Рішення

від 25.07.2023 по справі 917/291/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023 Справа № 917/291/21

м. Полтава

за позовною заявою Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій", вул. Шкільна, буд.1, Покровська Багачка, Хорольського району, Полтавської області,37812

до 1. Приватного підприємства "Ручки-Агро", вул. Т.Шевченка, буд. 40, с. Ручки, Гадяцького району, Полтавської області,37336

2. Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петрівсько-Роменської сільської ради, с. Петрівка-Роменська, Гадяцького району, Полтавської області, 37333

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул.Уютна,23, м. Полтава, 36039

про визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити дії

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, укладеного між Приватним підприємством "Ручки-Агро" та Петрівсько-Роменською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Петрівсько-Роменської сільської ради з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов`язання Приватного підприємства "Ручки-Агро" повернути земельну ділянку Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Обрій".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на земельну ділянку під кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87, 099 га одночасно існує право оренди Приватного підприємства «Ручки-Агро», що виникло на підставі договору оренди від 30.05.2007, та право постійного користування Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Обрій», що виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею серії П-І ІЛ № 003406 (№ 57) від 26.12.1995.

Вищезазначене, як зазначає позивач, свідчить про порушення законних прав та інтересів саме Сільськогосподарського приватно - орендного підприємства "Обрій", оскільки право останнього на постійне користування землею згідно державного акту виникло раніше, ніж право оренди Приватного підприємства "Ручки - Агро", що виникло на підставі договору оренди, укладеного пізніше.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.03.2021 року суддя ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; ухвалено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 08.04.2021 року на 13:30 год.

29.03.2021 відповідач 1 надіслав на адресу суду лист на виконання ухвали суду з копіями документів (вх.№3415), а саме:

- договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 30.05.2007р., укладеного між ПП "Ручки-Агро" та Гадяцькою районною державною адміністрацією;

- додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 08.12.2016р, укладену між ПП "Ручки-Агро" та Гадяцькою районною державною адміністрацією;

- додаткової угоди про внесення змін, серія та номер: б/н, виданий 28.09.2017р, укладену між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Приватним підприємством "Ручки-Агро";

- додаткової угоди про поновлення договору оренди, серія та номер: б/н, виданий 06.10.2017р., укладену між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області в особі начальника Чувпила В.В. та Приватним підприємством "Ручки-Агро";

- додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 30.05.2007р., серія та номер: б/н, виданий 04.06.2018р., видавник: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області та Приватне підприємство "Ручки-Агро".

29.03.2021 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 3416), в якому останній зазначає, що правовідносини, які визнає недійсним позивач, а саме, договори оренди землі, додаткові угоди до договору оренди землі, мали місце укладення 30.05.2007 року, 08.12.2016 року, 28.09.2017 року, 06.10.2017 року, а позовна заява подана 25.02.2021 року. Строк позовної давності сплинув, в зв`язку з чим даний позов не може бути задоволено.

В додатках до позовної заяви містяться докази, на які посилається позивач, зокрема:

- Статут СГПОП "Обрій" в редакції 2000 року;

- виписка з Протоколу зборів уповноважених членів КСП імені Ілліча від 19.02.2000 року;

- витяг з ЄДРЮОФОПГФ від 01.08.2019 року за № 1005607771 щодо юридичної особи СГПОП "Обрій", код за ЄДРПОУ 03771554.

Відповідач 1 звертає увагу суду на те, що згідно змісту Статуту СГПОП "Обрій" в редакції 2000 року засновником та власником підприємства є ОСОБА_1 , житель с. Ручки, Гадяцького району, Полтавської області.; згідно змісту виписки з Протоколу зборів уповноважених членів КСП імені Ілліча від 19.02.2000 року дозволено виступати засновником СГПОП "Обрій" ОСОБА_1 та згідно змісту витягу з ЄДРЮОФОПГФ від 01.08.2019 року за № 1005607771 щодо юридичної особи СГПОП "Обрій", код за ЄДРПОУ 03771554, значаться дані про реєстраційні дії:

- внесення рішення засновника (учасника) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації 19.04.2017 року запис № 15601100004000566 ;

- внесення рішення засновника (учасника) юридичної особи або уповноваженого ним органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи 15.08.2018 року, запис № 15601320005000566;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 16.08.2018 року, запис № 15601050006000566.

Отже, відповідач 1 проти позову заперечує в повному обсязі та просить суд застосувати строк позовної давності та викликати в якості свідка для участі в справі: ОСОБА_1 , жителя с. Ручки, Гадяцького району, Полтавської області.

30.03.2021 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 3484), в якому зазначено, що позивачем не надано до позову передавального акту (розподільчого балансу) в підтвердження правонаступництва КСП ім. Ілліча.

Відповідач 2 зазначає, що позивач в добровільному порядку звернувся до Гадяцької районної державної адміністрації з метою отримання земельних ділянок, в тому числі і спірної, в оренду. В подальшому сторони уклали відповідні договори (копії договорів додано до відзиву). Цим самим фактом позивач підтвердив, що Гадяцька районна державна адміністрація мала право розпоряджатися вказаними земельними ділянками, а позивач мав право отримати спірну земельну ділянку у користування виключно на умовах оренди.

Відповідач 2 зазначає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться у постійному користуванні Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Обрій», розташованої за межами населених пунктів на території Ручківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, виконана згідно договору № 331-ТД/019 від 30.07.2019, не містить рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. Вказане рішення мало бути надане рішенням Петрівсько-Роменської сільської ради. Рішення з такого питання сесією Петрівсько-Роменської сільської ради не приймалося.

Отже, вказана технічна документація виготовлена з грубим порушенням норм чинного законодавства і тому не може бути належним та допустимим доказом по справі, а є лише підтвердженням неправомірних дій позивача щодо отримання земельної ділянки у користування.

Позивач за більше ніж 13 років, що пройшли з моменту укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки б/н від 30.05.2007 між ПП "Ручки-Агро" та Гадяцькою районною державною адміністрацією, до моменту подання позовної заяви до Господарського суду Полтавської області, не міг не знати про існуючий договір оренди на земельну ділянку, що за його ж твердженням весь час перебувала у його постійному користуванні згідно Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року. Зважаючи на те, що правовідносини, на які посилається позивач, мали місце в травні 2007 року, а позовна заява подана в лютому 2021 року, строк позовної давності сплинув, в зв`язку з чим відповідач 2 вважає, що даний позов не може бути задоволено та просить суд застосувати позовну давність.

Ухвалою суду від 16.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження та призначено розгляд справи на 22.06.2021 на 10:30 год.

29.04.2021 до суду від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідача 1 та відповідача 2 (вх. № 4769).

Позивач не погоджується із відзивом відповідача 1 з підстав його необргунтованості та заперечує проти його доводів з огляду на наступне:

- предметом позову в даній справі є дві самостійні вимоги: перша - про визнання недійсним договору оренди землі, друга - про зобов`язання повернути земельну ділянку. При цьому, обставини даного позову серед іншого також обгрунтовуються наявною в матеріалах справи копії рішення Господарського суду Полтавської області від 08.08.2019 у справі № 917/580/19 за позовом СПОП "Обрій" до Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення, яке набрало законної сили 04.12.2019. Зазначеним судовим рішенням встановлено те, що позивач є правонаступником всіх прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства їм. Ілліча, в тому числі права постійного користування землями в межах Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області згідно із державним актом на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року.

З огляду на вказане судове рішення, законним користувачем (володільцем) спірної земельної ділянки є саме СГПОП "Обрій". Тому, вимогу про зобов`язання повернути таку земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення відповідачами прав позивача, як законного користувача (володільця) відповідної земельної ділянки, оскільки на час розгляду даної справи Господарським судом Полтавської області оскаржуваний договір оренди землі продовжує діяти, а спірна земельна ділянка фактично перебуває в користуванні відповідача 1. Разом з тим, в частині вимоги про визнання недійсним договору оренди землі позивач не був стороною оскаржуваного договору оренди землі, а тому не знав та не міг знати про його укладення. Щодо позовної вимоги про визнання недійсним такого договору оренди, строк позовної давності починає свій перебіг не з моменту його укладення, як то зазначає відповідач 1, а з моменту виявлення позивачем факту перетину меж спірної земельної ділянки із запроектованими землями, які надавалися у постійне користування позивачу, тобто з 30.07.2019, що в свою чергу, узгоджується із положеннями частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України;

- доводи відповідача 1 про наявність в ЄДР відомостей про вчинені окремі реєстраційні дії щодо позивача є недоречними, оскільки такі обставини не є ні предметом, ні підставою позовних вимог, а тому не потребують доказування сторонами та встановлення судом.

Також позивач зазначає, що у своєму відзиві відповідач 1 вказує про наявність нез`ясованих питань, які викладені в позовній заяві і на які може дати відповідь колишній засновник та керівник позивача ОСОБА_1 , не зазначаючи при цьому зміст таких питань, та яке доказове значення вони можуть мати для встановлення чи спростування обставин справи, що не узгоджується із діючими положеннями процесуального закону. Адже, відповідно до частини 1 статті 87 та частини 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Отже, позивач просить суд відмовити в клопотанні про виклик свідка, оскільки в матеріалах справи відсутня заява свідка ОСОБА_1 , та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Щодо відповіді на відзив відповідача 2 позивач заперечує проти його доводів з огляду на наступне.

Посилаючись на ч. ч. 5, 6 ст. 75 ГПК України, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.08.2019 у справі № 917/580/19 за позовом СГПОП "Обрій" до Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення, яке набрало законної сили 04.12.2019, встановлено те, що позивач є правонаступником всіх прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча, в тому числі права постійного користування землями в межах Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області згідно із державним актом на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року.

Враховуючи те, що і позивач і відповідач 2 брали участь у згаданій справі № 917/580/19, обставина про наявність у позивача права постійного користування спірною земельною ділянкою на час існування спірних правовідносин не потребує доказування, чим також спростовуються доводи відповідача 2 про відсутність таких прав;

- посилаючись на статтю 37 Цивільного кодексу УРСР (в редакції чинній на момент реорганізації КСП ім. Ілліча в СГПОП "Обрій"), частини 4,7 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції чинній на момент реорганізації КСП ім. Ілліча в СГПОП "Обрій"), частину 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.96 № 118 (зі змінами та доповненнями), позивач зазначає, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Наведені положення законодавства не містять обов`язкової вимоги щодо необхідності складання передавального акту для підтвердження переходу прав та обов`язків від реорганізованого підприємства до правонаступника. Навпаки, таке правонаступництво є універсальним та виникає з моменту утворення правонаступника щодо всіх прав та обов`язків реорганізованого підприємства.

В свою чергу, посилання відповідача 2 в своєму відзиві на необхідності застосування до спірних правовідносин вимог статті 108 ЦК України не узгоджується із положеннями законодавства, зокрема, статті 58 Конституції України закони та статті 5 ЦК України, оскільки набрали чинності значно пізніше. А тому, доводи відповідача 2 про те, що позивачем не надано передавального акту на підтвердження виникнення прав останнього на спірну земельну ділянку спростовується викладеним вище та є безпідставними;

- з урахуванням положення частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на час виникнення у КСП ім. Ілліча, правонаступником якого є позивач, права постійного користування на спірну земельну ділянку, діяло законодавство, що не передбачало реєстрації такого права, то таке право постійного користування є дійсним та не підлягає обов`язкової реєстрації у відповідності до згаданого Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Тому, в цій частині доводи відповідача 2 також є безпідставними та надуманими;

- доводи відзиву відповідача 2 також обгрунтовуються тим, що за переконанням останнього, позивач фактично користувався спірними землями на умовах оренди, а не права постійного користування, на підтвердження чого надав копії договорів оренди.

Такі доводи відповідача 2 є безпідставними, оскільки не підтверджуються належними, достатніми та достовірними доказами. Надані копії договорів оренди землі не дають змоги достовірно та точно встановити, що їх предметом є саме спірна земельна ділянка, оскільки в таких договорах відсутні достатні ідентифікуючі дані, такі як кадастровий номер, місцезнаходження земельної ділянки, тощо.

Посилаючись на ст. ст. 638, 640 ЦК України, позивач зазначає, що договори оренди та суборенди не можуть вважатися укладеними та, відповідно, не створюють жодних правових наслідків, пов`язаних із виникненням права оренди позивача на спірну земельну ділянку, оскільки по жодному із зазначених договорів не досягнуто усіх обов`язкових істотних умов, такі договори не посвідчені нотаріально у необхідному випадку та не пройшли їх державної реєстрації, до таких договорів не додано всіх необхідних обов`язкових додатків, які є їх невід`ємними частинами в силу закону. Тобто, такі докази є неналежними та недостатніми в розумінні процесуального закону, а тому не можуть підтверджувати обставин, на які посилається відповідач 2 у своєму відзиві, що позивач фактично користувався спірними землями на умовах оренди, а не праві постійного користування, адже іншого матеріали справи не містять.

24.05.2021 від відповідача 2 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 5596), в яких останній зазначає, що доводи позивача щодо відсутності необхідності застосування до спірних правовідносин ст. 108 ЦК України є безпідставними та необгрунтованими, оскільки згідно статті 108 ЦК України підставою переходу права постійного користування земельною ділянкою до новоствореної юридичної особи є передавальний акт, в якому відображаються усі майнові права та обов`язки, що переходять до правонаступника. До правонаступника реорганізованої юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою переходить за передавальним актом (розподільчим балансом) з моменту його підписання.

Позивач не є підприємством державної або комунальної власності, а тому на нього не поширюється дія статті 92 ЗК України щодо права постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Ухвалою суду від 22.06.2021 відкладено розгляд справи на 27.07.2021 на 14:00 год.

27.07.2021 від відповідача 1 - надійшло клопотання про витребування та огляд в судовому засіданні оригіналів додатків, доданих до позовної заяви (вх.№ 8266).

Ухвалою суду від 27.07.2021 відкладено розгляд справи на 07.10.2021 на 14:00 год., відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_1 . Щодо клопотання відповідача 1 про витребування доказів (вх.№8266 від 27.07.2021) з урахуванням посилань позивача у позові на те, що оригінали документів, доданих до позовної заяви, знаходяться в реєстраційній справі Відділу державної реєстрації Хорольської міської ради, суд ухвалив витребувати докази (оригінали документів) від Відділу державної реєстрації Хорольської міської ради.

07.10.2021 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява свідка з додатком (вх.№11172) без доказів направлення іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 07.10.2021 відкладено розгляд справи на 16.11.2021 на 11:30 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

02.11.2021 від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до суду надійшли письмову пояснення (вх. № 12027), в яких останній зазначає, що згідно інформації наданої Відділом №5 управління у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, земельна ділянка з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,0990 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення вид використання: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, цільове призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка входить до державного акту на право постійного користування землею ІІ-ПЛ№003406, виданого КСП ім. Ілліча, яке після реорганізації КСП ім. Ілліча шляхом його перетворення стало Сільськогосподарським приватно - орендним підприємством "Обрій ".

Відповідно до ст. 124 ЗК України в редакції кодексу від 01.01.2007, чинного на момент укладення договору оренди від 30.05.2007 між Гадяцькою районною державною адміністрацією та ПП "Ручки-Агро", землями державної форми власності розпорядилася місцева державна адміністрація. Земельна ділянка була внесена до Держаного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель у жовтні 2013 року, відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі.

Наказом Головного управління № 8952-СГ від 21.12.2018 року та акту приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, земельна ділянка з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,0990 га була передана, про що зазначено в додатку до акту під №138.

16.11.2021 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про усунення недоліків щодо заяви свідка (вх.№ 12626).

Від відповідача 2 до суду надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи (вх.№ 12627), а саме:

- Рішення 11 сесії 23 скликання Ручківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 23.02.2000 року "Про передачу земель резервного фонду в колективну власність КСП ім. Ілліча";

- Рішення 14 сесії 23 скликання Ручківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 15.06.2000 року

- Розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області від 13.06.2000 року № 250 "Про уточнення списків КСП ім. Ілліча до Державного акта колективної форми власності на землю";

- Списки громадян, включених до Державного акта на право колективної власності на землю КСП ім. Ілліча;

- Довідки з виконавчого комітету Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області щодо обліку земельних ділянок за Сільськогосподарським приватно - орендним підприємством "Обрій" (код за ЄДРПОУ 03771554).

Ухвалою суду від 16.11.2021 розгляд справи відкладено на 25.01.2022 на 11:00 год.

Згідно ухвали суду від 25.01.2022 суд не прийняв до розгляду заяву свідка ОСОБА_1 та документи, додані відповідачем 2 до клопотання про приєднання документів до матеріалів справи (вх.№ 12627 від 16.11.2021), закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.03.2022 на 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 22.03.2022 на 10:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 29.03.2022 призначено розгляд справи на 30.06.2022 на 10:00 год.

29.06.2022 від представника відповідача 2 до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх.№4201).

Судове засідання, призначене на 30.06.2022 на 10:00 год., не відбулося в зв`язку з перебування судді у відпустці. Ухвалою суду від 11.07.2022 призначено розгляд справи на 22.09.2022 на 10:00 год.

В судовому засіданні 22.09.2022 оголошено перерву до 29.11.2022 на 11:00 год.

28.11.2022 від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи 29.11.2022 за відсутності її представника (вх.№ 9213).

В судовому засіданні 29.11.2022 оголошено перерву до 25.01.2023 до 11:00 год.

25.01.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з повітряною тривогою, відкладено розгляд справи на 28.02.2023 на 12:00 год.

Ухвалою суду від 20.03.2023 розгляд справи призначено на 16.05.2023 на 11:00 год., оскільки судове засідання, призначене на 28.02.2023 на 12:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Клопотання від 16.05.2023 (вх.№6150) представник третьої особи просить суд розглянути справу за його відсутності.

В судовому засіданні 16.05.2023 оголошено перерву до 25.07.2023 до 13:00 год.

Клопотанням від 18.07.2023 (вх.№8867) та заявою від 25.07.2023 (вх.№9123) представника третьої особи просить суд розглядати справу без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

В судовому засіданні 25.07.2023 представник позивача позов підтримує та просить суд його задовільнити. Представники відповідачів проти позовних вимог заперечують та просять в позові відмовити.

В судовому засіданні 25.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Зборами уповноважених колгоспників колгоспу ім. Ілліча Гадяцького району 21 листопада 1992 року прийнято рішення реорганізувати колгосп ім. Ілліча в Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ілліча, яке є правонаступником колгоспу з усіма його правами та обов`язками, що підтверджується копією виписки із протоколу № 3 (т.1, а.с.17).

Згідно виписки із протоколу № 1 зборів уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча Гадяцького району від 21 листопада 1992 року прийнято статут Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча (т.1, а.с.18).

На підставі рішення № 14 від 13 вересня 1995 року Ручківської сільської ради Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ілліча видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року. Відповідно до вказаного акту Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ілліча надано в постійне користування 894,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування (т.1,а.с. 44-47).

30 червня 1998 року Гадяцькою районною державною адміністрацією видано Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Колективного сільськогосподарського підприємства Імені Ілліча (далі - КСП ім. Ілліча), про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за номером 122. Відповідно до цього ж свідоцтва Колективне підприємство Імені Ілліча 6 липня 1998 року внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій з ідентифікаційним кодом 03771554 (т.1, а.с. 48).

Згідно з випискою з протоколу № 1 зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча від 19 лютого 2000 року прийнято рішення про реорганізацію КСП ім. Ілліча шляхом його перетворення в Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій". Дозволено виступити засновником Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" Московцю І.В. (т. 1, а.с.50).

Відповідно до розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації від 25 лютого 2000 року № 63 "Про перереєстрацію КСП ім. Ілліча в сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" зареєстровано статут сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій", утвореного в наслідок реорганізації КСП ім. Ілліча. Видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" (т.1, а.с.52-53).

В пункті 1.1 вказаного статуту зазначено, що Сільськогосподарське приватно - орендне підприємство "Обрій" створено шляхом реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства їм. Ілліча і є його правонаступником. Відомостей про волевиявлення/участь КСП ім. Ілліча, його членів/уповноважених членів у прийнятті такого рішення у статуті не відображено (т.1, а.с. 54-62).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 25 лютого 2000 року, а також свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 399005 від 6 лютого 2009 року (т.1, а.с. 53,64), Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" є приватним підприємством та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі під ідентифікаційним кодом 03771554, який відповідає ідентифікаційному коду КСП ім. Ілліча - 03771554.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24 вересня 2019 року (т.1, а.с. 62-63) Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій", ідентифікаційний код 03771554, є діючим підприємством.

Позивач в позові зазначає, що згаданий вище державний акт на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року, також є діючим (чинним). Проте, пунктом 1 рішення Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської від 18 січня 2018 року "Про припинення права постійного користування на земельні ділянки КСП ім. Ілліча" вирішено припинити право постійного користування земельними ділянками площею 752,8 га на території Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (до 10.01.2018 Ручківська сільська рада), що зазначені в державному акті на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, виданого Ручківською сільською радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26.12.1995 (т.1. а.с.79-80).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" звернулося із позовом до Господарського суду Полтавської області про визнання протиправним та скасування такого рішення.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 8 серпня 2019 року у справі № 917/580/19, яке набрало законної сили 4 грудня 2019 року, вказаний позов Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" задоволено: визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано пункт перший Рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області б/п від 18 січня 2019 року "Про припинення права постійного користування на земельні ділянки КСП ім. Ілліча" щодо припинення права постійного користування земельними ділянками площею 752,8 га на території Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (до 10.01.2018 Ручківська сільська рада), що зазначені в державному акті на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, виданий Ручківською сільською радою народних депутатів та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26.12.1995 (т.1 а.с.81-89).

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Полтавської області також встановлено, що Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" є правонаступником всіх прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча, в тому числі права постійного користування землями в межах Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області згідно із державним актом на право постійного користування землею П-ГІЛ № 003406, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року.

Викладені обставини підтверджуються тим же рішенням Господарського суду Полтавської області від 8 серпня 2019 року у справі № 917/580/19, яке набрало законної сили 4 грудня 2019 року, а також протоколом № 1 зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім. Ілліча Гадяцького району від 21 листопада 1992 року, державним актом на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Колективного сільськогосподарського підприємства Імені Ілліча від 30 червня 1998 року, випискою з протоколу № 1 зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча від 19 лютого 2000 року, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 25 лютого 2000 року № 63 "Про перетворення КСП ім. Ілліча в сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій", статутом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" в редакції 2000 року, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 25 лютого 2000 року, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 399005 від 6 лютого 2009 року.

Пунктом 3 рішення Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області "Про початок реорганізації Березовлуцької сільської ради, Ручківської сільської ради та Середняківської сільської ради шляхом об`єднання до Петрівсько-Роменської сільської ради" від 10.01.2018 вирішено почати процедуру реорганізації Ручківської сільської ради шляхом приєднання до Петрівсько-Роменської сільської ради, а в пункті 4 цього ж рішення зазначено, що Петрівсько-Роменська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Ручківської сільської ради (т.1, а.с.90-92).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 21.12.2018 № 8952-СГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.12.2018, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області передано із державної власності, а Петрівсько-Роменською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області прийнято у комунальну власність 183 земельні ділянки загальної площею 2 908, 3781 га згідно із переліком, зазначеним в додатку до вказаного акту (т.1. а.с.94-110).

Зокрема, відповідно до вказаного додатку до акту від 21.12.2018 серед іншого в пункті 138 значиться земельна ділянка кадастровий номер 5320486200:00:001:0028 площею 87, 099 га цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.02.2021 за номером 244506645, на зазначену земельну ділянку зареєстровано право оренди Приватного підприємства "Ручки-Агро", що виникло на підставі договору оренди від 30.05.2007 (т.1, а.с.111-113).

Однак, як зазначає позивач, з висновку щодо результатів проведення землевпорядних робіт, наявного в складі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться в постійному користуванні Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій", виконаної Приватним підприємством "ФОРАС-ЛЕНД" на підставі договору № 331-ТД/019 від 30.07.2019 (т.1, а.с.114-171), слідує, що зазначена земельна ділянка, кадастровий номер 5320486200:00:001:0028, перетинається із запроектованими земельними ділянками, що надавалися у постійне користування КСП ім. Ілліча згідно згаданого вище державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ № 003406 (№ 57).

Позивач зазначає, що на одну і ту ж земельну ділянку під кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га одночасно існує право оренди Приватного підприємства "Ручки-Агро", що виникло на підставі договору оренди від 30.05.2007р. та право постійного користування Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій", що виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ № 003406 (№ 57) від 26.12.1995.

Отже, позивач вважає, що викладені обставини свідчать про порушення законних прав та інтересів Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій", оскільки право останнього на постійне користування землею згідно державного акту виникло раніше, ніж право оренди Приватного підприємства "Ручки-Агро", що виникло на підставі договору оренди, укладеного пізніше.

Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" посилається на те, що даний договір оренди є протиправним, що є правовою підставою для звернення з позовом до суду про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, укладеного між Приватним підприємством "Ручки-Агро" та Петрівсько-Роменською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Петрівсько-Роменської сільської ради, на підставі якого зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов`язання Приватного підприємства "Ручки-Агро" повернути земельну ділянку Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Обрій".

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі порядок реорганізації та ліквідації цього підприємства, визначено Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

Відповідно до ч. 1, 2 статті 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (далі - Закон в редакції чинній станом на 19.02.2000) колективне сільськогосподарське підприємство (далі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Підприємство є юридичною особою, має розрахунковий та інші рахунки в установах банку і печатку із своїм найменуванням.

Діяльність підприємства регулюється цим Законом, законами України "Про власність", "Про підприємництво", Земельним кодексом України та іншими актами законодавства України (ст.2 Закону).

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації визначається Законом України "Про підприємництво".

Підприємство діє на основі статуту (ст. 4 Закону).

Згідно ст. 7 Закону об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.

Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Згідно ст. 8 Закону підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності.

Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

За змістом статті 23 зазначеного Закону вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства управляє правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об`єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Перевіряючи доводи сторін щодо правонаступництва Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" за КСП ім. Ілліча, суд враховує наступне.

Розділом 5 статуту Колективного сільськогосподарського підприємства "Ілліча" визначено, що об`єктами колективної власності підприємства є земля, все майно підприємства - громадські будівлі, споруди, трактори, комбайни та інші машини, устаткування, транспортні засоби, житлові будинки, продуктивна та робоча худоба, посіви, багаторічні насадження, вироблена продукція, кошти, цінні папери, інші основні і оборотні засоби виробництва, грошові та пайові внески його членів.

Майно в підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам (т.1, а.с.30).

Положеннями статті 5 Земельного Кодексу України 18.12.1990 (у відповідній редакції) визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у відповідній редакції) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

За приписами частин першої, третьої статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча КСП і визначався як суб`єкт права власності у підприємстві, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.

Згідно зі статтею 37 ЦК Української РСР (у редакції, чинній станом на 19.02.2000) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

За змістом статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Згідно із частинами першою, шостою статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Тож відповідно до статті 37 ЦК Української РСР та статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.

У статуті Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" (у редакції 2000 року), який зареєстрований розпорядженням голови РДА у Гадяцькому районі Полтавської області № 63 вiд 25.02.2000 року (т.1, а.с.54-61), зокрема у розділі 1 визначено, що підприємство засноване на приватній власності громадянина України з правом оренди землі та майна і найму робочої сили. Засновником і власником підприємства є громадянин ОСОБА_1 .

За п. 1.1 статуту підприємство є правонаступником КСП ім. Ілліча.

Згідно з п. 4.4 статуту засновник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо, будучи одночасно Директором підприємства, наймає Виконавчого директора підприємства на підставі трудового контракту.

Згідно п. 5.1. статуту майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена на балансі підприємства.

Засновник вносить до Статутного фонду підприємства свій майновий пай вартістю 6500 грн (п.5.1.1 статуту).

Підприємство є власником майна, переданого йому засновником у власність; продукції, виробленої підприємством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів, а також іншого майна набутих на підставах, не заборонених законом (п. 5.2 статуту).

За п. 5.7 статуту підприємство у встановленому порядку одержує в оренду майно колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча, що складає цілісний майновий комплекс, споруди, будівлі.

Суд звертає увагу, що посилання в статуті СГПОП "Обрій" на те, що останнє є правонаступником КСП ім. Ілліча, не може слугувати належним та допустимим доказом, оскільки статут юридичної особи є її одностороннім актом, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Враховано при цьому, що крім зазначеного у статуті, відсутні будь-які належні і допустимі докази правонаступництва: будь-які передавальні акти (баланси) тощо.

Суд, враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 907/29/19, зазначає, що у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП ім. Ілліча шляхом перетворення в іншу юридичну особу, колишні члени КСП ім. Ілліча автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, оскільки перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

Разом з тим, відповідно до наведених вище положень статуту СГПОП "Обрій", засновником (учасником) підприємства є одна фізична особа, а не КСП ім. Ілліча чи його члени.

В статуті також відсутнє посилання на рішення зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча від 19.02.2000 року про реорганізацію КСП ім. Ілліча шляхом його перетворення в сільськогосподарське приватно-орендне підприємство «Обрій».

Суд також звертає увагу, що Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року (т.1, а.с.44-47) також не містить відмітки про зміну землекористувача КСП ім. Ілліча на СГПОП «Обрій».

Також в судовому засіданні представник позивача не надав суду для огляду оригіналів: Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року; виписки з протоколу № 1 зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча від 19.02.2000 року; статуту Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Обрій" (у редакції 2000 року), який зареєстрований розпорядженням голови РДА у Гадяцькому районі Полтавської області № 63 вiд 25.02.2000 року. Вищезазначений статут, копія якого додана позивачем до позову (т.1, а.с.54-61), не містить розділу 6.

Таким чином, перетворення КСП ім. Ілліча у СГПОП "Обрій" не відбулось, і СГПОП "Обрій" не набуло право постійного користування земельною ділянкою згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року.

Згідно зі статутом СГПОП "Обрій", редакція якого затверджена рішенням власника 12.09.2019 року (т.1, а.с. 66-78), підприємство створено шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча і є його правонаступником. Власником підприємства є фізична особа ОСОБА_2 . У розділі 4 цього статуту зазначено, що підприємство є власником майна, наданого Власником (Учасниками), продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, придбаного ним з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Майно Підприємства складають основні фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі. Статутний капітал Підприємства складається з внесків Власника (Учасників) та складає 4 200 000, 00 грн.

Згідно зі статутом СГПОП "Обрій", редакція якого затверджена рішенням власника 11.04.2019 року (т.1, а.с. 140-151) підприємство є власником майна, наданого Власником (Учасниками), продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, придбаного ним з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Майно Підприємства складають основні фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі. Статутний капітал Підприємства складається з внесків Власника (Учасників) та складає 4 200 000, 00 грн. Власник підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Зем» (ідентифікаційний код - 42147781). Додана позивачем до позовної заяви копія вищезазначеного статуту не містить розділу 1.

В матеріалах справи відсутній баланс підприємства та будь - які докази в підтвердження користування позивачем землею на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ПЛ № 003406, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року.

Суд зазначає, що правовідносини у справі що розглядається, та у справі № 907/29/19 є подібними, і судом враховується висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 907/29/19 щодо застосування статті 37 Цивільного кодексу України та положень Закону України "Про підприємства в Україні" про те, що у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, оскільки перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

За відсутності передавального акту (балансу), з якого можливо було б встановити, яке майно могло перейти до новоствореного підприємства, враховуючи зменшення кількісного складу вищевказаних суб`єктів з невідомих причин, суд вважає недоведеним той факт, що спірна земельна ділянка могла перейти у постійне користування СГПОП "Обрій".

Як зазначалося вище, будь-які передавальні акти чи баланси в матеріалах справи відсутні.

Присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але не є підставою для правонаступництва.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів, при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Водночас земельне законодавство не передбачає автоматичний перехід об`єктів права колективної власності без дотримання визначеної законом процедури.

Подібні за змістом висновки містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2023 року у справі № 906/987/21.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 ГПК України).

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2007 року, укладеного між Приватним підприємством "Ручки-Агро" та Петрівсько-Роменською сільською об"єднаною територіальною громадою в особі Петрівсько-Роменської сільської ради з кадастровим номером 5320486200:00:001:0028 площею 87,099 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов"язання Приватного підприємства "Ручки-Агро" повернути земельну ділянку Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Обрій" є необгрунтованими, безпідставними і задоволенню не підлягають.

Суд вважає також безпідставним посилання позивача на рішення Господарського суду Полтавської області від 8 серпня 2019 року у справі № 917/580/19, яким встановлено, що Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Обрій" є правонаступником всіх прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча, в тому числі права постійного користування землями в межах Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області згідно із державним актом на право постійного користування землею П-ГІЛ № 003406, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 від 26 грудня 1995 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 року у справі № 907/29/19 звернула увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Таким чином, висновок суду про наявність правонаступництва є правовою оцінкою, яка не має преюдиційного значення. Відповідно до частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Витрати по сплаті судового збору згідно п. 4 ч. 2 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.