Постанова

від 03.08.2023 по справі 910/11035/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2023 р. Справа№ 910/11035/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Маренич Г.О.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.08.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВНИЙ КВАРТАЛ-КИЇВ.4"

у справі № 910/11035/22 (суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВНИЙ КВАРТАЛ-КИЇВ.4"

про стягнення 2 858 726,42 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

07.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" надійшла заява про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/11035/22 та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 80 632,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових документів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 07.06.2023 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" у справі №910/11035/22 визначено колегію Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: - Алданова С.О., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11035/22 у судовому засіданні на 03.08.2023.

Письмові пояснення та заперечення учасників апеляційного провадження

13.06.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Узагальнені доводи зводяться до того, що сума вартості послуг представників позивача, зазначено у договорі між ними, не є обов`язковою для суду, оскільки він повинен оцінити відповідність цієї суми критеріям, визначених ГПК України.

31.07.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що складність справи доволі суб`єктивний атрибут задля здійснення оцінки вартості послуг адвоката. На погляд позивача, справа була складною у зв`язку із присутністю великої кількості обставин, що не визначалися обома сторонами, а отже такі обставини потребували ретельного та детального обґрунтування.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Позивач та відповідач у судове засідання 03.08.2023 представників не направили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлялися належним чином.

Водночас, позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення викладено клопотання про розгляд даної заяви без участі представників останнього.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача та відповідача не є перешкодою для розгляду заяви по суті.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду заяви - відсутні.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВНИЙ КВАРТАЛ-КИЇВ.4" про стягнення 2 858 726,42 грн. та визнання укладеного між позивачем та відповідачем Договору резиденства № КК4-3/2021 від 17.12.2021 розірваним з 26.06.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір резиденства № КК4-3/2021 від 17.12.2021, предметом якого було надання відповідачем послуг позивач, що включали в себе право використання зони загального користування з доступом до кімнат, закріплених за резидентом з надання послуг, що входять до базових послуг пакету "Private office" у приміщеннях: офісний простір, що знаходиться на 7-му поверсі, БЦ "MAG.NETT" за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 139. За доводами позивача, вказаний договір був розірваний в односторонньому порядку, а тому у відповідача виник обов`язок провернути позивачу суму забезпечувального платежу у розмірі 1 776 647,04 грн. та суму передплати за не отримані послуги за договором у розмірі 1 081 464,19 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/11035/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВНИЙ КВАРТАЛ-КИЇВ.4" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" грошові кошти у сумі 2 858 726 грн. 42 коп., судовий збір у розмірі 42 880 грн. 90 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 18 462 грн. 15 коп. У іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВНИЙ КВАРТАЛ-КИЇВ.4" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/11035/22 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/11035/22 - без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВНИЙ КВАРТАЛ-КИЇВ.4".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наголошено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 1 статті 1312 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення додано рахунок на оплату №1 від 02.06.2023; акт № 1 наданих послуг до Договору №1-1704/23 про надання правової допомоги від 17.04.2023 на суму 43 872,00 грн.; Договір №1-1704/23 про надання правової допомоги від 17.04.2023; Договір про надання правової допомоги від 18.04.2023.

Зокрема, із наданого позивачем рахунку №1 від 02.06.2023 вбачається, що адвокатом Устіновим Романом Євгеновичем надавались послуги:

- підготовка до розгляду справи в суді апеляційної інстанції (вивчення та аналіз матеріалів справи, рішення суду першої інстанції) - 5 годин;

- юридичні консультації - 4 години;

- складання інших процесуальних документів ,їх відправка відповідачу та суду - 4 години;

Участь у судових засіданнях - 1 година.

Усього адвокатом Устіновим Романом Євгеновичем, відповідно до вищевикладеного рахунку надано послуг позивачу на суму 36 760,00 грн.

У свою чергу, відповідно до акту № 1 наданих послуг адвокатом Ступаком Віктором Геннадійовичем надавались наступні послуги:

- підготовка правової позиції щодо апеляційної скарги (аналіз фактичних обставин справи, аналіз матеріалів справи та доказової бази, аналіз законодавства та судової практики);

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу;

- направлення відзиву на апеляційну скаргу відповідачу;

- направлення відзиву на апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду.

Усього адвокатом Ступаком Віктором Геннадійовичем, відповідно до вищевикладеного акту надано послуг позивачу на суму 43 872,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява №19336/04, §268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Отже, за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Суд зазначає, що існування обставин, які є підставами для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, зацікавлена сторона (в даному випадку - відповідач) доводить суду належними та допустимими доказами при поданні заяви про зменшення розміру адвокатських витрат.

Дослідивши заперечення відповідача проти задоволення відповідної заяви, колегія суддів зазначає таке.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

У контексті вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що як убачається із доданого до заяви рахунку вартість години роботи адвоката Устінова Р.Є. складає 1 838,00 грн., у той час, як зазначено у цьому ж рахунку, що адвокатом було витрачено на судове засідання 1 годину, проте вказано вартість 12 866,00 грн.

Також колегія суддів звертає увагу, що як вбачається із матеріалів справи, адвокат Устінов Р.Є. аналізував матеріали справи з метою підготовки до розгляду справи у суді апеляційної інстанції протягом 5 годин на загальну суму 9 190,00 грн., водночас, адвокат Ступак В.Г. аналізував фактичні обставини справи та готував відзив на апеляційну скаргу на суму 43 872,00 грн., тобто фактично, одна і та ж сама послуга надавалась двома адвокатами, що на переконання колегії суддів не відповідає критерію розумності та справедливості.

Підсумовуючи все вищевикладене, а також надаючи правову оцінку запереченням відповідача про стягнення таких витрат з останнього, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про невідповідність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та доходить висновку про зменшення цієї суми.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11035/22 підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 25 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11035/22 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВНИЙ КВАРТАЛ-КИЇВ.4" (01001, м. Київ, площа Спортивна, бцд. 1-А, БЦ «Гулівер», вежа А, 6-й поверх, ідентифікаційний код 43174250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТПІК" (67840, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Цвіточна, буд.73, ідентифікаційний код 37184690) 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. У іншій частині в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/11035/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 29.08.2023. (після виходу суддів Ткаченка Б.О., Алданової С.О. та Гаврилюка О.М. з відпустки)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

О.М. Гаврилюк