Постанова

від 28.02.2024 по справі 757/5751/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/5674/2024

справа №757/5751/22-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Простибоженка Олега Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Вовка С.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати суми аліментів, -

встановив:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Вимоги позову мотивує тим, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2021 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10 000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 травня 2020 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2021 року скасовано, прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 травня 2020 року, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

19 липня 2021 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №757/19886/20-ц.

20 липня 2021 року позивачка подала до Приватного акціонерного товариства "ВБД Україна" заяву із виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати.

Вказує, що згідно довідки №WB000000035 від 26 квітня 2021 року, виданої ПрАТ "ВБД Україна", відповідачу за період з травня 2020 року по березень 2021 року виплачено 1 201 658,16 гривень заробітної плати. Розмір аліментів за період з травня 2020 року по березень 2021 року орієнтовно становить 144 790,64 гривень.

Зазначає, що починаючи з 12 серпня 2021 року по 10 січня 2022 року ПрАТ "ВБД Україна" за рахунок відповідача перерахувало позивачці строкові та прострочені аліменти на загальну суму 232 125,90 гривень.

Станом на 01 липня 2021 року орієнтовна заборгованість відповідача із сплати аліментів становила 185756,26 гривень. Після часткового погашення відповідачем заборгованості її орієнтовний розмір станом на 24 січня 2022 року становить 35 741,60 гривень.

Згідно розрахунку, наведеного у позові, орієнтовний розмір пені відповідача за прострочення сплати аліментів станом на 24 січня 2022 року становить 192 583,86 гривень.

Під час розгляду справи у суді позивачкою подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку мотивувала тим, що первісні вимоги сформовані без урахування повного розміру заробітної плати відповідача, оскільки такі дані були відсутні.

Відповідно до розрахунку, наведеного у заяві, розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 185 898,60 гривень.

Мотивуючи наведеним, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 15 травня 2020 року по 01 лютого 2022 року в розмірі 185 898,60 гривень.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Простибоженком О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції обставин справи.

Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що аліментне зобов`язання виникає не з дати набрання судовим рішенням законної сили, а раніше - з дати пред`явлення позову або заяви про видачу судового наказу.

Аліменти у розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 рішенням Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, починаючи з 15 травня 2020 року. З огляду на зазначене, у період з 15 травня 2020 року до 24 червня 2021 року у відповідача існував обов`язок зі сплати аліментів.

Вказує, що після набрання судовим рішенням про стягнення аліментів законної сили відповідачем заборгованість погашено не було, а отже виникло прострочення зі сплати аліментів.

Сплата аліментів відповідачем з 12 серпня 2021 року зараховувалась на погашення існуючої заборгованості, яка утворилась з 15 травня 2020 року. При цьому, здійснення таких часткових платежів не скасовувало нарахування нової заборгованості за наступними платежами.

Відповідачем не доведено відсутність своєї вини щодо прострочення сплати аліментів. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчили б, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з незалежних від відповідача причин.

Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутня вина відповідача у виникнення заборгованості по сплаті аліментів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

З матеріалів справи установлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_1 (том 1 а.с. 13).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року у справі №757/19886/20-ц стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10 000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 травня 2020 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у справі №757/19886/20-ц рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 травня 2020 року, на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (том 1 а.с.15-26).

19 липня 2021 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №757/19886/20-ц (том 1 а.с. 27, 81-82).

20 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ "ВБД Україна" із заявою про прийняття в роботу виконавчого листа Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2021 року (том 1 а.с. 80).

Відповідно до даних довідки №WB000000035 від 26 квітня 2021 року ОСОБА_2 працює в ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" з 17 березня 2006 року. Займає посаду керівника департаменту закупівель. Загальна сума нарахованого доходу за період з 01 травня 2020 року по 31 березня 2021 року склала 1 509 569,04 гривень (том 1 а.с. 30).

Відповідно до даних довідки №52 від 02 серпня 2022 року, виданої керівником ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна", убачається, що за виконавчим листом Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2021 року за період з 15 травня 2020 року по червень 2022 року утримано та перераховано на користь ОСОБА_1 суму 336 648,80 гривень. Документи для нарахування і сплати аліментів було надано ОСОБА_1 на ПрАТ "ВБД Україна" 20 липня 2021 року. У графі утримано аліментів зазначено суму 346 648,80 гривень. За період з травня 2020 року по червень 2022 року нараховано заробітної плати 3 453 244,08 гривень (том 1 а.с. 79).

Відповідно до даних розписки ОСОБА_1 від 22 березня 2021 року убачається, що остання отримала від ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 10 000,00 гривень відповідно до рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2021 року по справі №757/19886/20-ц (том 1 а.с. 89).

Згідно даних доданих відповідачем квитанцій убачається, що відповідач періодично перераховував грошові кошти на картковий рахунок, відкрити на ім`я ОСОБА_3 .

Окрім цього, відповідачем надано копії чеків, згідно даних яких відповідачем придбано техніку (складові комп`ютера, навушники) та оплачено лікування у Медичному центрі "Ортоплаза" 16 липня 2021 року ОСОБА_4 (а.с.95-174, 181, 182-190, 199).

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині 1 та 2 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (частина 2 статті 181 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина 3 статті 181 СК України).

Грошове зобов`язання представляє собою зобов`язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов`язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Частиною 3 вищевказаної статті визначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Частинами 1 та 2 статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості позову та зазначає про таке.

З матеріалів справи установлено, що, звернувшись до суду із позовом про стягнення пені за прострочення аліментів позивачкою визначено період порушення зобов`язання з 15 травня 2020 року по 01 лютого 2022 року. На підтвердження розміру пені надала власний розрахунок, виконаний з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові №711/679/21 від 19 січня 2022 року.

Ретельний аналіз норм Сімейного Кодексу України дозволяє зробити висновок, що застосування до платника аліментів санкцій, передбачених статтею 196 СК України необхідні такі умови: існування заборгованості із сплати аліментів, встановлених або рішенням суду, або державним (приватним) виконавцем, або за домовленістю між батьками згідно з частиною 1 статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язання сплачувати аліменти, що призведе до виникнення заборгованості.

Матеріали справи не містять даних про розмір заборгованості, обчислений у відповідності до частини 3 статті 195 СК України.

Установлено, що рішення про стягнення аліментів ухвалено судом першої інстанції 28 січня 2021 року. Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти в розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 травня 2020 року, на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Апеляційний суд звертає увагу, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів за період з 15 травня 2020 року (день звернення з позовом до суду) по 24 червня 2021 року (день ухвалення судового рішення) задоволенню не підлягають, оскільки до прийняття постанови Київським апеляційним судом у цивільній справі №757/19886/20-ц, розмір аліментів точно визначений не був, а отже відсутні підстави уважати про винні дії відповідача щодо несплати коштів, розмір яких у судовому порядку визначений не був.

Аналогічні висновки про застосування норм права наведені Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі №161/5211/22.

Окрім цього, установлено, що з метою виконання судового рішення відповідачкою 19 липня 2021 року отримано виконавчий лист, який 20 липня 2021 року пред`явлено для виконання ПрАТ "Вімм-Білль-Дан".

Згідно даних довідки №52 від 02 серпня 2022 року убачається, що роботодавцем відповідача відраховувались аліменти з урахуванням поточних платежів, та платежів в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за час слухання справи у суді.

Тобто, позивачка скористалась право виконання рішення суду про стягнення аліментів шляхом звернення до роботодавця боржника, який проводить відповідні відрахування. Відтак відсутні підстави уважати про вину відповідача у виникненні заборгованості по аліментам за період з липня 2021 року по лютий 2022 року.

Аналіз наведених давних дозволяє зробити висновок, що матеріали цивільної прави не містять доказів про наявність вини платника аліментів у виникненні заборгованості, що виключає застосування до платника аліментів санкцій, передбачених статтею 196 СК України. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670 сво 19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини 1 статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Простибоженка Олега Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова