Рішення

від 20.12.2023 по справі 643/12611/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 20.12.2023Справа № 643/12611/19 Провадження № 2/554/217/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Грай К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб Харківської міської ради,-

в с т а н о в и в :

Позивач Харківська міська рада 06 серпня 2019 року звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 15 404, 88 грн.

В обґрунтування позову вказав, що Харківською міською радою відповідно до ст. 189 ЗК України здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержання вимог земельного законодавства. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.07.2019 № 175806841 право власності на: нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-:-24, 36-:-42, ІІ, ІІІ, VІ, VІІ в нежитловій будівлі літ «А-1» загальною площею 381, 6 кв.м. по АДРЕСА_1 з 03.04.2019 зареєстроване за ОСОБА_1 (1/10 частка) на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2019 № 397; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1б, 2-:-12, 12а, 13, 13а, 14, 28-:-35, V, VІ в нежитловій будівлі літ «А-1» загальною площею 343,9 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 (1/10 частка) на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2019 № 395. Відповідно до вказаної інформації та листа Управління Держгеокадастру у м.Харкові у Харківській області від 24.07.2017 речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані. Отже, з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 ЗК України земельна ділянка (кадастровий номер: 6310137500:10:002:0043) площею 1 570 кв.м. (частка 157 кв.м.) по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова. Відповідач не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою комунальної форми власності та не сплачував плату за користування земельною ділянкою за період з 01.05.2019 по 31.07.2019 року, внаслідок чого зберіг у себе майно-грошові кошти у сумі 15404, 88 грн., розраховані міською радою. З цих підстав, звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

13 листопада 2019 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб Харківської міської ради, які не виконують пункт 1.23 Додатку № 2 рішення ХІ сесії Харківської міської ради ІV скликання «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 28.09.2005 р. № 180/05, згідно з яким земельна ділянка площею 1570 кв.м. (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043) надана в оренду ФОП ОСОБА_2 строком до 01.09.2030 року, а також договір оренди землі, реєстраційний № 7564/03 від 06.08.2003 року, вирішено вважати таким що припиняє дію з дня державної реєстрації нового договору оренди землі із ФОП ОСОБА_2 . Також прохав відмовити у первісному позові та винести окрему ухвалу про протиправні дії посадових осіб Харківської міської ради щодо вимагання неправомірної вигоди та перешкоджання укладенню договору оренди земельної ділянки площею 0, 1570 га кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.54-57).

В обґрунтування зустрічного позову вказав, що ОСОБА_1 являється співвласником 1/10 частини нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , іншим співвласником 9/10 частини є ТОВ «ВЕЛІС-ТРЕЙД». На думку позивача, оскільки указані приміщення знаходиться у будівлі, що розташована на земельній ділянці площею 1570 кв.м. (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043), то відповідач використовує указану земельну ділянку. Разом з тим, згідно наданого розрахунку позивач вимагає сплатити кошти за використання зовсім іншої земельної ділянки, загальною площею 157 кв.м., для якої відсутній кадастровий номер та затверджена Харківською міською радою нормативно-грошова оцінка. Вказує, що законодавством не передбачено обов`язку сплачувати орендну плату за землекористування власниками нежитлових приміщень. Він є власником нежитлових приміщень, а не будівлі, площа яких становить 72, 55 кв.м., тоді як Харківська міська рада вимагає сплатити орендну плату за використання 157 кв.м. Окрім того, відповідно до Договору оренди землі від 06.08.2003 року, посвідченого нотаріально, зареєстрованого в Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 29.08.2003 року № 7564/03, ХМР передала СПДФО ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 1570 га. Строк дії Договору оренди з ФОП ОСОБА_2 згідно пункту 1.23 Додатку № 2 рішення ХІ сесії Харківської міської ради ІV скликання «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 28.09.2005 р. № 180/05 встановлено до 01.09.2030 року. Крім того, обставини щодо продовження строку дії договору оренди землі № 7564/03 від 06.08.2003 встановлені постановою Господарського суду Харківської області від 06.08.2006 року у справі № АС-11/322-06 вх. № 8968/4-11 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради. Таким чином, Договір оренди з ОСОБА_2 від № 7564/03 від 06.08.2003 року не припинив свою дію. В свою чергу, ОСОБА_2 сплачує орендну плату у повному обсязі за вказаним Договором оренди землі, який припиняє свою дію з дня державної реєстрації нового договору оренди землі з ФОП ОСОБА_2 . Посадові особи Харківської міської ради порушують приписи ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими акти ради є обов`язковими до виконання, та не виконують п.1.23 Додатку № 2 рішення ХІ сесії Харківської міської ради ІV скликання.

Також відповідачем в порядку ст. 93 ЦПК України поставлено питання до позивача (том 1 с.56).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 13 листопада 2019 року надіслали до суду відзив на позов, в якому прохали відмовити у задоволенні позову, стягнути судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 15 000 грн., зобов`язати Харківську міську раду надати відповіді на запитання, аналогічні тим, які сформовані у зустрічній позовній заяві. Прохали винести окрему ухвалу про протиправні дії посадових осіб Харківської міської ради щодо невиконання постанови КМУ від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів), Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженого Рішенням Харківської міської ради Харківської області на 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 року № 41/08, пункту 1.23 Додатку № 2 рішення ХІ сесії Харківської міської ради ІV скликання «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 28.09.2005 р. № 180/05.

В обґрунтування відзиву вказали, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з огляду на відсутність технічної документації та не сформованість земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Також зазначили, що ОСОБА_1 являється співвласником 1/10 частини нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72, 55 кв.м. На думку позивача, оскільки указані приміщення знаходиться у будівлі, що розташована на земельній ділянці площею 1570 кв.м. (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043), то відповідач використовує указану земельну ділянку. Разом з тим, згідно наданого розрахунку позивач вимагає сплатити кошти за використання зовсім іншої земельної ділянки, загальною площею 157 кв.м., для якої відсутній кадастровий номер та затверджена Харківською міською радою нормативно-грошова оцінка. Згідно п.2.3 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженого Рішенням Харківської міської ради Харківської області на 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 р. № 41/08, базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Нормативна грошова оцінка земель м.Харкова проводиться у відповідності до чинного законодавства України і підлягає затвердженню ХМР. Згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях рад вирішуються питання регулювання земельних відносин. В даному випадку нормативно грошова оцінка, наведена у розрахунку до позову, не затверджена на пленарному засіданні. Також вказують, що позивачем порушені приписи Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м.Харкові. Зазначають, що законодавством не передбачено обов`язку сплачувати орендну плату за землекористування власниками нежитлових приміщень. До того ж приміщення розташовані всередині будівлі, на висоті, відірваної від земельної ділянки, тому до зазначених приміщень не можуть бути застосовані положення ч.1 ст. 181 ЦК України, а повинні застосовуватися положення ч.2 ст. 181 ЦК України, згідно яких на нежитлові приміщення поширюється режим нерухомої речі. Також не можуть бути застосовані положення ст. 120 ЗК України, оскільки нежитлові приміщення не є будинком, будівлею чи спорудою. Окрім того, ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою як громадянин, а не як підприємець, а цільове призначення земельної ділянки є обслуговування магазину та кафе. Оскільки ОСОБА_1 не є землекористувачем, то у нього відсутній обов`язок сплачувати орендну плату. Окрім того, відповідно до Договору оренди землі від 06.08.2003 року, посвідченого нотаріально, зареєстрованого в Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 29.08.2003 року № 7564/03, ХМР передала СПДФО ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 1570 га. Строк дії Договору оренди з ФОП ОСОБА_2 згідно пункту 1.23 Додатку № 2 рішення ХІ сесії Харківської міської ради ІV скликання «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 28.09.2005 р. № 180/05 встановлено до 01.09.2030 року. Крім того, обставини щодо продовження строку дії договору оренди землі № 7564/03 від 06.08.2003 встановлені постановою Господарського суду Харківської області від 06.08.2006 року у справі № АС-11/322-06 вх. № 8968/4-11 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради. Таким чином, Договір оренди з ОСОБА_2 від № 7564/03 від 06.08.2003 року не припинив свою дію. ОСОБА_2 сплачує орендну плату у повному обсязі за вказаним Договором оренди землі, який припиняє свою дію з дня державної реєстрації нового договору оренди землі з ФОП ОСОБА_2 . Вказують, що ФОП ОСОБА_2 має право на вчинення дій в майнових інтересах ОСОБА_1 , у т.ч., щодо здійснення плати за користування земельною ділянкою площею 1570 кв.м. (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043), за адресою: АДРЕСА_1 . Про здійснення таких дій ФОП ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 . Указане право передбачене ст.ст. 528, 1158 ЦК України. Таким чином, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем збережених коштів. Зазначають, що з метою отримання указаної земельної ділянки у користування 16.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ХМР, інший співвласник дав на це згоду, однак ХМР заяву не розглянула. З цього приводу 25.10.2019 року Харківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 520/11050/19. Вказують, що посадові особи Департаменту територіального контролю вимагали від ОСОБА_4 , представника ОСОБА_1 , неправомірну вигоду, що підтверджується ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 27.11.2017 у справі № 640/17813/17. Окрім того, вважають, що ХМР порушує приписи Постанови КМУ від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів). Зазначають, що ХМР просить стягнути кошти у розмірі орендної плати по коду бюджетної класифікації 24062200, що можливо виключно для деліктних правовідносин, за кондиційним позовом стягнення по цьому коду буде протиправним (том 1 а.с.74-80).

Від представника відповідача ОСОБА_3 13 листопада 2019 року до суду найшлов відзив, у якому вказала, що обставини справи, яка розглядалася Верховним Судом, на яку посилається позивач, є відмінними від даної справи. Так, відповідач ніколи не придбавав у власність будинок або будівлю, тому відсутні підстави для застосування норм 120 ЗК України. Згідно висновками Великої Палати Верховного Суду по справі № 992/3412/17 не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщене це нерухоме майно. Відповідач не є власником будівлі або споруди. Відповідно до Постанови ВП Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, виникнення права власності на будинок взагалі не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди виникає на підставі договору з моменту державної реєстрації цього права. Враховуючи положення ст.120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку зареєстрованого права оренду на земельну ділянку, яка має іншого власника. Тобто, якщо відсутність договору оренди не є правопорушенням, то необгрунтованим є і вимоги щодо стягнення орендної плати. Прохає суд застосувати положення ст. 530 ЦК України «Строк (термін) виконання зобов`язання» та врахувати, що вимоги виконати обов`язок відповідачу пред`явлено не було. Також прохає звернути увагу на наявність легального орендаря цієї земельної ділянки, який відповідно до договору сплачує за користування нею. Крім того, заперечує проти застосування норми ст. 1212 ЦК України, оскільки цей правовий механізм може бути застосований у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави витребувати у набувача майно. Доказів наявності такого майна (коштів) у відповідача позивачем не надано. Також зазначає, що якщо під коштами розуміється ніщо інше, ніж гроші, то витребування коштів є неможливим, оскільки саме ст. 389 ЦК України регулює витребування грошей та інших цінностей, які у добросовісного набувача не можуть бути витребувані. Кошти , які знаходяться на поточних рахунках відповідача, отримано ним законно, про що свідчить виписка з банку, тому ні за яких обставин не можуть бути витребувані. Звертає увагу, що розмір стягнутої суми складений самим же позивачем, при цьому наявність повноважень у органів та посадових осіб, що склали цей розрахунок, не надано (том 1 а.с.112-118).

Від позивача Харківської міської ради 19 листопада 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що Актом обстеження земельної ділянки встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «У-1», загальною площею 1415, 5 кв.м. по АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.07.2019 № 175806841 земельна ділянка площею 0, 1570 га з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043, за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності. Марченко використовує вказану земельну ділянку площею 0, 0157 га для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень нежитлової будівлі літ. «А-1» та ним не доведено використання земельної ділянки меншої площі. Правова позиція позивача підтверджується практикою Верховного Суду у постановах ВП ВС від 29.01.2019 у справі № 922/536/18, від 11.06.2019 у справі № 922/551/18. Також зазначає, що предметом позову є стягнення грошових коштів, які зберіг відповідач, не сплачуючи орендної плати за використання земель комунальної власності. Відповідно до п.2 ч.286.6 ст. 286 Податкового Кодексу України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності. Положення вказаної норми ПК були застосовані до правовідносин, оскільки ПК не містить порядку нарахування орендної плати за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності. Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Внаслідок використання відповідачем вказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада м.Харкова позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду. Також зазначає, що згідно ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно до Договору оренди від 06.08.2003 року ХМР передала СПДФО ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 0, 0157 га. Разом з тим, п.1.2 Договору земельна ділянка була передана до 31.12.2005 для експлуатації та обслуговування павільйону магазину з прибудовою. Нового правовстановлюючого документу на право оренди земельної ділянки за вказаною адресою відповідачем не надано. Звертає увагу, що позов пред`явлено до ОСОБА_1 , як власника нежитлових приміщень в нежитловій будівлі, а наявність права на користування земельною ділянкою у ОСОБА_2 не має значення для вирішення спору. Теза щодо невірно зазначеного коду бюджетної класифікації «24062200» не є запереченням щодо обставин та правових підстав позову. Щодо бездіяльності позивача з приводу оформлення прав відповідача на земельну ділянку зазначає, що обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення, а оформлення договірних відносин із Харківською міською радою правового значення для вирішення цієї справи по суті не має. Зазначає, що підстави для застосування норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України обґрунтовані тим, що зобов`язання поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути як деліктними, так і безделіктними. Відсутність договору оренди між сторонами виключає договірні зобов`язання. Відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення, тому виключає деліктні зобов`язання. Фактичний вступ у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті правомірних дій, а тому не вважається правопорушенням. Частина 3 ст. 125 ЗК України в редакції 25.20.2001, яка раніше забороняла використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, без документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації була виключена Законом від 05.03.2009 № 1066-VІ. Таким чином, спірні правовідносини повинні кваліфікуватися як бездоговірні та безделіктні. Прохав врахувати правову позицію ВП ВС у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (том 1 а.с.132-138).

Представник позивача Харківської міської ради Судаков Д.О. 19 листопада 2019 року подав до суду відповіді на запитання, поставлені відповідачем, відповідно до ст. 93 ЦПК України (том 1 а.с.144-147).

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 28 грудня 2019 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (том 1 а.с.154).

Відповідач ОСОБА_1 26 серпня 2020 року подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких прохав у задоволенні позову відмовити. Вказав, що частина земельної ділянки не може бути об`єктом цивільних прав, а тому потрібно застосувати правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 16 липня 2019 року № 922/1046/18. Погоджується із доводами представника позивача про застосування до даних правовідносин положень Податкового кодексу України. Проте позивачем надано розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а не у розмірі земельного податку, тому у позові повинно бути відмовлено. Також посилається на аналогічні обставини, викладені у відзиві на позов (том 1 с.168-170).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб Харківської міської ради, яку об`єднано в одне провадження з первісним позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми. Суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

14 січня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмету зустрічного позову шляхом додавання вимоги про визнання ОСОБА_1 добросовісним набувачем. В обґрунтування вказав аналогічні підстави позову тим, які зазначив у зустрічному позові та відзиві на позов, але при цьому змінює предмет позову шляхом його уточнення додатковою позовною вимогою про визнання його добросовісним набувачем безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 15 404, 88 грн. за користування у період 01.05.2019 по 31.07.2019 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Обгрунтовує вимоги тим, що згідно приписів ст. 192 ЦК України і ст. 14 ПК України коштами є ніщо інше, як гроші. Відповідно до ст. 389 ЦК України гроші, а також цінні папери на пред`ячника, що існують у документарній формі, не можуть бути витребувані від добросовісного набувача. Також застосуванню підлягає п.2 ч.1 ст. 1215 ЦК України, згідно з якою, не підлягає поверненню безпідставно набуте майно, якщо це встановлено законом (том 1 с.205-207).

Позивач Харківська міська рада 03 червня 2021 року подала відзив на зустрічний позов, в якому представник просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що зустрічний позов є необґрунтованим, безпідставним, таким, що не підлягає задоволенню та не виключає задоволення первісного позову. Вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043 по АДРЕСА_1 є сформованою, є комунальною власністю і належить територіальній громаді м.Харкова, представницьким органом якої є Харківська міська рада. Наданий розрахунок безпідставно збережених коштів у зв`язку із несплатою відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомості, що належить на праві спільної власності, проведений пропорційно зареєстрованим площам за ТОВ «Веліс-Трейд» та ОСОБА_1 до загальної площі. Зазначене підтверджується правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 № 638/13423/18, де вказано, що власник нежилого приміщення (його частини) сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами), з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно ( п.287.8 ст. 287 ПК України). При розрахунку ХМР керувалася інформацією про земельну ділянку, яка зазначена у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.02.2019 533/0/45-19, наданої Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Крім того, внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада м.Харкова позбавлена можливості отримати дохід в такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені права позивача щодо неодержання майна у розмірі орендної плати за землю. Крім того, відповідно до Договору оренди землі від 06.08.2003 року Харківська міська рада передала СПДФО ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0, 1570 в оренду до 31.12.2005 для експлуатації та обслуговування павільйону магазину з прибудовою. Нового правовстановлюючого документу, яким буде закріплено право на оренду земельної ділянки ОСОБА_2 не надано. Також вказує, що висновок ОСОБА_1 , що він є добросовісним набувачем безпідставно збережених коштів, не відповідає фактичним обставинам справи та положенням ст. 330 ЦК України.Звертає увагу, що право користування земельною ділянкою не оформлено ОСОБА_1 відповідно до положень ст.ст. 125, 126 ЦК України. Зазначає, що правовідносини між сторонами є кондиційними та застосуванню підлягають положення ст.ст.1212-1214 ЦК України. Надані відповіді на питання в порядку ст. 93 ЦПК України. Прохав у зустрічному позові відмовити (том 1 а.с.218-226).

05 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив на зустрічний позов, обґрунтовуючи її тим, що позивач не спростував його доводів, що земельна ділянка, за користування якою ХМР вимагає коштів у розмірі орендної плати, становить 1/10 від сформованої земельної ділянки 6310137500:10:002:0043. Наданий ХМР розрахунок не містить кадастрового номеру земельної ділянки площею 157 кв.м., за яку вимагається орендна плата. Відсутні докази сформованості вказаної земельної ділянки площею 157 кв.м., публічна кадастрова карта також не містить інформації про вказану земельну ділянку, відсутній витяг з технічної документації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 157 кв.м. Таким чином, ХМР не дотримані норми ч.2 ст.20 тач.3 ст. 23 ЗУ «Про оцінку земель» та ч.1 ст. 79-1 ЗК України. Вказує, що застосування у цивільних правовідносинах норм Податкового законодавства є незаконним, оскільки суперечуть приписам ч.2 ст. 1 ЦК України. Також вказує, що ХМР ухиляється від надання йому спірної земельної ділянки як у власність, так і в оренду або в постійне користуванняю Отже, у нього не виникло обов`язку ані щодо орендної плати, ані щодо податку. Також зазначає, що позивач не спростував аргументів, що Договір оренди з ОСОБА_2 № 7564/03 від 06.08.2003 був продовжений до 01.09.2030, що встановлено постановою Господарського суду Харківської області від 06.08.2006 у справі № АС-11/322-06. Інші доводи відповідають тим, які викладені у зустрічному позові (том 1 а.с.243-252).

07 липня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав письмові пояснення по справі, в яких вказав аналогічні обставини тим, які викладені у заявах по суті справи ( том 2 а.с.1-11).

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

18 листопада 2022 року за Вх. № 58161 вище вказана цивільна справа надійшла з Московського районного суду м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2022 року ОСОБА_5 визначено головуючим по справі .

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2022 року справу прийнято до провадження Октябрського районного суду м. Полтави та призначено підготовче засідання (том 2 а.с.47).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви позивача Харківської міської ради про забезпечення позову (том 2 а.с.49).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 07 грудня 2022 року залишено без змін.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 17 травня 2023 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від20 грудня 2023 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про заміну відповідача відмовлено.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від20 грудня 2023 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено.

У судове засідання представник позивача Харківської міської ради Ткаченко С.В. не з`явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримав у повному обсязі (том 2 а.с.120).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання вчергове не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_2 (підтверджується довіреністю том 1 а.с.211) та за адресою, вказаною ним у його заявах АДРЕСА_3 (зазначена у довіреності як адреса представника). Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається повідомленим про судове засіданні належним чином(а.с.69-70, 77-78, 80-81, 95-96, 106-107, 110). Також про судові засідання відповідач повідомлявся засобами мобільного зв`язку за вказаним ним номером телефону НОМЕР_1 (а.с.64, 74). Про причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи рекомендованими повідомленнями та засобами мобільного зв`язку (а.с.64, 74, 75, 92-93), останній повідомив, що проходить війському службу.

З урахуванням положень ст.223 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності учасників справи.

Суд дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, приходить до висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.07.2019 року головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в порядку ст. 189 Земельного кодексу України вжиті заходи самоврядного контролю щодо використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за результатами яких складено Акт обстеження земельної ділянки та встановлено, що на сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043 загальною площею 0,1570 га по АДРЕСА_1 розташовані нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-:-24, 36-:42, II, III, VI, VII, 1, 1б, 2-:-12, 12а, 13, 13а, 14, 28-:35, V, VI в нежитловій будівлі літ. «А-1») (том 1 а.с. 29-31).

Право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-:-24, 36-:42, II, III, VI, VII загальною площею 381,6 кв.м. та нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1б, 2-:-12, 12а, 13, 13а, 14, 28-:35, V, VI загальною площею 343,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_1 з 03.04.2019 зареєстроване: за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2019 №395, 397 (частка 1/10); за ТОВ «Веліс Трейд» на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2019 № 395, 397 (частка 9/10), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №175806841 від 31.07.2019 (том 1 а.с.19-25).

Із зазначеного Державного реєстру також слідує, що земельна ділянка площею 0,157 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043) знаходилась у комунальній власності, категорія земель - землі житлової та громадської забудови. 03.10.2003 проведено державну реєстрацію спірної земельної ділянки, вид використання - для експлуатації та обслуговування павільйону магазину з прибудовою до 31.12.2005.

Під час обстеження земельної ділянки Департаментом територіального контролю ХМР 31.07.2019 року, встановлено, що сформована земельна ділянка (кадастровий номер: 6310137500:10:002:0043) по АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_1 та ТОВ "Веліс-Трейд" для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень нежитлової будівлі літ. «А-1».

Згідно листа Відділу у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 24.07.2017 № 19-20-0.23, 08-1276/116-17, станом на 29.12.2012 у Відділі не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.26).

ОСОБА_1 з 01.05.2019 по 31.07.2019 використовував земельну ділянку (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043) без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 ЦК України.

Підставою для звернення до суду Харківської міської ради є те, що відповідач ОСОБА_1 , набувши право власності на частку об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою не уклавши договір оренди та не сплачував за користування вказаною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у період з 01.05.2019 по 31.07.2019, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти в сумі 15 404, 88 грн.

Розраховуючи розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, Харківська міська рада керувалась розміром орендної плати за таку земельну ділянку (пропорційно зайнятої частки 157 кв.м.) та даними Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1570 га (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043) №533/0/45-19 від 28.02.2019, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області (том 1 а.с.27-28).

Відповідач ОСОБА_1 із заявленим ХМР позовом не згоден, зазначає, що неоформлення спірної земельної ділянки належним чином є наслідком дій саме Харківської міської ради, яка ухиляється від надання земельної ділянки, як у власність, так і в оренду або в постійне користування. Також відповідач заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 157 кв.м., яка, як об`єкт цивільних прав, належним чином не сформована, є необгрунтованим, тобто заперечує проти пропорційного методу розрахунку безпідставно збережених коштів із врахуванням належної йому частки нерухового майна.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України (далі ЦК України) є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 15 404, 88 грн. на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, площею 0,1570 га кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 по АДРЕСА_1 у період з 01.05.2019 по 31.07.2019.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч. 1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності.

З матеріалів справи вбачається, з 03.04.2019 за ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 зареєстровані нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-:-24, 36-:42, II, III, VI, VII, 1, 1б, 2-:-12, 12а, 13, 13а, 14, 28-:35, V, VI в нежитловій будівлі літ. "А-1" на підставі договору купівлі-продажу №395, №397 в частині 1/10.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1570 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043).

Позивач просить стягнути з відповідача 15 404, 88 грн. за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, площею 0,157 га кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 по АДРЕСА_1 , у період з 01.05.2019 по 31.07.2019.

Для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини:

- чи є спірна земельна ділянка об`єктом цивільних прав;

- чи використовується вона без достатніх підстав відповідачем;

- чи обґрунтований порядок та підстави здійснення нарахування коштів, заявлених до стягнення.

Згідно зі ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ч. 1 ст. 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" ч. 1 ст.96 ЗК України),

Згідно ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Частиною 1 ст.79 ЗК України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог ч.2 ст. 78 ЦПК України ЦПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043 площею 0,1570 га по АДРЕСА_1 , сформована, як об`єкт цивільних прав, у період з 01.05.2019 по 31.07.2019, перебувала у користуванні, зокрема, відповідача без реєстрації відповідного речового права, і цей факт визнається відповідачем.

Судом також встановлено, що договір оренди між позивачем та відповідачем з приводу передачі останньому у строкове платне володіння і користування земельної ділянки для розміщення та обслуговування майна відповідача - не укладався, орендна плата відповідачем позивачеві за фактичне володіння і користування земельною ділянкою у визначений спірний період - не сплачувалась. Отже, кошти, які б у разі укладення договору оренди були б сплачені відповідачем позивачеві, відповідач утримує (зберігає) у себе.

Отже, відповідач фактично використовував спірну земельну ділянку, сформовану як об`єкт цивільних прав, адже за змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання відповідачем об`єкту нерухомого майна, яке належать йому, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Кваліфікація спірних правовідносин як кондикційних означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, в зв`язку з користуванням відповідачем частиною нежитлових приміщень презюмується його користування спірною земельною ділянкою комунальної форми власності, що кореспондується з правовою позицією, Верховного суду наведеною у постанові від 02.06.2020 по справі №922/2417/19. При цьому, слід відмітити, що позивач не просить стягнення коштів за окрему частину земельної ділянки, а чітко заявляє вимоги про стягнення таких коштів за користування саме спірною землею площею 0,1570 га, а зазначення ХМР у розрахунку площі окремої частини земельної ділянки викликано виключно необхідністю обґрунтування розміру заявлених позовних вимог (такі висновки наведені в постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/1646/20).

Щодо розміру неотриманої орендної плати із застосуванням пропорційного підходу для визначення площі земельної ділянки, яка перебуває у використанні відповідача, а також відсутності у національному законодавстві норм права, які дозволяли би прийняти запропонований позивачем розрахунок позовних вимог, суд зазначає наступне.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не є власником або постійними землекористувачем спірної земельної ділянки, він не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з ч. 1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 20, ч.3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Харківська міська рада, визначаючи площу земельної ділянки якою, безпідставно користується відповідач, виходячи з частки права власності кожного з співвласників нерухомого майна розташованого на спірній земельній ділянці, застосовує формулу: 157 кв.м (1/10 частка ОСОБА_1 у праві власності)/1570 кв.м (загальна площа сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043), тобто пропорційно. При цьому, розрахунок орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача здійснюється на підставі Витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Формула, яка покладена в основу здійсненого міською радою розрахунку містить в собі існуючі та зареєстровані загальнодоступні дані, зокрема: площу будівель, право власності на які зареєстроване за відповідачем; загальна площа будівель, які розташовані на спірній земельній ділянці; площа всієї земельної ділянки в межах якої розташована нежитлова будівля. Всі розрахунки, коефіцієнти та їхні значення здійснені на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043, наданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до ч. 286.6 ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Таким чином, положеннями податкового законодавства визначено порядок нарахування земельного податку у випадку, коли земельна ділянка на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб пропорційно належній частці кожної особи.

При цьому, суд враховує, що Верховний Суд в постанові від 16.06.2020 у справі №922/1646/20 зазначив, що не бачить жодних перешкод для застосування цієї норми права (за аналогією) у спірних правовідносинах і як наслідок з цього доходить до висновку, що розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці можливо, а тому розрахунок позовних вимог, який містить у собі саме такий алгоритм, не суперечить вимогам закону, є раціональним та справедливим.

Також суд враховує висновки, здійснені Східним апеляційним господарським судом в постанові від 21.11.2019 у справі №922/2487/19 за позовом Харківської міської ради до ТОВ «Веліс-Трейд» про стягнення 138.643,83 грн, яка набрала законної сили та не скасована, в межах якої судом була надана оцінка достовірності та належності розрахунку безпідставно збережених коштів, здійсненого ХМР, із застосуванням розміру площі 0,1413 га, яка була пропорційно розрахована площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності ТОВ «Веліс-Трейд».

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлено наявність кондиційних відносин між позивачем та відповідачем, а також доцільність застосування ст. 286.6 ПК України під час розрахунку безпідставно збережених коштів.

Щодо доводів відповідача про бездіяльність Харківської міської ради стосовно укладення з ОСОБА_1 договору оренди спірної земельної ділянки, суд зазначає, що предметом спору в даному випадку є правовідносини щодо стягнення безпідставно збережених коштів, що регулюються вимогами ст. 1212-1214 ЦК України, тож дослідження питання дії/або бездіяльності ХМР щодо укладення договору оренди землі з відповідачем є обставиною, яка підлягає встановленню у справі при оскарженні таких дій (або бездіяльності), проте в межах даної справи зі спору про стягнення безпідставно збережених коштів вказана обставина, не входить до предмету доказування.

Висновки про те, що неналежне виконання своїх обов`язків міською радою не може бути підставою звільнення власника нерухомого майна від обов`язку слачувати за користування сформованою земельною ділянкою, наведено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Крім того, посилання відповідача на відкриття провадження Харківським окружним адміністративним судом ухвалою від 25.10.2019 року у справі № 520/11050/19 не підтверджує його доводів щодо бездіяльності ХМР з приводу не укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року провадження у даній справі закрито, у зв`язку із тим, що спір не підлягає розгляду у порядку адміністративної юрисдикції. Даних про прийняте рішення по суті з приводу цього спору суду не надано.

Також не знайшов свого підтвердження факт отримання неправомірної вигоди позивачем, оскільки ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 27.11.2017 у справі № 640/17813/17, на яку посилається відповідач, було надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, що є недостатнім для встановлення факту вчинення кримінального правопорушення.

Щодо винесення окремої ухвали про протиправні дії посадових осіб Харківської міської ради щодо невиконання постанови КМУ від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів), Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженого Рішенням Харківської міської ради Харківської області на 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 року № 41/08, пункту 1.23 Додатку № 2 рішення ХІ сесії Харківської міської ради ІV скликання «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 28.09.2005 р. № 180/05, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками процесу.

Судом не встановлено протиправності дій посадових осіб ХМР щодо невиконання зазначених відповідачем актів, а тому підстави для постановлення окремої ухвали не встановлені. Згідно ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно до Договору оренди від 06.08.2003 року ХМР передала СПДФО ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 0, 0157 га до 31.12.2005 для експлуатації та обслуговування павільйону магазину з прибудовою (том 1 а.с.86-89). Нового правовстановлюючого документу на право оренди земельної ділянки за вказаною адресою відповідачем не надано.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Таким чином, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ХМР та задоволення первісного позову у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

У зустрічному позові ОСОБА_1 прохає визнати протиправними дії та бездіяльність посадових осіб Харківської міської ради, які не виконують пункт 1.23 Додатку № 2 рішення ХІ сесії Харківської міської ради ІV скликання «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 28.09.2005 р. № 180/05, згідно з яким земельна ділянка площею 1570 кв.м. (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043) надана в оренду ФОП ОСОБА_2 строком до 01.09.2030 року, а також договір оренди землі, реєстраційний № 7564/03 від 06.08.2003 року, вирішено вважати таким що припиняє дію з дня державної реєстрації нового договору оренди землі із ФОП ОСОБА_2 . Також прохає винести окрему ухвалу про протиправні дії посадових осіб Харківської міської ради щодо вимагання неправомірної вигоди та перешкоджання укладенню договору оренди земельної ділянки площею 0, 1570 га кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 по АДРЕСА_1 . Також відповідач прохає визнати його добросовісним набувачем безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 15 404, 88 грн. за користування у період 01.05.2019 по 31.07.2019 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд вважає, що доводи ОСОБА_1 ( позивача за зустрічним позовом) не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки відповідно до Договору оренди землі від 06.08.2003 року Харківська міська рада передала СПДФО ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0, 1570 в оренду до 31.12.2005 для експлуатації та обслуговування павільйону магазину з прибудовою. Нового правовстановлюючого документу, яким буде закріплено право на оренду земельної ділянки ОСОБА_2 не надано. Висновок ОСОБА_1 , що він є добросовісним набувачем безпідставно збережених коштів, не відповідає фактичним обставинам справи та положенням ст. 330 ЦК України. Право користування земельною ділянкою не оформлено ОСОБА_1 відповідно до положень ст.ст. 125, 126 ЦК України. Правовідносини між сторонами є кондиційними та застосуванню підлягають положення ст.ст.1212-1214 ЦК України.

Таким чином, підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до ст. 262 ЦПК України щодо протиправних дій посадових осіб Харківської міської ради щодо вимагання неправомірної вигоди та перешкоджання укладенню договору оренди земельної ділянки площею 0, 1570 га кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 по АДРЕСА_1 , судом не встановлено.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ч.ч.1,6 ст. 141 ЦПК України та, враховуючи, що відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», компенсує судовий збір у сумі 1921 грн. Харківській міській раді за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12, 81,133, 139, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 15 404 грн. 88 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб Харківської міської ради- відмовити.

Судовий збір у сумі 1921 грн. компенсувати Харківській міській раді за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - Харківська міська рада, місце знаходження: 61003 м.Харків, м-н Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243, р/р 31419611020002, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу: 24062200).

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 29 грудня 2023 року.

Суддя Л.І. Савченко