печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6254/23-ц
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Рябошапці М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 752/6254/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімер-Київ» про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімер-Київ» про стягнення коштів - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімер-Київ» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 103 600 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімер-Київ`на користь ОСОБА_2 витрати з оплати судового збору в розмірі 1 036 грн.
29 червня 2023 року від представника позивача - Піпко В.С. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви, представник позивача зазначив, що під час ухвалення рішення у справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме: не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в позовній заяві заявляв клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, серед яких й витрати на правничу допомогу.
8 серпня 2023 року від представника відповідача - Кіфи І.О., надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату з правничої допомоги адвоката. Представник зазначила, що сума витрат на правничу допомогу є не співрозмірною з ціною позову та складністю вказаної справи, витраченим часом адвоката на надання адвокатських послуг. Представник відповідача просить відмовити у задоволенні вказаної заяви.
В судове засідання сторони не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Професійну правничу допомогу позивачу надавав адвокат Піпко В.С. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 56/12-22 від 15 грудня 2022 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2056 від 26.11.2021 року, як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт № 164/06-23 від 23 червня 2023 року, відповідно до квитанції б/н про оплату за надану правову допомогу в розмірі 30 000 грн. зазначена сума спрлачена позивачем.
Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи обґрунтованость розміру зазначених витрат, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог в розмірі 19 500 грн.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 1-19, 137-141, 263-265, 268, 270, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,,-
ВИРІШИВ:
Заяву представника позивача - Піпко В.О. про ухвалення додаткового рішення, в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімер-Київ» про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімер-Київ» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 19 500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя О.Л.Бусик
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2023 |
Оприлюднено | 04.09.2023 |
Номер документу | 113148991 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Бусик О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні