Ухвала

від 30.08.2023 по справі 916/362/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/362/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк";

до відповідача-1- Приватного підприємства "СКБ-ЮГ"

відповідача-2 - ОСОБА_1

про стягнення 1009103,94 грн.

за участю представників

від позивача - не прибули

від відповідача-1 - не прибули

від відповідача-2 - Бєлова Р.В.

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідачів: Приватного підприємства "СКБ-ЮГ" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1009103,94 грн заборгованості за кредитним договором №36838756-КД-1 від 01.03.2021.

Ухвалою від 01.02.2023 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 01.03.2023. Ухвалою від 26.04.2023 судом було постановлено провести підготовче засідання у справі впродовж розумного строку

Чергове підготовче засідання призначено на 30.08.2023.

30.08.2023 до суду надійшло клопотання відповідача-2 про призначення судової економічної експертизи, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставити питання: Чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості АТ КБ "Приватбанк" по кредиту умовам договору та іншим бухгалтерським та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту по кредитному договору № 36838756-КД-1 від 01.03.2021 (зі змінами та доповненнями) та чи підтверджена документами первинного обліку.

Відповідач-2 посилається на те, що 17.02.2023 ним було заявлено клопотання про витребування у позивача доказів, яке було задоволено ухвалою від 29.03.2023 і було зобов"язано позивача - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" терміново надати суду (разом з доказами направлення відповідачам):

-деталізований розгорнутий розрахунок заборгованості з урахуванням тіла кредиту, відсотків по кредитному договору № 36838756-КД-1 4 від 01.03.2021 року;

-розгорнутий розрахунок погашень відповідачем кредитних зобов`язань за кредитним договором №№ 36838756-КД-1 від 01.03.2021 року.

Ухвалою від 26.04.2023 рогзляд справи відкладено і повторно зобов`язано позивача надати витребувані докази.

Ухвалою від 31.05.2023 розгляд справи відкладено судом за клопотанням позивача, а 27.06.2023 позивач подав пояснення на виконання вимог суду (разом з доказами направлення відповідачу), в яких пояснив, що ним було надано всі докази на підтвердження заборгованості.

З метою надання можливості відповідачу-2 ознайомитись з цими поясненнями суд відклав розгляд справи на 30.08.2023.

Відповідач-2 зазначає, що ознайомившись з даними поясненнями позивача, в нього є сумніви правильності зробленого позивачем розрахунку основного боргу та відсотків, у зв`язку з чим він просить призначити судову економічну екпертизу, оскільки існує необхідність дослідження значного обсягу первинних бухгалтерських документів та їх співвідношення, у т.ч. з умовами договору, застосування відповідних методів та методик здійснення банківських розрахунків, а також застосування відповідних процентних ставок за користування кредитом, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.

В засіданні судом розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-2 про призначення судової експертизи, виходячи з наступного.

По перше, відповідач-2 не направив зазначене клопотання позивачу, чим порушено принцип змагальності, оскільки всі сторони рівні і мають право висловити свою позицію щодо заявлених клопотань (ст. 7, 13 ГПК України).

Крім того, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №36838756-КД-1 від 01.03.2021.

Підставами позову є те, що відповідач-1 прострочив здійснення платежів за кредитним договором, через що банк просить стягнути прострочену заборгованість з тіла кредиту з процентами, а також відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України просить достроково стягнути частину тіла кредита, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як передбачено абз. 2 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4 (далі - Постанова № 4) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

А за положеннями п. 5 Постанови № 4 питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 26.07.2018 у справі "Вартая проти Грузії" зазначив, що учасникові судочинства повинна бути дана можливість представити свою справу в умовах, які не призводять до "істотної незручності" порівняно з його опонентом. Право на справедливий судовий розгляд, серед іншого, включає право сторін висловлювати зауваження, які вони вважають такими, що стосуються справи. Причому це повинне бути не ілюзорне, а практичне й ефективне право. Таким воно може вважатися тільки в тому випадку, якщо суд фактично "чує" сторону, тобто її твердження належним чином аналізує.

Згідно ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 73 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем до матеріалів справи долучено докази на підтвердження підстав позову, які в силу вимог ст. 86 ГПК України мають бути оцінені судом, а результат такої оцінки має бути викладений у мотивувальній частині рішення суду (ст. 238 ГПК України), як і наданим відповідачем, на спростування доводів позивачів, доказам.

Суд зауважує, що згідно абз. 3 п. 2 Постанови № 4 якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19).

Однак, суд не вбачає наявності в матеріалах справи будь-яких взаємно суперечливих доказів, що спонукало б суд призначити експертизу. До того ж, взагалі відповідачем не було додано до відзиву будь-яких доказів, які б свідчили про суперечливість доказів.

При цьому варто зазначити, що як передбачено ч. 1 та 2 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Відповідачем не надано суду висновку експерта та доказів неможливості самостійно замовити експертне дослідження з об`єктивних причин (як-то відсутність необхідних для проведення експертизи матеріалів).

З огляду на викладене, розглянувши клопотання про призначення судової економічної експертизи, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки в матеріалах справи міститься кредитний договір, докази надання кредитних коштів, графіки погашення кредиту, докази часткового погашення кредиту, довідки-розрахунки заборгованості, а відтак з наявних у справі доказів вбачається утворення заборгованості та можливо визначити її розмір без залучення особи зі спеціальними знаннями у іншій сфері. При цьому, суд враховує, що судова економічна експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.

Отже, клопотання відповідача-2 про призначення судової економічної експертизи є необґрунтованим.

Керуючись ст. 99, п. 2 ч. 1 ст. 228, ст. 234, 235 ГПК України,

постановив:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалу підписано 30.08.2023.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від судового рішення. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до ст. 255 ГПК України.

Суддя В.В. Литвинова