Рішення

від 23.08.2023 по справі 394/713/22

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

23.08.2023 2/394/46/23

394/713/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2023 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

за участі адвоката: Іванченка В.В.

представника відповідача: Яношевського В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що 31.08.2011 року наказом № 179-к її призначено на посаду завідуючої Новоархангельським дошкільним навчальним закладом №1 Новоархангельської селищної ради з 01.09.2011 року.

03.11.2022 року на поштову адресу позивачки надійшов лист, який містив розпорядження від 25.10.2022 року № 125-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» 03.11.2022 року у зв`язку з ліквідацією Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської на підставі п. 1 статті 40 КЗпП України.

Підставою звільнення у оскаржуваному розпорядженні вказано рішення тридцятої сесії 8 скликання Новоархангельської селищної ради № 2627 від 28 липня 2022 року.

28 липня 2022 року Новоархангельська селищна рада на тридцятій сесії восьмого скликання прийняли рішення № 2627 «Про припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області шляхом ліквідації».

Вказаним Рішенням вирішено:

Припинити юридичну особу - Новоархангельський заклад дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) шляхом ліквідації.

Утворити ліквідаційну комісію з припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 "Ромашка" Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) та затвердити її склад, згідно з додатком.

Визначити місцезнаходження Комісії за адресою: 26100, смт Новоархангельськ, вулиця Центральна, 31.

Встановити, що до Комісії, з моменту призначення, переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи Новоархангельський заклад дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699).

Голова Комісії представляє Новоархангельський заклад дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Встановити, що вимоги кредиторів Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) можуть бути заявлені шляхом письмового звернення до Комісії протягом двох місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) шляхом ліквідації.

Уповноважити Голову ліквідаційної комісії:

- попередити директора Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області Тельну І.О. про її наступне заплановане вивільнення у зв`язку з припиненням шляхом ліквідації, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699);

- у триденний строк з дати прийняття та підписання селищним головою цього рішення повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, про ліквідацію юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) та надати рішення сесії для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадського формування.

Комісії в результаті припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 "Ромашка" Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) шляхом ліквідації:

- здійснити організаційно-правові та кадрові заходи, пов`язані з припиненням Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) шляхом ліквідації, відповідно до вимог чинного законодавства України;

- забезпечити передання до відповідної архівної установи документів Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699), які підлягають тривалому зберіганню, в результаті чого отримати відповідну довідку;

- після закінчення процедури припинення шляхом ліквідації, але не раніше двох місяців з дати повідомлення про припинення шляхом ліквідації зазначеної юридичної особи, надати державному реєстратору документи, необхідні для внесення державним реєстратором запису про припинення Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699).

Директору Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) Тельній І.О. протягом трьох днів забезпечити надання Комісії усіх документів, необхідних для проведення заходів з реорганізації та інвентаризації майна, активів та зобов`язань, передати печатку, трудові книжки працівників установи та всіляко сприяти роботі Комісії з припинення.

Начальнику відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської селищної ради Онищенко О.Б. попередити працівників Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) про їх вивільнення у зв`язку з припиненням шляхом ліквідації установи та запропонувати, за наявності, вакантні посади в дошкільних установах територіальної громади, забезпечити проведення заходів, пов`язаних з вивільненням або працевлаштуванням працівників, з дотриманням вимог трудового законодавства.

Визнати таким, що втратило чинність, рішення сесії Новоархангельської селищної ради від 25 лютого 2022 року №2372 «Про припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) в результаті припинення шляхом ліквідації».

Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань охорони здоров`я, спорту, соціального захисту населення, освіти, культури, туризму, сімейної та молодіжної політики селищної ради.

Позивач вважаючи рішення Новоархангельської селищної ради від 28.08.2022 року № 2627 незаконним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку звернувся з відповідною позовною завою до Кіровоградського окружного суду з метою його оскарження.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 року по справі № 340/3882/22 26.08.2022 року Кіровоградським окружним адміністративним судом по справі № 340/3882/22 за позовом ОСОБА_2 до Новоархангельської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення тридцятої сесії восьмого скликання Новоархангельської селищної ради від 28 липня 2022 року №2627 «Про припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області шляхом ліквідації» було вирішено відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивачем по справі було подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка станом на дату заявлення даного позову не розглянута.

Суд першої інстанції по справі №340/3882/22 вказав, що у даних спірних правовідносинах відповідач, приймаючи оскаржене рішення, діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи - Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка», тому оскаржуване рішення у цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є рішенням власника (засновника) комунального закладу, яким такий власник/засновник реалізує своє право на реорганізацію/ліквідацію комунального закладу, розпоряджаючись об`єктом спільної власності територіальних громад.

Відтак, суд дійшов до висновку, що цей спір, пов`язаний з припиненням діяльності юридичної особи (комунального закладу) та не є публічно-правовим, а юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється, що відповідає на думку суду першої інстанції правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №260/91/19 щодо юрисдикційної належності спору про оскарження рішення ради як власника корпоративних прав (засновника) комунального закладу охорони здоров`я.

Отже станом на дату заявлення позовної заяви, про визнання незаконним та скасування розпорядження від 25.10.2022 року № 125-к про звільнення ОСОБА_1 підстава прийняття такого розпорядження оскаржується в Третьому апеляційному адміністративному суді і у разі задоволення такого позову одна із підстав, яка слугувала звільненню буде відсутня.

Другою підставою скасування оскаржуваного розпорядження позивачка зазначила, що в розпорядженні від 25.10.2022 року № 125-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» 03.11.2022 року у зв`язку з ліквідацією Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської вказано підставу п. 1 статті 40 КЗпП України.

Зокрема така підстава може застосовуватися роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Зазначила, що відповідно до частин 1, 2 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, в свою чергу до позивачки не було доведено розпорядження про майбутнє звільнення, як того вимагає КЗпП України.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

Третьою підставою скасування оскаржуваного розпорядження позивачка зазначила, що відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 01.11.2022 року по 05.11.2022 року.

Про те згідно з публічними даним станом на 18.11.2022 року заклад дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області не ліквідований, а лише перебуває у стані припинення, що унеможливлює в даному випадку застосувати до спірної ситуації ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Виходячи зі встановлених обставин по справі, останнім робочим днем позивачки було 03.11.2022 року і саме з цієї дати він підлягає поновленню.

Період вимушеного прогулу, з урахуванням вищезазначеного, слід визначити з 04.11.2022 року (наступний день після звільнення) по день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі.

Позивачка просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження від 25.10.2022 року № 125-к про звільнення її з посади директора закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» 03.11.2022 року у зв`язку з ліквідацією Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської на підставі п. 1 статті 40 КЗпП України; поновити її з 04.11.2022 року на посаді директора закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 04.11.2022 року по день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на надання правничої допомоги /а.с. 2-8/.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову. Разом з тим, у відзиві відповідач зазначив, що 25.10.2022 року головою Новоархангельської селищної ради видано розпорядження «Про звільнення ОСОБА_1 » № 125-к, згідно якого ОСОБА_1 директора закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області звільнено з 03.11.2022 року у зв`язку з ліквідацією Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» (п.1 статі - 40 КЗпП України) та виплачена компенсація за 24 дні невикористаної відпустки.

Підставою видання вказаного розпорядження слугувало рішення тридцятої сесії восьмого скликання Новоархангельської селищної ради №2627 від 28 липня 2022 року «Про припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРІІОУ - 23231699) шляхом ліквідації.

Позивачка не погоджуючись із розпорядженням голови Новоархангельської селищної ради №125-к від 25.10.2022 року, звернулася до суду з позовною заявою про визнання незаконним та скасування вказаного розпорядження, поновлення на посаді директора закладу дошкільної освіти та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала наступні підстави, що на її думку свідчать про незаконність розпорядженням голови Новоархангельської селищної ради №125-к від 25.10.2022 року, а саме:

перебування на дату пред`явлення позову (22.11.2022 року) на оскарженні в Третьому апеляційному адміністративному суді справи про визнання протиправним та скасувати рішення тридцятої сесії восьмого скликання Новоархангельської селищної ради від 28.07.2022 № 2627:

Не повідомлення позивача про майбутнє вивільнення не пізніше ніж за 2 місяці та не запропонування посади.

Спірність застосування ч. 3 ст. 40 КЗпІІ України при звільненні ОСОБА_1 в період перебування останньої на лікарняному.

Вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідачем не визнаються повністю.

Однією з підстав можливого оскарження розпорядження, на думку позивача, слугувало перебування на дату заявлення позову (22.11.2022 року) на оскарженні в Третьому апеляційному адміністративному суді справи про визнання протиправним та скасувати рішення тридцятої сесії восьмого скликання Новоархангельської селищної ради від 28.07.2022 № 2627 «Про припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області шляхом ліквідації».

Так, дійсно ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення тридцятої сесії восьмою скликання Новоархангельської селищної ради від 28.07.2022 №2627 «Про припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області шляхом ліквідації». Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року відмовлено у відкритті провадження.

Аргументуючи ухвалу судом було вказано позивачу, що у даних спірних правовідносинах відповідач, приймаючи оскаржене рішення, діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як Засновник юридичної особи - Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка», а тому оскаржуване рішення у цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є рішенням власника (засновника) комунального закладу, яким такий власник/засновник реалізує своє право на реорганізацію/ліквідацію комунального закладу, розпоряджаючись об`єктом спільної власності територіальних громад.

Відтак, суд дійшов до висновку, що цей спір, пов`язаний з припиненням діяльності юридичної особи (комунального закладу) та не є публічно-правовим, а юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється.

Не погодившись з ухвалою суду, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій вона просила скасувати ухвалу сулу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що спір у справі №340/3882/22 є публічно-правовим, а не корпоративним.

Постановою від 09.11.2022 року Третій апеляційний адміністративний суд в справі №340/3882/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року у справі №340/3882/22 залишити без змін.

Окрім того, судом у вказаній вище постанові було зазначено, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області та є розпорядчим документом, щодо власності територіальної громади, який передбачає індивідуалізовані приписи, щодо ліквідації конкретної юридичної особи, є необхідним для вчинення реєстраційних дій з ліквідації юридичної особи й після реалізації вичерпує свою дію.

Таким чином, на момент подання позову, позивачу було відомо або повинно бути відомо про постанову Третього апеляційного адміністративного суду, а на момент звільнення позивача жодних судових заборон чи інших зупинень процедури ліквідації не було.

Також підставою скасування рішення на думку позивача є те, що її ніби то не повідомили про майбутнє вивільнення не пізніше ніж за два місяці та не запропонували посади, дане твердження позивача на думку відповідача є грубим бажанням ввести в оману суд, що підтверджується наступними доказами:

- 28.07.2022 року на тридцятій сесії восьмого скликання Новоархангельської селищної ради (що проводилася в сесійній залі приміщення Новоархангельської селищної ради за адресою: вул. Центральна, 31 смт Новоархангельськ Голованівський район Кіровоградська область), під час розгляду питання, щодо припинення юридичної особи Новоархангельський заклад дошкільної освіти №1 «Ромашка» були присутні окремі працівники даного закладу, а також позивач, яким було зачитано прийняте рішення та повідомлено про наступне вивільнення та запропоновані інші вакантні посади, (що підтверджується протоколом сесії):

5 серпня 2022 року за юридичною адресою: Новоархангельського ЗДО №1 «Ромашка» вул. Садова, 44 смт Новоархангельськ, голова ліквідаційної комісії Бурдига М.Д. в присутності членів ліквідаційної комісії (Шинковенко С.В., ОСОБА_3 ) та інших учасників ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) повідомив директора Новоархангельського ЗДО №1 «Ромашка» Тельну Інну Олександрівну про наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією Новоархангельського ЗДО №1 «Ромашка» та запропонував відповідно до частини першої ст. 492 КЗпП України отримати відповідне попередження та розписатися за його вручення. Директор Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 ОСОБА_6 відмовилася отримувати попередження про наступне звільнення (що підтверджується актом про відмову директора Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» ОСОБА_1 в отримані попередження про наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області від 05.08.2022 року та відеозаписом - файл 1, 2, 3 попередження);

10 серпня 2022 року директору Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» ОСОБА_1 повідомлення про наступне звільнення в зв`язку з ліквідацією було надіслано поштою за адресою АДРЕСА_1 . Через місяць конверт з попередженням був повернутий до Новоархангельської селищної ради за терміном зберігання, так як ОСОБА_1 із незрозумілих причин його не отримала (конверт додається).

Щодо спірності на думку позивача застосування ч. 3 ст. 40 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 в період перебування останньої на лікарняному роз`яснено наступне.

Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов`язки. Ліквідація дає власникові право на звільнення працівників.

Певний час в Україні набула поширення практика ліквідації підприємств, установ, організацій і (одночасно з припиненням їх діяльності) створення нових юридичних осіб (як зазначають у відповідних документах, ліквідувати і на базі ліквідованих організацій створити нові). Свого часу, ліквідували виконкоми, створили інститут представників Президента України, які одержали права юридичної особи. Ліквідували ряд інститутів (вищих навчальних закладів) і на їх базі створили університети. Пленум Верховного Суду України не бачить у цьому порушень закону і визнає право підприємства (установи, організації), створеного на базі ліквідованого, приймати па роботу представників ліквідованого підприємства на загальних підставах. Очевидно, з урахуванням такої практики в частині третій ст. 40, частині третій ст. 18-1 і частині п`ятій ст. 252 КЗпП України використовується поняття повної ліквідації підприємства. Цивільне право знає тільки поняття ліквідації. У трудовому праві сформульоване поняття повної ліквідації, що повинне означати ліквідацію без правонаступництва.

Отже, у зв`язку тим, що Новоархангельський заклад дошкільної освіти №1 «Ромашка» згідно рішення Новоархангельської селищної ради від 28.07.2022 №2627 ліквідується, а не реорганізується, твердження позивача про спірність застосування ч. 3 ст. 40 КЗпП України при звільнеНні ОСОБА_1 з посади в період перебування останньої па лікарняному є невірним.

З огляду на вище викладене, вважав позовні вимоги позивачки необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка не підлягає задоволенню. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог /а.с. 36-39/.

Скориставшись своїм правом, позивачка надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що 26.08.2022 року Кіровоградським окружним адміністративним судом по справі № 340/3882/22 за позовом ОСОБА_1 до Новоархангельської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення тридцятої сесії восьмого скликання Новоархангельської селищної ради від 28 липня 2022 року № 2627 «Про припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області шляхом ліквідації» було вирішено відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивачем по справі було подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка станом на дату заявлення даного позову дійсно не була розглянута.

09.11.2022 року Третій апеляційний адміністративний суд у вказаній справі залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_7 а ухвалу Кіровоградського адміністративного суду від 26.08.2022 року залишив без змін.

Суд першої інстанції по справі №340/3882/22 з чим погодився і суд апеляційної інстанції вказали, що у даних спірних правовідносинах відповідач, приймаючи оскаржене рішення, діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи - Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка», а тому оскаржуване рішення у цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є рішенням власника (засновника) комунального закладу, яким такий власник/засновник реалізує своє право на реорганізацію/ліквідацію комунального закладу, розпоряджаючись об`єктом спільної власності територіальних громад.

Відтак, суди дійшли до висновку, що цей спір, пов`язаний з припиненням діяльності юридичної особи (комунального закладу) та не є публічно-правовим, а юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється, що відповідає на думку суду першої інстанції правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №260/91/19 щодо юрисдикційної належності спору про оскарження рішення ради як власника корпоративних прав (засновника) комунального закладу охорони здоров`я.

Врахувавши вказані висновки судів позивач по справі звернулася з позовом від 25.11.2022 року до Господарського суду Кіровоградської області в якому просить:

- Визнати незаконними та скасувати рішення тридцятої сесії восьмого скликання Новоархангельської селищної ради від 28 липня 2022 року № 2627 «Про припинення юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області шляхом ліквідації».

- Скасувати запис № 1000433110000800239 від 01.08.2022 року, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради в результаті її ліквідації.

На дату подання відповіді на відзив по вказаній справі ще не відкрито провадження.

Отже станом на дату заявлення позовної заяви, про визнання незаконним та скасування розпорядження від 25.10.2022 року № 125-к про звільнення ОСОБА_1 підстава прийняття такого розпорядження оскаржувалася в адміністративному порядку на даний час справа знаходиться в Господарському суді Кіровоградської області справа № 912/1742/22 і у разі задоволення такого позову одна із підстав яка слугувала звільненню буде відсутня.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що на тридцятій сесії восьмого скликання Новоархангельської селищної ради 28 липня 2022 року була присутня позивач по справі якій доведено до відома зміст рішення, яке оскаржується за правилами господарського судочинства справа № 912/1742/22 у відповідності остання належним чином проінформована про майбутнє вивільнення.

Також відповідач вказує, що 5 серпня 2022 року ОСОБА_8 в присутності членів ліквідаційної комісії повідомив про наступне вивільнення ОСОБА_1 , яка відмовилася від отримання попередження, що нібито підтверджується відеозаписами.

По-перше: відповідач суперечить власній позиції оскільки попередньо стверджував, що позивачу про наступне звільнення було доведено на тридцятій сесії 8 скликання Новоархангельської селищної ради 28.07.2022 року, а потім в подальшому таке попередження нібито доведено позивачу 05.08.2022 року, тобто існує юридична невизначеність відповідача про дату належного доведення до позивача попередження про наступне звільнення.

По-друге: позивачу про наступне звільнення не могло було доведено на тридцятій сесії 8 скликання Новоархангельської селищної ради 28.07.2022 року оскільки в п. 7 Рішення № 2627 Уповноважено Голову ліквідаційної комісії:

- попередити директора Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області Тельну І.О. про її наступне заплановане вивільнення у зв`язку з припиненням шляхом ліквідації, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699);

- у триденний строк з дати прийняття та підписання селищним головою цього рішення повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, про ліквідацію юридичної особи Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 23231699) та надати рішення сесії для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадського формування.

По-третє: відповідно до частин 1, 2 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Законодавець передбачає персоналізацію/індивідуальне звернення, тобто доведення попередження конкретному працівнику, а не публічне зачитування такого попередження.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

Саме на одночасності та персоналізації неодноразово наголошував у своїх постановах Верховний Суд, про що вказано в позові з посиланням на відповідну судову практику.

По-четверте: позивачем отримано лише текст відзиву на позовну заяву від 06.12.2022 року без додатків, що в ньому вказані.

Зокрема у відзиві відповідач не вказує, що додатки до відзиву, які не надано позивачу, є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним або вони подані до суду в електронній формі або є публічно доступними у відповідності у справі № 394/713/22 суд не може брати до уваги докази, на які посилається відповідач оскільки відсутні підтвердження надсилання (надання) їх копій позивачу.

По-п`яте: щодо відеоматеріалів, зміст яких позивачу не відомий, та на які посилається у своєму відзиві відповідач про те, що 05 серпня 2022 року ОСОБА_8 в присутності членів ліквідаційної комісії повідомив про наступне вивільнення ОСОБА_1 , яка відмовилася від отримання попередження, зазначила наступне.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачами все ж таки були здійснені дії, які свідчать про порушення права на особисте життя позивача. Втручання в особисте життя позивача мало неправомірний характер.

Позивачка посилалася на практику Верховного Суду, а також законодавчі нормативно-правові акти.

У відповідності, якщо додані до відзиву на позовну заяву відеоматеріали містять відео з ОСОБА_1 , яка жодного разу представникам Новоархангельської селищної ради не надавала згоди на відповідну відеозйомку своєї особи у відповідності такі відеоматеріали отримані з порушенням порядку визначеного законом.

Третьою підставою скасування оскаржуваного розпорядження позивачка вказала, на те, що відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 01.11.2022 року по 05.11.2022 року.

Зокрема ч. 3 ст. 40 КЗпП України визначена можливість звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності лише у випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Про те згідно з публічними даними станом на 18.11.2022 року заклад дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області не ліквідований, а лише перебуває у стані припинення що унеможливлює в даному випадку застосувати до спірної ситуації ч. 3 ст. 40 КЗпП України зокрема вказані обставини відповідач не спростував, посилаючись в той час на загальні норми, які взагалі не підлягають застосуванню.

Відповідачем по справі не надано належних та допустимих доказів припинення Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області шляхом ліквідації, внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі викладеного позивачка відхиляє заперечення відповідача щодо задоволення позову з урахуванням аргументів, наведених у відповіді на відзив /а.с. 64-67/.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що довідку про заробітну плату готує бухгалтер, вона як головний бухгалтер перевіряє, а начальник відділу освіти підписує. У довідці від 2022 року вказано, що нараховано 15312,99 грн. у травні 2022 року вказано, позивачка пішла у відпустку. Обидві суми вказані у довідках правильні, тому що, коли людина іде у відпустку, то відпускні нараховуються перед відпусткою, за три дні повинна виплатитися уся сума. Сума 15312,99 грн. це реальна сума за травень. 16639,85 грн. це сума, з нарахованою зарплатою на той час, і з нарахованими відпускними за травень і за червень разом, з вирахуванням податків. В довідках вказані всі суми. В суму 16639,85 грн. входять відпускні за червень наперед. 16639,85 грн. це чисті гроші, а 15312,99 грн. це нараховано. Правильна сума нарахована 15312,99 грн. В довідці вказано не те, що було перераховано, а те що було нараховано. Реальна нарахована сума за травень 15312,99 грн. В сумі 16639,85 грн. включено заробітну плату за травень, і відпускні за травень і за червень. В довідці де 15312,99 грн. включно заробітна плата за травень і відпускні за травень. Довідку про заробітну плату формує комп`ютер, а довідку про нарахування робили самостійно. Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі тарифікаційних списків працівників, відповідно до єдиної тарифної сітки, враховуючи тарифні розряди працівників, обов`язкові виплати та надбавки, які передбачені обов`язково. Потім працівники подають табелі з інформацією години відпрацювання. Заробітна плата 21649,51 грн. надійшла позивачці, тому що було розпорядження про її звільнення. Для того, щоб уникнути порушення терміну виплати зарплати вони нарахували у жовтні зарплату за жовтень і за три робочі дні листопада, вихідну допомогу за листопад і виплатили це все в кінці жовтня. Постанова № 100 передбачає, що якщо людина отримувала менше середнього заробітку, то ці суми виключаються з розрахункового періоду і включаються в останні 2 повні місяці. Пояснила, що за жовтень було нараховано простой 5473,60 грн., лікарняні 1359,60 грн., компенсація відпустки за 24 дні 9148,80 грн., вихідна допомога 10947,20 грн. індексація 77,29 грн. Лише жовтня стосувалася нарахована сума 5473,60 грн., отримала аванс працівниця 2000 грн., і до виплати 2351,51 грн., ця виплата була проведена завчасно щоб не порушити терміни.

Заслухавши учасників, свідка та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України вказує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У частинах 1 та 2 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд прирозгляді справикерується принципомверховенства права . Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

П. 2 ч. 1 ст. 221 КЗпП України вказує, що трудові спори розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивачка звернулася до суду з позовними вимогами до відповідача в межах строків, визначених у ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Стосовно позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення позивачки, суд виходить із наступного.

Відповідно до світлокопії витягу з наказу начальника відділу освіти Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 31 серпня 2011 року №179-к ОСОБА_1 призначено на посаду завідуючої Новоархангельським дошкільним навчальним закладом № 1 Новоархангельської селищної ради з 01 вересня 2011 року /а.с.12/.

Відповідно до світлокопії розпорядження Новоархангельського селищного голови від 25 жовтня 2022 року №125-к вирішено звільнити ОСОБА_1 , директора закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області 03 листопада 2022 року у зв`язку з ліквідацією Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області (п.1 ст. 40 КЗпП України). Виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 24 днів невикористаної щорічної відпустки відповідно до чинного законодавства /а.с.14/.

Вищевказане підтверджується записами у трудовій книжці позивачки світлокопія трудової книжки серії НОМЕР_1 заповнена на ім`я ОСОБА_1 /а.с.13/.

Зі світлокопії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого комунального некомерційного підприємства Новоархангельської селищної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» вбачається, що позивачка з 01.11.2022 року по 05.11.2022 року перебувала у амбулаторно-поліклінічному закладі /а.с.16/.

Відповідно до світлокопії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.11.2022 року Новоархангельський заклад дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області, заклад дошкільної освіти «Ромашка» (ідентифікаційний код юридичної особи 23231699) перебував в стані припинення /а.с.17-23/.

Матеріали справи містять світлокопію протоколу тридцятої сесії восьмого скликання від 28 липня 2022 року, в якому зазначено, що працівникам Новоархангельський заклад дошкільної освіти №1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області було повідомлено про наступне вивільнення та запропоновані інші вакантні посади /а.с.43-56/.

Відповідно досвітлокопії актупро відмовудиректора Новоархангельськогозакладу дошкільноїосвіти №1«Ромашка» ОСОБА_1 в отриманніпопередження пронаступне звільненняу зв`язкуз ліквідацієюНовоархангельського закладдошкільної освіти№1«Ромашка» Новоархангельськоїселищної радиКіровоградської областівід 05серпня 2022року,складеного всмт Новоархангельськ,в якомузазначено що,директор Новоархангельськогозакладу дошкільноїосвіти №1«Ромашка» відмовиласяотримувати попередженняпро наступнезвільнення узв`язку зліквідацією Новоархангельськогозакладу дошкільноїосвіти №1«Ромашка»,за обставинвикладених уакті.Вказаний актпідписано Головоюліквідаційної комісіїБурдигою М.Д.,членами ліквідаційноїкомісії: ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншимучасником ОСОБА_5 /а.с.57/.

10 серпня 2022 року директору Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 Тельній Інні Олександрівні повідомлення про наступне звільнення в зв`язку з ліквідацією було надіслано поштою за адресою АДРЕСА_1 , вказане повідомлення адресату вручено не було /а.с.59-63/.

Суд, при вирішенні виниклого спору, застосовує наступні норми матеріального права.

Відповідно до приписів ст. 1 КЗпП України завданням кодексу є те, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Право громадянУкраїни напрацю,-тобто наодержання роботиз оплатоюпраці ненижче встановленого державою мінімальногорозміру,-включаючи правона вільнийвибір професії,роду занятьі роботи,забезпечується державою.Держава створюєумови дляефективної зайнятостінаселення,сприяє працевлаштуванню,підготовці іпідвищенню трудовоїкваліфікації,а принеобхідності забезпечуєперепідготовку осіб,вивільнюваних урезультаті переходуна ринковуекономіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством (ст. 2 КЗпП України).

Ч. 1 ст. 3 КЗпП України вказує, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно частин 1 та 2 ст. 21 КЗпП України , трудовий договір - є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до ст. 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров`я працівника можуть встановлюватись законодавством України.

В пунктах 1, 2, 17, 18, 19, 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що діяльність судів при розгляд трудових спорів повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, в тому числі членів, їх об`єднань, членів колективних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебували з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами. За змістом ст. 43-1 КЗпП України керівником належить вважати особу, яка очолює підприємство, установу, організацію або відокремлений підрозділ (філія, представництво, відділення тощо). Правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП ( 322-08 ) стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку. ( Абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України N 18 ( v0018700-95 )від 26.10.95) Розірваннятрудового договору з ініціативи власника абоуповноваженого ниморгану неможе бутивизнано обґрунтованим,якщо в день звільненняпрацівнику виданолікарняний листок(довідкув установлених законом випадках) про його тимчасовунепрацездатність.При розгляді справ про поновлення на роботі судамнеобхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевірятиїх відповідністьзаконові. Судне в праві визнати звільнення правильним, виходячиз обставин,з якими власник або уповноважений ним орган непов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставоюзвільнення,в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридичнакваліфікація,суд може змінити формулювання причинзвільнення іпривести йогоу відповідністьз чиннимзаконодавством пропрацю. У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2

ст.235 КЗпПУкраїни. Одночасно суд визначає працівника звільненимза п.1ст.40КЗпП у зв`язку з ліквідацією підприємства,установи,організації.Суд нев правівизнати звільненняправильним,виходячи зобставин,з якимивласник абоуповноважений ниморган непов`язували звільнення. Розглядаючитрудові спори, пов`язанізі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно увідповідача малимісце змінив організації виробництва і праці,зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скороченнячисельності абоштату працівників, чи додержановласником абоуповноваженим ниморганом нормзаконодавства, щорегулюють вивільнення працівника,які єдокази щодозмін ворганізації виробництваі праці, проте,що працівниквідмовився відпереведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ниморган немав можливостіперевести працівниказ йогозгоди наіншу роботуна томуж підприємстві, вустанові, організації,чи некористувався вивільнюванийпрацівник переважнимправом назалишення нароботі тачи попереджувався вінза двамісяці пронаступне вивільнення. У випадках зміни власника підприємства (установи,організації) чийого реорганізації(злиттяз іншимпідприємством,приєднання до іншогопідприємства,поділу підприємства,виділення з ньогоодного абокількох новихпідприємств,перетворення одногопідприємства в інше,наприклад,державного підприємствав оренднепідприємство або підприємства в господарське товариство) діятрудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36КЗпП вредакції від 19січня 1995року).При реорганізаціїпідприємства або при його перепрофілюваннізвільнення зап.1ст.40КЗпП можемати місце, якщо цесупроводжується скороченнямчисельності абоштату працівників,змінами уїх складіза посадами,спеціальністю,кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації,поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглосяйого попереднємісце роботи. Приліквідації підприємства (установи, організації)правила п.1ст.40КЗпП можутьзастосовуватись ів тихвипадках,коли післяприпинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагатипоновлення йогона роботіна зановоутвореному підприємстві, якщовін небув переведенийтуди вустановленому порядку. Судамслід мати на увазі, що при проведенні звільненнявласник абоуповноважений ним орган вправі в межах одноріднихпрофесій і посад провести перестановку (перегрупування)працівників іперевести більшкваліфікованого працівника, посадаякого скорочується, зйого згодина іншупосаду,звільнивши знеї зцих підставменш кваліфікованогопрацівника. Якщоце право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільністьтакої перестановки(перегрупування). Стосовнодо правил п.1 ст.40 КЗпП може бути розірвано трудовий договірпри відмовіпрацівника укластидоговір про повнуматеріальну відповідальність з поважних причин(абоколи ранішевиконання обов`язківза трудовимдоговором не вимагало укладеннядоговору про повну матеріальну відповідальність), а також зособою, щоприймалась длязаміщення відсутнього працівника, алепропрацювала більше чотирьох місяців, при поверненні цьогопрацівника нароботу,якщо відсутняможливість переведення з їїзгоди наіншу роботу. В усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП. Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.

У ст.23КЗпП Українинаголошується настроки трудовогодоговору,зокрема - трудовийдоговір можебути: 1)безстроковим,що укладаєтьсяна невизначенийстрок; 2)на визначенийстрок,встановлений запогодженням сторін; 3)таким,що укладаєтьсяна часвиконання певноїроботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; т6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; т7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

З огляду на зазначені норми матеріального права слідує, що КЗпП України регулює трудові відносини, що виникають у процесі праці, яка є важливою умовою життєдіяльності людей. Вона становила і становить вольову діяльність, що спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей. Тільки завдяки праці люди можуть задовольняти свої матеріальні та духовні потреби. Разом з тим потреби матеріального порядку є головною і основою життя. Право на працю окрім КЗпП України гарантовано приписами ст. 43 Конституції України. Дане право передбачає можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується. Право на працю може бути реалізоване шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Правові гарантії права на працю встановлення для громадян починаючи від прийняття на роботу і закінчуючи її припиненням. За свою роботу людина має право на винагороду.

Соціальний аспект умов праці визначається організацією праці та її характером. Вони (умови) включають в себе такі чинники, як ритм роботи, її одноманітність, повторюваність, працю вночі, тощо. Психологічний стан працівника під час виконання роботи обумовлюється функціями праці, її зміст повинен відповідати внутрішнім потребам працівника.

Зміст суспільних відносин, що виникають із найманої праці при застосуванні громадянами своєї здатності до праці, визначають самі учасники цих відносин. Регулювання і спрямування змісту здійснюється правовими нормами, що надають відносинам правової форми. Учасники відносин своїми вольовими діями не можуть надавати відносинам правової форми, якщо відсутня правова норма спрямована на регулювання цих чи подібних відносин.

За загальним змістом трудові відносини містять у собі моменти суб`єктивної і об`єктивної волі.

Суб`єктивна воля працівника проявляється в тому, що маючи потребу в матеріальних коштах для себе і своєї сім`ї, він шукає, знаходить і стає до роботи, як виконавець. Використання примусової праці відповідно до ст. 43 Конституції України забороняється.

Об`єктивна воля працівника у виникненні трудових відносин проявляється у тому, що правовими нормами незалежно від суб`єктивної волі визначаються трудові права та обов`язки. Внаслідок наявності правової норми фактичні трудові відносини, в які вступив працівник набувають форми правових.

Дефініція трудового договору дана у ч. 1 ст. 21 КЗпП України відповідно до якої ним - є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

В зазначеній статті визначено, як поняття трудового договору так і поняття його сторін.

В угоді про виконання роботи волевиявленням і самозобов`язанням працівника абстрактні права і обов`язки, що випливають із права на працю, перетворюються на конкретні права і обов`язки працівника підприємства, установи або організації.

Сторонами трудового договору з однієї сторони є працівник, з іншої - власник або уповноважений ним орган чи фізична особа. Уповноважений власником орган на управління майном і виробничим процесом не виступає стороною трудового договору.

Керує підприємством, установою, організацією директор, начальник, управляючий, завідувач, селищний голова тощо. Зазначені службові особи наділені широкими правами, організовують усю роботу по управлінню на основі єдиноначальності. Керівник, як правило представляє своє підприємство організацію в усіх установах, укладає трудові і колективні договори, відкриває рахунки в банках, видає накази по підприємству, вживає заходів із заохочення і притягує працівників до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, приймає на роботу і звільняє з роботи будь-яких працівників очолюваного ним підприємства. Система заходів, спрямованих на більш ефективне використання засобів виробництва з метою одержання максимального прибутку, становить управління сучасним виробництвом.

Робота, яку виконує працівник або повинен виконати відповідно до умов трудового договору, називають трудовою функцією.

Для прийняття на роботу працівника в більшості випадків має значення професія, спеціальність та кваліфікація.

Також в трудовому договорі сторони обумовлюють строк його дії.

З аналізу ст. 24 КЗпП України свідчить, що він може бути укладений усно, для цього достатньо усне волевиявлення обох сторін з оформлення прийняття на роботу наказом чи розпорядженням. Відповідальність за неналежне оформлення трудового договору покладається на власника або уповноважений ним орган.

В разі укладання трудового договору у письмовій формі, він (договір) укладається у двох екземплярах кожній із сторін.

П. 1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За даним пунктом звільнено позивачку.

Суд констатує, що повна ліквідація підприємства, установи, організації є безумовною підставою розірвання трудового договору за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України.

В розумінні ст. ст. 104, 105, 110 ЦК України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб.

Розпорядження це правовий акт управління державного органу, що видається одноособово керівником, головним чином колегіального органу державного управління з метою вирішення оперативних питань. Як правило, розпорядження має обмежений термін дії, стосується вузького кола організації, посадових осіб і громадян, кому адресоване.

Як вбачається з вищенаведеного позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем та обіймала посаду директора закладу дошкільної освіти № 1 «Ромашка» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області. Трудові відносини з позивачкою було припинено 25.10.2022 року на підставі виданого розпорядження про її звільнення з 03.11.2022 року у зв`язку з ліквідацією закладу.

Суд на це звертає увагу, що позивачку було звільнено з порушенням норм матеріального права закріплених у КЗпП України наведених вище.

Так суд констатує, що роботодавець не мав права звільняти позивачку з займаної посади в період перебування на лікарняному виходячи з приписів ч. 3 ст. 40 КЗпП України, воно (таке звільнення) не може бути обґрунтованим, оскільки при цьому порушується баланс трудових відносин, та свідомо (навмисно) порушуються права працівника. В разі ліквідації підприємства роботодавець (керівник) знаходиться у більш вигідному положенні ніж працівник, оскільки останній втрачає не тільки роботу, а й засоби до існування та задоволення власних потреб у виді винагороди за працю (заробітної плати), а тому повідомлення його (працівника) повинно відбуватись під час особистої зустрічі та проведення роз`яснювальної робити з боку роботодавця.

Також суд констатує, що колегіальний орган сесія селищної ради, діючи у межах та спосіб визначений законом, не мала права переймати на себе функції керівника органу місцевого самоврядування з приводу визначення питання про повідомлення позивачку про її вивільнення з роботи у зазначеному вище закладі та в подальшому уповноваження іншою особою вчинити певні дії (повідомити про подальше вивільнення). Цими повноваженнями наділений виключно селищний голова, або уповноважена ним особа.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що розпорядження про звільнення позивачки з займаної посади винесено з порушенням низки норм матеріального права не може бути визнане обґрунтованим та законним, а тому підлягає скасуванню.

Разом з тим суд вказує, що після скасування зазначеного розпорядження керівник селищної ради, або уповноважена ним особа (на підставі відповідного наказу) повинен виконати положення ст. 49 2 КЗпП України, і після чого винести відповідне розпорядження.

Стосовно позовної вимоги про поновлення на роботі суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту частин 1-2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до вимог ст. 240-1 КЗпП України уразі коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 493 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01 березня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Новоархангельський заклад дошкільної освіти №1 «Ромашка» про визнання незаконним та скасування рішення ради, скасування запису про державну реєстрацію /а.с.182-186/.

Постановою центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вищевказане рішення залишено без задоволення/а.с.156-167/.

Суд зауважує на те, що визнання судом звільнення працівника незаконним та таким, що порушує його трудові права не може бути пов`язане з фактичним поновленням його на роботі. Як встановлено в судовому засіданні на час розгляду спору незаконно звільненого працівника заклад, в якому вона працювала ліквідовано /а.с.19-23/, а тому її неможливо поновити на попередньому місці роботи. А тому суд, з урахуванням наведеного, відмовляє позивачці у задоволенні позовної вимоги про поновлення на роботі.

Стосовно вимоги про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (зі змінами).

Відповідно до інформації відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області від 07.04.2023 року №01-30/190/1 на момент розрахунку ОСОБА_1 було зайво виплачено 117,73 грн., що пояснюється тим, що остаточний розрахунок із працівником здійснюється у день його звільнення, тобто у останній робочий день. Дотримуючись Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів та Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, задля недопущення порушення ст. 116 КЗпП України, нараховані суми за жовтень 2022 року та листопад 2022 року було виплачено 31.10.2022 року.

Відповідно до розпорядження Новоархангельського селищного голови від 25.10.2022 року № 125-к «Про звільнення ОСОБА_1 », перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 у листопаді 2022 року становило три робочих дні, за які у жовтні 2022 року вона отримала заробітну плату у повному обсязі.

Однак, з 01.11.2022 року по 05.11.2022 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, відповідно до листа непрацездатності № 5627010- 2010772278-1, через що у листопаді 2022 року ОСОБА_1 було здійснено перерахунок нарахованого доходу, утримано заробітну плату за 3 робочих дні та нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності за 5 днів, що в результаті склало різницю - 117,73 грн.

Відповідно до роз`яснень Держпраці, працівник, страховий випадок щодо якого настав до моменту звільнення, є застрахованою особою. Тому допомогу по тимчасовій непрацездатності такому працівнику виплачують за весь період до відновлення працездатності /а.с.108-109/.

Розпорядженням Новоархангельського селищного голови від 22.03.2022 року №64-од оголошено простій по Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» з 23 березня 2022 року. Відділу освіти, молоді та спорту Новоархангельської селищної ради нарахування на весь період простою для всіх працівників закладу відповідно до ст. 113 КЗпП в розмірі 2/3 посадового окладу. Під час простою працівникам підприємств дозволено не виходити на роботу. Директору Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» Тельній І.О. довести дане розпорядження до відома працівників /а.с.110/.

Відповідно до розпорядження Новоархангельського селищного голови від 03.08.2022 року №113-од припинено простій працівників Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» з 04 серпня 2022 року /а.с.111/.

Відповідними розпорядженнями Новоархангельського селищного голови від 15 серпня 2022 року №121-од та 25 жовтня 2022 року №149-од оголошувався простій Новоархангельського закладу дошкільної освіти №1 «Ромашка» та його припинення /а.с.112,113/.

В зв`язку із скасуванням судом розпорядження про звільнення позивачки з роботи на її користь підлягає стягненню у відповідності до ст. 235 КЗпП України середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до абзацу 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи

Ч. 1 ст. 1 ЦК України вказує, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно частин 1 та 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У частинах 1 та 2 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пункт 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України вказує, що способом захистуцивільних правта інтересівможе бути: примусове виконання обов`язку в натурі.

Ст. 50 КЗпП України установлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Відповідно до ст.1Закону України«Про оплатупраці» заробітна плата-це винагорода, обчислена,як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договоромроботодавець виплачуєпрацівникові завиконану нимроботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно ст. 2 Закону України«Про оплатупраці» основназаробітна плата.Це -винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (нормичасу,виробітку,обслуговування,посадові обов`язки).Вона встановлюєтьсяу виглядітарифних ставок(окладів)і відряднихрозцінок дляробітників тапосадових окладівдля службовців. Додатковазаробітна плата.Це -винагорода запрацю понадустановлені норми,за трудовіуспіхи тавинахідливість іза особливіумови праці.Вона включаєдоплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати,передбачені чиннимзаконодавством;премії,пов`язаніз виконаннямвиробничих завданьі функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Ст. 6 Закону України «Про оплату праці» зазначає, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться роботодавцем згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов`язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників. Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення. Колективним договором, а якщо договір не укладався - актом роботодавця, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оплату праці » працівник маєправо наоплату своєїпраці відповіднодо актівзаконодавства іколективного договоруна підставіукладеного трудовогодоговору. Розмірзаробітної платиможе бутинижчим завстановлений трудовимдоговором тамінімальний розмірзаробітної платиу разіневиконання нормвиробітку,виготовлення продукції,що виявиласябраком,та зінших,передбачених чиннимзаконодавством причин,які малимісце звини працівника. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

У відповідності до ст. 23 Закону України«Про оплатупраці» заробітна платапрацівників підприємствна територіїУкраїни виплачуєтьсяу грошовихзнаках,що маютьзаконний обігна територіїУкраїни.Виплата заробітноїплати уформі борговихзобов`язаньі розписокабо убудь-якійіншій формізабороняється. Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно дост.29 ЗаконуУкраїни «Прооплату праці» при укладанніпрацівником трудовогодоговору (контракту)роботодавець доводитьдо йоговідома умовиоплати праці,розміри,порядок істроки виплатизаробітної плати,підстави,згідно зякими можутьпровадитися відрахуванняу випадках,передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (ст. 30 Закону України «Про оплату праці») .

Ст. 94 КЗпП України вказує, що заробітна плата-це винагорода,обчислена,як правило,у грошовомувиразі,яку власникабо уповноваженийним органвиплачує працівниковіза виконануним роботу. Розмірзаробітної платизалежить відскладності таумов виконуваноїроботи,професійно-діловихякостей працівника,результатів йогопраці тагосподарської діяльностіпідприємства,установи,організації імаксимальним розміромне обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом,Законом України «Про оплату праці»та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 ст. 96 КЗпП України системами оплатипраці єтарифна таінші системи,що формуютьсяна оцінкахскладності виконуванихробіт ікваліфікації працівників. Тарифнасистема оплатипраці включає:тарифні сітки,тарифні ставки,схеми посадовихокладів іпрофесійні стандарти(кваліфікаційніхарактеристики). Тарифнасистема оплатипраці використовуєтьсяпри розподіліробіт залежновід їхскладності,а працівників-залежно відкваліфікації таза розрядамитарифної сітки.Вона єосновою дляформування тадиференціації розмірівзаробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Ст. 115 КЗпП України вказує, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про нарахованісуми,належні працівниковіпри звільненні,власник абоуповноважений ниморган повиненписьмово повідомитипрацівника передвиплатою зазначенихсум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до довідки, виданої Новоархангельською селищною радою Голованівського району Кіровоградської області від 28.12.2022 року №02-21/674/1 заробітна плата в за останні два місяці роботи позивачки складає 5473,60 грн. (за вересень 2022 року) + 5473,60 грн. (за жовтень 2022 року) = 10947,20 грн. /а.с.85/.

Крім того матеріали справи містять довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за 2022 рік від 2 грудня 2022 року №02-21/619/1, відповідно до якої заробітна плата в за останні одинадцять місяців роботи позивачки складає 10673,52 (за січень 2022 року) + 10673,52 (за лютий 2022 року) + 9009,52 (за березень 2022 року) + 5473,60 (за квітень 2022 року) + 15312,99 (за травень 2022 року) + 8354,45 (за червень 2022 року) + 5473,60 (за липень 2022 року) + 6744,43 (за серпень 2022 року) + 5473,60 (за вересень 2022 року) + 5473,60 (за жовтень 2022 року) + 10585,9 (за листопад 2022 року) + 10947,20 грн. (вихідна допомога) = 104195,74 грн./а.с.87/.

Оскільки позивачку звільнено з порушенням встановленого порядку, але її поновлення на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації закладу відповідач повинен (зобов`язаний) виплатити їй (позивачці) заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги з приводу стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Виходячи ізположень пунктів2та 4ст.430ЦПК України,суд допускаєнегайне виконаннярішення вчастині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах суми платежу,але небільше ніжза одинмісяць .

Судзазначає,що розгляд цивільної справи проводився в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторонами, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано, як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивачці було надано правничу допомогу Міжнародним адвокатським об`єднанням «Рада», відповідно до розрахунку суми судових витрат позивача на правничу допомогу, вартість послуг на правову допомогу становить загалом за виконані адвокатським об`єднанням дії 18500 грн., крім того при зверненні до суду позивачкою було сплачено судовий збір в сумі 1984,80 грн., а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Після дослідження матеріалів справи та допиту свідка, підстав для винесення окремої ухвали з приводу наданих селищною радою довідок про середній заробіток позивачки, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 43 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1, 2, 3, 21, 22, 23, 24, 40, 50, 94, 96, 97,115,116,221,233,235, 238, 240-1 КЗпП України, Законом України «Оплату праці», ст.ст. 1, 11, 15, 16, 104, 105, 110 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 13, 133, 137, 141, 263, 264, 265, 430 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до Новоархангельської селищноїрадиГолованівськогорайону Кіровоградськоїобласті про визнання незаконними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Новоархангельського селищногоголови від 25 жовтня 2022 року №125-к «Про звільнення ОСОБА_1 »

Стягнути з Новоархангельської селищноїради Голованівськогорайону Кіровоградськоїобласті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 04 листопада 2022 року по день винесення рішення суду з утриманням з даної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Новоархангельської селищноїрадиГолованівськогорайону Кіровоградськоїобласті на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1984,80 грн. та витрати понесенні на правничу допомогу у сумі 18500 грн., а всього підлягає стягненню 20484 /двадцятьтисяччотириставісімдесят чотири/ грн. 80 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .

Новоархангельська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, місце знаходження вул. Центральна, 31 смт Новоархангельськ Кіровоградської області код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04367217.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.

Повний текст рішення виготовлено 01 вересня 2023 року.

Суддя: