Рішення

від 14.08.2023 по справі 340/2695/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/2695/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 8-Ж, код ЄДРПОУ - 39046346)до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул.Героїв Маріуполя, 102, код ЄДПРОУ - 39816845)проскасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:

- скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу №ПШ 014507 від 11 квітня 2023 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" до адміністративної відповідальності;

- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 014506 від 11 квітня 2023 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" до адміністративної відповідальності.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно застосував норму матеріального права, яка передбачає відповідальність встановлену абз.1, ч.3. ст.60 ЗУ Про автомобільний транспорт, з огляду на те, що дана норма передбачає відповідальність за надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме відсутні протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу. Водієм було надано міжнародний сертифікат технічного огляду, тобто пройшли обов`язковий технічний огляд.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому вказав, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Свою позицію обґрунтувала тим, що у водія транспортного засобу позивача на час проведення перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, про що складено акт. В даному акті зазначається, що на момент перевірки у водія транспортного засобу який здійснював перевезення вантажу, виявлено порушення ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт - відсутні протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу. Відповідальність за дане порушення передбачена абзацом 1 частина 3 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Водій з актами ознайомлені, про що свідчить підпис.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та роз`єднано позовні вимоги до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов у самостійні провадження (а.с.22-23).

Адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу №ПШ 014507 від 11 квітня 2023 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" до адміністративної відповідальності присвоєно номер 340/2695/23 та передано на розгляд головуючому судді Жуку Р.В.

Ухвалою суду від 15.05.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.25-26).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено її до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.

Вказана ухвала надіслана учасникам справи за правилами визначеними КАС України, та ними отримана, що посвідчується відповідними повідомленнями про вручення судової кореспонденції.

15.06.2023 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.34-39).

27.06.2023 року від представника позивача до суду надійшли заперечення на відзив (а.с.53-54).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

06.03.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницький області на а/д М-21 286км + 274м шосе проводилась рейдова перевірка під час якої був зупинений транспортний засіб марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Під час проведення рейдової перевірки водій ОСОБА_1 , під час здійснення перевезення вантажу не надав перевіряючим особам протокол технічного стану транспортного засобу марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 передбачений статтею 35 Закону України Про дорожній рух.

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами, під час виконання функцій визначених чинним законодавством, складено Акт №351809 від 06.03.2023 (а.с.41).

Водій зі змістом Акту №351809 від 06.03.2023 ознайомлений, що підтверджується його підписом у відповідній графі документу.

За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 014507 від 11 квітня 2023 року за порушення абзацу 1 частини 3 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с.40).

Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом, за захистом порушеного, на його думку права.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України Про дорожній рух від 30.06.1993 р. № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 11 статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За приписами частини 3 статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення №103).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №196-р від 03.03.2020 року Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби.

Установлено, що територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.

На виконання цього розпорядження Державною службою України з безпеки на транспорті видано наказ №340 від 09.09.2020 року "Про упорядкування структури Укртрансбезпеки", а наказом Державної служби України з безпеки на транспорті №390 від 13.10.2020 року з 15 жовтня 2020 року введено в дію нову структуру Укртрансбезпеки та штатний розпис з урахуванням новоутворених міжрегіональних управлінь. Цим же наказом затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, яке визначає організаційно-правовий статус, основні завдання, функції, повноваження та організаційні засади діяльності територіальних органів Укртрансбезпеки, утворених відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №196-р від 03.03.2020 року "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Цим Положенням передбачено, що територіальний орган є структурним підрозділом апарату Укртрансбезпеки і забезпечує виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а такий, що утворений як міжрегіональний територіальний орган, - на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються його повноваження.

Отже, територіальним органам Укртрансбезпеки надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п.4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

В силу вимог п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Таким чином, територіальні органи Укртрансбезпеки уповноважені здійснювати державний контроль за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок відповідача щодо перевезення вантажу транспортним засобом за відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

З цього приводу, слід зазначити, що за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту); внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Відповідно приписів статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 2 Закону №2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно із ст.35 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон №3353-XII) транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

У відповідності із частиною 1 статті 37 Закону № 3353-XII забороняється експлуатація транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його.

З огляду на положення вказаних норм права суд зазначає, що оскільки документи щодо проходження технічного контролю транспортного засобу передбачені законодавством та є обов`язковими при експлуатації транспортного засобу, то такі документи водій повинен мати та пред`являти на вимогу органів державного контролю. Тобто, необхідність наявності у водія документів щодо проходження технічного контролю, охоплюється положеннями статті 48 Закону №2344-III, а їх відсутність є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховним Судом у постановах від 17.07.2018р. у справі № 802/1836/17-а та від 01.07.2020р. у справі № 803/50/17 зазначено, що приписи закону зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Вирішуючи даний спір судом встановлено, що під час перевірки водієм надано посадовим особам міжнародний сертифікат технічного огляду №133261 від 31.10.2022 року, транспортного засобу н.з. НОМЕР_1 , згідно якого технічний огляд було проведено 28.10.2022 р., наступний огляд - не пізніше 10/2023 р., виданий: ДП Державтотранс НДІпроект, а також сертифікат придатності до експлуатації вантажних автомобілів та причепів №UА1189796 від 28.10.2022 року, який є дійсним до 27.10.2023 р.(а.с.10-11).

Україна є учасником ряду міжнародних договорів у сфері дорожнього руху та дотримання безпеки на дорогах.

Національне законодавство щодо дорожнього руху та його безпеки побудоване на нормах Конвенції про дорожній рух. Конвенція є базовим міжнародним документом, яким регулюється міжнародний дорожній рух та встановлюються вимоги до безпеки ТЗ та їхнього технічного стану. Зокрема, Конвенція містить вимоги щодо проведення технічних оглядів.

Європейська Угода 1971 р., що доповнює Конвенцію про дорожній рух, передбачає видачу Міжнародного сертифікату технічного огляду. Строк дії МСТО не більше одного року.

Крім того, періодичні технічні огляди є предметом окремої Віденської Угоди 1997 р., затверджену Указом Президента №159/2006 (159/2006) від 28.02.2006, яка має на меті забезпечити більшу однаковість і узгодженість принципів застосування приписів в цій сфері. Ця Угода забезпечує правову основу та процедуру для прийняття одноманітних норм, які стосуються проведення технічних оглядів транспортних засобів, які знаходяться в експлуатації та видачі міжнародних сертифікатів.

Так, відповідно до п. 18 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів № 137 від 30.01.2012р. (далі Порядок №137 від 30.01.2012р.), перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.

Положеннями п.19 зазначеного Порядку №137 від 30.01.2012р. визначено, що якщо протокол перевірки технічного стану застосовується як альтернатива Міжнародному сертифікату технічного огляду (на вимогу замовника), його видають акредитовані згідно із Законом України Про акредитацію органів з оцінки відповідності виконавці відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів із зазначенням у протоколі слів такого змісту: Міжнародний технічний огляд проведено.

За поданням Мінінфраструктури, згідно з пунктом 4 доповнення 2 до Віденської Угоди 1997 р., протокол обов`язкового технічного контролю нотифіковано рішенням сесії Комітету з внутрішнього транспорту ЄЕК ООН від 14.06.2013.

Тобто, положення п. 19 зазначеного Порядку №137 від 30.01.2012р. визначають застосування протоколу перевірки технічного стану як альтернативи Міжнародному сертифікату технічного огляду та не містить приписів щодо неможливості використання Міжнародного сертифікату технічного огляду, виданих акредитованими згідно із Законом України Про акредитацію органів з оцінки відповідності виконавцями відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів.

Щодо частини позовних вимог про закриття справи про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.

Дана справа розглядається за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Аналогічно у ст. 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З огляду на викладене суд звертає увагу на те, що КАС України не передбачено прийняття такого рішення за результатом розгляду справи, як закриття справи про адміністративне правопорушення, тому в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача. Відтак, з огляду здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 2684,00 грн. грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 014507 від 11 квітня 2023 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 8-Ж, код ЄДРПОУ - 39046346) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн. грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102, код ЄДПРОУ - 39816845).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. ЖУК