Ухвала

від 01.09.2023 по справі 904/3760/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

01.09.2023 року м. Дніпро Справа № 904/3760/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. у справі

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ в особі філії Одеське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛАДАС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 112 897, 37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛАДАС" і просить суд стягнути заборгованість, у розмірі 112 897,37 грн., з яких 92 526,36 грн. - основна заборгованість, 4 456,48 грн. - 3% річних, 15 914,53 грн. - інфляціні втрати та судовий збір.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. позов залишено без задоволення. Судовий збір, у розмірі 2 481,00 грн. залишено за позивачем.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в якій просить суд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Одночасно, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3760/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. у справі № 904/3760/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

30.08.2023р. матеріали справи №904/3760/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. у даній справі скаржник, посилається на те, що копія судового рішення на адресу Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" не надходила, а про наявність оскаржуваного судового рішення Банку стало відомо тільки 27.07.2023р..

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 06.04.2023р., отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 26.04.2023р..

Скаржник звернувся до апеляційного господарського суду лише 15.08.2023р., тобто поза межами строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в повний текст рішення надіслано судом 07.04.2023р. та оприлюднено 10.04.2023 року. Тобто, із вказаної дати будь-яка особа, в тому числі і апелянт, мала можливість ознайомитись з текстом даного судового рішення.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи ( позовна заява та відповідь на відзив на позов), позивач знав про розгляд справи, яку сам і ініціював, тому повинен був цікавитись рухом справи у суді.

Отже, можливість отримати копію судового рішення або ознайомитися з ним у Єдиному державному реєстрі судових рішень залежала виключно від волевиявлення скаржника.

За загальним правилом ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Звертаючись з цією апеляційною скаргою 15.08.2023р., скаржник просить суд поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження, мотивуючи пропуск процесуального строку тим, що копія судового рішення на адресу Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" не надходила, а про наявність оскаржуваного судового рішення йому стало відомо тільки 27.07.2023р., проте жодних доказів на підтвердження цих обставин до апеляційної скарги не додано, через що, суд апеляційної інстанції не може перевірити достовірність вказаних посилань скаржника.

Центральний апеляційний господарський суд зазначає, що відповідне клопотання має бути обґрунтоване заявником. Відсутність підтвердження належними доказами обґрунтування поважності причин пропуску строку позбавляє суд можливості поновити такий строк.

Також колегія суддів зазначає, що із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. у справі №904/3760/22, зазначені в клопотанні, мають виключно суб`єктивний характер, тому не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, судова колегія приходить до висновку про надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 260 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що за положеннями п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 256, 260 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. у справі №904/3760/22 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв