Рішення

від 21.08.2023 по справі 585/581/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/581/23

Номер провадження 2/585/280/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу № 585/581/23, провадження № 2/585/280/23,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Роменське вище професійне училище»,

предмет позову: скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

Представник позивача: Думал Ольга Сергіївна, яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 147/2022-2550521,

представник відповідача ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 20.10.2022.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся досуду з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Роменське вище професійне училище» (далі ДПТНЗ «Роменське ВПУ»), про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

В обґрунтування позову посилається на те, що 29.08.2017 між ДПТНЗ «Роменське ВПУ» та ним, ОСОБА_1 укладено контракт про те, що він ( ОСОБА_1 ), майстер виробничого навчання, переводиться на посаду інженера електроніка строком на 1 рік з 01 вересня 2017 року до 31 серпня 2018 року.

Додатковою угодою до указаного контракту трудові відносини на умовах контракту продовжені терміном на 1 рік: з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року. Оплата посадового окладу згідно штатного розкладу. Наказом №8-к від 10.03.2022 йому дозволено виконувати обов`язки сторожа з 11.03.2022 до завершення воєнного стану в Україні. Наказом №29-к від 31.08.2022 його звільнено з посади у зв`язку із закінченням строку дії контракту за п.2 ст. 36 КЗпП України. Підстава: додаткова угода до контракту від 30.06.2021. Таким чином, станом на день звільнення 31.08.2022 він ( ОСОБА_1 ) виконував обов`язки сторожа до завершення воєнного стану в Україні, а отже підстав для його звільнення у зв`язку із закінченням строку дії контракту не було. Згідно з довідкою про заробітну плату його середньомісячна заробітна плата складала 6500 грн. Розмір заробітної плати, за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника з 01.09.2022 по 01.02.2023 складає 32500 грн. Щодо строків звернення до суду за захистом своїх прав, зазначає, що вчасно звернувся до суду з позовом про скасування наказу про звільнення, 30.09.2022. Ухвалою суду від 21.11.2022 у справі № 585/2301/22 його позов повернуто. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе дотримання судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами… може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ураховуючи викладене, зважаючи на факт його звернення до суду за захистом своїх прав, наявність для нього підстав вважати, що його права будуть захищені в цьому судовому провадженні, а також його звернення до Роменського міськрайонного суду з позовною заявою у цій справі через незначний проміжок часу після повернення його попереднього позову, ведення на території України воєнних дій, існування обмежень, пов`язаних з введенням воєнного стану, відсутність електропостачання, є поважними причинами для поновлення йому строку звернення до суду за захистом своїх прав. Посилаючись на норми ст. 21, 23, 233, 234 КЗпП України, ч.11 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту», абзац 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, просить поновити йому строк звернення до суду. Скасувати наказ директора ДПТНЗ «Роменське ВПУ» №29-к від 31.08.2022 «Про звільнення ОСОБА_3 » та поновити його на посаді. Стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період вимушеного прогулу у розмірі 32500 грн.

У відзиві на позов ДПТНЗ «Роменське вище професійне училище» вказує, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі. Згідно контракту з педагогічним працівником ДПТНЗ «Роменське ВПУ» від 01.02.2013, ОСОБА_1 було прийнято на посаду майстра виробничого навчання по 9 тарифному розряду на строк з 01.02.2013 по 28.06.2013. В подальшому дія вказаного контракту продовжувалася на підставі додаткових угод. За заявою ОСОБА_1 від 29.08.2017 його було переведено інженером- електроніком на умовах контракту з 01.09.2017 по 31.08.2018. Застосування контрактної форми трудового договору в галузі освіти до 28.09.2017 визначав Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ. Відповідно до статті 54 Закону № 1060-ХІІ (чинної на момент прийняття ОСОБА_1 на роботу за контрактом) передбачено, що педагогічні та науково - педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. А тому, будь-які посилання позивача на незаконність прийняття його за контрактом є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 було прийнято на роботу 01.02.2013 за контрактом, - як майстра виробничого навчання, тобто згідно діючого на той момент законодавства. Крім того, позивач у своєму позові наводить норми Закону України «Про вищу освіту», зокрема в частині регулювання трудових відносин щодо прийняття на роботу за безстроковим трудовим договором. Однак таке посилання ОСОБА_1 також є безпідставним, оскільки вказаний Закон не поширює свою дію на заклади професійної (професійно-технічної) освіти. ДПТНЗ «Роменське ВПУ» у своїй діяльності керується Законами України «Про освіту» та «Про професійну (професійно-технічну) освіту», що підтверджується Витягом зі Статуту. Згідно правового висновку викладеного у Постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 607/18964/18 (провадження № 61-17321св19), переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності не передбачає набуття ним характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк та виключає застосування частини другої статті 39-1 КЗпП України. У Постанові Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 756/13167/16-ц (провадження № 61-10921св21), зазначено, що переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під пункт 2 частини першої статті 23 КЗпП України, не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк. Як зазначає сам позивач, згідно додаткової угоди до трудового контракту, ДПТНЗ «Роменське ВПУ» продовжено трудові відносини з ОСОБА_1 терміном на 1 рік: з 01.09.2021 по 31.08.2022. Наказом ДПТНЗ «Роменське ВПУ» № 71-к від 28.02.2022 «Про організацію роботи окремих категорій працівників до завершення воєнного стану в Україні», зокрема пункт 2 наказу було запропоновано інженеру-електроніку ОСОБА_1 виконувати обов`язки сторожа згідно з графіком з 01 березня 2022 року, з чим Позивач погодився. Посилання позивача на відсутність підстав для його звільнення у зв`язку із закінченням строку дії контракту, оскільки, нібито, на день звільнення він виконував обов`язки сторожа до завершення воєнного стану в Україні, вважають безпідставним у зв`язку з тим, що такі обов`язки на ОСОБА_1 було покладено тимчасово за його згодою, під час його перебування на посаді інженера-електроніка, в межах і на строк дії укладеного з ним контракту. Щодо стягнення середнього заробітку, то ця вимога є похідною від вимоги про поновлення на роботі. Оскільки основна вимога (про поновлення на роботі) є необґрунтованою, то, відповідно, слід відмовити і у задоволенні похідної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, відповідач вважає, вимоги позивача про поновлення на роботі та про виплату середньомісячного заробітку за період вимушеного прогулу не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Поновлення на роботі за рішенням суду можливе лише у разі звільнення працівника без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу. Листом від 20.06.2022 № 135 ОСОБА_1 було попереджено про наступне звільнення з посади інженера-електроніка (та припинення тимчасового виконання обов`язків сторожа в цей же термін) на підставі п. 2 ч. 1. ст. 36 КЗпП України. Вказане підтверджується наказом з особистим підписом позивача про ознайомлення. Посилаючись на норми ст. 32 КЗпП України, ч.1, ч.2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відповідач зазначає, що тимчасове виконання ОСОБА_1 обов`язків сторожа, яке було запропоновано йому і з яким він погодився, надавши згоду, не можна вважати продовженням строку дії контракту на невизначений строк, оскільки виконання обов`язків сторожа відбувалось під час перебування позивача на посаді інженера-електроніка. Його звільнення відбулось у зв`язку із закінченням строку дії контракту, в межах строку дії якого він виконував обов`язки сторожа. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Копію ухвали про повернення його першого позову він отримав 12.12.2022. Тому, навіть якщо рахувати від цієї дати, то він повинен був звернутись до суду з позовом до 12.01.2023. При цьому, ОСОБА_1 звернувся до суду лише 10.02.2023. Невиконання позивачем ухвали суду про залишення його аналогічного позову без руху, не може впливати на перебіг строку звернення до суду. Позивач посилається на воєнний стан, що діє в Україні, при цьому на кінець 2022 початок 2023 року на території Сумської області не велися воєнні дії, окрім того, ОСОБА_1 не зазначає, які саме обмеження заважали йому звернутись до суду, а відключення електроенергії відбувалось за встановленими графіками, про що завчасно повідомлялось населення м. Ромни та Роменського району. Позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, а відтак, строк поновленню не підлягає. Просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

У судовомузасіданні представникпозивача ОСОБА_4 позов підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Представник відповідача ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, свою позицію обґрунтувала обставинами, викладеними у відзиві на позов. Звернула увагу суду, що подана позивачем довідка про заробітну плату є неналежною, є офіційна форма довідки про доходи, будь-який працівник може отримати таку довідку по місцю роботи і це буде офіційним підтвердженням суми нарахувань, податки тощо. Додатково наголосила на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, оскільки 30.09.2022 він звертався з даним позовом до суду, ухвалу про повернення отримав 12.12.2022, після чого звернувся до суду з цим позовом лише 10.02.2023.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

13 лютого 2023 рок відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з призначення судового засідання з повідомленням сторін на 10.03.2023 року на 09 год. 00 хв. (а.с.13).

24.047.2023 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з представником позивача ОСОБА_5 (а.с.62).

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01лютого 2013року між ДПТНЗ «Роменське ВПУ та ОСОБА_1 укладено контракт, на підставі якого останній призначений на посаду майстра виробничого навчання по 9 тарифному розряду ДПТНЗ «Роменське ВПУ на строк з 01.02.2013 по 28.06.2013 (а.с.31-32).

29 серпня 2017 року ОСОБА_1 подано заяву директору ДПТНЗ «Роменське ВПУ про переведення його інженером електроніком на умовах контракту з 01.09.2017 по 31.08.2018 (а.с.33)

29серпня 2017року між ДПТНЗ «Роменське ВПУ» та ОСОБА_1 укладено строковий трудовий контракт (трудовий договір) на посаду інженера електроніка, терміном дії з 01.09.2017 по 31.08.2018, який набрав чинності з моменту його підписання. Відповідно до п.6.4 Контракту за два місяці до закінчення строку його чинності він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк (а.с.5-6), який неодноразово продовжувався.

Додатковою угодою до контракту укладеного ДПТНЗ «Роменське ВПУ» з інженером електроніком ОСОБА_1 від 30.06.2021 продовжено трудові відносини на умовах контракту терміном на 1 рік: з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 (а.с.7, 52).

Директором ДПТНЗ «Роменське ВПУ 28.02.2022 винесено наказ, яким інженеру-електроніку ОСОБА_1 запропоновано виконувати обов`язки сторожа згідно з графіком, поданим завгоспом ОСОБА_6 з 01.03.2022 (а.с.45).

10.03.2022 директором ДПТНЗ «Роменське ВПУ винесено розпорядження №8-к, на підставі якого ОСОБА_1 , інженеру-електроніку, дозволено виконувати обов`язки сторожа з 11.03.2022 до завершення воєнного стану в Україні (а.с.9, 46).

З інструктажем на робочому місці ОСОБА_1 ознайомлений 11.03.2022 (а.с.44).

17.03.2022 директором ДПТНЗ «Роменське ВПУ винесено наказ №8-АГ про організацію дистанційної, змішаної роботи працівників ДПТНЗ «Роменське ВПУ під час дії правового режиму воєнного стану в Україні (а.с.51).

20 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено під підпис, що контракт з ним не буде продовжено на новий строк і попереджено про наступне звільнення з посади інженера-електроніка (та припинення тимчасового виконання обов`язків сторожа в цей же термін) на підставі п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.53).

Наказом №29-к від 31.08.2022 директора ДПТНЗ «Роменське ВПУ звільнено ОСОБА_1 з посади інженера-електроніка 31.08.2022 у зв`язку із закінченням строку дії контракту, п.2 ст. 36 КЗпП України. Підстава: додаткова угода до контракту з ОСОБА_7 від 30.06.2021 (а.с.8, 54).

Позивачем до позову долучені розрахункові листи за травень, червень, липень та серпень 2022 року, з яких вбачається, що оклад ОСОБА_1 становив в указаний період 4455 грн., доплата до окладу - 1856,44 грн (травень), 1774,57 грн. (червень), 1761,60 грн.(липень) (а.с.10).

З ухвали судді Роменського міськрайонного суду від 21.11.2022 (справа №585/2301/22) вбачається, що позивач ОСОБА_1 звертався до суду з аналогічним позовом, 03.10.2022 його позовна заява залишена без руху, недоліки у визначений строк ним не усунуті, тому позовна заява повернута позивачу (а.с.11).

Ухвалу про повернення позову ОСОБА_1 отримав 12.12.2022 (а.с.55).

Зі Статуту ДПТНЗ «Роменське ВПУ, затвердженого в Міністерстві освіти і науки України 24.10.2013 за №1469 вбачається, що вище професійне училище у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету міністрів України 05.08.1998 №1240, Положенням про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 03.06.199 за №956, Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 07.06.1999 №992,Положенням про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2000 №225, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 30.05.2006 №419, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, яке є його засновником, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом (а.с.35-42, 43-44). Директором ДПТНЗ «Роменське ВПУ є Помаран П.І. (а.с.57, 58, 59).

З досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин вбачається, що між сторонами склалися правовідносини з приводу скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які регулюються Законом України «Про оплату праці», КЗпП України.

Норми права, застосовані судом:

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 цієї статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 43Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.

При цьому КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення.

Частиною першою статтею 21КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, згідно з якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 21КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України .

Відповідно ст.23КЗпП Українитрудовий договірможе бути: 1)безстроковим,що укладаєтьсяна невизначенийстрок; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Частиною четвертою статті 263ЦПК України встановлено, що при виборіі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дослідивши аргументи сторін по матеріалам справи, і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах на підставі укладеного між ними трудового контракту від 29.08.2017 зі строком дії з 01.09.2017 по 31.08.2018 (а.с.5-6).

В подальшому контракт продовжувався додатковими угодами. Так, додатковою угодою сторін від 30.06.2021 строк дії контракту продовжено з 01.09.2021 по 31.08.2022 (а.с.7).

24 лютого 2022 року Президент України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановив ввести в Україні воєнний стан.

У зв`язку з цим директором ДПТНЗ «Роменське ВПУ винесено наказ про організацію роботи окремих категорій працівників до завершення воєнного стану в Україні, вирішено запропонувати інженеру-електроніку ОСОБА_1 виконувати обов`язки сторожа згідно з графіком, поданим завгоспом з 01.03.2022 (а.с.45) і 10.03.2022 директором ДПТНЗ «Роменське ВПУ» винесено розпорядження №8-к, на підставі якого ОСОБА_1 , інженеру-електроніку, дозволено виконувати обов`язки сторожа з 11.03.2022 до завершення воєнного стану в Україні (а.с.9, 46).

При цьому, зазначене розпорядження не є додатковою угодою про продовження строку дії трудового контракту, укладеного сторонами, а є внутрішнім локальним актом керівника навчального закладу. Зазначення у назві Наказу «До закінчення воєнного стану» не є істотною умовою для продовження дії контракту до закінчення воєнних дій, оскільки згідно контракту позивач працевлаштований інженером електроніком, а Наказ стосується лише тимчасового виконання ним обов`язків сторожі, що не являється його професійним обов`язком відповідно контракту.

З указаним розпорядженням позивач був ознайомлений і виконував обов`язки сторожа згідно з графіком з 11.03.2022, що ним не заперечується.

Переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під частину другу статті 23 КЗпП України, не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.

Згідно з частиною другою статті 39-1КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

У зв`язку із неодноразовим продовженням трудових відносин шляхом укладення контрактів (додаткових угод), трудовий договір, що укладався сторонами, не набув ознак безстроковості згідно з вимогами частини другої статті 39-1 КЗпП України, оскільки укладення контракту на певний строк, з урахуванням частини третьої статті 21 КЗпП України, регулюється частиною другою статті 23 КЗпП України, що виключає при переукладанні контракту чи продовженні строку його дії застосування частини другої статті 39-1КЗпП України (Правовий висновок ВС у справі №607/18964/18) від 22.01.2020).

Подібні правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду України від 06 серпня 2008 року у справі № 6-15914св07.

Крім того, у постанові ВС від 12.05.2022 у справі №756/13167-16ц зазначено, що переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під п.2 ч.1 ст. 23 КЗпП України, не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки діями відповідача його трудових прав порушено не було, ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з закінченням строку дії укладеного з ним трудового контракту.

Чинне законодавство не передбачає можливості поновлення працівника на роботі після закінчення строку дії контракту в судовому порядку.

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд також вважає необгрутнованими вимогами, оскільки звільнення відбулось на підставах визначених умовами контракту та у відповідності до чинного законодавства. Всі інші вимоги позивача є похідними та також необґрунтованими та безпідставними.

Щодо застосування строку позовної давності.

У постанові ВПВС від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 (12-143гс18) сказано, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: «Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог».

Загальні положення застосування позовної давності також викладені у наступних постановах: №522/1029/18 (14-270цс19);№522/2110/15-ц (14-247 цс 18) /п. 61;№522/2201/15-ц (14-179 цс 18) /п. 61/;№ 522/2202/15-ц (14-132цс18) /п. 61/;№372/1036/15-ц (14-252цс18);№904/10956/16 (12-90гс19);№ 183/1617/16 (14-208 цс 18) /п.п. 73/; №911/1437/17 (12-226гс18) /п. 76/.

Виходячи з вимог ст.261ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права, що має місце у даному випадку, не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Також судом застосовані норми процесуального права, які регул юють порядок ухвалення рішення: ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

С у д в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Роменське вище професійне училище», про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання його повного тексту.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач Державний професійно-технічний навчальний заклад «Роменське вище професійне училище», адреса: 42000, Сумська область, вул. Коржівська, 44, код ЄДРПОУ 02547369.

Представник відповідача: Яковець Юлія Ігорівна, адреса:42004, Сумська область, м. Ромни, вул. Червона, 50.

Повне рішення суду складено 31.08.2023.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова