Ухвала

від 28.08.2023 по справі 914/2741/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.08.2023 Справа № 914/2741/22

м. Львів

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ді Джі Компані» про відстрочку виконання рішення суду (вх.№3172/23 від 14.08.2023)

у справі №914/2741/22

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ді Джі Компані», м. Львів

про: стягнення 2089467,92 грн за договором №19/11 про оренду опалубки від 19.11.2020

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Ірина ЗУСЬКО

за участю представників:

від заявника (боржника): Басюр Л.М. адвокат,

від стягувача: Руккас Д.М. адвокат,

від приватного виконавця: не з`явився.

Суть спору: В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2741/22 за позовом ТОВ «Прогрес Д.Ф.» до ТОВ «Ті Ді Джі Компані» про стягнення 2089467,92 грн за договором №19/11 про оренду опалубки від 19.11.2020.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 року позов задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ді Джі Компані» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» 2069548,64 грн основного боргу та 31342,03 грн судового збору.

22.06.2023 на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 та ухвали Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 видано наказ.

14.08.2023 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ді Джі Компані» про відстрочку виконання рішення суду (вх.№3172/23 від 14.08.2023).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 15.08.2023 розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду призначено в судовому засіданні на 28.08.2023.

28.08.2023 на електронну пошту суду від ТОВ «Прогрес Д.Ф.» надійшли заперечення на заяву (вх.№20804/23).

В судове засідання 28.08.2023 з`явились представники стягувача та боржника, приватний виконавець не з`явився.

Представниця заявника (боржника) надала пояснення, заяву підтримала, просила задовольнити.

Представник стягувача щодо задоволення вказаної заяви заперечував, просив відмовити.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ді Джі Компані» про відстрочку виконання рішення суду (вх.№3172/23 від 14.08.2023), заслухавши представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 4ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочку/розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Відповідно до позиції Європейського суд з прав людини, зазначеної у його рішеннях, межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі, а також повідомити суд, що така обставина зникне за час на який здійснена відстрочка виконання рішення.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що товариство перебуває у скрутному фінансовому становищі через негативний вплив форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в країні) на його діяльність. Також товариство не має достатньо коштів на своєму рахунку для повного виконання рішення суду, для забезпечення своєї поточної діяльності та оплати податків, заробітної плати працівникам та інших обов`язкових платежів. Крім того зазначено, що товариство не ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором оренди та рішенням суду, а навпаки, демонструє свою готовність до сплати боргу шляхом часткових платежів, які Товариство здійснювало протягом 2020-2023 років.

У зв`язку з наведеним заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30 березня 2023 року по справі №914/2741/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» про стягнення 2089467,92 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ді Джі Компані» заборгованості за Договором № 19/11 про оренду опалубки від 19.11.2020 на один рік та зупинити виконавче провадження, відкрите приватним виконавцем Макухіною Іриною Вікторівною, до повного виконання рішення суду.

Разом з тим, стягувач ТОВ «Прогрес Д.Ф.» щодо вказаної заяви заперечує, вважає таку необґрунтованою та безпідставною, і такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав. Боржник не зазначив, яким чином і якою мірою введення воєнного стану в Україні негативно вплинуло на господарську та фінансову діяльність боржника.

Надана виписка з особистого рахунку як доказ того, шо на рахунку боржника недостатньо коштів для погашення заборгованості перед стягувачем не є підставою для відстрочення виконання рішення та зупинення виконавчого провадження. Крім цього, відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 11.07.2023 у боржника в наявності є ще один рахунок в АТ «Укрсиббанк». Також стягувач звертає увагу суду, що жодних інших документів в підтвердження «скрутного фінансового положення» (баланс, звіт про фінансовий результат, декларації тощо) надані не були.

Крім того стягувач вказує, що при вирішення питання відстрочення судом має враховуватися ступінь вини боржника у даному спорі. Відповідно до судових рішень у справі встановлений факт неналежного виконання боржником своїх зобов`язань. Протягом всього судового розгляду вважав, що жодних фінансових зобов`язань перед стягувачем не існує і намагався всіма способами уникнути, а в подальшому відстрочити виконання своїх зобов`язано. На думку ТОВ «Прогрес Д.Ф.» заява про відстрочку виконання судового рішення спроба боржника тимчасово уникнути від стягнення по договору оренди.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 ст.617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд відзначає, що скрутне фінансове становище чи необхідність виконання зобов`язань перед іншими контрагентами не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.

За положеннями ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, суд зазначає, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок, покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності. Жодних доказів фінансової неспроможності виконання своїх грошових зобов`язань відповідачем не надано, як і не надано доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочення виконання боржником, а також не отримано згоди стягувача на розстрочення виконання судового рішення.

Щодо посилання боржника на вплив форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в країні) на його діяльність, варто вказати, що факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 є загальновідомим є і суд не ставить під сумнів його негативний вплив на здійснювану суб`єктом господарювання діяльність.

Разом із тим суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Саме твердження божника про те, що товариство перебуває у скрутному фінансовому становищі через негативний вплив форс-мажорних обставин не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Отже, заявником не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів ст. 76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, оскільки боржником не доведено існування виключних обставин, які б підтверджували дійсне ускладнення або неможливість виконання судового рішення суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ді Джі Компані» про відстрочку виконання рішення суду (вх.№3172/23 від 14.08.2023) у справі №914/2741/22.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Ді Джі Компані» про відстрочку виконання рішення суду (вх.№3172/23 від 14.08.2023) відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.