Ухвала

від 31.08.2023 по справі 759/12603/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/911/23

ун. № 759/12603/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Стеблецького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ЖБК "Авіатор-2", ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та визнання права власності на житлове приміщення в порядку спадкування за законом , -

ВСТАНОВИВ :

26.09.2022 року до суду надійшов вказаний позов.

Ухвалою суду від 29.09.2022 вказаний позов залишено без руху.

11.10.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору.

Ухвалою суду від 11.10.2022 р. у справі відкрито провадження за правила загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.11.2022 року витребувано спадкову справу померлого ОСОБА_5 .

На виконання даної ухвали 16.02.2023 року з 12 Київської державної нотконтори надійшла спадкова справа померлого ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 03.04.2023 у справі було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суд від 18.05.2023 р., закрито підготовче та прихначено судовий розгляд.

В судове засідання 11.07.2023 р. позивач та/або його представник не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином (а.с.161), представнику позивача - адвокату Студзінському М. було надіслано на електронну пошту копію ухвали суду про розгляд справи зокрема, на 11.07.2023 року, заява про розгляд справи без участі позивача до суду не надходила та така у матеріалах справи відсутня. В зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 31.08.2023 р.

В судове засідання 31.08.2023 р. позивач та/або його представник не з`явились повторно, причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи в підготовчому засіданні зв його відсутност, та просив закрити підготовче засідання.

Разом з тим, підготовче засідання у справі закрито ухвалою суду від 18.05.2023 р.

Таким чином за переконанням суду позивач та його представник повторно без поважних причин не з`явилися в судове засідання та не повідомили суд про причини неявки.

У судове засідання інші учасники процесу не з`явились, причини неявки не відомі.

Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.

За нормою частини 5 ст. 223; пункту 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 275 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв`язку з наведеним, положення п. 3) ч. 1 ст. 257 ЦПК України якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду. За встановлених судом обставин, позивач не позбавлений права звернутися до суду, повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Як зазначено вище, позивач та/або його представник в судове засідання не з`явились повторно, були належним чином повідомлені про розгляд справи, їх неявка має ознаки повторності без поважних причин, заяви про розгляд справи у відсутності позивача до суду не надходили.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач та/або його представник повторно не з`явився у судове засідання, від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, що дає підстави дійти висновку про недобросовісне користування стороною у справі своїми процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи, а тому зважаючи на повторну неявку позивача в судове засідання, позовну заяву слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 258-260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, ЖБК "Авіатор-2", ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та визнання права власності на житлове приміщення в порядку спадкування за законом , - залишити без розгляду.

Роз`яснити наслідки залишення позовної заяви без розгляду, а саме відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Бабич Н.Д.