Матеріалами справи підтверджується, що з клопотанням про залучення додаткових доказів позивач звернувся до суду 03.08.2022, тоді як позов пред`явлено 02.01.2020. Фотографія, як доказ який просив залучити позивач, була зроблена ним (як зазначає сам позивач) 24.03.2012, а відтак була наявна у нього, ще до подання позовної заяви у цій справі.

5.27.Отже, звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про подання нового доказу з порушенням порядку, унормованого чинним процесуальним законом, позивач повинен був обґрунтувати поважність причин неподання його у встановлений законом строк.

5.28.Втім, зміст цього клопотання свідчить, що сторона жодних доводів із зазначенням таких причин не навела, доказово поважність причин пропуску строку не довела.

5.29.У касаційній скарзі позивач посилається на те, що поданню клопотання про долучення додаткового доказу 03.08.2022 передувало подання клопотання про неможливість надання частини доказів у встановлений законом термін від 20.01.2021.

5.30.Втім, колегія суддів зазначає, що наведені обставини не звільняли позивача від обов`язку обґрунтувати поважність причин пропуску строку для подання доказів, як підстави для прийняття таких доказів судом, чого, за мотивованою оцінкою місцевого господарського суду, здійснено не було.

5.31.З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що наведені позивачем в обґрунтування касаційної скарги підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

6.4.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 у справі №910/86/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

О.А. Кролевець