Ухвала
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 205/3190/20
провадження № 61-12434ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року в справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОК О», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання іпотечного договору недійсним, припинення права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності, зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОК О» до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання іпотечного договору дійсним, визнання добросовісним набувачем,
встановив:
18 серпня 2023 року Дніпровська міська рада засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
У разі, якщо у касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само із урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини, заявником оскаржуються зазначені вище судові рішення як в частині первісного, так і в частині зустрічного позовів.
Отже, Дніпровській міській раді необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року в частині оскарження первісного позову та в частині оскарження зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОК О» (далі - ТОВ «ГАЗОК О»).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, зустрічний позов задоволено лише в частині однієї вимоги немайнового характеру. Тобто в частині зустрічного позову заявником фактично оскаржуються судові рішення лише щодо однієї задоволеної позовної вимоги.
Дніпровська міська рада звернулась до суду з первісним позовом у травні 2020 року, а ТОВ «ГАЗОК О» звернулося з зустрічним позовом до суду в серпні 2021 року.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакціях, що діяли на момент звернення з первісним та зустрічним позовами) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з первісним позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем за первісним позовом у позовній заяві фактично заявляється три вимоги немайнового характеру (про визнання недійсним іпотечного договору; про скасування запису про державну реєстрацію обтяжень; про зобов'язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна) та одна вимога майнового характеру (про припинення права власності на об'єкт нерухомого майна та скасуванням записів про державну реєстрацію права власності).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102, 00 грн.
Ураховуючи позовні вимоги за первісним позовом, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження вимог немайнового характеру за первісним позовом становить 12 612, 00 грн (2 102, 00 грн * 1 * 3 * 200 %).
Поряд з цим аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині оскарження вимоги майнового характеру за первісним позовом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині вимоги майнового характеру за первісним позовом, а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного нерухомого майна) та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна, припинити право власності на яке просив позивач.
Крім того, заявником оскаржуються судові рішення в частині задоволення однієї вимоги немайнового характеру за зустрічним позовом (про визнання добросовісним набувачем).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270, 00 грн.
Ураховуючи позовні вимоги за зустрічним позовом, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення в частині оскарження вимоги немайнового характеру за зустрічним позовом становить 4 540, 00 грн (2 270, 00 грн * 1 * 1 * 200 %).
При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2023 |
Оприлюднено | 01.09.2023 |
Номер документу | 113148131 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні