Ухвала

від 10.04.2024 по справі 214/933/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 214/933/23

провадження № 61-2339ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня

2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу культури «Міська бібліотека для дорослих» Криворізької міської ради, третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Криворізька міська рада, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу культури «Міська бібліотека для дорослих» Криворізької міської ради

(далі - КЗК «Міська бібліотека для дорослих»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Криворізька міська рада,

про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі наказу від 14 квітня 2021 року № 98-к вона прийнята на посаду прибиральника службових приміщень 2 розряду КЗК «Міська бібліотека для дорослих».

Наказом від 30 листопада 2021 року № 475-к її переведено на посаду чергової

2-го розряду в адміністрації відповідача.

Наказом від 30 серпня 2022 року № 055 «ОД» із 01 вересня 2022 року їй оголошено простій з виплатою заробітної плати у розмірі 2/3 від посадового окладу.

Наказом від 12 вересня 2022 року № 56 «ОД» внесено зміни до штатного розпису закладу та вирішено вивести три штатні одиниці чергового 2 розряду.

13 жовтня 2022 року її разом з двома іншими черговими ОСОБА_2

та ОСОБА_3 попереджено про звільнення у зв`язку зі скороченням штату (наказ від 13 жовтня 2022 року № 493-К). Цього ж дня їм було запропоновано переведення на вакантні посади прибиральників службових приміщень, їй нібито було запропоновано чотири посади прибиральника службових приміщень

2 розряду: дві на 0,25 ставки, одна на 0,5 ставки та одна посада на повну ставку

на час тимчасової відсутності основного працівника. Проте підпис у повідомленні від 13 жовтня 2022 року вона не ставила, оскільки фактично їй було запропоновано лише одну посаду - прибиральника службових приміщень

2 розряду на повну ставку на час тимчасової відсутності основного працівника.

Наказом від 15 грудня 2022 року № 574-К її звільнено у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Вважала своє звільнення незаконним та таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки з 19 серпня 2022 року з боку керівництва відповідача чинилися дії щодо порушення трудового законодавства, керівник закладу вимагала від неї подати заяву про звільнення за власним бажанням. Протягом чотирьох місяців вона намагалася врегулювати порушення її трудових прав керівником закладу, останнім заходом стало звернення до органів прокуратури.

Вказувала, що у повідомленні про заплановане вивільнення від 13 жовтня

2022 року не міститься конкретизованого посилання на організаційно-розпорядчі документи, які засвідчують необхідність змін у штатному розписі і підстави для застосування процедури скорочення штату, із зміненим штатним розписом

їй не надали можливості ознайомитися. Вона мала перевагу на залишенні

на роботі, оскільки з нею проживає мати, яка є пенсіонеркою, хворіє на цукровий діабет, влітку 2022 року перенесла інфаркт та отримує пенсію у розміру

2 800,00 грн, а також сестра, яка має інвалідність та отримує пенсію у розмірі 2 000,00 грн. Вони живуть у маленькому півбудинку, додаткових джерел доходу

не мають, тому її заробітна плата є важливою для їх існування.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила скасувати наказ

від 15 грудня 2022 року № 574-К про її звільнення та поновити її на роботі

з 16 грудня 2022 року, стягнувши з відповідача на її користь середній заробіток

за час вимушеного прогулу, виходячи із середньоденної заробітної плати

289,03 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року, відмовлено ОСОБА_1

у задоволенні позову.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що при звільненні з роботи ОСОБА_1 відповідачем дотримані вимоги закону, отже трудові права позивачки не порушені, тому відсутні підстави для її поновлення на роботі.

14 лютого 2024 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася

до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року

та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги

та зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05 березня 2024 року

ОСОБА_1 направила на адресу Верховного Суду матеріали на усунення недоліків, до яких додала уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи.

Таким чином, недоліки касаційної скарги заявницею усунені.

В уточненій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись

на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 30 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 26 грудня 2023 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , як на підставу касаційного оскарження посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду

від 20 жовтня 2020 року у справі № 638/1168/18.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд усупереч вимогам статті 89 ЦПК України не дослідив усі докази у справі, як і суд першої інстанції,

та дійшов помилкового висновку, що при звільнені позивачки відповідачем дотримані вимоги закону і її трудові права не порушені.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах).

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності оскаржуваних судових рішень чи їх невідповідності висновку, викладеному у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду, щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

ОСОБА_1 із 15 квітня 2021 року прийнята на посаду прибиральника службових приміщень 2 розряду КЗК «Міська бібліотека для дорослих»,

а із 01 грудня 2021 року переведена на посаду чергової 2 розряду.

Наказом керівника закладу від 30 серпня 2022 року № 55 «ОД» з 01 вересня

2022 року організовано роботу закладу у режимі онлайн в умовах воєнного часу

з дотриманням протиепідемічних вимог, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту відповідно до затверджених помісячних індивідуальних планів роботи (проведення актуалізації бібліотечних фондів, списання зношеної літератури, проведення онлайн заходів, створення мультимедійних презентацій, віртуальних продуктів, тощо). Працівникам, для яких відсутні умови щодо виконання посадових функцій, оголошено простій із виплатою заробітної плати у розмірі

2/3 від посадового окладу.

Керівником закладу 01 вересня 2022 року направлено профспілковому комітету КЗК «Міська бібліотека для дорослих» повідомлення № 73/01-11 про заплановане звільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (скороченням штату працівників), згідно із змістом якого у зв`язку з переведенням роботи бібліотек у режим онлайн та відсутністю умов щодо виконання посадових обов`язків працівникам, які обіймають посади чергового 2 розряду, адміністрацією КЗК «Міська бібліотека для дорослих» заплановано скорочення штату працівників та вивільнення 3 штатних одиниць (посад) чергового 2 розряду із 16 грудня

2022 року, з метою консультацій щодо заходів запобігання звільненням

чи мінімізації їх кількості або пом`якшення несприятливих наслідків звільнень, запропоновано провести консультації протягом місяця.

Наказом керівника КЗК «Міська бібліотека для дорослих» від 12 вересня

2022 року № 56 «ОД», враховуючи штатний розпис закладу станом на 16 грудня 2022 року, затверджений управлінням культури виконкому Криворізької міської ради (без урахування трьох штатних одиниць чергового 2 розряду) та у зв`язку

з раціоналізацією штатної структури закладу, виведено з 16 грудня 2022 року

зі штатного розпису посади - черговий 2 розряду (3 штатні одиниці).

30 вересня 2022 року голова профспілкового комітету закладу, члени профспілкового комітету дійшли згоди погодити заплановане звільнення працівників у зв`язку із скороченням штату, а адміністрації КЗК «Міська бібліотека для дорослих» запропонувати працівникам, посади яких скорочуються,

усі вакантні посади, у тому числі на умовах неповного робочого часу

або за строковим трудовим договором.

Наказом від 06 жовтня 2022 року № 492-К відкликано з простою на один день

13 жовтня 2022 року чергових 2 розряду, у тому числі чергову адміністрації ОСОБА_1 .

Наказом від 13 жовтня 2022 року № 493-К попереджено про звільнення з 15 грудня 2022 року таких працівників: ОСОБА_1 - чергову адміністрації,

ОСОБА_2 - чергову відділу обслуговування та ОСОБА_3 - чергову бібліотеки-філіалу № 2.

Відповідно до підпису про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 ознайомлена

з цим наказом 13 жовтня 2022 року.

Із повідомлення № 2 від 13 жовтня 2022 року № 84/01-11 суди встановили,

що ОСОБА_1 запропоновано переведення на інші посади, які станом

на 13 жовтня 2022 року були вакантними в закладі: прибиральник службових приміщень 2 розряду в бібліотеці-філіалі № 14 (0,25 ставки); прибиральник службових приміщень 2 розряду в бібліотеці-філіалі № 18 (0,25 ставки); прибиральник службових приміщень 2 розряду в Центральній бібліотеці

(0,5 ставки) та прибиральник службових приміщень 2 розряду (1 повна ставка)

на час тимчасової відсутності основного працівника в адміністрації закладу.

Згідно із текстом повідомлення № 2 від 13 жовтня 2022 року № 84/01-11

ОСОБА_1 отримала його 13 жовтня 2022 року, про що свідчить її підпис

та зроблений запис «повідомлення отримала власноруч».

Наказом від 05 грудня 2022 року № 551-К у зв`язку з виробничою необхідністю відкликано з простою на один день 15 грудня 2022 року чергового 2 розряду ОСОБА_1 .

Згідно з актом про відмову працівника від переведення на запропоновану посаду, складеного 15 грудня 2022 року за № 1 старшим інспектором з кадрів

ОСОБА_4 , у присутності головного бібліотекара ОСОБА_5 , провідного бібліотекара ОСОБА_6 та головного бібліографа ОСОБА_7 , 15 грудня 2022 року о 15 год. 15 хв. черговій 2 розряду ОСОБА_1 запропоновано переведення на посаду прибиральника службових приміщень 2 розряду

(0,5 ставки) від якого ОСОБА_1 відмовилася. Письмово підтвердити відмову від переведення відмовилася.

Наказом від 15 грудня 2022 року № 574-К звільнено ОСОБА_1 , чергову

2 розряду, 15 грудня 2022 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Згідно з актом про відмову працівника від підписання наказу від 15 грудня

2022 року № 574-К, складеного 15 грудня 2022 року за № 2 старшим інспектором

з кадрів ОСОБА_4 , у присутності провідних бібліотекарів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та головного бібліотекара ОСОБА_10 складено акт про те, що 15 грудня 2022 року о 16 год 20 хв черговій 2 розряду ОСОБА_1 вручено наказ від 15 грудня 2022 року № 574-К «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 ознайомилася з наказом, копію наказу від 15 грудня 2022 року

№ 574-К отримала, але від ознайомлення під підпис із наказом відмовилася.

Правове обґрунтування

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір

до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником

або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва

і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення

з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Вирішуючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні з`ясувати питання про те, чи дійсно

у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника,

які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу

або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом

на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно

з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва

і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду

чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того,

в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював, тобто всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати такий працівник.

Висновки Верховного Суду

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, установивши,

що у відповідача відбулося скорочення чисельності штату, у тому числі посади чергову 2 розряду, яку обіймала позивачка, дійшов обґрунтованого висновку,

що звільнення позивачки відбулося відповідно до вимог трудового законодавства, оскільки позивачка була попереджений про майбутнє вивільнення за два місяці,

з моменту попередження про наступне вивільнення, та до дати звільнення роботодавець пропонував їй вакантні посади, проте позивачка не погодилася

на переведення на будь-яку з них.

Верховний Суд погоджується, що у КЗК «Міська бібліотека для дорослих» дійсно мало місце скорочення чисельності штату (зі скороченням посади позивачки),

а відповідачем при вивільненні ОСОБА_1 дотримано вимоги частини другої статті 40 та статей 42, 49-2 КЗпП України, а саме її вчасно попереджено

про вивільнення та запропоновані всі вакантні у роботодавця посади,

від переведення на будь-яку з цих посад вона відмовилася, про що засвідчила письмово, тому звільнення позивачки з підстав скорочення чисельності працівників відбулося відповідно до вимог закону.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд усупереч вимогам

статті 89 ЦПК України не дослідив доказів у справі, як і суд першої інстанції,

та дійшов помилкового висновку що при звільнені позивачки відповідачем дотримані вимоги закону й трудові права не порушені, Верховний Суд оцінює критично, оскільки дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої

та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів

у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів

(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц).

Як на підставу для відкриття касаційного провадження заявниця послалася

на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме зазначала, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених

у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 638/1168/18.

У постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 638/1168/18 (провадження

№ 61-21272св19) Верховний Суд установивши, що відповідачем попереджено позивача про наступне звільнення в установленому трудовим законодавством порядку, перевірено наявність переважного права у позивача на залишення

на роботі, отримано згоду профспілкової організації на звільнення позивача

на підставі пункту 1 частини першої статі 41 КЗпП України, та врахувавши відсутність вакантних посад у відповідача, суди зробили обґрунтований висновок

про дотримання відповідачем вимог трудового законодавства під час звільнення позивача.

Таким чином, обґрунтування, наведене заявницею в касаційній скарзі, не свідчить про помилковість застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, оскільки викладені в оскаржуваних судових рішеннях в цій справі висновки судів не суперечать правовим висновкам, сформульованим у зазначеній вище постанові Верховного Суду.

Звільнення позивачки відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, позивачка про майбутнє вивільнення попереджена за два місяці, їй наданий

був перелік вакантних посад, від зайняття яких вона відмовилася.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та правильно застосовано норми процесуального права, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відповідно, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу культури «Міська бібліотека для дорослих» Криворізької міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Криворізька міська рада, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська