Рішення

від 29.08.2023 по справі 617/841/21

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/841/21

Номер провадження 2/948/493/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Харченка К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою

відповідно до ч.1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 29.08.2023 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення

в с т а н о в и в :

Стислий викладпозиції позивача та запереченьвідповідача

У червні 2021 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власницею земельної ділянки кадастровий номер 6321683600:04:001:0173 площею 5,1804 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, яку отримала у спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Вказана земельна ділянка перебувала в оренді відповідача на підставі договору від 01.02.2007 р. строком на 10 р., тобто до 01.02.2017 р., але орендні правовідносини були пролонговані до 31.12.2019 р. і земельна ділянка фактично використовувалась у господарській діяльності, а отже дія договору не була припинена.

Ані з часу відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ані з часу державної реєстрації права власності на неї (20.09.2019 р.) відповідачем не було здійснено жодного платежу в рахунок погашення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Водночас, орендна плата була встановлена у розмірі 719,31 грн (1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), але згідно Указу президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», з 19.08.2008 р. було запроваджено єдиний на всій території України мінімальний розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення 3% від визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, тоді як відповідачем не було вчинено жодних дій спрямованих на приведення у відповідність вищевказаному Указу укладених договорів оренди земельних ділянок с/г призначення.

Позивач на адресу відповідача направила заяву з проханням про добровільний порядок виплати орендної плати за 2016-2019 роки, у відповідь на що останній повідомив про відсутність договору оренди земельної ділянки між ТОВ «Сантагро» та ОСОБА_3 , що є фактично відмовою від виплати їй заборгованості.

У зв`язку з наведеним позивачка просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не приведенні у відповідність до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02.02.2002 р. №92/2002 із змінами, в частині встановлення розміру орендної плати не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; 2) стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2016, 2017, 2018, 2019 роки з урахуванням індексу інфляції у розмірі 28241,44 грн; інфляційні втрати за період з 01.01.2020 р. до 01.05.2021 р. у розмірі 2612,29 грн та 3% річних за період з 01.01.2020 р. до 01.05.2021 р. від суми заборгованості станом на 31.12.2019 р. ( у розмірі 28 241,44 грн) у розмірі 1128,09 грн, загальною сумою 31981,82 грн та судові витрати покласти на відповідача.

Відзив на позов

З порушенням установленого судом строку відповідач 09.08.2021 р. подав відзив на позов, клопотання про поновлення порушеного строку суду не подав (а.с.44-48), а відтак не може бути взятий судом до уваги.

Відповідь на відзив

У свою чергу, позивач у відповіді на відзив вказала, що відзив не може бути взято до уваги, зважаючи на те, що не був прийнятий до розгляду (а.с.56-60).

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

07.06.2021р. за ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області відкрито загальне позовне провадження (а.с.31).

06.07.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.38,39).

За ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 01.12.2022 р. дану справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання (а.с.90).

Позиції учасниківсудового провадження

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з наведених у його змісті підстав.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач не набула спадщину у 2016 році, а тому до неї перейшли права за спадковим майном лише після державної реєстрації на підставі судового рішення у 2019 році.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що позивачка є власницею земельної ділянки площею 5, 1804 га, кадастровий номер 6321683600:04:001:0173 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 182242970 від 24.09.2019р. та заочне рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 23.07.2019 р., яка згідно державного акту на право приватної власності на землю серія І-ХР №108823 за життя належала ОСОБА_3 (а.с.12-15).

01 лютого 2007 року між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським багатопрофільним кооперативом «Мрія», правонаступником якого є відповідач по справі ТОВ «Сантагро» (а.с.17-19) було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстрований 01.02.2008р. за умовами якого договір укладено на 10 років (п.2.1), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у натуральній формі або у вигляді послуг. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата сплачується у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься один раз на рік не пізніше 31 грудня кожного року у розмірі 719,31 грн. Її розмір переглядається не рідше одного разу на три роки, у разі: змін умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами або в інших випадках, передбачених законом (п.2.2) (а.с.16).

10.12.2020 р. позивачка направила заяву на адресу ТОВ «Сантагро» у якій прохала виплатити їй орендну плату за 2016 2019 роки та повідомила, що у разі несплати їй коштів вона вимушена буде звернутися до суду у відповідь на яку їй повідомлено про те, що між ТОВ «Сантагро» та ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6321683600:04:001:0173 не укладалося (а.с.20-21).

26.10.2019 р. позивачка направила на адресу відповідача заяву-попередження, у якій повідомила про те, що договір оренди заключати не буде, у зв`язку з припиненням дії договору просила повернути їй земельну ділянку для власного використання (а.с.22).

Мотиви суду

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, з огляду на вказане норму, суд визнає безпідставними доводи представника відповідача, про набуття позивачкою права на спадкову земельну ділянку лише з часу її державної реєстрації, оскільки відповідно до закону позивач набула право на спадщину після померлого ОСОБА_4 22.05.2016р., як спадкоємець за заповітом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Так, сторони у п. 2.1. та 2.2. договору оренди чітко погодили щорічний розмір орендної плати 719,31 грн, яка сплачується не пізніше 31 грудня кожного року.

Відповідно до пп. 4.3., 4.4. договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни або розірвання договору.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Отже, з огляду на викладене, оскільки термін дії договору оренди між сторонами закінчився 01.02.2018р., а відтак відповідач повинен виплати спадкоємцю недоплачену орендну плату за 2016 та 2017 роки та за січень 2018 року.

Посилання позивача на пролонгацію договору з тих підстав, що ніхто зі сторін ніяких заяв не подавав суд визнає безпідставним з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст. 210 ЦПК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно п.2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За таких обставин, оскільки право оренди підлягає державній реєстрації відповідно до закону, а відтак у випадку пролонгації дії попереднього договору обов`язково повинен укладатися правочин з наступною державною реєстрацією.

Отже, оскільки після завершення дії договору оренди 01.02.2018р. жодна зі сторін не вчинила дій по продовженню його дії, враховуючи той факт, що позивач на вказаний період навіть не оформила спадкові права, а відтак підстави вважати договір продовженим у суду відсутні.

Згідно ч.2 ст.23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Так, п.1 Указу Президента № 92/2002 «Про додатковізаходи щодосоціального захистуселян -власників земельнихділянок таземельних часток(паїв)» у редакції, чинній на момент укладення сторонами договору оренди земельної ділянки, визнано, що одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки є забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Указом Президента України № 725/2008 внесено зміни до Указу Президента? ?№ 92/2002 та встановлено розмір орендної плати не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки. Цей Указ набрав чинності з дня його опублікування. В його тексті відсутнє посилання на те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.

Отже, внесенняУказом Президента України від 19.08.2008 № 725/2008змін щодо розміру орендної плати за земельні частки (паї) є підставою для перегляду раніше встановленої орендної плати за погодженням сторін у встановленому чинним законодавством порядку.

За таких обставин, суд визнає необґрунтованими доводи позивача про необхідність сплати орендної плати, виходячи з розміру 3% від нормативно грошової оцінки, оскільки відповідні зміни до договору не вносилися.

Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції ВС у постанові від 10 березня 2021 р., справа №704/1559/15-ц.

Згідно п.2.2. договору оренди розмір орендної плати переглядається не рідше одного разу на 3 роки у 4 випадках.

Водночас, матеріали справи не містять і сторони не обґрунтовують відповідними доказами щодо волі попереднього власника та його домовленостей з відповідачем стосовно перегляду орендної плати.

Разом з тим, позивач, як власник вказаної земельної ділянки також не могла вчинити таких дій з суб`єктивних підстав, оскільки лише приблизно у 2019 році (в рішенні суду точна дата відсутня) звернулася до суду та визнала за собою право власності на вказану земельну ділянку, тобто вже за межами дії договору оренди, а відтак навіть при бажанні, у відповідача були відсутні можливості після 22.05.2016р., вирішити це питання за відсутності іншої сторони договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною в частині невнесення змін до договору про розмір орендної плати, слід відмовити.

Отже, оскільки відповідач не виплатив позивачці орендну плату за 2016, 2017 роки та січень 2018 року, а відтак вимоги позову в цій частині є обґрунтованими. Доводи ж представника відповідача про виплату орендної плати дружині померлого правового значення у справі не мають та в цій частині суд погоджується з доводами представника позивача, що не перевіривши факт прийняття нею спадщини та набуття майнових прав відповідач самостійно несе ризик виплати орендної плати неналежній особі.

За таких обставин, орендна плата за 2016 та 2017 роки буде складати 719, 31 грн за кожен рік та за один місяць 2018 року 59, 94 грн (719,31/12).

Так, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не надав доказів виплати позивачу або попередньому власнику оренди за ці роки, а відтак він повинен сплати вказані суми з урахуванням індексу інфляції за період з 01.01.2016р. по 01.05.2021р., а також 3% річних за період з 01.01.2020р. по 01.05.2021р. як про це зазначено у позові.

Суд не погоджується з наведеним позивачем розрахунком, оскільки індекс інфляції нею взятий з 01.01.2016р., тоді як право на отримання інфляційних втрат за цей період виникає лише після 31.12.2016р., тобто завершення строку виплати орендної плати. Крім цього, наведений позивачем розрахунок є незрозумілим.

Таким чином, розрахунок інфляційних втрат щодо несплати орендної плати за 2016 рік буде таким:

719,31 грн х 113, 7 (індекс інфляції за 2017 рік) х 109, 8 (індекс інфляції за 2018 рік) х 104, 1 (індекс інфляції за 2019 рік) х 105, 0 (індекс інфляції за 2020 рік) х 104, 7 (індекс інфляції за січень-квітень 2021 року)/100 = 1 027, 17 грн.

Розрахунок інфляційних втрат щодо несплати орендної плати за 2017 рік буде таким:

719,31 грн х 125, 6 (індекс інфляції за 2018-2020 роки та січень-квітень 2021 року)/100 = 903, 45 грн.

Розрахунок інфляційних втрат щодо несплати орендної плати за січень 2018 року буде таким:

59, 94 грн х 114, 4 (індекс інфляції за 2019-2020 роки та січень-квітень 2021 року)/100 = 68, 57 грн.

Отже, за три роки орендна плата з урахування індексу інфляції буде становити 1999, 19 грн.

Розрахунок 3 % річних за період з 01.01.2020р. по 01.05.2021р. буде таким:

За 2016 та 2017 роки: 719,31 грн х (3%х 486 (кількість днів прострочення)/365)/100% = 28, 73 грн.

За 2018 рік: 59, 94 грн х (3%х 486 (кількість днів прострочення)/365)/100% = 2, 39 грн, а всього за три роки 59, 87 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати за період з 2016 по січень 2018 року з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1999, 19 грн та 3% річних за вказані роки за період з 01.01.2020р. по 01.05.2021р. в розмірі 59, 87 грн.

Мотив рішення щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, за другу вимогу позивачем було сплачено 908, 00 грн, а відтак з відповідача на її користь необхідно стягнути судовий збір в розмірі 58, 45 грн пропорційно до розміру задоволених вимог.

Водночас, оскільки позивач сплатила судовий збір лише за майнову вимогу, а за першу немайнову вимогу судовий збір не сплатила, а тому з неї на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 908, 00 грн, з огляду на те, що судом у її задоволенні було відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» на користь ОСОБА_2 несплачену орендну плату за період з 2016 по 2018 роки з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1 999, 19 грн, 3% річних в розмірі 59, 87 грн, а всього 2059, 04 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 58, 45 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантагро», місцезнаходження: с. Іванівка, вул. Центральна,44, Вовчанський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 00707490.

Повний текст Рішення складено 30 серпня 2023 року.

Суддя С.В. Кравець