Рішення

від 28.08.2023 по справі 420/8919/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8919/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., при секретарі Стрезєвої А.В., за участю представника позивача Васильчук С.С., представника відповідача Палтеки В.В.,

розглянувши у відкритому судовом засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПРАЙМ»

до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ПРАЙМ" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 18.01.2022 № 3670199/43957994, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ" податкову накладну від 22.10.2021 №9 датою її фактичного подання;

- судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство зареєстровано у відповідності з чинним законодавством, володіє матеріально-технічною базою, штатом працівників, належить до реального сектору економіки, та є добросовісним платником податків. Позивачем на адресу ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" була складена податкова накладна від 22.10.2021 №9 на суму 38084095 грн. 79 коп. + ПДВ 7616819 грн. 16 коп. в рамках договору про надання послуг по заміщенню використання природного газу біопаливом на обпалювальних обертових печах. Факт та вартість наданих послуг підтверджується рахунком-фактурою, актом приймання-передачі послуг, платіжними дорученнями про оплату послуг, товаро-транспортними накладними на перевезення лушпиння соняшника, видатковими накладними, даними бухгалтерського обліку. та іншими документами, які оформлені товариством в рамках укладених договорів , не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 ПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. В квитанції №1 про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що у свою чергу викладені у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Але контролюючим органом в квитанції №1 жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності позивача критерію "пересорт". Позивач зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено конкретного переліку документів, необхідних для її реєстрації. Позивачем було направлено відповідачу-1 пояснення та копії документів щодо господарської операції, зазначеній в спірних ПН. Однак, відповідачем-1 при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано ані поданих документів, ані специфіки діяльності позивача. Контролюючим органом в порушення вимог відповідного порядку не підкреслено у рішенні 18.01.2022 № 3670199/43957994, яких саме первинних документів, щодо постачання/ придбання товарів у межах спірних податкових накладних не було надано товариством.

У випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Ухвалою від 27.04.2023 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

16.05.2023 до суду надійшов відзив представника відповідачів, клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні та клопотання про залишення позову без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду.

У відзиві представника Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, ДПС України вказано, що у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган зазначив про наявну податкову інформацію щодо позивача та про право на спростування вказаної інформації. Вказане право відображається у формі пояснення платника податку та копіях документів, які підтверджують відомості, зазначені у поясненні. Обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". За отриманими квитанціями з Єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що реєстрація податкової накладної № 9 від 22.10.2021 зупинена, оскільки Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 38.21 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розглянувши пояснення та первинні документи платника податку, Головне управління ДПС в Одеській області прийняло оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. У ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ" відсутня таблиця даних платника податку на додану вартість з кодом товару/послуг 38.21. В свою чергу, рішенням комісії регіонального рівня від 20.12.2022 № 7895337/43957994 не враховано таблицю даних позивача з кодом товару /послуг 38.21 у зв`язку з виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. Надіслані позивачем пояснення та додану до них документи не можливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у направленій на реєстрацію податковій накладній № 9 від 22.10.2021.

Вимога позову щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасною, оскільки належним способом захисту порушеного права буде зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної. Виходячи зі змісту норми пункту 20 Порядку №1246, встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний провести повторну перевірку всіх документів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, що входить до меж дискреції відповідача Державної податкової служби України.

У відповіді на відзив 22.05.2023 позивач звертає увагу суду на те, що в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної та у відзиві на позовну заяву відсутні пояснення, яких все ж таки первинних документів не вистачило контролюючому органу для оцінки реальності здійснених позивачем господарських операцій, немає жодної вказівки на конкретні документи, які нібито не були надані. Додатком до Порядку №520 визначена форма Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та визначено формат і підстави для прийняття рішення про реєстрацію та/або відмову у реєстрації. У разі відмови у зв`язку з "ненаданням платником податку копій документів" у формі рішення наводиться перелік документів, які не надані, та зазначено про те, що "документи, які не надано, підкреслити". Водночас, як вбачається з оскаржуваного рішення, комісією ГУ ДПС в Одеській області не підкреслено які саме документи не надано позивачем разом з повідомленням на підтвердження здійснення господарської операції, що в свою чергу є порушенням приписів законодавства України та порушенням прав позивача. Доводи відповідачів щодо неможливості, на підставі судового рішення, зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію в ЄРПН податкової накладної є необгрунтованими, оскільки припис зобов`язального характеру у судовому рішення жодним чином не порушує будь-які в тому числі і дискреційні права та повноваження контролюючих органів.

18.05.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про стягнення з відповідачів витрат на правничу професійну допомогу в сумі 15000 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2023 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ПРАЙМ" залишено без руху у відповідності до приписів (ч. 13-15 ст.171 КАС України), внаслідок пропуску строку звернення до суду та відсутністю відповідного клопотання.

29.05.2023 позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована воєнним станом в країні, призупиненням господарської діяльності з 01.03.2022 по 01.05.2023, зупиненням дії трудових договорів з працівниками, перебуванням приміщень та основних засобів товариства в зоні активних бойових дій.

Ухвалою від 05.06.2023 суд вирішив задовольнити клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.06.2023 на 11 год. 00 хвил. Цією ж ухвалою суд постановив розглянути клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду від 29.05.2023 в судовому засіданні із заслуховуванням усних пояснень представників сторін.

Ухвалою від 21.06.2023 в судовому засіданні в режимі відеоконференції суд задовольнив клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, продовжений термін підготовчого провадження та призначено судове засідання на 12.07.2023.

Ухвалою суду від 12.07.2023 в режимі відеоконференції закрито підготовче провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2023.

17.08.2023 представник позивача прибув в судове засідання в режимі відеоконференції, просить задовольнити позов.

Представник відповідачів заперечує проти позову, просить відмовити в його задоволенні.

Розглянувши надані сторонами докази у справі, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ" є суб`єктом господарської діяльності, дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 17.03.2021, номер запису 1005561020000077354 . Видами діяльності товариства, крім інших, є: Код КВЕД 38.21. Оброблення та видалення безпечних відходів (основний).

Товариство займається наданням послуг по заміщенню природного газу за рахунок видалення безпечних відходів, має обладнання, що необхідне для спалювання біопалива (лушпіння соняшника), яке розміщено та встановлено на території ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ".

Між ТОВ "ЕФЕСТО-МК", як виконавцем та ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ", як замовником, було укладено договір від 27.09.2018 №2060, предметом якого є надання виконавцем послуг по заміщенню використання природного газу біопаливом на обпалювальних обертових печах вогнетривкого-вапняного цеху замовника. Між ТОВ "ЕФЕСТО-МК", ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" та ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ", як новим виконавцем, було укладено угоду про заміну сторони у зобов`язанні від 06.09.2021 №1 за договором від 27.09.2018 №2060 , відповідно до п. 4 якої виконавець передав, а новий виконавець прийняв на себе права та обов`язки виконавця за основним договором.

Відповідно до підпунктів пункту 1.2 Договору від 27.09.2018 №2060 під послугами по заміщенню використання природного газу біопаливом на обпалювальних обертових печах вважаються: безперервне надання послуг по заміщенню природного газу біопаливом на обертових печах замовника №4 та №5; забезпечення використання біопалива відповідно до якісних показників, наведених у додатках до договору від 27.09.2018 №2060; забезпечення досягнення заміщення природного газу біопаливом; надання послуг з консалтингу щодо ефективності експлуатації обладнання, встановленого на обертових печах замовника.

Вартість послуг, що надаються ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ" на користь ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" розраховується згідно умов та формул, визначених пунктом 2.2 договору від 27.09.2018 №2060. Вихідні дані при розрахунку суми, що підлягає сплаті на користь ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ", визначались сторонами згідно узгодженого розрахунку економії природного газу при використанні біопалива (Додаток 324) та шляхом використання формули P = (Vnr * Cnr) - 20%, де: P - сума, що повинна бути сплачена ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" на користь ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ" за послуги, що надаються; Vnr - об`єм заміщеного природного газу у звітному місяці; Cnr - повна базова вартість заміщеного природного газу у розрахунковому місяці.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що розрахована згідно пункту 2.2 вартість надання послуг виконавцем включає в себе усі та будь-які, в тому числі додаткові витрати, що пов`язані з виконанням комплексу необхідних робіт на обертових печах Замовника, а саме - закупівля палива, мастила та інших витратних матеріалів, інструментів, засобів індивідуального захисту та спецодягу персоналу, витрати пов`язані із наймом персоналу, утриманням та оплатою праці, витрати на механізми та обладнання, витрати на транспорт та транспортування та інші витрати, які будуть здійснені в процесі надання послуг. Пунктом 2.6 договору визначено, що замовник сплачує за надані виконавцем послуги з врахуванням досягнутих результатів зниження використання обсягів природного газу у звітному місяці.

Під послугами по заміщенню використання природного газу біопаливом на обпалювальних обертових печах вважається комплекс послуг, який включає в себе: безпосереднє обслуговування діяльності обладнання, яке забезпечує спалювання біопалива, а також поставку такого біопалива для подальшого використання при наданні вказаних послуг.

У вересні 2021 року вартість послуг, наданих позивачем ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ", склала 38 084 095,79 гривень (без ПДВ), виходячи з розрахунку економії природного газу при використанні біопалива та шляхом використання формули P = (Vnr * Cnr) - 20%, де: P = 38 084 095,79 гривень і це сума, що повинна бути сплачена ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" на користь ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ" за послуги, що надаються; Vnr = 2843,1 тис. м3 - це об`єм заміщеного природного газу у звітному місяці; Cnr = 16 744,27 гривень - це повна базова вартість заміщеного природного газу у розрахунковому місяці, за формулою: 38 084 095,79 = (2843,1*16 744,27) - 20%

Відповідно до умов пункту 2.6. договору замовник сплачує за надані виконавцем послуги протягом п`ятнадцяти днів з дати підписання акту наданих послуг за умови отримання ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" рахунку фактури на оплату таких послуг. ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ" направив контрагенту рахунок-фактуру від 22.10.2021 №СФ-0000009, ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" оплатив послуги, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.11.2021 №600036591, від 09.11.2021 №600037719 .

Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ПРАЙМ" було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.10.2021 №9 на загальну суму 45 700 914,95 грн., в тому числі ПДВ 7 616 819,16 грн., покупець - ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ".

Згідно отриманої квитанції №1 податкову накладну було прийнято, а реєстрацію - зупинено, підстава зупинення : Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 38.21 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено на адресу Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копій документів від 12.01.2022 №1 щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено та копії підтверджуючих фінансово-господарські операції документів.

Рішенням від 18.01.2022 №3670199/43957994 комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН у реєстрації податкової накладної від 22.10.2021 №9 було відмовлено, причиною відмови зазначено: ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування,навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризацій описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому документи, які не надано, в рішенні не підкреслено.

ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ" не погодилось з рішенням комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 18.01.2022 №3670199/43957994 , оскільки вважає його незаконним та безпідставним в цілому, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, тому звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини сторін регулюються, зокрема, Податковим кодексом України (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до вимог п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з підпунктами "а", "б" п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з вимогами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.2 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з вимогами п.12 Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку №1246).

Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі , коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказує на наявну податкову інформацію щодо критерію ризиковості операцій та надає право на спростування вказаної інформації. Вказане право відображається у формі пояснення платника податку та копіях документів, які підтверджують відомості, зазначені у поясненні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сформована податкова накладна № 9 від 22.10.2021 та подано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, її реєстрацію за наслідком проведеного моніторингу було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, у зв`язку з тим, що операція відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄДПН) на час подання позивачем податкової накладної передбачав наступне: "Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних , у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС".

В квитанції № 1 було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем повідомлено суд, що таблиця даних платника податку на додану вартість по формі , наведеної в Додатку 6 до Порядку № 1165, на час виникнення спірних відносин ним не подавалась.

Суд не розглядає заперечення позивача проти факту зупинення реєстрації податкової накладної № 9 від 22.10.2021, оскільки позивач не оскаржує дії контролюючого органу по такому зупиненню.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, відповідно до п. 2, 4 якого прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати, зокрема, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно із пунктом 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що податкова накладна була оформлена позивачем та подана для реєстрації у зв`язку з наданням послуг по заміщенню використання природного газу біопаливом на обпалювальних обертових печах вогнетривкого-вапняного цеху ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" за вересень 2021 року. Внаслідок здійснення господарської операції позивачем на виконання вимог пп. "б" п. 187.1 ст. 187 ПК України у зв`язку з настанням "першої" події - наданням послуг та відповідно виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну від 22.10.2021 №9. Вартість послуг підтверджена актом здачі-прийняття робіт від 22.10.2021 №ОУ-0000001, підписаним позивачем та замовником, рахунком-фактурою від 22.10.2021 №СФ-0000009. Також вартість послуг підтверджується платіжними дорученнями ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" від 02.11.2021 №600036591, від 09.11.2021 №600037719.

Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарських операцій, надані до позову та досліджені судом. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст.ст.187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та мають відповідну юридичну силу. Господарські операції, за наслідками яких складена податкова накладна № 9 від 22.10.2021, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності.

Судом встановлено, що контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків та первинні документи.

Зі змісту прийнятого відповідачем-1 рішення від 18.01.2022 №3670199/43957994 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.10.2021 №9 слідує, що підставою для його прийняття слугувало " ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування,навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризацій описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних."

Форма самого рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачає, що при відмові в реєстрації ПН необхідно поставити відмітку напроти однієї з 3-х причин та у випадку, якщо такою причиною є "Ненадання платником податку копій документів", зокрема "первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)", "розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків" необхідно підкреслити, які конкретні документи не були надані.

Контролюючим органом в порушення вимог відповідного порядку не підкреслено яких саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів у межах спірної податкової накладної не було надано товариством.

Тому суд не погоджується з таким формулюванням відповідача-1, так як документи, на ненадання яких послалась комісія як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної або були вже подані позивачем, або їх складання взагалі не передбачено законодавством як обов`язок у межах господарської операції.

Контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надсилав.

Суду не надано протоколу засіданні комісії контролюючого органу. на якому вирішувалось питання щодо реєстрації спірної податкової накладної.

Контролюючий орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної суд вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб`єктів, що є, нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки не доведено зворотне.

Суд також звертає увагу на те, що роз`яснення щодо відсутності документів не надано відповідачем ні в рішенні про відмову зареєструвати податкову накладну, ні у відзиві на позовну заяву. На момент розгляду поданих позивачем документів та пояснень не була надана оцінка наданим позивачем поясненням та документам, а докази на спростування зазначеного в матеріалах справи відсутні. До того ж, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку таких документів. Однак, суб`єктом владних повноважень не конкретизовано, які, зокрема, документи необхідно надати платником податку з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

У постановах від 12.11.2019 р. у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, матеріалами справи доводи відповідачів про відповідність господарських операцій позивача критеріям ризиковості та про ненадання позивачем необхідних первинних документів спростовуються, адже позивач надав документи, яких, на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову свідчить про протиправність такого рішення.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів. Відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Також суд зазначає, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Посилання представника відповідачів на отримані від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області відомості щодо транспортних засобів, якими позивач перевозив лушпіння соняшника, суд не приймає до уваги, оскільки суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Крім того, представник відповідачів не обгрунтував причинного зв`язку між отриманими відомостями та прийнятим рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної.

Стосовно позовних вимог ТОВ в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

У відповідності ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до п.п.19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абз.10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 03.11.2021 р. у справі № 360/2460/20. Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкової накладної для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до ст.19 КАС України.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відтак, покладання на ДПС України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява № 11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява № 18640/10). При цьому, суд уважає необґрунтованими посилання скаржника стосовно передчасності зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права забезпечує ефективний захист таких прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

До того ж, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246, не передбачено іншого ефективного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, аніж зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 9 від 22.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довели правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З відповідача-1 стягуються на користь відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн..

Що стосується вимоги позивача про відшкодування витратна професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому ст. 134 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу було надано наступні докази: копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката України, ордер на надання правничої допомоги від 03.03.2023, договір про надання правової допомоги від 03.03.2023 № 03-03\23, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "Адвокатська група сприяння бізнесу" , додаткова угода № 1 від 11.04.2023 до договору про надання правової допомоги від 03.03.2023 № 03-03\23, рахунок на оплату № 21\04 від 21.04.2023, платіжний документ про оплату вартості правової допомоги № 729 від 28.04.2023.

Проаналізувавши зазначені документи у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, з урахуванням наведеної практики Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, заслухавши доводи сторін, суд погоджується з тим, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Щодо вимог про стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу судом зазначається, що вартість цих витрат є фіксованою, винагорода передбачає надання допомоги щодо судового оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2021 та підготовки позовної заяви та всіх необхідних процесуальних документів, представництво клієнта в судовій справи в адміністративному суді першої інстанції.

Керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд дійшов висновку про стягнення 5000 грн. витрат на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, з врахуванням обставин, які існують в країні на даний час (воєнний стан), предмету спору, судовою практикою розгляду аналогічних справ.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПРАЙМ».

Визнати протиправним та скасувати рішення від 18.01.2022 № 3670199/43957994, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "ГАРАНТ ПРАЙМ" № 9 від 22.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаної ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» податкової накладної від 22.10.2021 № 9 датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ПРАЙМ" 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору та 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення виготовлений 28.08.2023.

Суддя Хом`якова В.В.