Постанова

від 17.10.2023 по справі 626/3726/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» жовтня 2023 року

м. Харків

справа № 626/3726/21

провадження № 22ц/818/2044/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів Тичкової О. Ю., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря Волобуєва О.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач - Приватне аграрно-орендне підприємство «Промінь»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 30 серпня 2023 року в складі судді Гусара П.І.

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» про скасування запису про державну реєстрацію додаткової угоди та розірвання договору оренди землі в зв`язку зі зміною власника, в якому просив скасувати запис про державну реєстрацію додаткової угоди від 01 грудня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 938 від 18 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та Приватним аграрно-орендним підприємством «Промінь»; розірвати договір оренди земельної ділянки № 938 від 18 липня 2014 року укладеного між ОСОБА_3 та Приватним аграрно-орендним підприємством «Промінь» строком на 25 років, кадастровий номер № 6323381200:10:000:0158, загальною площею 6,1447 га, що розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 16 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено; скасовано запис про державну реєстрацію додаткової угоди від 01 грудня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 938 від 18 липня 2014 року, який укладений між ОСОБА_3 та Приватним аграрно-орендним підприємством «Промінь»; розірвано договір оренди земельної ділянки № 938 від 18 липня 2014 року, який укладений між ОСОБА_3 та Приватним аграрно-орендним підприємством «Промінь» строком на 25 років, кадастровий номер 6323381200:10:000:0158, загальною площею 6,1447 га, яка розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району, Харківської області (Наталинської сільської ради Красноградського району, Харківської області).

21 серпня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника до суду першої інстанції подав заяву про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що в позовній заяві ним повідомлено про те, що ним будуть подані докази його витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судом рішення. Зазначив, що у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції він сплатив витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 15000,00 грн за супровід у суді першої інстанції.

Просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» на його користь сплачену ним суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Матеріали справи містять заяву-пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь».

Додатковим рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 30 серпня 2023 року стягнуто з Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат, понесених ним на надання правової допомоги, 7 000,00 грн.

На вказане додаткове рішення суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив додаткове рішення суду від 30 серпня 2023 року скасувати та прийняти нове додаткове рішення, яким стягнути з Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_1 на витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахував того, що відповідачем направлялися заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення. Проте, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило. Вказав, що до заяви були долучені всі докази на підтвердження понесення таких витрат в розмірі 15000,00 грн. Заяви про зменшення розміру таких витрат не надходило, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для самостійного їх зменшення до 7 000,00 грн.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

До суду апеляційної інстанції учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, додаткове рішення суду залишити без змін.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розмір витрат на правничу допомогу, визначений позивачем, є завищеним.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» про скасування запису про державну реєстрацію додаткової угоди та розірвання договору оренди землі в зв`язку зі зміною власника, в якому просив скасувати запис про державну реєстрацію додаткової угоди від 01 грудня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 938 від 18 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та Приватним аграрно-орендним підприємством «Промінь»; розірвати договір оренди земельної ділянки № 938 від 18 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та Приватним аграрно-орендним підприємством «Промінь» строком на 25 років, кадастровий номер № 6323381200:10:000:0158, загальною площею 6,1447 га, що розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він зазначив попередній (орієнтовний) розмір судових витрат по справі, а саме 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 16 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено; скасовано запис про державну реєстрацію додаткової угоди від 01 грудня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 938 від 18 липня 2014 року, який укладений між ОСОБА_3 та Приватним аграрно-орендним підприємством «Промінь»; розірвано договір оренди земельної ділянки № 938 від 18 липня 2014 року, який укладений між ОСОБА_3 та Приватним аграрно-орендним підприємством «Промінь» строком на 25 років, кадастровий номер 6323381200:10:000:0158, загальною площею 6,1447 га, яка розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району, Харківської області (Наталинської сільської ради Красноградського району, Харківської області).

В подальшому 21 серпня 2023 року (у межах визначеного частиною 8 статті 141 ЦІК України строку з дня ухвалення рішення суду) ОСОБА_1 подано докази витрат на професійну правничу допомогу разом із відповідною заявою.

До заяви ОСОБА_1 додав договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 1 від 24 червня 2021 року, укладеного між адвокатом Тимошенком Д.В. та Сеніним О.О., за умовами якого за виконання договору клієнт сплачує адвокату гонорар. Розмір гонорару та його сплата засвідчується додатком до цього договору.

Як вбачається з додатку № 1 від 24 червня 2021 до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 1 від 24 червня 2021 року розмір гонорару є фіксованим та не залежить від вироблених годин роботи в майбутньому: ведення «під ключ» в суді першої інстанції судової справи про скасування запису про державну реєстрацію додаткової угоди від 01 грудня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 938 від 18 липня 2014 року, який укладено між ОСОБА_3 та Приватним аграрно-орендним підприємством «Промінь» та розірвання даного договору оренди (написання та подача позовної заяви, складання клопотань та інших заяв, участь в засіданнях) кількість - 10 годин, вартість - 15000,00 грн.

Аналогічна інформація міститься в акті виконаних робіт від 21 серпня 2023 року за договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 1 від 24 червня 2021 року у справі № 626/3726/21.

Також ОСОБА_1 надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 24 червня 2021 року про сплату ним 15000,00 грн за договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 1 від 24 червня 2021 року.

Матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ХВ № 018431 від 20 грудня 2021 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1548 від 26 серпня 2016 року.

В свою чергу, Приватне аграрно-орендне підприємство «Промінь» подав до суду першої інстанції заяву-пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив відмовити у задоволенні заяви.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістомстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістомстатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Згідно вимог статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-цта в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі№ 922/445/19міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі№ 648/1102/19та від 11 листопада 2020 року у справі№ 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та 06 грудня 2019 року у справі№ 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження№ 61-13608св20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).

Установлено, що Приватне аграрно-орендне підприємство «Промінь» подав до суду першої інстанції заяву-пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю виконаної роботи.

Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).

Матеріали справи свідчать про те, що протягом її розгляду судом першої інстанції представником ОСОБА_1 подано позовну заяву, заяву про усунення недоліків та відкриття провадження у справі, заяву про проведення підготовчого засідання без участі позивача та представника, клопотання про витребування доказів та закриття підготовчого провадження, шість заяв про участь в судовому засіданні 27 травня 2022 року, 04 липня 2022 року, 19 вересня 2022 року, 20 жовтня 2022 року, 03 листопада 2022 року та 21 листопада 2022 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon», заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання, клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, заяву про долучення матеріалів, чотири заяви про витребування, заява про відкладення судового засідання, заяву про залишення позову без розгляду від 11 квітня 2023 року, дві заяви про залишення заяви від 11 квітня 2023 року без розгляду, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (повторно), заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.

У всі судові засідання, які призначалися у даній справі в суді першої інстанції, учасники справи не з`являлися.

Враховуючи незначну складність справи та виконаної адвокатом роботи (подано адвокатом позовну заяву та більше 20 заяв процесуального характеру, які не потребують правового обгрунтування, відсутність адвоката в судових засіданнях), усталену практику з розгляду справ такої категорії, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_1 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.

Посилання ОСОБА_1 на те, що заяви від відповідача про зменшення розміру таких витрат не надходило, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки із заяви пояснення відповідача вбачається, що він не був згодний з таким розміром, вважав його дуже завищеним та просив взагалі відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381, 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 30 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О. Ю. Тичкова

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2023 року.