Постанова

від 13.12.2023 по справі 120/14574/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14574/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

13 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника позивача: Гарбуза Артура Петровича;

представника позивача: Чорного Сергія Олександровича;

представника відповідача: Ференса Євгенія Миколайовича;

представника відповідача: Македонського Олександра Валерійовича;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" до Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000261219 від 12.03.2021.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач, за митною декларацією від 17.07.2019 №UA401010/2019/037476, здійснив митне оформлення товару: «Гліцерин сирий технічний рослинного походження 3978610 кг. Склад: гліцерил 81,8%, вода 11,45%, зола 4,41%, метанол 0,1%. Вміст гліцерину у перерахунку на суху речовину 92,37%. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: немає даних», країна походження: Іспанія, код УКТ ЗЕД 1520 00 00 00.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22.04.2014 №20140422, укладеного між ТОВ «ГЛІКОХІМ» (Україна) та ООО «ГлиХим» (Російська Федерація). При доставці вантажу застосовувались умови поставки CFR (UA) Одеса. Фактурна вартість товару 586 685,83 EUR (за курсом 29,11737300) 17 082 750,15 грн, митна вартість товару 17 082 750,15 грн.

Для підтвердження заявленої вартості подано інвойс від 12.07.2019 №12072019, виданий ООО «ГлиХим» (Росія), а також цінову калькуляцію від 27.03.2019 №1. Ціна товару (з урахуванням транспортування та націнки) - 147,46 Євро за тону.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, у зв`язку із надходженням від уповноваженого органу іноземної держави документально підтвердженої інформації про недостовірність відомостей, що містяться в документах по товарах, митне оформлення яких завершено, та відповідно до наказу Подільської митниці Держмитслужби від 16.01.2021 року №20, посадовими особами Подільської митниці Держмитслужби проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛІКОХІМ» вимог законодавства України з питань митної справи в частині повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 17.07.2019 №UA401010/2019/037476.

За результатами проведеної перевірки Подільською митницею Держмитслужби складено акт про результати документальної невиїзної перевірки №0005/21/7.12-19/37691047 від 11.02.2021.

Із акту документальної невиїзної перевірки вбачається, що Вінницькою митницею ДФС ініційовано направлення запиту на адресу митних органів Королівства Іспанії про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання вимог законодавства України при ввезені на митну територію товару «гліцерин сирий технічний», відправником якого було САМА IBERIA, S.A.U. (Іспанія).

За результатами розгляду запиту отримано відповідь від митних органів Королівства Іспанія у якій вказано, що компанія CAMPA IBERIA, SAU (Іспанія) дійсно зареєстрована в компетентних органах Іспанії. Також підтверджено, що ТОВ «ГЛІКОХІМ» отримувало з Іспанії гліцерин, який було придбано німецькою компанією ICOF EUROPE GmbH (Німеччина) і надано експортну декларацію від 02.07.2018 року №18 ES000855 1 345263 6 та інвойс від 29.06.2018 №Proforma 15.

Відповідно до наданого інвойсу покупцем товару був ICOF EUROPE GmbH (Німеччина), а продавцем CAMPA IBERIA, S.A.U. (Іспанія). Отримувачем товару в експортній декларації та інвойсі зазначено ТОВ «ГЛІКОХІМ». Товар «гліцерин сирий» транспортувався морським судном МТ USICHEM з Іспанії. Постачання товару здійснювалось на умовах поставки - FOB CASTELLON. Загальна вартість товару, відповідно до експортної декларації та інвойсу, становить 1850000,00 Євро, тобто вартість товару «гліцерин сирий» - 370,00 Євро за тону (без урахування витрат на транспортування).

Враховуючи відповідь митних органів Королівства Іспанії, Вінницька митниця для з`ясування додаткової інформації стосовно укладання контрактів купівлі-продажу, продавця, покупця та вартості товару направила запит до митних органів Федеративної Республіки Німеччина та отримала відповідь, що за період з 01.01.2018 по 01.01.2020 фірма ICOF EUROPE GmbH (Німеччина) експорту сирого гліцерину до України не здійснювала, прямих контрактів з ТОВ «ГЛІКОХІМ» не укладала.

Із інформації, наведеної у відповідях від митних органів Королівства Іспанія та Федеративної Республіки Німеччина, вбачається, що ціна однієї тони товару «гліцерин сирий», задекларованого ТОВ «ГЛІКОХІМ» за митною декларацією від 17.07.2019 №UA401010/2019/037476, становить 370,00 Євро. Курс валюти на дату оформлення митної декларації - 29,117373 грн за 1 Євро. Таким чином, загальна вартість товару у кількості 3 978 610,00 кг, становить - 1 472 085,70 Євро (42 863 268,41 грн).

Перевіркою повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 17.07.2019 №UA401010/2019/037476 встановлено порушення пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 17.07.2019 №UA401010/2019/037476, з урахуванням отриманої інформації від уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина та Королівства Іспанії, через порушення пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, на підставі статті 55 Митного кодексу України, відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу України, під час перевірки правильності визначення митної вартості товару після їх випуску, прийнято рішення про коригування митної вартості товару «Гліцерин сирий технічний, рослинного походження 3978610 кг...» та визначено митну вартість товару у сумі - 42 863 268,41 грн.

На підставі встановлених контролюючим органом порушень податкового та митного законодавства Подільською митницею Держмитслужби прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000261219 від 12.03.2021 про сплату грошового зобов`язання в розмірі 5 159 518,63 грн та штрафні санкції 1 289 879,66 грн.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України в редакції чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом пунктів 1, 4 частини 1 статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України).

Згідно з пунктами 1, 2 частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (частини 1, 5, 8 статті 264 МК України).

За змістом частини 1 статті 266 МК України, декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частиною першою статті 278 МК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів (пункт 1 частина 1 статті 279 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно з підпунктом 3 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України (підпункт «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України).

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 ПК України).

Як уже встановлено судом, позивачем за митною декларацією від 17.07.2019 року №UA401010/2019/037476, здійснено митне оформлення товару «Гліцерин сирий технічний рослинного походження».

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22.04.2014 року №20140422 укладеного між ТОВ «ГЛІКОХІМ» (Україна) та ООО «ГлиХим» (Російська Федерація). При доставці вантажу застосовувались умови поставки CFR (UA) Одеса. Фактурна вартість товару 586 685,83 EUR (за курсом 29,11737300) 17 082 750,15 грн, митна вартість товару 17082750,15 грн.

Для підтвердження заявленої вартості подано інвойс від 12.07.2019 №12072019, виданий ООО «ГлиХим» (Росія), а також цінову калькуляцію від 27.03.2019 №1. Ціна товару (з урахуванням транспортування та націнки) - 147,46 Євро за тону.

За результатами розгляду відповіді надісланої митними органами Королівства Іспанія встановлено, що ТОВ «ГЛІКОХІМ» отримувало з Іспанії гліцерин, який було придбано німецькою компанією ICOF EUROPE GmbH (Німеччина) і надано експортну декларацію від 02.07.2018 №18 ES000855 1 345263 6 та інвойс від 29.06.2018 року №Proforma 15.

Із наданого інвойсу вбачається, що покупцем товару був ICOF EUROPE GmbH (Німеччина), а продавцем CAMPA IBERIA, S.A.U. (Іспанія). Отримувачем товару в експортній декларації та інвойсі зазначено ТОВ «ГЛІКОХІМ». Товар «гліцерин сирий» транспортувався морським судном МТ USICHEM з Іспанії. Постачання товару здійснювалось на умовах поставки - FOB CASTELLON. Загальна вартість товару, відповідно до експортної декларації та інвойсу, становить 1 850 000,00 Євро, тобто вартість товару «гліцерин сирий» становить 370,00 Євро за тону (без урахування витрат на транспортування).

Враховуючи відповідь митних органів Королівства Іспанії, відповідачем, для з`ясування додаткової інформації стосовно укладання контрактів купівлі-продажу, продавця, покупця та вартості товару, направлено запит до митних органів Федеративної Республіки Німеччина та отримано відповідь, що за період з 01.01.2018 по 01.01.2020 фірма ICOF EUROPE GmbH (Німеччина) експорту сирого гліцерину до України не здійснювала, прямих контрактів з ТОВ «ГЛІКОХІМ» не укладало.

Отже, із інформації наведеної у відповідях від митних органів Королівства Іспанія та Федеративної Республіки Німеччина прослідковується, що ціна однієї тони товару «гліцерин сирий», задекларованого ТОВ «ГЛІКОХІМ» за митною декларацією від 17.07.2019 №UA401010/2019/037476 становить 370,00 Євро.

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товарів ТОВ «ГЛІКОХІМ» надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару і, як наслідок, при декларуванні вище вказаного товару ТОВ «ГЛІКОХІМ» за митною декларацією від 17.07.2019 №UA401010/2019/037476 занижено митну вартість на загальну суму 25 780 518,26 грн. (42 863 268,41 - 17 082 750,15), що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 5 159 518,63 грн., чим порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 52, та пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України.

Підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу грошових зобов`язань із ввізного мита та ПДВ стали документи, отримані від митних органів Королівства Іспанії та Федеративної Республіки Німеччина, викладені в листах від 04.11.2019 та 02.04.2020, з яких митний орган встановив загальну суму вартості ввезеного позивачем на митну територію України товару, відмінну від вартості заявленої декларантом.

Колегія суддів вважає, що відповідач за обґрунтованої підозри продовжив митний контроль за ввезеним позивачем товаром і на підставі документів, отриманих від митних органів Королівства Іспанії та Федеративної Республіки Німеччина, встановив розбіжності в сумі вартості ввезеного позивачем на митну територію України товару, яка відмінна від вартості, заявленої декларантом при його розмитненні

При цьому, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться є підставою для проведення перевірки.

Приймаючи митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття рішень про донарахування податкових зобов`язань, проте у разі якщо митний орган не визначав митну вартість товару, а така вартість була визначена платником податку самостійно, то митний орган вправі здійснювати митний контроль і після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Вказана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі №808/2656/16 та від 11 лютого 2020 року у справі №808/1236/16.

Стосовно доводів апеляційної скарги про врахування висновків, зроблених у рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2021 у справі №127/6507/21, яким скасовано постанову Подільської митниці Держмитслужби від 15.12.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил №0476/40100/20, а справу про притягнення його до відповідальності за ст.485 Митного кодексу України надіслано на новий розгляд до Подільської митниці Держмитслужби, суд зазначає наступне.

Вищевказаним судовим рішенням встанволено, що відповідачем належно не встановлено обставини вчинення правопорушення. Так, не направлено відповідні запити відповідним митним органам та компаніям, які фігурують відправниками товару по іспанських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Подільською митницею Держмитслужби була проведена невиїзна документальна перевірка з 25.01.2021 по 29.01.2021 у зв`язку із надходженням від уповноваженого органу іноземної держави документально підтвердженої інформації про недостовірність відомостей, що містяться в документах по товарах, митне оформлення яких завершено, за результатами якої виявлено факт заниження податкових зобов`язань, тобто у спосіб, визначений Митним кодексом України.

Така перевірка проведена у період після прийняття постанови Подільської митниці Держмитслужби від 15 грудня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідно до частини п`ятої статті 78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2021 року у справі №127/6507/21 не є преюдиційним при ухваленні рішення у даній справі.

Крім того, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що відповідачем належно не встановлено обставини вчинення правопорушення та не з`ясовано за якою ціною російське ТОВ «ГліХім» придбав гліцерин у англійської компанії Wichem Trade L.P. та не направлено відповідні занити відповідним митим органам та компаніям, які фігурують відправниками товару по іспанських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на анаступне.

Як уже було зазначено ТОВ «ГЛІКОХІМ» отримувало з Іспанії гліцерин, який було придбано німецькою компанією ICOF EUROPE GmbH (Німеччина) і надано експортну декларацію від 02.07.2018 №18 ES00085513452636 та інвойс від 29.06.2018 №Proforma 15.

Із наданого інвойсу вбачається, що покупцем товару був ICOF EUROPE GmbH (Німеччина), а продавцем CAMPA IBERIA, S.A.U. (Іспанія). Отримувачем товару в експортній декларації та інвойсі зазначено ТОВ «ГЛІКОХІМ». Товар «гліцерин сирий» транспортувався морським судном МТ USICHEM з Іспанії. Постачання товару здійснювалось на умовах поставки - FOB CASTELLON. Загальна вартість товару, відповідно до експортної декларації та інвойсу, становить 1 850 000,00 Євро, тобто вартість товару «гліцерин сирий» становить 370,00 Євро за тону (без урахування витрат на транспортування).

Враховуючи вищевказані обставини колегія суддів вважає, що відповідасем правильно направлено запити саме митним органам Королівства Іспанії та Федеративної Республіки Німеччина, оскільки країною походження товару є Іспанія, а його покупцем була німецька компанія.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправність дій суб`єкта владних повноважень, а отже й протиправність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000261219 від 12.03.2021 прийнятого Подільською митницею Держмитслужби

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 грудня 2023 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.