Рішення

від 30.08.2023 по справі 214/933/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/933/23

2/214/2496/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 серпня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3

у відсутність представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального Закладу Культури «Міська бібліотека для дорослих» Криворізької міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Криворізька міська рада, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду 08.02.2023 з позовом, у якому просить суд скасувати наказ №574-К від 15.12.2022 про її звільнення та поновити її на роботі з 16.12.2022, стягнувши з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, посилаючись на її звільнення з порушенням норм чинного законодавства. В обґрунтування вимог зазначено, що на підставі наказу № 98-к від 14.04.2021 вона була прийнята на посаду прибиральника службових приміщень 2 розряду Комунального закладу культури «Міська бібліотека для дорослих» Криворізької міської ради. Наказом № 475-к від 30.11.2021 її переведено на посаду чергової 2-го розряду в адміністрації відповідача. Наказом № 055 «ОД» від 30.08.2022, з 01 вересня 2022 року їй оголошено простій з виплатою заробітної плати у розмірі 2/3 від посадового окладу. Наказом № 56 «ОД» від 12.09.2022 було внесено зміни до штатного розпису закладу: зі штату вирішено вивести три штатні одиниці чергового 2 розряду. 13 жовтня 2022 року її разом з двома іншими черговими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було попереджено про звільнення у зв`язку зі скороченням штату (наказ від 13.10.2022 № 493-К). Цього ж дня їм було запропоновано переведення на вакантні посади прибиральників службових приміщень, їй нібито було запропоновано чотири посади прибиральника службових приміщень 2 розряду: дві на 0,25 ставки, одна на 0,5 ставки та одна посада на повну ставку на час тимчасової відсутності основного працівника. Однак підпис у повідомленні від 13.10.2022 вона не ставила, оскільки фактично їй було запропоновано лише одну посаду прибиральника службових приміщень 2 розряду на повну ставку на час тимчасової відсутності основного працівника. Наказом № 574-К від 15.12.2022 її звільнено у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Однак вважає звільнення незаконним та таким, що не відповідає чинного законодавства, оскільки з 19.08.2022 з боку керівництва відповідача чинилися дії грубого порушення трудового законодавства, керівник закладу вимагала від неї заяву про звільнення за власним бажанням. Протягом чотирьох місяців вона намагалась врегулювати порушення її трудових прав керівником закладу, останнім заходом стало звернення до органів прокуратури. У повідомленні про заплановане вивільнення від 13.10.2022 не міститься конкретизованого посилання на організаційно-розпорядчі документи, які засвідчують необхідність змін у штатному розписі і підстави для застосування процедури скорочення штату, із зміненим штатним розписом їй не надали можливості ознайомитись. Вона мала перевагу у залишенні на роботі, оскільки з нею мешкає мати-пенсіонерка, діабетик, яка влітку 2022 року перенесла інфаркт та має пенсію 2800,00 грн. і сестра, яка має інвалідність та пенсію у сумі 2000,00 грн. Вони живуть у маленькому півбудинку, додаткових джерел доходу не мають, тому її заробітна плата була важливою для їх існування. Виходячи із середньоденної заробітної плати 289,03 грн., просить задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 10 лютого 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 01 червня 2023 року заяву позивача про виклик свідків задоволено, викликано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання для надання показань, попереджені свідків про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Ухвалою суду від 01 червня 2023 року за ініціативою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Криворізьку міську раду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у тексті позовної заяви. Позивач зазначила, що на неї неодноразово чинився тиск з боку керівництва з метою звільнення її з роботи та були порушені її трудові права у зв`язку із скороченням штату.

Представник відповідача ОСОБА_3 вимоги позову не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву зазначено, що у зв`язку з переведенням роботи бібліотек в режимі онлайн та відсутністю умов щодо виконання посадових обов`язків працівниками, які обіймають посаду чергового 2 тарифного розряду, 01.09.2022 повідомлено профспілку про скорочення штату, 12.09.2022 КЗК «Міська бібліотека для дорослих» КМР звернулася до начальника управління культури виконкому КМР про заплановане скорочення штату працівників. 30.09.2022 наказом № 56 «ОД» виведено з 16 грудня 2022 року із штатного розпису КЗК «Міська бібліотека для дорослих» КМР посади (професії): черговий 2 розряду 3 штатні одиниці. Наказом № 492-К від 06.10.2022 відповідач КЗК «Міська бібліотека для дорослих» КМР викликано з простою на 1 день 13.10.2022 чергових 2 розряду, а саме черг7ову адміністрації ОСОБА_1 , чергову відділу обслуговування ОСОБА_4 та чергову бібліотеки-філіалу № 2 ОСОБА_5 . Наказом № 493-К від 13.10.2022 ОСОБА_1 попереджено під особистий підпис про звільнення 15.12.2022 та у цей же день, 13.10.2022 під особистий підпис ОСОБА_1 запропоновано, у зв`язку із скороченням штату, переведення на інші посади, які станом на 13.10.2022 були у закладі вакантними. Від переведення на запропоновані посади позивач в усній формі відмовилась, як і відмовилась письмово підтвердити свою позицію, про що 15.12.2022 о 15-15 годині було складено відповідний акт. При цьому вона не підпадає під жодну із зазначених у статті 42 КЗпП України категорій у перевазі залишення на роботі, оскільки відповідно до її особової картки, вона розлучена та відомості про членів сім`ї нею не надавались. Проживання з нею матері-пенсіонерки та сестри з інвалідністю не дають їй права на перевагу, оскільки і мати, і сестра отримують пенсію, доказів проживання їх однією сім`єю до суду не надано. Тим більше не зрозуміла позиція ОСОБА_1 стосовно відмови від запропонованої їй посади прибиральниці, зважаючи на те, що заробітна плата на посаді прибиральниці службових приміщень вища, ніж заробітна плата чергових, відповідно до штатного розпису та кошторису на 2022 рік. Тому просить відмовити у задоволенні вимог.

У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що відповідач маніпулює обставинами справи та ухиляється від надання дійсних фактів, які мають значення для справи. Так, відповідач підкреслює, що офіційна версія звільнення ОСОБА_1 це скорочення штату і посилається на зменшення фінансування. Однак слід зазначити, що вказаним обставинам передувало грубе порушення трудового законодавства зі сторони керівництва: ОСОБА_1 змушували писати заяву про звільнення; тиснули шляхом шантажу та залякування; зламали робоче місце та ізолювали від колективу; у хід йшли образи, наклепи, приниження, насмішки через її вади із зором та навіть погрози. Протягом кількох місяців відповідач, використовуючи своє домінуюче положення та можливості створювала ворожу та напружену атмосферу. Негативне ставлення до особи ОСОБА_1 прослідковується у відповіді директора закладу ОСОБА_6 від 6.09.2022, де вона звинуватила позивача у підробці сертифікату вакцинації та указала, що вона зарекомендувала себе як поганий працівник. Тому вважає скорочення із штатного розпису посади ОСОБА_1 фіктивною підставою, покликаною звільнити саме її. При цьому фактично позивачу у зв`язку із скороченням штату було запропоновано лише одну посаду прибиральника службових приміщень 2 розряду на повну ставку на час тимчасової відсутності основного працівника, хоча вакантних посад було чотири. Саме у зв`язку з ненаданням позивачу можливості обрати вакантну посаду, вона відмовилась ставити підпис у наказі про звільнення з роботи від 15.12.2022 т№ 574-К. Підтвердити указане можуть лише працівники, яким разом з нею пропону3вали вакантні посади. За заявою ОСОБА_1 про грубе порушення трудового законодавства її керівником ОСОБА_6 органами прокуратури було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 КК України. Натомість згідно додатків до відзиві на позов, ОСОБА_7 10.03.2023 звільнилась з- помади директора КЗК «Міська бібліотека для дорослих» КМР за власним бажанням, що може свідчити про її намір уникнути відповідальності. Тому вважає, що відповідачем порушено процедуру вивільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки їй не було запропоновано усі вакансії, які існують на цьому підприємстві.

Представник третьої особи Криворізької міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час а місце розгляду справи повідомлений у порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працювала у відповідача на посаді чергової посту. 13 жовтня 2022 року їх утрьох зібрали і начальник відділу кадрів ОСОБА_8 повідомила про скорочення штату. Їм вручили ці повідомлення про скорочення і список вакансій. Вона відразу погодилась на 05, ставки, хоч і втрачала в грошах, але додому їй там близько й вона попрацювала 15 років там, тому із відразу пішла писати заяву. 15.12.2022 їх викликали їз простою та їй вручили наказ про переведення. ОСОБА_1 тоді теж була, перед нею сиділа.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 13 жовтня 2022 року на зборах були присутні і начальник відділу кадрів, і представник профсоюзу і заступник директора. Вона відразу захотіла перевестися на основну ставку в головній філії бібліотеки, в основний офіс, однак ОСОБА_8 сказала, щол вони пропонують цю ставку мільковій Я.П., бо вона там працювала. У неї пенсія мізерна, тому не залишалося особливого вибору і вона погодилась на 0,25 ставки. Потім через півтора місяці їй сказали, що ОСОБА_1 не ндала згоди на переведення на ту посаду, мол пиши заяву, поки тимчасово переведемо.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 з 15 квітня 2021 року прийнята на посаду прибиральника службових приміщень 2 розряду Комунального закладу культури «Міська бібліотека для дорослих» Криворізької міської ради, а з 01.12.2021 переведена на посаду чергової 2 розряду (а.с. 15 копія трудової книжки).

Наказом № 55 «ОД» від 30 серпня 2022 року керівника закладу, з 01.09.2022 організовано роботу закладу у режимі онлайн в умовах воєнного часу з дотриманням протиепідемічних вимог, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту відповідно до затверджених помісячних індивідуальних планів роботи (проведення актуалізації бібліотечних фондів, списання зношеної літератури, проведення онлайн заходів, створення мультимедійних презентацій, віртуальних продуктів, тощо). Працівникам, для яких відсутні умови щодо виконання посадових функцій, оголошено простій з виплатою заробітної плати у розмірі 2/3 від посадового окладу (а.с. 11 копія наказу).

Керівником закладу 01.09.2022 № 73/01-11 направлено повідомлення профспілковому комітету КЗК «Міська бібліотека для дорослих» КМР про заплановане звільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (скороченням штату працівників», згідно змісту якого у зв`язку з переведенням роботи бібліотек в режимі онлайн та відсутністю умов щодо виконання посадових обов`язків працівникам, які обіймають посади чергового 2 розряду, адміністрацією КЗК «Міська бібліотека для дорослих» КМР заплановано скорочення штату працівників, а саме: вивільнення 3 штатних одиниць (посад) чергового 2 розряду з 16.12.2022. за необхідності консультацій стосовно заходів, як запобігти звільненням чи мінімізувати їх кількість або пом`якшити несприятливі наслідки звільнень, запропоновано провести консультації протягом місяця (а.с. 48 кгопія повідомлення).

Наказом № 56 «ОД» від 12 вересня 2022 року керівника КЗК «Міська бібліотека для дорослих» КМР, враховуючи штатний розпис закладу станом на 16.12.2022, затверджений Управлінням культури виконкому Криворізької міської ради (без урахування трьох штатних одиниць чергового 2 розряду) та у зв`язку з раціоналізацією штатної структури закладу, виведено з 16 грудня 2022 року зі штатного розпису посади (професії): черговий 2 розряду 3 штатні одиниці (а.с. 51).

30 вересня 2022 року головою профспілкового комітету закладу, члени профспілкового комітету дійшли згоди: погодити заплановане звільнення працівників у зв`язку із скороченням штату та адміністрації КЗК «Міська бібліотека для дорослих» КМР запропонувати працівникам, посади яких скорочуються, усі вакантні посади, у тому числі на умовах неповного робочого часу або за строковим договором (а.с. 49 копія повідомлення).

Наказом № 492-К від 06 жовтня 2022 року викликано з простою на один день 13.10.2022 чергових 2 розряду, у тому числі чергову адміністрації ОСОБА_1 (а.с. 52 копія наказу).

Наказом № 493-К від 13 жовтня 2022 року попереджено про звільнення 15.12.2022 наступних працівників: ОСОБА_1 чергову адміністрації; ОСОБА_4 чергову відділу обслуговування та ОСОБА_5 чергову бібліотеки-філіалу № 2. Відповідно до підпису про ознайомлення з наказом, ОСОБА_1 ознайомлена 13.12.2022 (а.с. 53 копія наказу).

Повідомленням № 2 від 13.10.2022 № 84/01-11, ОСОБА_1 запропоновано переведення на інші посади, які станом на 13.10.2022 є вакантними в закладі: прибиральник службових приміщень 2 розряду в бібліотеці-філіалі № 14 (0,25 ставки); прибиральник службових приміщень 2 розряду в бібліотеці-філіалі № 18 (0,25 ставки); прибиральник службових приміщень 2 розряду в Центральній бібліотеці (0,5 ставки) та прибиральник службових приміщень 2 розряду (1 повна ставка) на час тимчасової відсутності основного працівника в адміністрації закладу. Згідно тексту повідомлення, ОСОБА_1 отримала його 13.10.2022, про що свідчить її підпис та зроблений запис «повідомлення отримала власноруч» (а.с. 54 копія повідомлення).

Наказом № 551-К від 05 грудня 2022 року у зв`язку з виробничою необхідністю викликано з простою на один день 15 грудня 2022 року чергового 2 розряду ОСОБА_1 а.с. 55 копія наказу).

Згідно акту про відмову працівника від переведення на запропоновану посаду, складеного 15 грудня 2022 року за № 1 старшим інспектором з кадрів ОСОБА_8 у присутності головного бібліотекара ВФФ ОСОБА_9 , провідного бібліотекара ЦБ ОСОБА_10 та головного бібліографа ЦБ ОСОБА_11 , 15 грудня 2022 року о 15-15 годині черговій 2 розряду ОСОБА_1 було запропоновано переведення на посаду прибиральника службових приміщень 2 розряду (0/,5 ставки) від якого ОСОБА_1 відмовилася. Письмо підтвердити відмову від переведення відмовилась (а.с. 61 копія акту).

Наказом № 574-К від 15 грудня 2022 року звільнено ОСОБА_1 , чергову 2 розряду 15 грудня 2022 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно акту про відмову працівника від підписання наказу № 574-К від 15.12.2022, складеного 15 грудня 2022 року за № 2, старшим інспектором з кадрів ОСОБА_8 у присутності провідних бібліотекарів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та головного бібліотекара Царіковської О.В. складено акт про те, що 15.12.2022 о 16.20 годині черговій 2 розряду ОСОБА_1 було вручено наказ від 15.12.2022 № 574-К «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 ознайомилася з наказом, копію наказу № 574-К від 15.12.2022 отримала, але від підписання наказу відмовилася (а.с. 60 копія акту).

Згідно частини другої статті 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Частиною першою статті 234 КЗпП України визначено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

До суду ОСОБА_14 звернулася 09 лютого 2023 року, згідно тексту позовної заяви копію наказу ним отримано у день звільнення, 15.12.2022.

Згідно наданих позивачем письмових доказів, вперше вона звернулась до суду 20.12.2022, однак ухвалою суду від 26.12.2022 її позовну заяву залишено без руху. 02.01.2023 вона направила виправлену позовну заяву та 03.02.2023 дізналась про повернення її позовної заяви, оскільки в силу юридичної необізнаності вона не у повному обсязі усунула недоліки, указані в ухвалі суду від 26.12.2022. Тому змушена була звернутися за правничою допомогою та вдруге подати позовну заяву до суду.

Приймаючи до уваги викладені ним обставини, які слугували підставою для пропуску строку, суд з метою захисту трудових прав позивача вважає можливим задовільнити клопотання позивача, поновивши їй строк звернення до суду.

Відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Загальні підстави звільнення працівників визначені КЗпП України.

Так, згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Стосовно порушення процедури пропозиції наявних вакантних посад.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які єдокази проте,що працівниквідмовився відпереведення наіншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи некористувався вивільнюванийпрацівник переважнимправом назалишення нароботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював, тобто всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник.

Гарантії працівників при незаконному звільненні з роботи та порушенні порядку їх звільнення з роботи визначені законодавцем у статті 235 КЗпП України.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Аналогічні доводи викладені Верховним Судом у постанові 11 липня 2023 року у справі № 334/6363/21 (провадження № 61-5765св23), відповідно до висновку якого «обов`язок по працевлаштуванню працівника, посада якого підлягає скороченню, покладається саме на роботодавця. Виконання цього обов`язку передбачає, що роботодавець зобов`язаний запропонувати такому працівнику усі посади, які відповідають його освіті, кваліфікації та досвіду, та які є вакантними з часу попередження про наступне вивільнення та до дня прийняття наказу про звільнення, та на які працівник повинен бути переведений за його згодою без проходження додаткових конкурсних процедур. У цій справі роботодавцем не доведено виконання належним чином обов`язків, визначених частиною другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача».

У справі № 607/2852/17 Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що звільнення позивачки проведено з дотриманням вимог діючого законодавства, оскільки у відповідача дійсно мало місце скорочення чисельності працівників відділень AT «Райффайзен Банк Аваль» (ліквідація Галицького відділення банку (м. Тернопіль), яке очолювала позивачка), позивачка попереджалася за 2 місяці про наступне вивільнення та їй неодноразово надавалися пропозиції щодо вакантних посад, від яких вона відмовилася, а за результатами відбору кандидата на вакантну посаду начальника Академічного відділення (м. Тернопіль) комісією прийнято рішення та затверджено кандидатуру колишнього начальника Київського відділення (м. Тернопіль), профспілковий комітет надав згоду на її звільнення.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так,згідно наданихдо судуписьмових доказів,судом установлено,що уКомунальному закладікультури «Міськабібліотека длядорослих» Криворізькоїміської радидійсно відбулосяскорочення чисельностіштату:посади чергового2розряду (3штатні одиниці),яку обіймалау томучислі позивач,тому звільненняпозивача відбулосявідповідно довимог трудовогозаконодавства,оскільки ОСОБА_1 була попередженапро майбутнєвивільнення задва місяці,роботодавець змоменту попередженняпро наступневивільнення тадо датизвільнення пропонувавпозивачу вакантніпосади,що підтверджуєтьсяписьмовим повідомленнямвід 13.10.2022та актомпро відмовупрацівника відпереведення назапропоновану посадувід 15.12.2022,проте позивачне погодиласяна переведенняна будь-якуз них, що підтверджується показами свідків, допитаними у судовому засіданні.

Згода виборного органу первинної профспілкової організації на вивільнення працівників наявна.

При цьому суди при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язані лише перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення чисельності працівників), але вони не наділені повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Стосовно доводів позивача про грубе порушення керівництвом відповідача трудового законодавства, що передувало звільненню її із займаної посади, то позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених обставин, допитані у судовому засіданні свідки спростували викладені у позовній заяві доводи ОСОБА_1 , результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.11.2022 про учинення керівником КЗК «Міська бібліотека для дорослих « КМР тиску на працівників бібліотеки з метою їх звільнення за власним бажанням, до суду не надано.

З огляду на це, безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що їй не було запропоновано іншої посади в момент повідомлення про скорочення її посади, а запропоновано переведення лише на одну вакантну посаду наявність підпису ОСОБА_1 у повідомленні роботодавця від 13.10.2022 про ознайомлення з наявними чотирма вакантними посадами, позивачем не спростовано.

Доказів наявності інших вакантних посад, які б вона могла зайняти, або про свою згоду зайняти запропоновані посади, ОСОБА_1 не надала.

Стосовно переважного залишення на роботі.

Відповідно до положень статті 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається у тому числі: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

З аналізу цієї норми права випливає, що положення цієї статті не встановлюють підстави для звільнення, на відміну від пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, а лише визначають підстави для залишення працівників на роботі під час їх звільнення у зв`язку з наявністю переважного права на таке залишення.

Позивачем не надано доказів того, що вона є особою, в сім`ї якої немає інших працівників з самостійним заробітком.

Так, згідно акту секретаря Лозуватської сільської ради від 19.12.2022, ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю, пенсіонеркою, яка перенесла інфаркт головного мозку у серпні 2022 року та потребує догляду і сестрою, інвалідом з дитинства. ОСОБА_1 являється єдиним утриманцем в родині (а.с. 24 копія акту).

Разом з тим, суд вважає слушними доводи представника відповідача про відсутність указаної інформації позивачем як при прийомі на роботу, так і протягом періоду, коли стало відомо про вивільнення працівників, що не спростовано позивачем у судовому засіданні. ОСОБА_1 не надано доказів наявності чи відсутності отримання членами її родини доходу (державної допомоги, пенсії, тощо), оскільки наявність ствердження секретарем сільської ради утримання позивачем матері та сестри не може безапеляційно прийматися судом без підтверджуючих доказів.

Тому завстановлених уцій справіобставин відповідачемпри вивільненні ОСОБА_1 дотримано вимогичастини другоїстатті 40та статей42,49-2КЗпП України,а самевчасно попередженопро вивільненнята запропонованівсі вакантніу роботодавцяпосади,від переведенняна будь-якуз цихпосад позивачвідмовилася, про що засвідчено письмово, а тому його правомірно звільнено роботодавцем у зв`язку із скорочення чисельності штату.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, у задоовленні вимог відмовлено, судовий збір компенсується за рахунок держави.

Керуючись статями 40, 42, 49-2 КЗпП України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України,суд

ухвалив:

відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 вересня 2023 року

Суддя С.І. Сіденко