Постанова

від 18.09.2024 по справі 205/3190/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 205/3190/20

провадження № 61-12434св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

за первісним позовом:

позивач - Дніпровська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОК О»,

треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

за зустрічним позовом:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОК О»,

відповідачі: Дніпровська міська рада, ОСОБА_1 ,

треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року в складі судді Басової Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року в складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОК О» (далі - ТОВ «ГАЗОК О»), в якому просила: визнати недійсним іпотечний договір від 25 жовтня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 404, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ГАЗОК О», предметом якого є автозаправна станція за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з: літ. А - операторська площею 2,6 кв. м, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г - навіс, літ. И - під З - резервуар, літ. К - вбиральня, І - мостіння;

припинити право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна та скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 33800355 від 19 жовтня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1943446612101, за ТОВ «ГАЗОК О», номер запису про право власності 34489560 від 02 грудня 2019 року, внесений приватний нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., номер запису 33860672, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1943446612101;

скасувати запис про державну реєстрацію обтяжень, внесений 25 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О., номер запису 33860704, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1943446612101;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна - автозаправної станції.

На обґрунтування позову зазначала, що з інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Дніпровській міській раді стало відомо, що 19 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: літ. А - операторська, площею 2,6 кв.м., літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г - навіс, літ. И - під З - резервуар, літ. К - вбиральня, І - мостіння, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1943446612101, номер запису про право власності 33800355, яке виникло у ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ДП14211019674, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 12 липня 2011 року та на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, серія та номер 19-1/2010-04 від 24 лютого 2010 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 як іпотекодавець та ТОВ «ГАЗОК О» як іпотекодержатель уклали іпотечний договір, за умовами якого передав в іпотеку товариству належну йому на праві власності автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 .

Цього ж дня приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А. О. вніс запис про державну реєстрацію іпотеки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про обтяження.

02 грудня 2019 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А. О. провів державну реєстрацію права власності на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ГАЗОК О». Підставою виникнення права власності у товариства є договір іпотеки № 404 від 25 жовтня 2019 року та заява ОСОБА_1 № 468 від 30 листопада 2019 року.

Право власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 було зареєстровано незаконним шляхом.

Відповідно до листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 4/11-1200 від 11 березня 2020 року станом на 27 лютого 2020 року не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 4/1-103 від 03 березня 2020 року було повідомлено про відсутність документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 . Також повідомлено, що в Управлінні відсутня інформація щодо видачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Оскільки згідно офіційних відповідей компетентних органів встановлено, що спірний об`єкт нерухомості побудований на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, та зареєстрований на підставі неіснуючих документів, його слід вважати самочинним будівництвом.

З урахуванням наведеного, Дніпровська міська рада просила позов задовольнити.

У серпні 2021 року ТОВ «ГАЗОК О» звернулося до суду із зустрічним позовом до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 та просило: визнати дійсним іпотечний договір, укладений 25 жовтня 2019 року між ТОВ «ГАЗОК О» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 406; визнати ТОВ «ГАЗОК О» добросовісним набувачем об`єкта нерухомого майна - автозаправної станції загальною площею 2,6 кв. м, опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г - навіс, літ. И - під З - резервуар, літ. К - вбиральня, І - мостіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1943446612101.

Зустрічний позов мотивований тим, що право приватної власності на автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за товариством на підставі договору іпотеки, укладеного з ОСОБА_1 . На момент укладання договору іпотеки спірна автозаправна станція належала іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Товариство та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А. О. виконали усі передбачені законом вимоги під час укладання і посвідчення вищезазначеного іпотечного договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою, було здійснено законно.

Іпотечний договір від 25 жовтня 2019 року укладений в письмовій формі, посвідчений нотаріально та містить всі істотні умови договору, тобто у повному обсязі відповідає нормам чинного законодавства України та жодним чином їм не суперечить.

Оскільки товариство є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна та на момент укладення іпотечного договору від 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 мав право на його відчуження, ТОВ «ГАЗОК О» просило зустрічний позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково.

Визнано ТОВ «ГАЗОК О» добросовісним набувачем об`єкту нерухомого майна - автозаправної станції загальною площею 2,6 кв. м, опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г - навіс, літ. И - під З - резервуар, літ. К - вбиральня, І - мостіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1943446612101.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Дніпровська міська рада обрала неналежний спосіб захисту порушеного права та не зазначила підстави для припинення права власності відповідачів на спірний об`єкт нерухомого майна. Позивач за первісним позовом не довів, у чому саме полягає суспільний інтерес, який би виправдовував позбавлення ТОВ «ГАЗОК О» права власності на автозаправну станцію.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази своєчасного реагування та притягнення до відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з самовільним будівництвом на спірній земельній ділянці. ТОВ «ГАЗОК О», зареєструвавши право власності на майно, звернулося в установленому законом порядку до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0250 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , необхідної для обслуговування автозаправної станції, проте рішення про надання/відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Дніпровською міською радою не прийнято.

Зобов`язання ТОВ «ГАЗОК О» в примусовому порядку звільнити земельну ділянку та передати її в натурі Дніпровській міській раді призведе до знесення належного підприємству на праві власності майна, що є порушенням його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вимога Дніпровської міської ради про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно задоволенню не підлягає, оскільки ефективним способом захисту є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.

ЦК України передбачено визнання дійсним нікчемного правочину, а не будь-якого правочину, про недійсність якого заявлено позовну вимогу. Оспорюваний іпотечний договір відповідає вимогам, викладеним у статті 18 Закону України «Про іпотеку», тому відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання його дійсним.

На момент укладення іпотечного договору від 25 жовтня 2019 року ТОВ «ГАЗОК О» не знало та не могло знати про обставини отримання дозволу на виконання будівельних робіт № 19/2010-04 від 24 лютого 2010 року та декларації про готовність об`єкта до експлуатації ДП 14211019674 від 12 липня 2011 року, не могло припустити наявність перешкод для переходу права власності та відчуження спірної автозаправної станції, що є предметом іпотеки, тому товариство є добросовісним набувачем спірного об`єкта нерухомого майна.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2023 року Дніпровська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення первісного позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17, від 01 квітня 2020 року в справі № 610/1030/18, від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18, від 20 січня 2021 року в справі № 205/9571/18, від 24 березня 2021 року в справі № 200/2192/18, від 23 червня 2021 року в справі № 676/62/17, від 27 жовтня 2021 року в справі № 202/7377/16-ц, від 22 лютого 2022 року в справі № 203/5561/16, від 01 лютого 2023 року в справі № 204/1053/20, від 08 березня 2023 року в справі № 199/2943/20, від 19 квітня 2023 року в справі № 904/7803/21, від 14 червня 2023 року в справі № м199/2966/20, від 05 липня 2023 року в справі № 202/5418/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Земельна ділянка, на якій розташоване спірне самочинно побудоване нерухоме майно ( АДРЕСА_1 ), належить територіальній громаді міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності відповідно до статей 80, 83 ЗК України, статей 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Суди попередніх інстанцій не врахували, що декларації, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомості за ОСОБА_1 , уповноваженим органом не реєструвались та не надавались.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесення особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Пред'явлення ТОВ «ГАЗОК О» зустрічного позову про визнання добросовісним набувачем не є належним способом захисту, оскільки добросовісність набуття не є предметом позову, а є однією з обставин, яка має значення для справи та підлягає доказуванню у справі про витребування майна.

Право органу місцевого самоврядування, який діє в інтересах територіальної громади, на звільнення земельної ділянки від самочинно збудованих будівель з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачами права власності на ці будівлі, становить пропорційне втручання у право власності ТОВ «ГАЗОК О» з дотриманням балансу між інтересами держави та особи, яка зазнала такого втручання.

Суспільний інтерес у цій справі поєднується із суспільною небезпекою, оскільки спірне нерухоме майно (автозаправна станція) збудоване на земельній ділянці, не відведеній для вказаної мети, без погодження органу місцевого самоврядування, без внесення змін до планування та забудови міста Дніпра.

За таких обставин, ТОВ «ГАЗОК О» не можна визнати добросовісним набувачем, оскільки спірне майно є об'єктом самочинного будівництва та право власності на нього в силу закону не виникає.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

26 лютого 2024 року справа № 205/3190/20 надійшла до Верховного Суду.

ТОВ «ГАЗОК О» через представника ОСОБА_2 направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Судові рішення в частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову ТОВ «ГАЗОК О» про визнання дійсним іпотечного договору в касаційному порядку не оскаржувалися та в силі вимог статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 19 жовтня 2019 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 12 липня 2011 року, № ДП14211019674 та дозволу на виконання будівельних робіт від 24 лютого 2010 року № 19/2010-04, виданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А. О. вніс запис про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію загальною площею 2,6 кв. м, опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г - навіс, літ. И - під З - резервуар, літ. К - вбиральня, І - мостіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943446612101.

25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ «ГАЗОК О» уклали договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 22 жовтня 2019 року, укладеного між ним та товариством, в частині повернення ОСОБА_1 безпроцентної позики в сумі 19 021,00 грн, а також будь-яких інших витрат, відшкодування яких забезпечується іпотекою відповідно до чинного законодавства України, передав товариству в іпотеку автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 .

Вартість предмета іпотеки згідно пункту 1.2 договору складає 19 021,00 грн, строк виконання зобов`язань боржника за основним договором - до 25 листопада 2019 року.

02 грудня 2019 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А. О. зареєстрував за ТОВ «ГАЗОК О» право власності на спірний об`єкт нерухомості на підставі договору іпотеки від 25 жовтня 2019 року.

Відповідно до листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 20 березня 2020 року, станом на час надання відповіді відсутня інформація щодо видачі реєстрації документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з даними реєстру відсутня інформація щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211019674 від 12 липня 2011 року.

З листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Дніпропетровській області від 03 березня 2020 року № 4/1-103 вбачається, що згідно з Єдиним реєстром документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на час надання відповіді відсутня інформація щодо видачі документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . В Управлінні відсутня інформація щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211019674.

У відповіді Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 02 березня 2020 року № 3/15-123 щодо присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна на АДРЕСА_1 повідомлено, що відповідно до даних містобудівного кадастру та адресного плану міста адреса АДРЕСА_1 жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній.

У відповіді Департаменту по роботі з активами від 11 березня 2020 року № 4/11-1200 зазначено, що за наявною станом на 27 лютого 2020 року інформацією за результатами пошуку за адресою земельної ділянки у Системі не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо первісного позову Дніпровської міської ради

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (провадження № 12-58гс21), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною другою статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо належності ОСОБА_1 на праві власності або користування земельної ділянки, на якій розташована спірна автозаправна станція.

Таким чином, власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження

У разі, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23).

З огляду на вказане вимоги Дніпровської міської ради про визнання недійсним іпотечного договору, припинення права власності, скасування записів в Державному реєстрі речових прав про право власності та про державну реєстрацію обтяжень є неналежними.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно статті 51 ЦПК України належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Оскільки ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні нею з урахуванням обставин справи є вимога про знесення самочинного будівництва, належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду цієї справи було ТОВ «ГАЗОК О». Разом з тим, вказані вимоги пред`явлені Дніпровською міською радою до ОСОБА_1 , відтак у їх задоволенні слід відмовити у зв`язку з пред`явленням до неналежного відповідача.

Щодо вимог зустрічного позову ТОВ «ГАЗОК О» про визнання добросовісним набувачем

За змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту як визнання добросовісним набувачем.

Вимога про визнання добросовісним набувачем не підлягає задоволенню, оскільки не може вважатися належним способом захисту та не призводить до відновлення порушеного права. За своєю суттю вимога про визнання добросовісним набувачем не може бути позовною вимогою, а є лише складовою, що підлягає встановленню при обґрунтуванні іншої позовної вимоги.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 755/15989/15-ц (провадження № 61- 13510св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 523/11051/17 (провадження № 61-13925св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 645/747/16-ц (провадження № 61-5240св19).

Суди попередніх інстанції зазначеного не врахували та дійшли помилкового висновку про задоволення вказаних вимог ТОВ «ГАЗОК О», тому рішення судів попередніх інстанції в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «ГАЗОК О».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволених вимог зустрічного позову ТОВ «ГАЗОК О» та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення вимог первісного позову Дніпровської міської ради підлягають зміні шляхом викладення їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року в частині вирішення первісного позову Дніпровської міської ради змінити, викласти їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року в частині вирішення вимог зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОК О» про визнання добросовісним набувачем нерухомого майна скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОК О» до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОК О» добросовісним набувачем відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов