Ухвала

від 31.08.2023 по справі 456/3896/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 456/3896/19

провадження № 61-12475ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, охорони здоров?я та спорту Стрийської районної державної адміністрації, управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, треті особи: Стрийська міська рада, ОСОБА_3 , про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на займаній посаді,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки не у повній мірі відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У касаційній скарзі заявник указує, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17, від 09 грудня 2021 року у справі № 489/58/20, від 03 липня 2019 року у справі № 161/6283/16-ц, від 07 червня 2018 року у справі № 465/6964/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17.

Разом з цим за змістом оскарженої постанови суд апеляційної інстанції змінив рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2022 року, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, врахувавши відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , застосував норму права з урахуванням висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі. Тому відсутні підстави вважати про підтвердження заявником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

З огляду на викладене, пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (а саме в частині порушення норм процесуального права у випадках, визначених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) не є самостійною підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки заявлена у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, не визнана обґрунтованою.

Ураховуючи наведене, заявникові необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков