Рішення

від 15.08.2023 по справі 120/14574/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 серпня 2023 р. Справа № 120/14574/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Коломієць М.А.,

представників позивача: Чорного С.О., Гарбуза А.П.,

представників відповідача: Богдашевського В.В., Македонського О.В., Ференса Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" до Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого Подільською митницею Держмитслужби податкового повідомлення-рішення форми "Р" №00000261219 від 12.03.2021 року.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

18.11.2021 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

16.12.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки перевіркою повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476 встановлено порушення пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.

При цьому, за результатами перевірки повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476, з урахуванням отриманої інформації від уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина та Королівства Іспанії, через порушення пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, на підставі статті 55 Митного кодексу України, відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу України, під час перевірки правильності визначення митної вартості товару після їх випуску, прийнято рішення про коригування митної вартості товару "Гліцерин сирий технічний, рослинного походження 3978610 кг..." та визначено митну вартість товару у сумі 42863268,41 грн.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 5156103,65 грн., в тому числі по сплаті ПДВ на суму 5156103,65 грн.

16.12.2021 року представником відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

23.12.2021 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у яких вказано, що скасування постанови у справі про порушення митних правил стосовно директора ТОВ "ГЛІКОХІМ" Гарбуза А.П. на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2021 року у справі № 127/6507/21, яке набрало законної сили, має суттєве значення для вирішення даної справи, оскільки підтверджує факт неповноти та необ`єктивності проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

04.01.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача, окрім іншого, вказав, що відповідач необґрунтовано надав перевагу документам митних органів Королівства Іспанії щодо митної вартості товару "Гліцерин сирий…" , аніж документам, наданих при митному оформленні декларантом (уповноваженим представником ТОВ "ГЛІКОХІМ"). При цьому, в акті перевірки не наведено жодних аргументів, які б свідчили про фіктивність (недостовірність) документів, наданих останнім при митному оформленні 17.07.2019 року вказаного товару.

Крім того звернуто увагу, що відповідь митних органів ФРН взагалі не може бути прийнята судом як належний і допустимий доказ, що містить інформацію про заявлення позивачем нібито недостовірних відомостей про митну вартість задекларованого товару "Гліцерин сирий…", оскільки дана відповідь не містить у собі жодної інформації про дійсну вартість товару, не має посилань на жодні первинні документи (договори, накладні, інвойси, коносаменти тощо) про вартість товару, а несе в собі лише довідкові дані щодо відсутності будь-яких прямих операцій купівлі-продажу товару "Гліцерин сирий…" між ТОВ "ГЛІКОХІМ" та ICOF EUROPE GmbH.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 17.02.2022 року допущено заміну відповідача у справі, а саме Подільську митницю Держмитслужби на Вінницьку митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Ухвалою суду від 20 січня 2022 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

09.06.2022 року до суду надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду у яких представник позивача зазначив, що позивачу стало відомо про спірне податкове повідомлення-рішення лише 07.10.2021 року безпосередньо в судовому засіданні в Сьомому апеляційному адміністративному суді в рамках адміністративної справи №127/6507/21, а тому строк звернення до адміністративного суду слід обраховувати саме з 07.10.2021 року, тобто з дня коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

21.06.2022 року (вх.№32466/22) до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача у яких останній вказав, що факт направлення податкового повідомлення-рішення підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта", трекінг відправлення 2105020051551 щодо направлення рекомендованого листа ТОВ "ГЛІКОХІМ" та конверту з прикріпленим до нього аркушем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (підлягає поверненню), а також прикріплених до конверту двох довідок Укрпошти про причини повернення ф. 20, а саме:

- довідки з відмітками "Досилається" "За місцем обслуговування" "Повертається" та відтиском печатки відділення поштового зв`язку "Вінниця Укрпошта";

- довідки з відмітками "Повертається" і "Адресат відмовився" з відтиском печатки відділення поштового зв`язку "Калинівка Вінницької Укрпошта 22400" та підписом працівника поштового зв`язку.

Крім того, 21.06.2022 року (вх.№32467/22) представником відповідача подано відповідь на заперечення по клопотанню (заяві) представника позивача у якій містяться аналогічні за змістом пояснення, що і у письмових поясненнях від 21.06.2022 року вх.№32466/22.

Ухвалою суду від 21 червня 2022 року, окрім іншого, витребувано у Вінницької дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" належним чином засвідчену копію договору укладеного між ВПЗ Калинівка та ТОВ "ГЛІКОХІМ" про уповноваження на отримання кореспонденції співробітника ТОВ "ГЛІКОХІМ" Бондар Надії , діючого станом на березень 2021 року та поштові відомості щодо отримання чи відмови в отриманні рекомендованого листа з повідомленням про вручення (трекінг відправлення 2105020051551).

05.07.2022 року на виконання вимог ухвали суду від 21 червня 2022 року представником Вінницької дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" в адресу суду скеровано лист (вх.№34343) у якому вказано, що інформація щодо поштового відправлення №2105020051551 в автоматизованій системі Укрпошти відсутня, тому надати витребувану інформацію не має можливості.

Ухвалою суду від 05.07.2022 року на підставі положень пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" до Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2023 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року скасовано, а справу №120/14574/21-а направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2023 року вказав, що вручення поштового відправлення з податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 00000261219 від 12 березня 2021 року, яке адресоване ТОВ "ГЛІКОХІМ", особі, яка не уповноважена на отримання поштової кореспонденції від імені юридичної особи та більше того, вручення податкового повідомлення-рішення не за місцем знаходження юридичної особи (не за її податковою адресою), не може вважатись належним врученням такого податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій вказані позивачем обставини залишили поза увагою та не надали належну оцінку поважності вказаних позивачем підстав пропуску строку звернення до суду.

07.03.2023 року матеріали справи надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 13.03.2023 року дану адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 07.04.2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницьку дирекцію Акціонерного товариства "Укрпошта" відмовлено.

Враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2023 року, даною ухвалою також витребувано у Вінницької дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" інформацію та підтверджуючі документи щодо правових підстав направлення 13 березня 2021 року поштового відправлення (трекінг відправлення 2105020051551) Подільської митниці Держмитслужби в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047) з відмітками "Досилається", "За місцем обслуговування" в м. Калинівку Вінницької області; правових підстав та наявності повноважень на отримання у березні 2021 року кореспонденції: поштового відправлення (трекінг відправлення 2105020051551) Подільської митниці Держмитслужби в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047) від імені юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" Бондар Надії.

20.04.2023 року на виконання вимог ухвали суду від 07.04.2023 року до суду надійшов лист Акціонерного товариства "Укрпошта" у якому вказано, що надати витребувані документи не є можливим у зв`язку із їх відсутністю.

Ухвалою суду від 20.04.2023 року витребувано у Вінницької дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" належним чином засвідчені копії:

- довіреностей, на підставі яких поштові відправлення, адресовані ТОВ "ГЛІКОХІМ" (ЄДРПОУ 37691047), видавалися в період з 01.03.2021 по 01.04.2021 їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку ВПЗ м. Калинівка та за адресою їх обслуговування: 22400, вул. Нестерчука, 1, м. Калинівка, Хмільницький р-н., Вінницька обл.;

- довіреності або надати відомості щодо іншої правової підстави видачі поштового відправлення (трекінг відправлення 2105020051551) Подільської митниці Держмитслужби в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047) з відмітками "Досилається", "За місцем обслуговування" в м. Калинівку Вінницької області представнику ТОВ "ГЛІКОХІМ" (ЄДРПОУ 37691047) в об`єкті поштового зв`язку ВПЗ м. Калинівка та за адресою їх обслуговування: 22400, вул. Нестерчука, 1, м. Калинівка, Хмільницький р-н., Вінницька обл.

На виконання вимог ухвали суду від 20.04.2023 року Вінницька дирекція Акціонерного товариства "Укрпошта" листом від 02.05.2023 року повідомила, що ними повторно проведено розшук та перевірку наявності запитуваних документів, однак надати витребувані документи не є можливим у зв`язку із їх відсутністю.

04.05.2023 року представником позивача подано додаткові пояснення у яких звернуто увагу на положення пункту 124 Правил поштового зв`язку у якому вказано, що заяви про пересилання поштових відправлень є дійсними лише протягом одного місяця.

11.05.2023 року до суду надійшло клопотання відповідача про долучення додаткових доказів.

12.05.2023 року представником позивача долучено копію довідки №3/11 від 11.05.2023 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 ніколи не була працевлаштована та не працює в ТОВ "ГЛІКОХІМ".

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 12.05.2023 року у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено, оскільки в ході розгляду заяви, судом не здобуто доказів вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення уповноваженій особі ТОВ "ГЛІКОХІМ" шляхом досилання листа не за місцем знаходження юридичної особи (не за її податковою адресою), а тому з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2023 року, відсутня можливість констатувати пропуск строку звернення до суду.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 23.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

02.08.2023 року представником відповідача долучено копію листа Державної митної служби України від 24.06.2020 року №20/20-02-01/7.12/1399 з додатками (лист митних органів Німеччини від 02.04.2020 року німецькою мово та його неофіційний переклад) і копію листа Державної митної служби України від 26.12.2019 року №20/20-02/7/1411 з додатками (лист митних органів Іспанії від 04.11.2019 року англійською мовою з додатками та його неофіційний переклад).

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у поданому суду письмовому відзиві та додаткових поясненнях.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.

Позивачем за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476, здійснено митне оформлення товару: «Гліцерин сирий технічний рослинного походження 3978610 кг. Склад: гліцерил 81,8%, вода 11,45%, зола 4,41%, метанол 0,1%. Вміст гліцерину у перерахунку на суху речовину 92,37%. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробництва: немає даних.», країна походження Іспанія, код УКТ ЗЕД 1520 00 00 00.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22.04.2014 року №20140422 укладеного між ТОВ «ГЛІКОХІМ» (Україна) та ООО «ГлиХим» (Російська Федерація). При доставці вантажу застосовувались умови поставки CFR (UA) Одеса. Фактурна вартість товару 586685,83 EUR (за курсом 29,11737300) 17082750,15 грн., митна вартість товару 17082750,15 грн.

Для підтвердження заявленої вартості подано інвойс від 12.07.2019 року №12072019, виданий ООО «ГлиХим» (Росія), а також цінову калькуляцію від 27.03.2019 року №1. Ціна товару (з урахуванням транспортування та націнки) - 147,46 Євро за тону.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, у зв`язку із надходженням від уповноваженого органу іноземної держави документально підтвердженої інформації про недостовірність відомостей, що містяться в документах по товарах, митне оформлення яких завершено та відповідно до наказу Подільської митниці Держмитслужби від 16.01.2021 року №20, посадовими особами Подільської митниці Держмитслужби проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛІКОХІМ» вимог законодавства України з питань митної справи в частині повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476.

За результатами проведеної перевірки Подільською митницею Держмитслужби складено акт про результати документальної невиїзної перевірки №0005/21/7.12-19/37691047 від 11.02.2021 року.

Із акту документальної невиїзної перевірки вбачається, що Вінницькою митницею ДФС ініційовано направлення запиту на адресу митних органів Королівства Іспанії про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання вимог законодавства України при ввезені на митну територію товару «гліцерин сирий технічний», відправником якого було САМА IBERIA, S.A.U. (Іспанія).

За результатами розгляду запиту отримано відповідь від митних органів Королівства Іспанія у якій вказано, що компанія CAMPA IBERIA, SAU (Іспанія) дійсно зареєстрована в компетентних органах Іспанії. Також підтверджено, що ТОВ «ГЛІКОХІМ» отримувало з Іспанії гліцерин, який було придбано німецькою компанією ICOF EUROPE GmbH (Німеччина) і надано експортну декларацію від 02.07.2018 року №18 ES000855 1 345263 6 та інвойс від 29.06.2018 року №Proforma 15.

Відповідно до наданого інвойсу покупцем товару був ICOF EUROPE GmbH (Німеччина), а продавцем CAMPA IBERIA, S.A.U. (Іспанія). Отримувачем товару в експортній декларації та інвойсі зазначено ТОВ «ГЛІКОХІМ». Товар «гліцерин сирий» транспортувався морським судном МТ USICHEM з Іспанії. Постачання товару здійснювалось на умовах поставки - FOB CASTELLON. Загальна вартість товару, відповідно до експортної декларації та інвойсу, становить 1850000,00 Євро, тобто вартість товару «гліцерин сирий» - 370,00 Євро за тону. (без урахування витрат на транспортування).

Враховуючи відповідь митних органів Королівства Іспанії, Вінницькою митницею, для з`ясування додаткової інформації стосовно укладання контрактів купівлі-продажу, продавця, покупця та вартості товару, направлено запит до митних органів Федеративної Республіки Німеччина та отримано відповідь, що за період з 01.01.2018 року по 01.01.2020 року фірма ICOF EUROPE GmbH (Німеччина) експорту сирого гліцерину до України не здійснювала, прямих контрактів з ТОВ «ГЛІКОХІМ» не укладало.

Із інформації наведеної у відповідях від митних органів Королівства Іспанія та Федеративної Республіки Німеччина вбачається, що ціна однієї тони товару «гліцерин сирий», задекларованого ТОВ «ГЛІКОХІМ» за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476 становить 370,00 Євро. Курс валюти на дату оформлення митної декларації - 29,117373 грн. за 1 Євро. Таким чином, загальна вартість товару у кількості 3978610,00 кг, становить - 1472085,70 Євро (42863268,41 грн.).

Перевіркою повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476 встановлено порушення пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476, з урахуванням отриманої інформації від уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина та Королівства Іспанії, через порушення пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, на підставі статті 55 Митного кодексу України, відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу України, під час перевірки правильності визначення митної вартості товару після їх випуску, прийнято рішення про коригування митної вартості товару «Гліцерин сирий технічний, рослинного походження 3978610 кг...» та визначено митну вартість товару у сумі - 42863268,41 грн.

На підставі встановлених контролюючим органом порушень податкового та митного законодавства Подільською митницею Держмитслужби прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000261219 від 12.03.2021 року про сплату грошового зобов`язання в розмірі 5159518,63 грн. та штрафні санкції 1289879,66 грн.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України в редакції чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом пунктів 1, 4 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України).

Згідно з пунктами 1, 2 частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (частини 1, 5, 8 статті 264 МК України).

За змістом частини 1 статті 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частиною першою статті 278 МК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів (пункт 1 частина 1 статті 279 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно з підпунктом 3 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України (підпункт «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України).

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 ПК України).

Як уже встановлено судом, позивачем за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476, здійснено митне оформлення товару «Гліцерин сирий технічний рослинного походження».

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22.04.2014 року №20140422 укладеного між ТОВ «ГЛІКОХІМ» (Україна) та ООО «ГлиХим» (Російська Федерація). При доставці вантажу застосовувались умови поставки CFR (UA) Одеса. Фактурна вартість товару 586685,83 EUR (за курсом 29,11737300) 17082750,15 грн., митна вартість товару 17082750,15 грн.

Для підтвердження заявленої вартості подано інвойс від 12.07.2019 року №12072019, виданий ООО «ГлиХим» (Росія), а також цінову калькуляцію від 27.03.2019 року №1. Ціна товару (з урахуванням транспортування та націнки) - 147,46 Євро за тону.

За результатами розгляду відповіді надісланої митними органами Королівства Іспанія встановлено, що ТОВ «ГЛІКОХІМ» отримувало з Іспанії гліцерин, який було придбано німецькою компанією ICOF EUROPE GmbH (Німеччина) і надано експортну декларацію від 02.07.2018 року №18 ES000855 1 345263 6 та інвойс від 29.06.2018 року №Proforma 15.

Із наданого інвойсу вбачається, що покупцем товару був ICOF EUROPE GmbH (Німеччина), а продавцем CAMPA IBERIA, S.A.U. (Іспанія). Отримувачем товару в експортній декларації та інвойсі зазначено ТОВ «ГЛІКОХІМ». Товар «гліцерин сирий» транспортувався морським судном МТ USICHEM з Іспанії. Постачання товару здійснювалось на умовах поставки - FOB CASTELLON. Загальна вартість товару, відповідно до експортної декларації та інвойсу, становить 1850000,00 Євро, тобто вартість товару «гліцерин сирий» становить 370,00 Євро за тону (без урахування витрат на транспортування).

Враховуючи відповідь митних органів Королівства Іспанії, відповідачем, для з`ясування додаткової інформації стосовно укладання контрактів купівлі-продажу, продавця, покупця та вартості товару, направлено запит до митних органів Федеративної Республіки Німеччина та отримано відповідь, що за період з 01.01.2018 року по 01.01.2020 року фірма ICOF EUROPE GmbH (Німеччина) експорту сирого гліцерину до України не здійснювала, прямих контрактів з ТОВ «ГЛІКОХІМ» не укладало.

Отже, із інформації наведеної у відповідях від митних органів Королівства Іспанія та Федеративної Республіки Німеччина прослідковується, що ціна однієї тони товару «гліцерин сирий», задекларованого ТОВ «ГЛІКОХІМ» за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476 становить 370,00 Євро.

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товарів ТОВ «ГЛІКОХІМ» надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару і, як наслідок, при декларуванні вище вказаного товару ТОВ «ГЛІКОХІМ» за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476 занижено митну вартість на загальну суму 25780518,26 грн. (42863268,41 - 17082750,15), що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 5159518,63 грн., чим порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 52, та пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу грошових зобов`язань із ввізного мита та ПДВ стали документи, отримані від митних органів Королівства Іспанії та Федеративної Республіки Німеччина, викладені в листах від 04.11.2019 року і від 02.04.2020 року /том 3 а.с. 223-227, 229-233/, з яких митний орган встановив загальну суму вартості ввезеного позивачем на митну територію України товару, відмінну від вартості заявленої декларантом.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог, оскільки відповідач за обґрунтованої підозри продовжив митний контроль за ввезеним позивачем товаром і на підставі документів, отриманих від митних органів Королівства Іспанії та Федеративної Республіки Німеччина, встановив розбіжності в сумі вартості ввезеного позивачем на митну територію України товару, яка відмінна від вартості, заявленої декларантом при його розмитненні

Надходження ж від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться є підставою для проведення перевірки.

При цьому у разі, якщо митний орган, приймаючи митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття рішень про донарахування податкових зобов`язань, проте у разі якщо митний орган не визначав митну вартість товару, а така вартість була визначена платником податку самостійно, то митний орган вправі здійснювати митний контроль і після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України

Вказана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі №808/2656/16 та від 11 лютого 2020 року у справі №808/1236/16.

Щодо посилання позивача на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2021 року у справі №127/6507/21 яким скасовано постанову Подільської митниці Держмитслужби від 15 грудня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 485 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил №0476/40100/20, а справу про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України надіслано на новий розгляд до Подільської митниці Держмитслужби, суд зазначає наступне.

Дане рішення мотивоване, зокрема тим, що відповідачем належно не встановлено обставини вчинення правопорушення. Так, не направлено відповідні запити відповідним митним органам та компаніям, які фігурують відправниками товару по іспанських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом.

Втім, за обставинами цієї справи, Подільською митницею Держмитслужби була проведена невиїзна документальна перевірка з 25.01.2021 року по 29.01.2021 року у зв`язку із надходженням від уповноваженого органу іноземної держави документально підтвердженої інформації про недостовірність відомостей, що містяться в документах по товарах, митне оформлення яких завершено, за результатами якої виявлено факт заниження податкових зобов`язань, тобто у спосіб, визначений Митним кодексом України.

Слід звернути увагу, що перевірка проведена у період після прийняття постанови Подільської митниці Держмитслужби від 15 грудня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .

Окрім того, відповідно до частини п`ятої статті 78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2021 року у справі №127/6507/21 не є преюдиційним при ухваленні рішення у даній справі.

Надаючи оцінку посиланням представника позивача, що листи Королівства Іспанії від 04.11.2019 року та Федеративної Республіки Німеччина від 02.04.2020 року не є належними доказами, оскільки зміст документів не містить офіційного перекладу, суд вважає за необхідне застосувати правові висновки Верховного Суду у постанові № 280/5134/19 від 28 липня 2021 року де суд касаційної інстанції вказав, що обов`язковий офіційний переклад здійснюється лише у випадку його необхідності.

При цьому, суд звертає увагу, що від позивача заперечення стосовно правильності перекладу, не надходили. Власний переклад на спростування наданого відповідачем суду не надавався.

За наведених обставин суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000261219 від 12.03.2021 року прийнятого Подільською митницею Держмитслужби.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 257, 262, 268-273, 278, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (вул. Хмельницьке шосе, 122, офіс 301, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ 37691047);

Відповідач: Вінницька митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, ЄДРПОУ 43997544).

Рішення у повному обсязі складено 25.08.2023 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович