Рішення

від 30.08.2023 по справі 626/3726/21

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/3726/21

Провадження № 2-др/626/9/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2023 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гусара П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, у відсутності сторін, заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича, щодо ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно аграрно-орендного підприємства «Промінь» про скасування запису про державну реєстрацію додаткової угоди та розірвання договору оренди землі в зв`язку зі зміною власника,

В С Т А Н О В И В:

Представником ОСОБА_1 , адвокатом Тимошенком Дмитром Володимировичем, до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно аграрно-орендного підприємства «Промінь» про скасування запису про державну реєстрацію додаткової угоди та розірвання договору оренди землі в зв`язку зі зміною власника.

В заяві зазначено, що в рішенні Красноградського районного суду Харківської області від 16.08.2023 року не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з тим, що представником позивача було подано заяву до суду в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України та повідомив суд про те, що ним будуть подані докази витрат позивача на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення.

Позивач у зв`язку з розглядом даної справи сплатив витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги, додатком 1 до договору про надання правової допомоги, актом виконаних робіт та квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Від представника відповідача ПАОП «Промінь» Кадуна П.В. до суду надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення відповідно до яких він зазначив, що заява не підлягає задоволенню враховуючи наступне. Представник позивача приймав участь у судовому засіданні, коли приймалося рішення та мав змогу заявити вимогу щодо витрат на професійну правничу допомогу та надати відповідні документи, оскільки, ще 24.06.2021 року представник позивача отримав зазначені кошти на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн, але акт виконаних робіт складений лише 21.08.2023 року без будь-яких даних про те, які саме проводились роботи. Також зазначив, що до вказаної справи вже розглядалась аналогічна справа щодо розірвання одного і того ж договору оренди земельної ділянку між цими самими сторонами та касаційною інстанцією було вказано, що не було встановлено ким підписувалась Додаткова угода до Договору та її не було скасовано, але професійний адвокат для подачі аналогічного позову з аналогічними вимогами хоче отримати та отримує від позивача 15000,00 грн, що є питанням для самого позивача, а не дійсна вартість наданих послуг адвокатом. У зв`язку із чим просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Враховуючи те, що присутність сторін не є обов`язковою при ухваленні додаткового рішення, суд вважає за можливе на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Красноградським районним судом Харківської області було винесено рішення від 16.08.2023 року, яким позов ОСОБА_1 - задоволено.

Скасовано запис про державну реєстрацію Додаткової угоди від 01.12.2016 року до Договору оренди земельної ділянки №938 від 18.07.2014 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПАОП «Промінь».

Розірвано Договір оренди земельної ділянки №938 від 18.07.2014 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПАОП «Промінь» строком на 25 років, кадастровий номер 6323381200:10:000:0158, загальною площею 6,1447 га, яка розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району, Харківської області (Наталинської сільської ради Красноградського району, Харківської області).

При винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача було подано заяву про те, що ним будуть подані докази витрат позивача на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення. Справа за клопотання учасників справи розглядалась за відсутності учасників судового процесу.

В зв`язку з цим вимога про стягнення витрат на правничу допомогу буде розглядатися у відповідності до ст. 246, 270 ЦПК України.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було заявлено, що документи, які підтверджують витрати позивача на правничу допомогу надасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Представником позивача було надано до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн, договір про надання правової допомоги №1 від 24.06.2021 року, додаток 1 до договору про надання правової допомоги від 24.06.2021 року, акт виконаних робіт від 21.08.2023 року та квитанція до прибуткового касового ордеру від 24.06.2021 року.

Відповідно до акту виконаних робіт від 21.08.2023 року за договором про надання правової допомоги № 1 від 24.06.2021 року у справі № 626/3726/21 надані послуги на загальну суму 15000,00 грн.

За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного Закону).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268, від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на підставі частини 3 статті 137, статті 141 ЦПК України.

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи те, що представник відповідача заявляє про завищення судових витрат, а також враховуючи конкретні обставини справи, яка є справою незначної складності, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, мають усталену практику з розгляду таких спорів про розірвання договір оренди земельної ділянки у зв`язку із зміною власника, обсяг наданої адвокатом правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд вважає, що вартість послуг на праву допомогу є завищеною та підлягає зменшенню до суми 7000 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 626/3726/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватно аграрно-орендного підприємства «Промінь» про скасування запису про державну реєстрацію додаткової угоди та розірвання договору оренди землі в зв`язку зі зміною власника.

Стягнути з Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» (ЄДРПОУ 30713300, адреса: с. Кобзівка, Красноградського району, Харківської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на відшкодування витрат понесених ним на надання правової допомоги 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.

Суддя