Ухвала

від 28.08.2023 по справі 26/8

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 серпня 2023 року

м. Київ

Справа № 26/8

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі

за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

до Приватного підприємства "Р.Т.М.-Лайн"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулося безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі № 26/8.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Верховний Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі № 26/8, якою на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі № 26/8, оскільки у визначений судом строк Головне управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України не усунуло недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду апеляційної інстанції.

Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі № 26/8, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Верховний Суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 (повний текст складено 21.04.2023) у справі № 26/8 відмовлено в задоволенні позову Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України 19.05.2023 подало безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, суддею-доповідачем було виявлено її недоліки, а саме відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі, відсутність доказів, що підтверджують надсилання копії апеляційної скарги відповідачу листом з описом вкладення та відсутність заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Тому ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України у справі № 26/8 було залишено без руху на підставі, зокрема, частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції скаржник отримав 19.06.2023.

03.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, надіслана 28.06.2023 засобами поштового зв`язку. До цієї заяви були додані, зокрема, докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачу у справі та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Разом з тим скаржником не було подано до Північного апеляційного господарського суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи те, що Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, не були усунуті в частині обґрунтування скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження (подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження), керуючись пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.07.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі № 26/8.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з урахуванням такого.

Відповідно до частин 3, 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що заявником апеляційної скарги не виконано вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 26/8, а саме не подано обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України при постановленні ухвали від 10.07.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі № 26/8 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

У касаційній скарзі скаржник заявляє, що ним нібито не був пропущений строк на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що отримав повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції 01.05.2023, а тому, на його думку, останнім днем для звернення до суду з апеляційною скаргою є 21.05.2023. Апеляційну скаргу скаржник подав до суду апеляційної інстанції 19.05.2023, тому, на його думку, строк на апеляційне оскарження не був пропущений.

Проте доводи скаржника спростовуються таким:

- відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;

- повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі № 26/8 складено 21.04.2023, тому останнім днем його оскарження в апеляційному порядку є 11.05.2023;

- апеляційну скаргу було подано 19.05.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження;

- відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення;

- пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за заявою учасника справи;

- Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України при зверненні з апеляційною скаргою та під час усунення недоліків апеляційної скарги заяви чи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження подано не було.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано пункт 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України шляхом відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі № 26/8.

Конструкція вказаної правової норми процесуального закону не передбачає подвійного тлумачення, її правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо застосування положень пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, керуючись частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі № 26/8.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про участь у судовому засіданні слід залишити без розгляду.

Керуючись статтею 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі № 26/8.

2. Матеріали касаційної скарги повернути Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак