печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5751/22-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Вовк С. В.,
за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,
представника позивача ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати суми аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позиція сторін у справі
У лютому 2022 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати суми аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що сторони від шлюбу та спільного проживання мають спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між сторонами розірвано, а за рішенням суду з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти у розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 травня 2020 року, на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач прострочив сплату аліментів у визначеному судом розмірі, а відтак повинен сплатити пеню на підставі статті 196 СК України.
Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що він не має заборгованості зі сплати аліментів, вчасно їх сплачує в сумі 10 000, 00 - 13 000, 00 грн щомісячно та додатково перераховує грошові кошти на банківську картку сина ОСОБА_6 , також сплачує аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 .
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні.
Процесуальні дії
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини справи
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Сторони від шлюбу та спільного проживання мають спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року у справі № 757/19886/20-ц стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 10 000, 00 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 травня 2020 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у справі № 757/19886/20-ц рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 травня 2020 року, на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
19 липня 2021 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у справі № 757/19886/20-ц, який наступного дня пред`явлено до виконання.
Згідно з розрахунком позивача за період з 15 травня 2020 року по 01 січня 2022 року сума пені становить 185 898, 60 грн.
Відповідно до довідки ПрАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» від 02 серпня 2022 року № 52, ОСОБА_2 дійсно працює у ПрАТ «Вімм-Білль-Данн Україна», за виконавчим листом Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року за період з 15 травня 2020 року по червень 2022 року утримано та перераховано на користь ОСОБА_4 суму 336 648, 80 грн
Позиція суду та оцінка аргументів сторін
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Абзацом першим частини першої статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (частина друга статті 196 СК України).
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання.
Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
У частині другій статті 187 СК України визначено, що на підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипенді.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 20 липня 2021 року ОСОБА_4 звернулась до ПрАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» із заявою про виплату аліментів та надала виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/19886/20-ц, усі відрахування відбуваються у належному розмірі.
Також 20 липня 2021 року ОСОБА_4 надано розписку про отримання 22 березня 2021 року від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 10 000, 00 грн в рахунок сплати аліментів.
Судом не встановлено наявності заборгованості у ОСОБА_2 зі сплати з його вини аліментів ОСОБА_4 , а відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати суми аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Повний текст рішення виготовлено 03 квітня 2023 року.
Суддя С. В. Вовк
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2023 |
Оприлюднено | 01.09.2023 |
Номер документу | 113110944 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Вовк С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні