Постанова

від 24.08.2023 по справі 643/12611/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/12611/19 Номер провадження 22-ц/814/2781/23Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Абрамова П.С., Панченка О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 07 грудня 2022 року у справіза заявою Харківської міської ради про забезпечення позову у цивільнійсправі запозовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми та зазустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб Харківської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У грудні 2022 року Харківська міська рада звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб Харківської міської ради.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом спору по даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у сумі 15404,88 грн за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Вказує, що ОСОБА_1 не є суб`єктом підприємницької діяльності та те, що Харківській міській раді невідомо про наявність у відповідача готівкових коштів у національній та іноземних валютах, а також в установах банку, водночас звернення стягнення на заробітну плату або інші соціальні доходи не забезпечить виконання рішення суду у разі його задоволення.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07 грудня 2022 року в задоволенні заяви Харківської міської ради відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції, зокрема, мотивована тим, що вимоги заяви про забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З даною ухвалою не погодилася Харківська міська рада, яка подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, заява про забезпечення позову спрямована проти недобросовісних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати, продати, знищити або знецінити майно.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Сторони в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, зокрема, позивач був повідомлений шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, яка вказана ним в апеляційній скарзі.

МОВИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Із матеріалів справи вбачається, що у провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа № 643/12611/19 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб Харківської міської ради.

Як уже зазначалося, позивач одночасно із зверненням до суду з позовом подав заяву про забезпечення позову, у якій прохав прийняти до розгляду дану заяву та заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (шляхом дарування, продажу, поділу, обміну, знищення та ін.) нежитлових приміщень 1-го поверху № 18-:-24, 36-:-42, ІІ, ІІІ, VІ, VІІ в нежитловій будівлі літ. «А-1» та нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 1б, 2-:-12, 12а, 13, 13а, 14, 28-:-35, V, VІ в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 1570 кв.м. (1/10 частка 157 кв.м.) по АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстроване за ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що у разі задоволення позову, не буде практичного механізму виконання рішення суду, оскільки існує ймовірність відчуження майна ОСОБА_1 іншій особі для уникнення відповідальності за для створення штучної відсутності майна, на яке можна було б звернути стягнення, що може ускладнити виконання рішення суду.

Позиція апеляційного суду

У частині другій статті 149ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині першій статті 150ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У частині десятій статті 150ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що «розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Обов`язок доведення обставин, які указували б на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна (у тому числі грошових сум, цінних паперів, корпоративних прав тощо) чи підготовчі дії до його реалізації.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд першої інстанції правильно вказав, що предметом позову Харківської міської ради у справі № 643/12611/19 є стягнення коштів в сумі 15404,88 грн.

При цьому, позивач та її представник в заяві про забезпечення позову просять його забезпечити, шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (шляхом дарування, продажу, поділу, обміну, знищення та ін.) нежитлових приміщень 1-го поверху № 18-:-24, 36 -:-42, ІІ, ІІІ, VІ, VІІ в нежитловій будівлі літ. «А-1» та нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 1б, 2-:-12, 12а, 13, 13а, 14, 28-:-35, V, VІ в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 1570 кв.м. (1/10 частка 157 кв.м.) по АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстроване за ОСОБА_1 .

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в заяві про забезпечення позову позивач ставить питання про забезпечення позову, яке є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

Із урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для забезпечення позову не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.

Посилання апелянта на те, що реалізація нежитлового приміщення утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у цій справі не підтверджується матеріалами справи та є безпідставним, а наведена практика Європейського суду з прав людини не може застосовуватися до даної справи тому, що відсутні підстави вважати, що у разі незабезпечення позову для позивача можуть настати негативні наслідки.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то підстави для зміни чи стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 07 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 серпня 2023 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді П.С. Абрамов

О.О. Панченко