Ухвала

від 31.08.2023 по справі 910/12545/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12545/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кондратової І. Д. і Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Удалової О. Г.

від 29.06.2021

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зубець Л. П., Суліма В. В., Алданової В. В.

від 16.02.2022

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Інвестмент»

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Прінт Інжініринг»;

2) Conformity Invest Limited;

3) ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України 07.08.2023 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 910/12545/20.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.08.2023 (Баранець О. М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І. Д.).

У зв`язку із перебуванням судді Вронської Г.О. у відпустці, протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 31.08.2023, для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів: Баранець О. М. - головуючий, судді Кондратова І. Д. і Кролевець О.А.

Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Судом апеляційної інстанції 16.02.2022 проголошено вступну та резолютивну частину постанови, 18.05.2022 виготовлено повний текст постанови.

Згідно з положеннями частин першої, сьомої статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023, відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України, є 07.06.2023.

Міністерство юстиції України звернулося з касаційною скаргою 07.08.2023, про що свідчить трекінг поштового відправлення згідно конверту, у якому надійшла касаційна скарга, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що з урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, плинністю кадрів та недостатньою кількістю працівників, щодо яких здійснюється розподіл справ, Управління судової роботи та міжнародного співробітництва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України яке за дорученням Міністерства юстиції здійснює забезпечення самопредставництва інтересів Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції та їх посадових осіб у судах України, було позбавлене можливості своєчасно у встановлені процесуальним законом строки подати касаційну скаргу. Крім того, слід зазначити, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації проти України запроваджено воєнний стан.

Розглянувши та оцінивши наведені скаржником доводи щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України, для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 910/12545/20.

Наведені скаржником, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів, доводи суд вважає такими, що не доводять існування непереборних та об`єктивних перешкод для звернення з касаційною скаргою у передбачений законом строк. Обставини щодо наявності надмірного навантаження та недостатньої кількості працівників Управління судової роботи та міжнародного співробітництва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції стосується виключно внутрішньої організації роботи цього органу та не змінює строків перебігу процесуальних строків встановлених законом. У свою чергу посилання на запровадження в Україні воєнного стану є узагальненими без обґрунтування неможливості дотримання скаржником відповідного процесуального строку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту зазначеної норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Враховуючи, що обставини, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не підтверджені належними доказами, то у суду відсутні підстави для визнання їх поважними, і відповідно - для поновлення пропущеного строку.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент подання позовної заяви; серпень 2020 року) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102 грн.

Оскільки предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 25.03.2019 №941/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", тобто одна вимога немайнового характеру, тому за подання вказаної касаційної скарги на судові рішення Міністерству юстиції України необхідно сплатити 4 204 грн ( 2 102 грн. х 200 %).

Проте до матеріалів касаційної скарги Міністерства юстиції України не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, касаційна скарга Міністерства юстиції України має бути залишена без руху.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що Міністерству юстиції України необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 4 204 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

- Символ звітності банку: 207

- Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав та надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 204 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.

Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 910/12545/20 залишити без руху.

2. Надати Міністерству юстиції України строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Міністерству юстиції України усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 910/12545/20, у якому навести інші підстави для поновлення такого строку, в обґрунтування яких надати відповідні докази;

- надати суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 204 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. М. Баранець

Судді І. Д. Кондратова

О. А. Кролевець