Ухвала

від 01.09.2023 по справі 400/5169/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/5169/22

Перша інстанція: суддя Фульга А. П.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділа державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 р. у справі № 400/5169/22 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Фоком-д" до Відділа державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №336462 від 29.09.2022 р.,

В С Т А Н О В И В :

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 08.02.2023 позов задовольнив.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділа державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті 19.06.2023 (відповідно до відтиску штампа пошти на копії конверта) направила апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.06.2023 апеляційну скаргу залишив без руху та надав десятиденний строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги з моменту отримання копії ухвали у зв`язу із її невідповідністтю вимогам ст. 296 КАС України, а саме:

- п. 8 ч. 2 та п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України, в частині зазначення дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, та надання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності, оскільки апеляційна скарга не містить дату отримання копії рішення суду першої інстанції та до апеляційної скарги не додані відповідні докази.

- п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору.

04.07.2023 до суду надійшла заява Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділа державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про долучення доказів до матеріалів справи із квитанцією про сплату судового збору.

Проте, з урахуванням того, що апелянт не усунув усі недоліки зазначені в ухвалі суду від 29.06.2023, суд ухвалою від 07.07.2023 продовжив Державній службі України з безпеки на транспорті строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснив Державній службі України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду(контролю) в Миколаївській області, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині підтвердження поважності причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Так, відповідно до довідки про доставку електронного листа від 17.07.2023, копія ухвали апеляційного суду від 07.07.2023 була доставлена до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 07.07.2023 о 14:21 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 07.07.2023, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 17.07.2023 включно.

07.08.2023 апелянт надіслав до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У заяві апелянт обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження послався на ті самі обставини , що і у заяві, яка подавалась разом із апеляційною скаргою, а саме: введенням воєнного стану на території України та дистанційною роботою працівників Укртрансбезпек, а також тим, що копію оскаржуваного рішення у паперовому вигляді він не отримував.

Оцінка зазначеним обставинам була надана судом в ухвалі від 29.06.2023 .

Апеляційний суд також акцентує, що відповідно до матеріалів справи апелянт був обізнаний про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки отримав ухвалу суду першої інстанції від 28.11.2022 (а.с.29) та направив відзив на позовну заяву (а.с.56-81).

Також, відповідно до довідки про доставку електронного листа, копія рішення суду першої інстанції від 08.02.2023 була доставлена до електронного кабінету Відділу державного нагляду(контролю) в Миколаївській області в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 08.02.2023 о 15:36 (а.с.92).

Отже, документ вважається доставленим апелянту 08.02.2023, а тому апеляціна скарга мала бути подана у строк до 08.03.2023 включно.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного рішення від 08.029.2022 відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України була направлена та доставлена відповідачу до його електронного кабінету 08.02.2022, то відлік строку на подачу апеляційної скарги починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду першої інстанції був відсутній обов`язок щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.08.2022 у справі №440/931/21.

При цьому апеляційна скарга була подана більше ніж через три місяці після отримання копії оскаржуваного рішення в електронному кабінеті - 08.02.2023, тобто з порушенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб`єкта владних повноважень, утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Отже, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відтак, посилання апелянта на наявність підстав для поновлення судом пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегією суддів відхиляються, оскільки за встановлених обставин, в діях останнього не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на апеляційне оскарження. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення апеляційної скарги.

Тотожній підхід був застосований Верховним Судом при розгляді справи № 640/11452/19 12 жовтня 2022 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Відповідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, враховуючи , що він був обізнаний про розгляд справи та надавав відзив на позовну заяву.

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого його користь).

Проте, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення з апеляційною скаргою в найкоротші строки після отримання копії оскаржуваного рішення в підсистемі "Електронний Суд" 08.02.2023 відповідачем не надано.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Також запроваджений дистанційний режим роботи працівників апарату не є поважними, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 23 травня 2022 року по справі № 640/11534/21.

Натомість доказів перебування працівників Державної служби України з безпеки на транспорті у відпустках та дистанційній роботі до суду не надано .

Отже, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 298, 299, 325, 328 КАС України, суд КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділа державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділа державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк