Рішення

від 17.08.2023 по справі 161/6370/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6370/22

Провадження № 2/161/355/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2023 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючоїсудді Крупінської С.С.,

за участі секретаря судового засідання Лесько Б.Я.,

представників позивача Чечелюка О.Ю., Форманюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Волиньагропоставка» до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Боратинська сільська рада Луцького району Волинської області про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С ТА Н О В И В:

31.08.2022 року ВАТ «Волиньагропоставка» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, державного кадастрового реєстратора Відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Дубець І.Є., ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Боратинська сільська рада Луцького району Волинської області про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 08.05.1996 р. Волинській обласній базі матеріально-технічного забезпечення був виданий державний акт серії І-ВЛ № 001803 на право постійного користування земельною ділянкою площею 8,32 га, яка розташована на території Боратинської сільської ради Луцького району з цільовим призначенням для обслуговування адміністративних та господарських будівель. Згідно рішення регіонального відділення фонду Держмайна України по Волинській області шляхом перетворення Волинської обласної бази матеріально-технічного забезпечення створено Волинське акціонерне товариство «Волиньагропоставка», код ЄДРПОУ залишився без змін. У зв`язку з цим ВАТ «Волиньагропоставка» перейшло право постійного користування вказаною земельною ділянкою. В січні 2022 року позивач дізнався, що державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 0722880700:04:001:6119 було скасовано 06.12.2021 р. в Державному земельному кадастрі при її поділі та зареєстровано земельні ділянки за кадастровими номерами: 0722880700:04:001:0428 та 0722880700:04:001:0424.Також земельна ділянка за кадастровим номером 0722880700:04:001:0424 була поділена 04.01.2022 року на земельні ділянки за кадастровими номерами 0722880700:04:001:0488 та 0722880700:04:001:0489. В результаті поділу земельної ділянки площею 7,3628 га з кадастровим номером 0722880700:04:001:6119 утворилося дві земельні ділянки: ділянка НОМЕР_1 площею 6,3412 га з кадастровим номером 0722880700:04:001:0424, ділянка НОМЕР_2 площею 1,0216 га з кадастровим номером 0722880700:04:001:0428, що видділилася з метою обслуговування приміщення складу, що знаходився у власності ОСОБА_2 . Крім того, з технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, що знаходяться в постійному користуванні ВАТ «Волиньагропоставка», яка виготовлена на замовлення ОСОБА_2 , також вбачається, що 18.06.2020 р. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу придбав будівлю складу № 5 /літера Б-1/, загальною площею 1176,9 кв.м., за номером АДРЕСА_1 та який розташований на земельній ділянці площею 7,3628 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6119 (державний акт на право постійного користування землею серії І-ВЛ № 001803, виданий 08.05.1996 р. Луцькою районною радою Волинської області). Позивач вважає, що така документація складена з порушенням чинного законодавства України, що призвело не лише до неправомірного скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 0722880700:04:001:6119 та порушення права постійного користування земельною ділянкою, що належить позивачу. Поділ та об`єднання земельних ділянок здійснювався за відсутності нотаріально посвідченої згоди позивача, не були погоджені межі. Отже поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0722880700:04:001:6119 був здійснений з порушенням чинного законодавства, що в свою чергу зумовлює протиправність державної реєстрації земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 0722880700:04:001:0428, 0722880700:04:001:0489.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить визнати протиправною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 6,0792 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, кадастровий номер: 0722880700:04:001:0488; визнати протиправною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, кадастровий номер: 0722880700:04:001:0489.

Ухвалою судді від 31.05.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 17.08.2022 року було залучено до участі в справу як співвідповідача ОСОБА_1 та замінено відповідача ОСОБА_2 на Товариство з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 17.08.2022 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог заявлених до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, державного кадастрового реєстратора відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру в Волинській області Дубець Інни Євгеніївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» про визнання протиправною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 0722880700:04:001:0428, площею 1,0216га.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в судове засідання не з`явився без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_1 та представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст.13 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач ВАТ «Волиньагропоставка» є землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 0722880700:05:000:6119, площею 7,3628 га., цільове призначенняобслуговування адміністративних та господарських будівель, що підтверджується:копією державного акту на право постійного користування серії І-ВЛ № 001803 від 08.05.1996 року(а.с.21-24) та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.03.2020 року(а.с.229).

Судом також встановлено, що крім іншого на вказаній земельній ділянці розташований, зокрема, об`єкт нерухомого майна: будівля складу №6 /літер В-1/, площею 545,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 66316407101 (а.с.207).

Склад №6 придбаний відповідачем ОСОБА_1 , 27 липня 2018 року, про що видане відповідне свідоцтво приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О. від 27 липня 2018 року №583. Право власності на цей склад належним чином зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно(а.с.206).

З відповіді Головного управлінняДержгеокадастру у Волинській області від 05.01.2022 року № 29-3-0.2-41/2-22, вбачається, що державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 0722880700:04:001:6119 скасовано 06.12.2021 в Державному земельному кадастрі при її поділі та зареєстровано земельні ділянки за кадастровими номерами 072288080700:04:001:0428 та 0722880700:04:001:0424. Земельна ділянка за кадастровим номером 0722880700:04:001:0424 поділена 04.01.2022 року на земельні ділянки за кадастровими номерами 0722880700:04:001:0488 та 0722880700:04:001:0489. Державну реєстрацію земельних ділянок за кадастровими номерами 0722880700:04:001:0488 та 0722880700:04:001:0489 проведено в порушення частини шостої статті 24 Закону. (а.с.45).

При цьому судом встановлено, що почерговий поділ земельної ділянки 0722880700:05:000:6119 здійснювався на підставі технічної документації із землеустрою розробленої ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_2 в результаті, якої було сформовано дві ділянки: 1) кадастровий номер 0722880700:04:001:0428, площею 1,0216 га. 2) кадастровий номер 0722880700:04:001:0424, площею 6,3412 га, а також технічної документації із землеустрою розробленої ТОВ «ГЦНТП-ПЛЮС» на замовлення ОСОБА_1 , як власника нерухомого майна, в результаті якої було поділено земельну ділянку 0722880700:04:001:0424 та сформовано дві нові ділянки: 1) кадастровий номер 0722880700:04:001:0489, площею 0,262 га 2) кадастровий номер 0722880700:04:001:0488, площею 6,079 га.

За частиною першою статті 377ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.

За частиною першою статті 120ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При застосуванні положень статті 120ЗК України у поєднанні з нормою статті 125ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування розташованого на ній об`єкта нерухомості.

З набуттям права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, до нових власників в силу положень статей 120ЗК України та 377ЦК України переходить право власності на цю земельну ділянку, якщо у попереднього власника майна ця земельна ділянка була у користуванні чи у власності. У випадку, якщо попередній власник не оформив право власності або користування земельною ділянкою, то до нового власника нерухомого майна речове право на таку земельну ділянку автоматично не переходить.

До подібного за змістом правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18) та від 19 травня 2020 року у справі № 127/10011/18 (провадження № 61-13977св19).

Абзацами першим та другим частини шостої статті 120ЗК України передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та шостої статті 79-1ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»: державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

За змістом положень частин 1, 2, 6статті 120Земельного кодексуУкраїни у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти (ч. 1). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2). Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера (абз. 1 та 2 ч. 6).

Пунктом 6 Перехідних положеньЗК України було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Однак, відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, пункт 6 розділу Х"Перехідніположення"Земельного кодексуУкраїни щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним).

При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.

Згідно пунктом 3 статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул.

Матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу того, що при набутті права власності на склад №6 /літер В-1/, площею 545,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 66316407101, було дотримано вимог статті 120 ЗК України, щодо виділення частини земельної ділянки, яку безпосередньо займає відчужуваний за договором склад № 6 та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, в окрему земельну ділянку.

Таким чином, до відповідача як нового власника будівлі складу, в силу положень статті 120ЗК України та статті 377 ЦК України, не перейшло право користування земельною ділянкою, кадастровий номер 0722880700:04:001:6119 або її частиною.

До схожих правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року № 752/16038/19.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі № 904/6059/19 від 18 листопада 2020 року в якій суд зазначив: Крім того, враховуючи імперативні положення наведених норм закону, Суд доходить висновку, що право користування земельною ділянкою не може припинятись для особи, яка правомірно продовжує володіти нерухомим майном, що розташоване на цій земельній ділянці, і до іншої особи перейшло право власності лише на частину нерухомого майна, проте інша частина продовжує перебувати у власності цієї особи, адже виходячи зі змісту частин 1, 3 статті79-1, частин 1,2,6статті120 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою розповсюджується на її відповідну частину. З огляду на те, що у власності позивача продовжує перебувати частина будівель, тому аргументи скаржника, що набуття іншою особою права власності на частину будівель та споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці є правовою підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою для попереднього землекористувача, ґрунтується на помилковому тлумаченні пункту "е" частини 1статті 141 Земельного кодексу України.

За таких обставин право постійного користування Відкритого акціонерного товариства Волиньагропоставка на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:04:001:6119, або на її частину не припинилось.

Положеннями частин 1 та 2 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина 4 статті 79-1 вказаного Кодексу).

Відповідно до частини 5 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У частині 6 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр у разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 701/399/19 від 30.06.2021 року зазначив, що Відповідно достатті 56Закону УкраїниПро землеустрій(уредакції,чинній начас проведенняподілу)визначено,що технічнадокументація ізземлеустрою щодоподілу таоб`єднанняземельних діляноквключає,серед іншого,нотаріально посвідченузгоду наподіл чиоб`єднанняземельної ділянкизаставодержателів,користувачів земельноїділянки (уразі перебуванняземельної ділянкив заставі,користуванні).Згідно частинипершої статті27ЗУ ПроДержавний земельнийкадастр уразі поділуабо об`єднанняземельних ділянокзапис продержавну реєстраціюземельної ділянокзапис продержавну реєстраціюземельної ділянкита кадастровийномер земельноїділянки скасовуються,а Поземельнакнига натаку земельнуділянку закривається.У Поземельнійкнизі наземельні ділянки,сформовані врезультаті поділуабо об`єднанняземельних ділянок,здійснюється записпро такийподіл чиоб`єднанняіз зазначеннямскасованих кадастровихномерів земельнихділянок.Чинним законодавствомвизначено послідовнийалгоритм проведенняподілу земельноїділянки,починаючи відтехнічної документації,і закінчуючидержавною реєстрацієюземельних ділянок,що утворилисяв результатітакого поділу. Всвою чергу,у разіподілу,об`єднаннявласником земельноїділянки,що перебуваєв користуванніземлекористувачем технічнадокументація ізземлеустрою щодоподілу таоб`єднанняземельних ділянокзатверджується замовником.Матеріали справине містятьвідомостей проте,що СФГНасіння надавалозгоду наподіл земельноїділянки,яка перебуваєу йогокористуванні,відповідно додоговору оренди№ 140. Виходячиз вищевикладеного,висновок судупершої інстанції,з якимпогодився йсуд апеляційноїінстанції,про те,що ОСОБА_1,здійснюючи поділуспадкованої земельноїділянки всуперечвстановленої законодавствомпроцедури,порушив праваорендаря (користувача)земельної ділянки,оскільки останнійкористується неювідповідно доумов договоруоренди,який булозареєстровано увстановлено закономпорядку,є правильнимта обґрунтованим,та неспростований доводамикасаційної скарги.

Враховуючи норми законодавства та правову позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що наявність нотаріально посвідченої згоди користувача на поділ земельної ділянки є обов`язковою умовою для здійснення такого поділу та реєстрації нових земельних ділянок, що утворилися в результаті такого поділу.

Водночас, матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу наявності нотаріально посвідченої згоди ВАТ Волиньагропоставка на поділ земельної ділянки, що в свою чергу свідчить про те, що остання розроблена з порушенням ст. 79-1 Земельного кодексу України та Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин.

Слід зазначити, що згода органу місцевого самоврядування на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 7,3628 га з кадастровим номером: 0722880700:04:001:6119, яка розташована за адресою с. Рованці, Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області, згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-ВЛ № 001803 не надавалася відповідачу ОСОБА_1 , а надавалася ВАТ Волиньагропоставка (а.с.25-43).

Одночасно рішення Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області від 03.03.2021 року № 4/261 не містить дозволу на складання документації іншими особами, зокрема ОСОБА_1 та не вказано орієнтовних площ поділу.

Відповідно до ст.1 Закону "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон) державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

В ч.4 та ч.5 ст.9 Закону закріплено, що державний кадастровий реєстратор здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки; втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Згідно ч. 2 ст. 7, ст. 9 ЗУ "Про державний земельний кадастр", до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, в т.ч. ведення поземельних книг. Державний кадастровий реєстратор формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг.

Згідно ч. 1, 8 ст. 24 "Про державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Згідно ч.4ст.24"Продержавний земельнийкадастр", у разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів погодження чи підписів як землекористувача так і розпорядника земельної ділянки, які б обґрунтовували чи погоджували розміри земельних ділянок, що утворюються за результатом поділу.

Згідно ч.3ст.24"Продержавний земельнийкадастр", державнареєстрація земельнихділянок здійснюєтьсяза заявою: особи,якій зарішенням органувиконавчої влади,органу місцевогосамоврядування наданодозвіл нарозроблення документаціїіз землеустрою,що єпідставою дляформування земельноїділянки припередачі їїу власністьчи користуванняіз земельдержавної чикомунальної власності,або уповноваженоїнею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Відповідно до ч. 5 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; зміна найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний кадастровий реєстратор не дотримався вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр", Земельного кодексу України та не перевірив надану технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на відповідність вимогам чинного законодавства України, що регулює земельні правовідносини.

Більше того, аналіз ч.3ст.24"Продержавний земельнийкадастр"свідчить провідсутність у кадастрового реєстратора підстав здійснювати державну реєстрацію земельних ділянок, що утворилися в результаті поділу на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 , оскільки відповідачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою не надавався, а ОСОБА_1 не є власником чи користувачем земельної ділянки, що підлягала поділу.

Отже, державна реєстрація земельних ділянок, з приводу якої виник цей спір, проведена протиправно та з порушенням вимог законодавства, на підставі технічної документації із землеустрою, яка не відповідала вимогам закону, тим самим державний кадастровий реєстратор порушив принцип належного урядування.

В рішенні у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

Статтею 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття майно має автономне значення, яке є незалежним від офіційної класифікації у національному законодавстві і не обмежується правом власності на фізичні товари: деякі інші права та інтереси, які складають активи, також можуть розглядатися як права на майно , і таким чином, як майно для цілей цього положення. Питання, яке необхідно розглянути в кожному випадку, полягає в тому, чи обставини справи, якщо їх розглядати в цілому, надавали заявникові право власності на матеріально-правові інтереси, захищені статтею 1 Протоколу першого.

Таким чином, суд приходить до висновку, що майнове право Позивача, яким є право постійного користування наземельну ділянку, відповідає поняттю майно в розумінні статті 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки надає Позивачу право власності на матеріально-правові інтереси, які полягають у тому, щоб використовувати належну йому на праві постійного користування земельну ділянку для здійснення господарської діяльності.

Водночас, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, з приводу якої виник цей спір, у Державному земельному кадастрі з порушенням земельного законодавства, має наслідком порушення майнових прав (правомірного очікування) ВАТ Волиньагропоставка як належного землекористувача, а тому така державна реєстрація земельних ділянок підлягає скасуванню.

Крім цього, у відповідності до вимогст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9924 грн.

Керуючись статтями12,13,76-83,141,206,258,259,264-265,268 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 391 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 6,0792 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, кадастровий номер: 0722880700:04:001:0488.

Визнати протиправною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, кадастровий номер: 0722880700:04:001:0489.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 в користь Відкритого акціонерного товариства «Волиньагропоставка» 9924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. сплаченого судового збору, по 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Відкрите акціонерне товариство «Волиньагропоставка», адреса місцезнаходження: 43022, Волинська область, місто Луцьк, вул.Мамсурова, буд.13, код ЄДРПОУ: 00913203;

Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, адреса місцезнаходження: 43000, Волинська область, м.Луцьк, вул.Винниченка, буд.67, код ЄДРПОУ 39767861;

ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета: Боратинська сільська рада Луцького району Волинської області, місцезнаходження: 45605, Волинська область, Луцький район, с.Боратин, вул.Центральна, 20 , код ЄДРПОУ: 04332207.

Повний текст рішення суду виготовлено 17 серпня 2023 року.

СуддяЛуцького міськрайонного суду

Волинської області С.С.Крупінська