Ухвала

від 30.08.2023 по справі 923/509/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"30" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/509/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", с. Новогригорівка, Генічеський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 30812348,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм", м.Херсон, код ЄДРПОУ 41348086,

до відповідача-2: Херсонської міської ради, м. Херсон, код ЄДРПОУ 26347681,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, м. Херсон,

про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації цих договорів, визнання протиправними та скасування рішень про відмову у державній реєстрації та про визнання права оренди земельних ділянок

представники сторін не прибули

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" та Херсонської міської ради про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації цих договорів, визнання протиправними та скасування рішень про відмову у державній реєстрації та про визнання права оренди земельних ділянок.

Ухвалою від 19.04.2021 позов залишено без руху.

07.05.2021 позивачем подано докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 12.05.2021 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 08.06.2021.

24.05.2021 представник відповідача-1 ознайомився з матеріалами справи відповідно до його заяви.

31.05.2021 від відповідача-1 надійшов відзив у якому він просив відмовити в задоволенні позову і повідомив, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу 56000 грн, витрат на відправлення відзиву учасникам справи 150 грн.

07.06.2021 на виконання ухвали про відкриття відповідач-1 подав до суду копії статутних документів.

В засіданні 08.06.2021 судом оголошено перерву до 01.07.2021.

Ухвалою від 01.07.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 23.09.2021.

Ухвалою від 23.09.2021 відкладено розгляд справи по суті на 04.11.2021.

Ухвалою від 04.11.2021 відкладено розгляд справи по суті на 19.11.2021.

Ухвалою від 19 листопада 2021 року суд залишив позов позивача без розгляду, на підставі ч.4 ст.226 ГПК України, у зв`язку з неявкою позивача (його представника) у судове засідання, неповідомлення про причини неявки без подання заяви про розгляд справи за його відсутності.

19 листопада 2021 року до суду від ТОВ "ДП Альфа Фарм" в порядку частини 8 статті 129 ГПК України надійшла заява, в якій відповідач-1 повідомив, що докази судових витрат, які ТОВ "ДП Альфа Фарм" сплатило у зв`язку із розглядом даної справи будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

01.12.2021 до суду надійшла заява ТОВ "ДП Альфа Фарм" про стягнення з позивача 52000 грн витрат на правничу допомогу, до якої додано докази таких витрат.

Ухвалою від 21.12.2021 суд прийняв до розгляду заяву ТОВ "ДП Альфа Фарм" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 923/509/21 та призначив до розгляду у судовому засіданні на 29.12.2021.

Ухвалою від 29.12.2021 розгляд заяви відкладено на 25.01.2022.

В засіданні 25.01.2022 судом оголошено перерву до 10.02.2022.

В засіданні 10.02.2022 оголошено перерву до 24.02.2022.

10.02.2022 представник позивача адвокат Калюжний С.В. просив відкласти розгляд заяви про витрати на правничу допомогу, посилаючись на те, що ним подано адвокатський запит від 09.02.2022 до кур`єрської служби КСД для отримання інформації, але доказів направлення (вручення) цього запиту суду не надано.

Однак, заяву відповідача-1 не було розглянуто Господарським судом Херсонської області через введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та окупацію м. Херсона.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 11/0/9-22 від 18.03.2022 змінено територіальну підсудність справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Після деокупації міста Херсон справа передана на розгляд судді Господарського суду Одеської області Литвиновій В.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної заяви та надання можливості висловити їм актуальну позицію щодо заяви ТОВ "ДП Альфа Фарм", суд дійшов висновку прийняти справу до свого провадження та розпочати розгляд заяви спочатку. Засідання суд призначив з урахуванням перебування судді у відпустці на 30.08.2023.

Суд враховує, що місцезнаходження позивача - с. Новогригорівка, Генічеський район, Херсонська область, що наразі є окупованою територією, на якій тимчасово не функціонують відділення АТ Укрпошта.

У зв`язку з цим інформацію щодо розгляду справи було розміщено до відома позивача на сайті Господарського суду Одеської області 21.06.2023, що підтверджується роздруківкою з даного сайту.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення позивач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, суд додатково направив ухвалу на електронну пошту позивача ngchsp2018@ukr/.net, адвоката відповідача-1 Кисельова М.Ю. sergetllc@gmail.com та відповідача-2 rada_sekr3@city.kherson.ua.

Ухвали, направлені на поштові адреси відповідача-1 (м.Херсон вул. Макарова 44) та відповідача-2 (м. Херсон пр. Ушакова 37) повернулись з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідачі також вважаються належним чином повідомлені про розгляд заяви.

Третя особа отримала ухвалу 21.06.2023 в своєму електронному кабінеті відповідно до довідки.

Жодних заяв або клопотань від учасників справи до Господарського суду Одеської області не надходило. Явка обов`язковою судом не визнавалась.

Розглянувши заяву відповідача-1 про витрати на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановили критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Неявка повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необґрунтовані у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України. При цьому саме на позивача покладається обов`язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 910/12184/20.

Як вбачається з матеріалів справи, судом були призначені та проведені 5 засідань: 08.06.2021, 01.07.2021, 23.09.2021, 04.11.2021 та 19.11.2021.

Позивач брав участь лише в одному засіданні 04.11.2021, в якому ним було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення зі справою, оскільки договір про надання правничої допомоги був укладений позивачем з адвокатом Калюжним С.В. лише напередодні засідання - 03.11.2021.

Як зазначалось вище, суд ухвалою від 19.11.2021 залишив позов без розгляду через неявку позивача (ч.4 ст.226 ГПК України).

Відповідач-1 у своїй заяві про стягнення витрат на правничу допомогу посилається на те, що позов було подано до суду з недоліками, через що був залишений без руху, що свідчить про недобросовісність використання позивачем права на звернення до суду. Крім того, відповідач-1 зазначає, що представник позивача прибув лише в одне засідання і то попросив його відкласти для ознайомлення зі справою, що свідчить про затягування розгляду справи. При цьому, відповідач-1 був змушений звернутись за правничою допомогою до адвоката, який брав участь у 4 засіданнях, підготував і подав відзив.

З огляду на викладене, неявка повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, кваліфікується як необґрунтовані, тому витрати відповідача-1 на правничу допомогу підлягають компенсації за рахунок позивача.

Щодо розміру витрат відповідача-1 на правничу допомогу, то суд враховує наступне.

Позивач не подавав заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Як зазначалось вище, 10.02.2022 представник позивача адвокат Калюжний С.В. просив відкласти розгляд заяви про витрати на правничу допомогу посилаючись на те, що ним подано адвокатський запит від 09.02.2022 до кур`єрської служби КСД для отримання інформації, але доказів направлення (вручення) цього запиту суду не було надано.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

У відзиві відповідач-1 зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу становить 56000грн.

У заяві про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач-1 просить стягнути з позивача 52000грн, тобто розмір витрат зменшено не суттєво.

Відповідачем-1 до заяви про відшкодування витрат додано копію договору про надання правничої допомоги, укладеного 17.05.2021 між відповідачем-1 та адвокатським об`єднанням Сергет та партнери, за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язалось надавати відповідачу-1 правничу допомогу у справі № 923/509/21.

Строк договору до 17.05.2022 (п. 5.1). Оплата здійснюється на підставі акту виконаних робіт протягом 5 днів з моменту підписання (п. 4.1). Вартість 1 години послуг становить 2000грн (п. 4.2).

Представництво інтересів відповідача-1 здійснював адвокат Кисельов М.Ю. на підставі ордеру від 20.05.2021 та від 24.11.2021 (а.с. 76, 171). Платіжним дорученням від 23.11.2021 № 1560 відповідач-1 сплатив адвокатському об`єднанню 52000 грн (а.с. 177).

Крім того, відповідачем-1 та адвокатським об`єднанням Сергет та партнери підписано 19.11.2021 акт виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги на суму 52000грн, в якому зазначено наступне:

Попередня консультація - 3 години - вартістю 6000 грн,

Підготовка та укладення договору про надання правничої допомоги - 1 год - 2000грн,

Формування правової позиції та складання відзиву - 6 годин - 12000грн,

Формування та направлення учасникам справи копії відзиву та доданих документів - 1 год - 2000грн,

Подання документів до суду на виконання ухвали від 12.05.2021 - 1 год - 2000грн,

Ознайомлення з матеріалами справи - 1 година - 2000грн,

Участь у судових засіданнях 08.06.2021, 01.07.2021, 23.09.2021, 04.11.2021 та 19.11.2021 - 5 год - 10000грн,

Консультація з приводу розгляду справи, роз`яснення порядку розгляду та порядку подання доказів, можливих процесуальних рішень - 4 год - 8000грн,

Надання консультації щодо наслідків залишення позову без розгляду 19.11.2021 - 2 год - 4000грн,

Підготовка та подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу - 2 год - 4000грн.

Розглянувши даний акт виконаних робіт, суд визнає доведеними витрати на участь адвоката відповідача-1 не в 5 засіданнях, а в 4, оскільки адвокат Кисельов М.Ю. брав участь лише засіданнях 08.06.2021, 01.07.2021, 23.09.2021, та 19.11.2021. До того ж, відповідно до протоколів цих засідань їх загальна тривалість становить близько 34 хвилин, а не 4 години як зазначено в акті, тому доведеним суд вважає участь адвоката в засіданнях тривалістю 1 години вартістю 2000 грн,

Щодо подання документів на виконання ухвали від 12.05.2021, то відповідач-1 подав 07.06.2021 копії статутних документів, однак порушив вимоги ст. 80 ГПК України, оскільки він мав подати всі докази разом з відзивом, який було подано до суду 31.05.2021, тому такі докази до уваги не приймаються.

Послуга «направлення відзиву іншим учасникам» не може бути віднесена до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто безпідставно зазначена в акті.

До того ж, Верховний Суд в постанові від 19.04.2023 у справі № 910/4811/17 зазначив, що «такі послуги як організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору відзиву/заперечень, - не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, а відтак витрати на них не можуть бути покладені судом на іншу сторону».

На думку суду, за обставин даної справи, попередня консультація, формування правової позиції охоплюється одночасно з послугою зі здійсненням складання відзиву. Згідно з актом вартість вказаної послуги складає 12000грн. (6 години).

Суд зауважує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд оцінюючи заяву щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що сума за складання відзиву на позовну заяву в розмірі 12000,00 грн є неспівмірною зі складністю даної справи, нерозумною та несправедливою, а тому витрати в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме: у сумі 6000,00 грн, оскільки для складання відзиву для фахівця в сфері права, яким є адвокат, достатнім часом є 3 години.

Щодо послуги підготовка і укладання договору про надання правничої допомоги, та підготовка і подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, то суд вважає вимоги в цій частині необгрунтованими, оскільки суд здійснює саме розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у господарському суді першої інстанції, тобто Господарському суді Херсонської області. Відтак, включення відповідачем-1 до складу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 923/509/21, такої послуги як підготовка і укладання договору про надання правничої допомоги, та підготовка і подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, є безпідставним.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 924/15/22.

До того ж, суд не вбачає необхідності і невідворотності витрат на проведення консультацій з приводу ходу справи 08.06.2021, та тим паче консультації 19.11.2021 про наслідки залишення позову без розгляду (оскільки це вже було після завершення розгляду справи, тобто ці витрати не пов`язані з розглядом справи).

Щодо ознайомлення зі справою, то 24.05.2021 відбулось таке ознайомлення відповідачем.

Отже, суд дійшов висновку, що реальними, доведеними, фактичними і неминучими є витрати відповідача-1 на правничу допомогу в сумі 10000грн

Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі в сумі 52000 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" (с. Новогригорівка, Генічеський район, Херсонська область, вул. Молодіжна 22, код ЄДРПОУ 30812348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" (код 41348086, м. Херсон вул. Макарова 44) 10000грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №923/509/21 в Господарському суді Херсонської області.

3.В решті заяви відмовити.

Додаткова ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст складено та підписано 30.08.2023

Суддя В.В. Литвинова