Постанова

від 23.08.2023 по справі 910/10210/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2023 р. Справа№ 910/10210/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Скорік Ю.Б., Старицька Ю.Ю.;

від відповідача за первісним позовом: Золотопуп С.В. (у режимі відеоконференції)

від третьої особи: не прибув,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія Карпати М"

про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року (повне рішення складено та підписано 14.04.2023 року)

у справі № 910/10210/22 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія Карпати М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про стягнення 82 890,33 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія Карпати М"

про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс", за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 91 104,86 грн, з яких: 77 421,81 грн - основний борг з відшкодування вартості послуг з теплопостачання пропорційно площі власника приміщення за опалювальні періоди з 01.11.2020 року по 01.02.2022 року, 10 769,66 грн - інфляційні втрати, 2 913,39 грн - 3 % річних.

22.01.2022 року через систему "Електронний суд" до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства, в якій останній просивсуд зобов`язати Компанію здійснити перерахунок розподіленого обсягу та вартості комунальної послуги з постачання теплової енергії по належному Товариству нежитловому приміщенню загальною площею 288,5 м2, та розміщеному в багатоквартирному будинку № 2 по вулиці Великій Васильківській у місті Києві, за період з 01.11.2020 року по 28.02.2022 року за даними показників засобів комерційного обліку теплової енергії Multical UF 601 (заводський номер 6806635) та Multical Е (заводський номер 4638830 ) пропорційно до загальних опалювальних площ квартир і нежитлових приміщень вищенаведеного будинку в цьому періоді.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" 77 421,81 грн основного боргу, 964,26 грн. 3 % річних, 3 360,27 грн інфляційних втрат та 2 446,76 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. У задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 910/10210/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" відмовити повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" задовольнити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 910/10210/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі №910/10210/22 залишено без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладено на апелянта.

10.07.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат, понесених під час розгляду апеляційної скарги, в якій заявник просить суд здійснити розподіл судових витрат, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» витрати на правничу допомогу під час розгляду справи №910/10210/22 в Північному апеляційному господарську суду в розмірі №14000, 00 грн.

18.08.2023 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" надійшла заява про зменшення судових витрат позивача за первісним позовом на оплату правничої допомоги.

Разом з цим, представник відповідача за первісним позовом, зокрема зазначив, що суд першої інстанції в основу свого рішення не поклав усі доводи відзиву заявника на апеляційну скаргу, що означає, що позивачем за первісним позовом завищено вартість роботи адвоката на 7000,00 грн.

Водночас, за твердженням представника відповідача за первісним позовом розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснений у двох судових засіданнях, що не зайняли багато часу, дії представників позивача за первісним позовом у судових засіданнях - їх виступи на підтримання відзиву на апеляційну скаргу, та відсутність інших складених ними процесуальних документів, свідчать про незначну витрату часу на представництво в судових засіданнях, і тому відповідач за первісним позовом вважає, що розмір вартості послуг адвоката є непропорційним до обсягу виконаної ними правової роботи, та має бути зменшеним до 4000,00 грн.

Північний апеляційний господарський суд призначив розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі 910/10210/22 на 23.08.2023 року своєю ухвалою від 24.07.2023 року.

23.08.2023 року у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду представник відповідача за первісним позовом заперечував проти заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» про ухвалення додаткової постанови у справі №910/10210/22 та просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги позивача за первісним позовом в суді апеляційної інстанції до 4000,00 грн.

У судовому засіданні 23.08.2023 року представник заявника підтримав доводи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» про ухвалення додаткової постанови у справі №910/10210/22 та просив її задовольнити повністю.

Представник третьої особи у судове засідання 23.08.2023 року не прибув. Про час та місце розгляду відповідної заяви повідомлявся належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення №10077887, (наявне в матеріалах справи).

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність розгляду заяви про стягнення витрат на правову допомогу за відсутності представника третьої особи, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М»

про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року

у справі № 910/10210/22, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказана заява про стягнення витрат на правову допомогу з відповідними доказами була подана 03.07.2023 року, тобто у строк, передбачений вимогами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

30.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» надало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року в якому, зокрема на виконання ст. 124 Господарського процесуального кодексу України повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач за первісним позовом поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 15000,00 грн.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано копію додатку №3 до договору про надання правничої допомоги №К-А/96/22 від 14.09.2022 року, копію акту приймання-передачі робіт (надання послуг) №2 від 29.06.2023 року, копію додатку №3 до договору про надання правничої допомоги №30/09/22 від 30.09.2022 року та копію акту приймання-передачі робіт (надання послуг) №2 від 29.06.2023 року.

Так, відповідно акту № 2 приймання передачі робіт (надання послуг), надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе:

№ Вид послуги кількість Вартість наданих сума, грн.

п/п шт./хв. послуг, грн./год.

1. Підготовка та складання відзиву 1 шт. 7000,00 7000,00

на апеляційну скаргу ТОВ «Леді Плюс»

від 25.05.2023 року

2. Участь у судовому засідання в

Північному апеляційному господарському

Суді 28.06.2023 року 1 шт. 2500,00 2500,00

Всього надано послуг на суму 9500,00 грн.

Відповідно акту № 2 приймання передачі робіт (надання послуг), надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе:

№ Вид послуги кількість Вартість наданих сума, грн.

п/п шт./хв. послуг, грн./год.

1. Участь у судовому засідання в

Північному апеляційному

господарському

Суді 28.06.2023 року 1 шт. 2500,00 2500,00

2. Складання заперечень на заяву/

Клопотання про постановлення

окремої Ухвали від 27.06.2023 року 1 шт. 2000,00 2000,00

Всього надано послуг на суму 4500,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 Господарського процесуального кодексу України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у ч. 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегія суддів враховує висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

В даному випадку, як вже зазначалося, відповідачем за первісним позовом також було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість, не спів розмірність та завищення.

Здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого позивачем за первісним позовом розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатами обсягом послуг, втраченим ними часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

При цьому, колегія суддів бере до уваги не змінність позиції адвокатів у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутності необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі.

Разом з цим, судова колегія звертає увагу, що у підготовці справи без очевидної потреби у цьому, брали участь одночасно два адвокати позивача за первісним позовом.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру витрат на оплату професійної правової (правничої) допомоги та беручі до уваги розмір мінімальної заробітної плати та об`єм наданих правових послуг, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню відповідачем за первісним позовом у сумі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді Плюс» (Україна, 04053, місто Київ, вул. Обсерваторна, будинок 13/15, код ЄДРПОУ 32385845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» (01024, місто Київ, вул. В. Васильківська, будинок 2, код ЄДРПОУ 32597613) 10000,00 (десять тисяч) грн 00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказів на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/10210/22 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова, згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 25.08.2023 року.