Постанова

від 17.08.2023 по справі 530/949/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/949/21 Номер провадження 22-ц/814/2624/23Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів Абрамова П.С., Панченка О.О.,

за участю секретаря Сальної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Набока Юлія Василівна про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника - адвоката Борзовець Олександра Володимировича на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 грудня 2022 року,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, у якому прохала визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельні ділянки: площею 4,5900 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки. 5321386000:00:020:002, що розташована за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, Ставківська сільська рада, яка належала померлому на підставі державного акту від 08.05.2002 Р2615578, площею 5,3299 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:019:007, що розташована за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, Ставківська сільська рада, яка належала померлому на підставі державного акту від 08.05.2002 Р2615578.

Позов обґрунтовувала тим, що вона була одружена із ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя 04.02.2009 р. померлий залишив заповіт на все належне йому майно своїй дружині - ОСОБА_1 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 04.01.2018 приватним нотаріусом Набокою Ю.В. була заведена спадкова справа за №1-2018.

В спадковій справі наявний заповіт, посвідчений Другою полтавською державною нотаріальною конторою 04 лютого 2009 року за реєстровим № 1-117, згідно якого померлий заповів земельну ділянку площею 9,18 га на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_1 .

Вказувала, що на даний час не можливо встановити склад спадкового майна зазначеного в заповіті, оскільки згідно інформації з Державного земельного кадастру сформованої земельної ділянки площею 9,18 га на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка належала померлому ОСОБА_4 немає, але є Державний акт, який підтверджує право власності померлого на земельну ділянку площею 9,18 га за цією ж адресою.

31 березня 2020 року приватний нотаріус Набока Ю.В. видала їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на - земельну ділянку площею 4,5900 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки:5321386000:00:020:0002, що розташована за адресою: Полтавська обл., Зіньківський р-н, Ставківська сільська рада, яка належала померлому на підставі Державного акту від 08.05.2002 р. Р2 615578 та земельну ділянку площею 5,3299 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:019:0007, що розташована за адресою: Полтавська область, Зіньківський р-н, Ставківська сільська рада, яка належала померлому на підставі Державного акту від 08.05.2002 р. Р2 615578, в зв`язку з тим, що не подано документ, яким склад спадкового майна, зазначеного в заповіті.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на:

земельну ділянку площею 4,5900 га, кадастровий номер: 5321386000:00:020:002,яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту серії Р2 № 615578;

земельну ділянку площею 5,3299 га, кадастровий номер: 5321386000:00:019:007,яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту серії Р2 № 615578.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 - адвокат Борзовець О.В., посилаючись на передчасність та безпідставність висновків суду першої інстанції, прохав скасувати рішення Зіньківського районного суду від 05.12.2022 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції всупереч наявних у справі доказів визнав набуті за померлим право власності на земельні ділянки, на які право власності не могло бути набутим, порушивши норми матеріального права та засаду справедливості судочинства, оскільки визнав за особою право власності без достатньої правової підстави, без жодного правовстановлюючого документу.

Вказував, що відповідно до рішення 23 сесії 23 скликання Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 01.04.2002 року закріплено земельні ділянки за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розміром 4,59 га та 5,32 га, у той час як державний акт видано щодо однієї земельної ділянки площею 9,18 га, що суперечить винесеному рішенню сільської ради.

Таким чином, у ОСОБА_3 перебували у власності дві земельні ділянки площею 4,59 га та 5,32 га, що у сумі дорівнює 9,91 га, однак державний акт Р2 №615578 виданий щодо земельної ділянки розміром 9,18 га.

Зазначав, що ці ділянки знаходяться в різних кадастрових секторах і об`єднати їх в одну земельну ділянку неможливо. Відтак, ці земельні ділянки не підпадають під опис ділянки, вказаної у державному акті Р2 №615578.

Сукупність наведених неточностей у рішенні щодо земельних ділянок, унеможливлює задоволення позовних вимог.

Вказує на те, що позивачем не надано жодного документу, що підтверджували б факт наявності у померлого ОСОБА_3 права приватної власності на земельні ділянки площею 4,59 та з кадастровим номером 5321386000:00:020:002 та площею 5,32 га з кадастровим номером 5321386000:00:019:007, що дає підстави для висновку про відсутність правових підстав для набуття позивачем права власності на ці земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який обгрнунтовано тим, що рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05.12.2022 р. є законним та обгрунтованим, таким, що ухвалене з держанням норм матеріального та процесуального права.

Вказувала, що постановою Верховного суду від 19 січня 2022 року було встановлено, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 було успадковано якісь інші земельні ділянки, аніж ті, право на які було підтверджено сертифікатами на право на земельну частку (пай), матеріали справи не містять. Після померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прийняв спадщину ОСОБА_3 .

Будь-яких інших додаткових доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачкою ОСОБА_2 і в надій справі до суду першої інстанції подано не було.

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_3 при житті визначився із своїм правом щодо отриманого спадкового майна та щодо належної йому земельної ділянки, які він заповів ОСОБА_1 .

Заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , відповідачкою не оспорювався, позов про визнання його недійсним чи нікчемним до суду не подавався.

Прохала апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була одружена із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.14).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 04.01.2018 року приватним нотаріусом Набокою Ю.В. була заведена спадкова справа за № 1-2018.

На день смерті ОСОБА_3 , в його власності перебували земельні ділянки площею 4,77 га та площею 4,77 га, які знаходяться на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та житловий будинок в АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.28-29).

05.07.2018 року Ставківська сільська рада надала відповідь № 295/02-28 на адвокатський запит ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 з якої вбачається, що згідно по господарської книги №1 с. Арсенівка за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_6 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_2 , разом із ним була зареєстрована та проживала ОСОБА_5 - дружина (а.с.60-61).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 була його дружина ОСОБА_5 , відомості про те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька відсутні.

ОСОБА_3 , чоловік позивача та рідний внук померлого ОСОБА_6 та син померлого ОСОБА_8 звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_6 08.05.2001 року про що державним нотаріусом Опішнянської державної нотаріальної контори Піскун А.Ю. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,77 га.

На момент смерті діда ОСОБА_6 його син ОСОБА_8 помер, а його син, чоловік ОСОБА_1 успадкував ту частину, яку повинен був успадкувати його батько.

На момент смерті батьків відповідача, ОСОБА_2 , - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 діяв ЦК УРСР від 18.07.1963 року народження, який втратив чинність 01 січня 2004 року. Відповідно до п.1 та 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року цей кодекс набрав чинності з 01 січня 2004 року і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. До правовідносин, що виникли до набрання чинності ЦК України 2004 року застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ч.2 ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем, вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно ст.534 ЦК УРСР ( в ред. 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Статтею ст.535 ЦК УРСР ( в ред. 1963 року) передбачено, що право на обов`язкову частку в спадщині мають неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна ,що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини встановлений ст.549 ЦК УРСР, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

Таким чином ОСОБА_5 , як дружина померлого ОСОБА_6 прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном , адже проживала з ним разом на момент смерті та після смерті фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, в тому числі і на земельні ділянки, котрі були в подальшому заповідані ОСОБА_9 по заповіту від 12 лютого 1998 року.

При цьому відповідач ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вона не проживала разом із померлим на день смерті, а тому фактично після смерті не вступила в управління або володіння спадковим майном, також вона не звернулася протягом 6 місяців до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини.

Згідно інформації Ставківської сільської ради полтавської області наданої на запит нотаріуса вбачається, що ОСОБА_5 зверталася до Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області для складання та посвідчення заповіту 12 лютого 1998 року. Заповіт складений ОСОБА_5 12.02.1998 року та зареєстрований у реєстрі сільських рад за № 19. (а.с.62).

31.03.2020 року до приватного нотаріуса Нобоки Ю.В., в якої відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав за адресою : АДРЕСА_3 на земельну ділянку площею 4,5900 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:020:002, що розташована за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, Ставківська сільська рада, яка належала померлому на підставі державного акту від 08.05.2002 Р2615578 та земельну ділянку площею 5,3299 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:019:007, що розташована за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, Ставківська сільська рада, яка належала померлому на підставі державного акту від 08.05.2002 Р2615578.

Для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 надано Витяги з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5309162132019 від 19 лютого 2019 року на земельну ділянку площею 4,5900 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:020:0002, що розташована за адресою: Полтавська обл., Зіньківський р-н, Ставківська сільська рада, яка належана померлому на підставі Державного акту від 08.05.2002 р. Р2 615578;№ НВ-5309162242019 від 19 лютого 2019 року на земельну ділянку площею 5,3299 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:019:0007, що розташована за адресою: Полтавська обл., Зіньківський р-н, Ставківська сільська рада, яка належала померлому на підставі Державного акту від 08.05.2002 р. Р2 615578;Державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 615578, виданий Ставківською сільською радою 08.05.2002 року, на земельну ділянку на території Ставківської сільської ради площею 9,18 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; заповіт, посвідчений Другою полтавською державною нотаріальною конторою 04 лютого 2009 року за реєстровим № 1-117.

ОСОБА_1 не подано документ, який підтверджує право власності померлого на земельну ділянку площею 4,5900 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:020:0002 та на земельну ділянку площею 5,3299 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:019:0007, що розташовані за адресою: Полтавська обл., Зіньківський р-н, Ставківська сільська.

З інформації, зазначеної у Витягах з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5309162132019 від 19 лютого 2019 року та № НВ-5309162242019 від 19 лютого 2019 року, випливає, що документом, який посвідчує право власності померлого на ці дві земельні ділянки є Державний акт від 08.05.2002 року Р2 615578. Однак в справі наявний лист Відділу у Зіньківському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №358/106-18 від 21.09.2018 року, згідно якого, у відділі є архівний примірник даногодержавного акту, виданого ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 9,18 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Ділянка, зазначена в Державному акті серія Р2 № 615578, не відповідає земельним ділянкам Кадастровий номер 5321386000:00:020:0002 та 5321386000:00:019:0007.

В спадковій справі наявний заповіт, посвідчений Другою Полтавською державною нотаріальною конторою 04 лютого 2009 року за реєстровим № 1-117, згідно якого померлий заповів земельну ділянку площею 9,18 га на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_1

31 березня 2020 року приватний нотаріус Набока Ю.В. видала ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на - земельну ділянку площею 4,5900 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:020:0002, що розташована за адресою: Полтавська обл., Зіньківський р-н, Ставківська сільська рада, яка належала померлому на підставі Державного акту від 08.05.2002 р. Р2 615578 та земельну ділянку площею 5,3299 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номерземельної ділянки: 5321386000:00:019:0007, що розташована за адресою: Полтавська обл., Зіньківський р-н, Ставківська сільська рада, яка належала померлому на підставідержавного акту від 08.05.2002 р. Р2 615578, в зв`язку з тим, що не подано документ, який підтверджує право власності померлого на заявлене спадкове майно, неможливо встановити склад спадкового майна, зазначеного в заповіті ( а.с.74-76).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняття її.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до положення ч. 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Об`єктами спадщини відповідно до Цивільного кодексу України є права та обов`язки, які належали особі і час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи зібрані по справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , оскільки вона довела, що за життя спадкодавець фактично користувався земельною ділянкою, площею 4,5900 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:020:002 та земельною ділянкою площею, 5,3299 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5321386000:00:019:007, що розташовані за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, Ставківська сільська рада, які належали померлому на підставі державного акту від 08.05.2002 Р2615578.

Зазначені земельні ділянки були успадковані ОСОБА_3 після смерті батьків, право яких було підтверджено сертифікатами на земельну частку (пай). В подальшому ними було оформлено відповідну документацію на ці земельні ділянки.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що державний акт видано щодо однієї земельної ділянки площею 9,18 га суперечить винесеному рішенню сільської ради. Оскільки дані обставини встановлені постановою Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі 530/1612/19 та згідно ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Доказів, що ОСОБА_3 було успадковано якісь інші земельні ділянки, матеріали справи не містять.

Відповідачем Ставківською сільською радою Зіньківського району Полтавської області не заперечується ця обставина.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухваленого рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.

Докази того, що даним рішенням порушено права відповідача ОСОБА_2 , в матеріалах справи відсутні.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановлено правовідносини, що склалися між сторонами.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника - адвоката Борзовець Олександра Володимировича - залишити без задоволення.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суд у шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 серпня 2023 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді П.С. Абрамов

О.О. Панченко