Постанова

від 22.08.2023 по справі 380/5971/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/5971/23 пров. № А/857/10955/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Ніколіна В.В., Пліша М.А.,

за участю секретаря судових засідань Гриньків І.С.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року (головуючий суддя: Морська Г.М., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту судового рішення 16.05.2023) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич», 28.03.2023 звернулося до суду з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 08.03.2023 № 16-1-9/1.

Обґрунтовує вказану заяву тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» зареєстроване державним реєстратором Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області 17.09.2010, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію А01 № 600924. У період з 06.03.2023 по 07.03.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області проведено позаплановий захід державного контролю (інспектування) позивача стосовно дотримання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти. За результатами перевірки складений Акт від 07 березня 2023 року № 5/03/2. Як зазначено у описі виявлених порушень Акта, перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771/97-ВР від 23.12.1997, а саме: Потужність ТОВ «КФ «Ярич» не має державної реєстрації оператора ринку харчових продуктів.

Позивач вважає спірний припис протиправним, оскільки позивач зареєстрований у 2010 році, та розпочав свою діяльність з моменту отримання Експлуатаційного дозволу № 80463/03/3 від 02.11.2011, виданого на той момент компетентним органом СЕС Кам`янка-Бузького району Львівської області у відповідності до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771/97-ВР від 23.12.1997 в редакції, що діяла на момент його видачі. Вимога, визначена відповідачем в приписі стосується ч. 1 ст. 25, викладеної в новій редакції Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771/97-ВР від 23.12.1997, прийнятої на підставі Закону № 1602-VII від 22.07.2014 йде всупереч зі статтею 58 Конституції України, де визначено: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення», адже позивач, отримав Експлуатаційний дозвіл та розпочав діяльність задовго до появи нової редакції Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та вимог ч. 1 ст. 25.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що спірний припис є законним, оскільки твердження позивача про те, що обов`язок отримання експлуатаційного дозволу поширюється на усіх операторів ринку, що провадять діяльність, пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, є хибними. Адже, згідно ч. 1. ст. 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що обов`язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °С, залишаючись придатними для споживання людиною. Відповідно до інформації, отриманої за результатами позапланового інспектування, ТОВ «КФ «Ярич» в процесі господарської діяльності здійснює виробництво продуктів нетваринного походження: сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого і нетривалого зберігання. Для забезпечення процесу виробництва суб`єкт господарювання зберігає та використовує при виготовленні власного харчового продукту, як інгредієнт - курячі яйця. Зазначений факт не заперечується позивачем. Додатком 6 до пункту 4.16 Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, затверджених Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.09.2001 N 70 від 07.09.2001 встановлено, що курячі яйця можуть зберігатися при температурі вище 10 °С, залишаючись придатними для споживання людиною. За таких обставин, на діяльність ТОВ «КФ «Ярич» поширюється обов`язок зареєструвати потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач 10.08.2023 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача Мацкула М.А. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача Рак В.М. у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 161-АГ від 28.02.2023 та направлення № 71 від 28.02.2023 у період з 06 по 07 березня 2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» щодо дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти.

За результатами перевірки складений акт № 5/03/2 від 07.03.2023, в якому зазначено порушення вимог законодавства.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «КФ Ярич» не має державної реєстрації потужності оператора ринку харчових продуктів, що є порушенням ч. 1 ст. 25 Закону України від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон України № 771/97-ВР), у відповідності до якої державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Акт перевірки № 5/03/2 від 07.03.2023 підписаний із зауваженнями позивача, в яких останній зазначив, що згідно Закону України № 771/97-ВР державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

У подальшому, Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області 08.03.2023 винесено припис № 16-1-9/1 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, яким зобов`язано позивача у строк до 22.03.2023 провести державну реєстрацію потужностей оператора ринку харчових продуктів ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» за адресою: вул. Заводська, 1 с. Старий Яричів Львівського району Львівської області.

Не погодившись із приписом, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ні Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» 22 липня 2014 року № 1602-VII, ні нова редакція Закону України № 771/97-ВР не передбачає обов`язку підприємства при наявності чинного експлуатаційного дозволу, виданого на підставі ст. 22 Закону України № 771/97-ВР у редакції станом на час його видачі, здійснювати додатково реєстрацію потужностей, якщо не відбулось змін у виробництві оператора ринку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі Закон № 771/97-ВР), регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.

Експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 771/97-ВР).

Положеннями п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону № 771/97-ВР передбачено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

У п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону № 771/97-ВР визначено, що потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 771/97-ВР, оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.

Оператори ринку зобов`язані, зокрема, 1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу; 2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів; 3) надсилати компетентному органу повідомлення у випадках, передбачених частинами третьою - п`ятою цієї статті, і отримувати експлуатаційний дозвіл у випадках, передбачених цим Законом; 4) реєструвати потужності у випадках, передбачених цим Законом; 5) забезпечувати виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо окремих показників якості.

Згідно ч. 1-3 ст. 23 Закону № 771/97-ВР, експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.

Обов`язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють:

первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов`язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції;

транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;

зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;

виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;

експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всі заклади громадського харчування та заклади роздрібної торгівлі.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані отримати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.

Експлуатаційний дозвіл видається на потужності, що розташовані за однією адресою (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку) і визначені оператором ринку.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 771/97-ВР (в редакції Закону від 08.12.2015 № 867-VIII), оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов`язані зареєструвати потужності, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 771/97-ВР, (в редакції Закону № 2042-VIII від 18.05.2017) державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що експлуатаційний дозвіл зобов`язані отримати оператори ринку, що провадять діяльність, пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Разом з тим, ч. 2 ст. 25 Закону № 771/97-В, визначено виключений перелік випадків коли операторів ринку не мають обов`язку отримати експлуатаційний дозвіл.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вимог ч. 1 ст. 25 Закону № 771/97-ВР, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» отримано експлуатаційний дозвіл для потужностей (об`єктів) з виробництва, переробки та реалізації харчових продуктів від 02.11.2011 № 80463/03/3 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 27).

Вказаний експлуатаційний дозвіл виданий позивачу Кам`янка-Бузькою районною санітарно-епідеміологічною станцією та є чинним, оскільки доказів протилежного не надано.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області, в оскаржуваному приписі, ставиться у вину позивачу відсутність проведення державної реєстрації потужностей оператора ринку харчових продуктів ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» за адресою: вул. Заводська, 1 с. Старий Яричів Львівського району (Кам`янка-Бузький район) Львівської області.

Однак, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» є чинний експлуатаційний дозвіл від 02.11.2011 № 80463/03/3 та у нього не відбулося змін у виробництві, як оператора ринку, а тому в позивача відсутні обов`язок здійснювати державну реєстрацію потужностей оператора ринку харчових продуктів, так як ні ч. 1 ст. 25 Закону № 771/97-ВР (в редакції Закону № 2042-VIII від 18.05.2017), ні попередня редакції ч. 1 ст. 25 Закону № 771/97-ВР не передбачала такого обов`язку, за наявності експлуатаційного дозволу.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний припис від 08.03.2023 № 16-1-9/1 підлягає скасуванню, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваного припису.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі № 380/5971/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 28.08.2023.