Ухвала

від 31.08.2023 по справі 369/10454/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 369/10454/18

провадження № 61-12186 ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ярмольчук Віталій Сергійович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

14 серпня 2023 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від імені ОСОБА_1 - адвокат Ярмольчук В. С. подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Заявник у касаційній скарзі як на підстави касаційного оскарження судових рішень посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та випадки, які передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на пункти 2, 5 частини першої статті 411 ЦПК України. При цьому зазначає, що суд неправильно дослідив та оцінив докази, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Верховний Суд констатує, що касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону, з огляду на таке.

Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Заявник посилаючись на пункти 2, 5 частини першої статті 411 ЦПК України не обґрунтував (мотивував) наявність цих підстав, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Таке узагальнене посилання у касаційній скарзі на пункти 2, 5 частини першої статті 411 ЦПК та не дослідження доказів без обґрунтування (мотивування) наявності підстав касаційного оскарження, не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також,необхідно надати суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги та доданих до неї документів або докази надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Щодо сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі заявник просить звільнити її від сплати судового збору з підстав, передбачених положеннями статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір». Посилається на те, що має скрутне матеріальне становище, є одинокою матір`ю, виховує дитину з інвалідністю 1 групи А, яка потребує постійного догляду. По догляду за дитиною виплачується лише дитяча пенсія та допомога як малозабезпеченій сім`ї. На підтвердження вказаних обставин надає відповідні докази.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зокрема за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або позивачами, серед іншого, є батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначені норми закріплюють дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Суд не має можливості вирішити клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, оскільки наведені заявником доводи та надані у їх підтвердження докази не можна визнати такими, що з достовірністю підтверджують скрутний майновий стан заявника, який унеможливлює сплату судового збору, оскільки заявник не надає об`єктивних даних про свій майновий стан.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять даних про те, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою чи має незадовільний стан здоров`я,заявник не надала даних про наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна,цінних паперів,рахунків у банківських установах, тощо.

Довідка управління соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 20 березня 2023 року № 1126 свідчить, що ОСОБА_1 отримувала допомогу як малозабезпечена сім`я у період з 01 лютого по 31 липня 2023 року.

Надані довідки №№ 37 та 142 про потребу дитини (дитини інваліда) у домашньому догляді були дійсні лише до 24 вересня 2014 року та 25 серпня 2017 року.

Враховуючи, що предметом спору є поділ домоволодіння у с. Святопетрівське, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл., загальною площею 272 кв. м, вартістю 1 635 000,00 грн та земельної ділянки площею 0,1193 га - вартість якої не вказана, наявність у позивачки іншого фактичного місця проживання у АДРЕСА_1 , обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан заявника, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати інші докази на підтвердження зазначених нею обставин щодо майнового стану, якими можуть бути банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відсутність рухомого чи нерухомого майна, довідка фіскального органу про доходи та перелік розрахункових та інших рахунків за місцем фактичного проживання, тощо, або документи що підтверджують сплату судового збору.

Вказане грунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 136, 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ярмольчук Віталій Сергійович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь