Постанова

від 21.12.2023 по справі 400/5169/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа №400/5169/22

адміністративне провадження № К/990/31468/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 400/5169/22

за позовом Фермерського господарства «Фоком-д» до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року (суддя-доповідач - Шляхтицький О.І., судді: Домусчі С.Д., Семенюк Г.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року позивач - Фермерське господарство «Фоком-д» (надалі також - ФГ «Фоком-д») звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу № 336462 від 29 вересня 2022 року в розмірі 34000,00 грн.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Укртрансбезпеки № 336462 від 29 вересня 2022 року про застосування до ФГ «Фоком-д» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки на користь ФГ «Фоком-д» судові витрати в розмірі 2481,00 грн.

Не погодившись з указаним рішенням, Укртрансбезпека 19 червня 2023 року звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у якій, окрім іншого, просила поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року визнано неповажними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №400/5169/22. Апеляційну скаргу Укртрансбезпеки в особі Відділу державного нагляду(контролю) в Миколаївській області залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом: надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та наведення інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням дати отримання копії рішення суду першої інстанції, та надання доказів на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції, за їх наявності; надання документу про сплату судового збору в сумі 3 721,50 грн.

04 липня 2023 року від апелянта надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 07 липня 2023 року П`ятий апеляційний адміністративний суд продовжив апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснив Укртрансбезпеці в особі Відділу державного нагляду(контролю) в Миколаївській області, що у разі невиконання вимог зазначеної ухвали в частині підтвердження поважності причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року матеріали справи № 400/5169/23 витребувано з Миколаївського окружного адміністративного суду.

14 серпня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява Укртрансбезпеки про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Укртрансбезпеки в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №400/5169/22 та, відповідно, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки.

Зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що наведені апелянтом у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Відповідачем не наведено обґрунтованих доводів і не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію ним права на звернення з апеляційною скаргою у найкоротші строки після отримання копії оскаржуваного рішення у підсистемі «Електронний суд» 08 лютого 2023 року. Суд зазначив, лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

15 вересня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Укртрансбезпеки, у якій скаржник просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

Автор касаційної скарги зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали від 01 вересня 2023 року П`ятим апеляційним адміністративним судом не враховано доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, чим порушено норми процесуального права. Вважає, що зазначені порушення, допущені судом апеляційної інстанції, відповідно до статті 353 КАС України є підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду.

Вказує, що Укртрансбезпека не отримувала копію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №400/5169/22, що унеможливило дотримання вимог статті 295 КАС України в частині процесуальних строків на апеляційне оскарження. Рішення суду першої інстанції оскаржено Укртрансбезпекою в апеляційному порядку після проведення моніторингу справ у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Окрім того, Укртрансбезпека, як орган, який відповідно до закону здійснює самопредставництво інтересів у судах України, вимушений провадити роботу у дистанційній формі з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року. На думку касатора, в умовах воєнного стану дотримання процесуальних строків, зокрема на подачу апеляційних скарг у строк, визначений статтею 295 КАС України, є об`єктивно неможливим. Тому, на думку апелянта, запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Ухвалою від 20 листопада 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України.

Ухвалою від 20 грудня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Джерела права й акти їх застосування

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та позиція Верховного Суду

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.

Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

Комплексний аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотримання термінів її подачі, обов`язкове подання переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, у тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

Статтею 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому, згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

Окрім того, за змістом частини третьої цієї статті апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання наведених у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Колегія суддів зауважує, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Разом із тим, пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

При цьому, у разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Тобто, поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від установлених обставин, доводів і доказів сторін.

Так, у цій справі Укртрансбезпека звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 400/5169/22 з порушенням строку, визначеного статтею 295 КАС України. В апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що паперова копія рішення суду першої інстанції на адресу Укртрансбезпеки не надходила, а також запровадженням на території України воєнного стану.

Проте, як зазначалося вище, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та наведення інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням дати отримання копії рішення суду першої інстанції, та надання доказів на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції, за їх наявності.

Втім, у зв`язку з тим, що Укртрансбезпека виконала вимоги ухвали від 29 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху лише в частині надання доказів про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції ухвалою від 07 липня 2023 року продовжив строк для надання апелянтом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

07 серпня 2023 року Укртрансбезпека надіслала на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій виклала аналогічні за змістом доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Оцінивши доводи відповідача щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та перевіривши матеріали справи № 400/5169/22, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність наведених Укртрансбезпекою підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на що 01 вересня 2023 року постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зі змісту цієї ухвали слідує, що копія рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року доставлена в «Електронний кабінет» відповідача 08 лютого 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Водночас апеляційна скарга була подана лише 19 червня 2023 року, тобто більше, ніж через три місяці після отримання копії оскаржуваного рішення.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку, - суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Також положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Таким чином, цієї нормою визначено суб`єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов`язковою.

Частиною сьомою статті 18 КАС України визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

Вища рада правосуддя 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок). З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Пунктом 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС установлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Пунктом 17 підрозділу 2 розділу ІІІ «Підсистема «Електронний кабінет» Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як установлено судом апеляційної інстанції, відповідач зареєстрований у підсистемі «Електронний суд», листування між ним і судом першої інстанції здійснювалося за допомогою підсистеми «Електронний суд», зокрема шляхом надіслання процесуальних документів, у тому числі рішення суду першої інстанції від 08 лютого 2023 року, в електронній формі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у розглядуваному випадку, днем вручення копії оскаржуваного судового рішення у справі № 400/5169/22 є 08 лютого 2023 року, оскільки саме в цю дату рішення суду отримано відповідачем в його електронному кабінеті об 15 год 36 хв.

При цьому, матеріали справи не містять окремої заяви відповідача про надсилання копії судового рішення у паперовій формі на адресу Укртрансбезпеки.

Таким чином суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного судового рішення, відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України доставлена відповідачеві, який є суб`єктом владних повноважень, то у суду першої інстанції не було обов`язку направляти оскаржуване судове рішення іншими засобами зв`язку.

Доречно зауважити, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги (у даному випадку відсутність взаємодії Укртрансбезпеки з її структурними підрозділами) є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Щодо посилання скаржника на дію воєнного стану в Україні, як на додаткову підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Сам по собі факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

За таких обставин наведені відповідачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали вчасно скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, Укртрансбезпекою не наведено.

Ураховуючи, що доводи касаційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд дійшов до висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року у справі №400/5169/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько