Ухвала

від 29.08.2023 по справі 204/3173/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/3173/23

Провадження № 2/204/1605/23 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Самсонова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження, заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_5 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_5 про стягнення боргу. В обґрунтування відводу представником позивача вказано наступне. Позовна заява ОСОБА_2 зареєстрована 03.03.2023 року за номером 204/3173/23, провадження №2/204/1605/23. Провадження за позовною заявою судом відкрито 17.04.2023 року. Судове засідання за позовом ОСОБА_2 призначено судом на 14.06.2023 року, яке не відбулося у зв`язку з тим, що суддя перебувала, начебто, на лікарняному. Знаходження судді на лікарняному та не здійснення нею судочинства спростовується витягом з ЄДРСР, в якому зазначено, що суддя Самсонова В.В. 14.06.2023 року здійснювала судочинство у справі 204/8631/23. Судове засідання за позовом ОСОБА_2 повторно призначено судом на 07.09.2023 року, тобто до теперішнього часу в порушення положень ст. ст. 120-121, 189, 210 ЦПК України підготовче засідання у справі не проведено, справа по суті не розглянута. Крім того, зазначаю, що до позовної заяви позивача додавалася заява «Про забезпечення позову», яка зареєстрована 03.03.2023 року за номером провадження 2-з/204/22/23. 06.03.2023 року заява «Про забезпечення позову» судом розглянута та задоволена лише частково. Чому заява задоволена частково - в ухвалі суду фактично не зазначено та не вмотивовано. Апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги позивача повертав оскаржувану ухвалу суду першої інстанції для виправлення тексту ухвали та належного вмотивування свого рішення. Суддя Самсонова В.В. вимоги позивача та апеляційного суду об`єктивно проігнорувала та повторно не вмотивувала своє рішення про задоволення заяви позивача не в повному обсязі, а лише частково. 20.06.2023 року Апеляційним судом ухвала судді Самсонової В.В. скасована, а заява позивача задоволена фактично в повному обсязі. Таким чином, через незаконність рішення суду та порушення ним норм ст. ст. 2, 4-5, 10, 27, 121, 149-150, 157 ЦПК України, ст. ст. 8, 55, 64 Конституції України та ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини й основоположних свобод...», заява позивача «Про забезпечення позову» з 06.03.2023 року по 20.06.2023 року (майже 100 днів) задоволена не була, що надало змогу відповідачам здійснити відчуження свого майна. Такі дії суду істотно ускладнили, а можливо і унеможливили, в подальшому виконання в цілому рішення суду за позовом ОСОБА_2 , що викликає сумнів в неупередженості та об`єктивності суду. Вказані порушення закону, фактичне затягування судочинства, викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Самсонової В.В., що і передбачає на підставі ст. 36 ч.1 п.5 ЦПК України право позивача на звернення у справі про відвід судді.

Заяву передано мені, судді Самсоновій В.В., 29 серпня 2023 року цивільною канцелярією суду, оскільки в період з 25 липня 2023 року 28 серпня 2023 року я була у відпустці.

Приписами частини 7 статті 40 ЦПК України визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що відвід є необґрунтованим.

Статтею 36 ЦПК України чітко визначений перелік підстав для відводу судді, відповідно до яких, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).

Таким чином, діючим ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Слід зазначити, що доводи представника позивача у заяві про відвід судді зводяться лише до його незгоди з процесуальним рішенням головуючого судді, прийнятими суддею під час розгляду даної справи, що не може свідчити про упередженість судді. Так, представник позивача у заяві про відвід посилається на те, що апеляційним судом було скасовано ухвалу про забезпечення позову 06.03.2023 року та прийнято рішення, яким заяву фактично задоволено у повному обсязі. Проте, як вбачається, із справи, постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року в цій цивільній справі №204/3173/23, апеляційну скаргу задоволено частково та заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено частково. Крім того, посилання представника позивача на те, що апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги позивача повертав оскаржувану ухвалу суду про забезпечення позову першої інстанції для виправлення тексту ухвали, зокрема, належного вмотивування свого рішення, слід зазначити, що в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року не було зазначено, що суду потрібно було надати належну оцінку та обґрунтування часткового задоволення заяви.

Також, суд вказує, що 14 червня 2023 року справа №204/3173/23 не слухалась, у зв`язку з тим, що суддя Самсонова В.В. з 14 по 15 червня 2023 року знаходилась у відпустці, що підтверджується наказом Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2023 року №154-В. Відтак, справу було відкладено на 07 вересня 2023 року, у зв`язку з великим навантаженням. Навантаження зумовлено тим, що розпорядженнями Верховного Суду від 08.04.2022 року № 17/0/9-22, від 18.03.2022 року № 11/0/9-22, від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність справ Волноваського районного суду Донецької області, Вугледарського міського суду Донецької області, Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст. ст. 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.

В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом.

У рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02) від 10.12.2009 року (пункти 66-70) Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Самсонової В.В. у вирішенні спору в даній справі не надано.

Таким чином, дослідивши підстави для відводу судді, заявлені представником позивача - ОСОБА_1 суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.

З огляду на викладене та враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Самсонової В.В. є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 44, 247, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_5 про стягнення боргу - визнати необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі №204/3173/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_5 про стягнення боргу - передати уповноваженій особі апарату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Самсонова