Постанова

від 12.12.2023 по справі 904/3760/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3760/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. ( суддя Золотарьова Я.С., м.Дніпро) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ в особі філії Одеське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛАДАС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 112 897, 37 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛАДАС" і просить стягнути заборгованість, у розмірі 112 897,37 грн., з яких 92 526,36 грн. - основна заборгованість, 4 456,48 грн. - 3% річних, 15 914,53 грн. - інфляціні втрати та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", м. Київ в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Одеса вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору відповідального зберігання № 1112/2018 від 28.12.2018 щодо повернення майна переданого на зберігання Відповідачу. Позивачем було передано відповідачу на відповідальне зберігання майно на загальну суму 103806,36 грн. Однак відповідач лише частково повернув позивачу майно на суму 11280,00 грн у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі вартості неповернутого майна, переданого на зберіганні. Позивачем за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання нараховано 3% річних у розмірі 4 456,48 грн та інфляційні втрати у розмірі 15 914,53 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що після звернення позивача до нього з вимогою про повернення майна, останній повідомив, що у зв`язку з довготривалим зберіганням майно частково пошкоджене і ТОВ Фірма Ладас на даний час не має можливості повернути майно. В свою чергу відповідач запропонував листом № 7 від 21.04.2021 відшкодувати частинами вартість майна. Враховуючи те, що майно відповідачем не повернуто позивачу, то договір зберігання на сьогодні є дійсним, а тому майно знаходиться на зберігальному майданчику Відповідача та може бути повернуте Позивачу.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛАДАС" про стягнення заборгованості у розмірі 112 897,37 грн - залишено без задоволення.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в якій просить суд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 року по справі № 904/3760/22 підлягає скасуванню з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи та які суд першої інстанції визнав встановленими, а також з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення процесуального права.

Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи, оскільки повернення майна з відповідального зберігання за адресою : м.Подільськ, вул. Шкільна, 1, прямо передбачено договором укладеним між сторонами, та не заперечується Відповідачем.

Скаржник неодноразово звертався до Відповідача щодо повернення майна, яке передане на відповідальне зберігання, але жодних дій щодо повернення майна Відповідачем не було здійснено.Крім того, Відповідач повідомив про пошкодження майна.

Враховуючи вищевикладене, Скаржник вказує на те, що Відповідачем порушено умови Договору та положення чинного законодавства, що спричинило Банку збитки, а висновки суду, що відсутні підстави для задоволення позову є необгрунтованими та такими, що суперечать наявним у справі доказам.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими.

В обгрунтування своїх заперечень Відповідач зазначає, що жодних зобов`язань Відповідача щодо повернення майна за іншою адресою ніж зазначена в договорі як адреса зберігання ані договором ані актом приймання-передачі до цього договору не встановлено. Як видно з договору, адреса зберігання майна саме м. Дніпро, вул. Черкаська, 8. Додаткових зобов`язань Відповідача щодо майна (доставка, перевезення чи інше) зазначеним договором також не встановлено.

Відповідно до п. 7.2. Договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього Договору та закінчується після виконання п. 2.1.3. даного Договору. Враховуючи те, що Майно Відповідачем не повернуто Позивачу, то Договір зберігання на сьогодні є дійсним, а тому Майно знаходиться на зберігальному майданчику Відповідача та може бути повернуте Позивачу.

Приймання Майна на відповідальне зберігання Відповідачем від Позивача відбулося на підставі Договору відповідального зберігання № 1112/2018 від 28 грудня 2018 р. та Акту прийому-передачі на відповідальне зберігання майна від 28 грудня 2018 р. Отже, приймаючи на себе зобов`язання щодо відповідального зберігання Майна, Відповідач взяв на себе майнове, а не грошове зобов`язання тому Скаржник не обґрунтовано вимагає стягнення 3% річних в сумі 4456.48 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 15914.53 грн.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3760/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. у справі № 904/3760/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

30.08.2023р. матеріали справи №904/3760/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2023р. апеляційну скаргу Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. у справі №904/3760/22 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.09.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України Про судоустрій та статус суддів та враховуючи розпорядження керівника апарату суду від 27.09.2023 року, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2023 року апеляційну скаргу Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р. у справі № 904/3760/22 прийнято до провадження колегією суддів у складі: суддя-доповідач Кощеєв І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи,

7. Встановлені судом обставини справи

Між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ЛАДАС" (зберігач) було укладено договір відповідального зберігання № 1112/2018 від 28.12.2018 (арк.с.13).

Відповідно до пункту 1.1 договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору: меблі конторські/офісні, що визначено у акті приймання-передачі майна, що є невід`ємною частиною цього договору. Загальна вартість майна, що передається на відповідальне зберігання, згідно додатку № 1 (Перелік майна) до договору, становить 103806,36 грн.

Згідно пункту 1.2 договору, місце зберігання майна: м. Дніпро, вул. Черкаська, 8.

Пунктом 1.3 договору, приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до акту прийому-передачі № 6 від 28.12.208 позивачем було передано відповідачу на відповідальне зберігання майно на загальну суму 103806,36 грн (м.Подільськ (Котовськ) вул.Шкільна,1( Згідно договору № 18-28 від 21.05.2018 року).

Згідно пункту 2.1.3 договору, зберігач зобов`язаний повернути майно поклажодавцеві після направлення останнім письмового повідомлення зберігачу протягом 5 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2020 Позивачем направлено до Відповідача повідомлення щодо повернення майна, за адресою : м.Подільськ, вул.Шкільна,1. Протягом 5 робочих днів з дати отримання даного письмового повідомлення ( а.с.16).

15.07.2020 на адресу Позивача надійшов лист від Відповідача про те, що у зв`язку із заходами, спрямованими на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, що впровадженні через поширення короновірусної хвороби, немає можливості повернути майно за адресою: м. Подільськ, вул. Шкільна, 1 (а.с. 17).

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 17.07.2020 (а.с.18), в якій він зазначив, що згідно акту повернення з відповідального зберігання майна № 7 від 28.01.2019 відповідачем повернуто майно на суму 11280,00 грн. Згідно додатку №1 до договору відповідального зберігання № 1112/2018 від 28.12.2018 року, у зв`язку із неповним поверненням майна, Позивач просить Відповідача повернути кошти у вигляді вартості неповернутого майна у розмірі 92 526,36 грн та сплатити штрафні санкції.

Також, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 22.03.2021 про повернення у добровільному порядку суми збитків у розмірі 92526,36грн. спричинених Банку внаслідок невиконання умов Договору зберігання ( факт завдання ТОВ фірма «Ладас» реальних збитків Банку, розмір яких визначається вартістю неповерненого майна підтверджується Актом прийому-передачі на відповідальне зберігання майна , відповідно до якого за Договором зберігання, Поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання майно банку, загальна вартість якого становить 92526,36 грн.) (а.с19).

Відповідачем надано позивачу відповідь від 21.04.2021 на претензію від 22.03.2021 (а.с.21), в якій він просив реструктуризувати заборгованість в сумі 92526,36 грн. та затвердити порядок сплати зазначеного боргу частинами наступним чином:

-Квітень 2021р. - 15421,06грн.;

-Травень 2021р. -15421,06 грн.;

-Червень 2021р.-15421,06грн.;

-Липень 2021р. -15421,06грн.;

-Серпень 2021р. -15421,06грн.;

-Вересень 2021р. - 15421,06грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, Позивач зазначив, що ним було передано відповідачу на відповідальне зберігання майно на загальну суму 103806,36грн. Однак відповідач частково повернув майно на суму 11280,00 грн., у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 92526,36 грн. вартості майна, переданого на зберігання, 3% річних 4456,48 грн., інфляційних втрат 15914,53грн.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Залишаючи позов без задоволення, місцевий господарський суд, зазначив, що Позивач фактично просив Відповідача доставити йому товар, хоча таких зобов`язань за договором зберігання на Відповідача не покладено.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Предметом розгляду у даній справі є вимога Позивача про відшкодування вартості неповернутого майна у розмірі 92 526,36 грн та сплати відповідних санкції.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 948 Цивільного кодексу України (обов`язок поклажодавця забрати річ після закінчення строку зберігання) унормовано, що поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (статті 949 Цивільного кодексу України).

Як зазначено у відзиві на позовну заяву та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, Відповідач є виробником Майна, яке він виготовив і поставив відповідно до Договору поставки № 18-28 від 21.05.2018. Приймання Майна на відповідальне зберігання Відповідачем від Позивача відбулося на підставі Договору відповідального зберігання № 1112/2018 від 28.12.2018 та Акту прийому - передачі на відповідальне зберігання майна від 28.12.2018, якими зазначено адресу знаходження товару: м. Подільськ, вул. Шкільна, 1. Тобто, Відповідачем не заперечується той факт, що Договорами укладеними між Позичачем та Відповідачем, повернення майна з відповідального зберігання має бути здійснено саме за адресою: м. Подільськ, вул. Шкільна, 1.

Також, Відповідачем у відзиві зазначено, що повернення товару неможливо у зв`язку з його пошкодженням.

Судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи, оскільки повернення майна з відповідального зберігання прямо передбачено договором укладеним між Сторонами, та не заперечується Відповідачем.

Банк неодноразово звертався до ТОВ фірма «Ладас» щодо повернення майна, яке передане на відповідальне зберігання, але жодних дій щодо повернення майна Відповідачем не було здійснено.

Разом з тим, варто зазначити, що згідно п. 3.2.2. Договору - Поклажодавець має право (а не зобов`язаний) - перевіряти стан та умови зберігання переданого майна.

24.06.2021 представники Банку з метою перевірки стану та умов зберігання майна за Договором, здійснили виїзд за місцем зберігання майна (передбаченого п. 1.2 Договору) - м. Дніпро, вул. Черкаська, 8 та встановили, що за вказаною адресою знаходиться закрита територія нежитлового призначення під охороною, у доступі на цю територію охоронником було відмовлено. За таких обставин перевірити наявність, стан та умови зберігання майна Банку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 8 - не виявилося можливим (копія акту про проведення перевірки а.с.56, т.1).

Згідно листа Відповідача від 21.04.2021 вих. № 7 (копія наявна в матеріалах справи) - майно передане на зберігання було пошкоджене та не може бути повернуте власнику. Вказаним листом ТОВ Фірма «Ладас» не заперечує, що ними спричинено збиток АТ «Ощадбанк» на суму 92526,36 грн. та запропоновано сплатити борг частинами.

Відповідно до статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 ЦК України).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору, сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання його умов (п.п. 5.1,1. Договору).

Згідно з п.п.5.2, 5.3 Договору Зберігач відповідає за збереження і цілісність Майна з моменту передання Майна на зберігання і до моменту його повернення Поклажодавцеві. Збитки, завдані Поклажодавцю втратою (нестачою) або пошкодженням Майна відшкодовуються Зберігачем згідно статті 951 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

За загальними положеннями статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у ст. 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ фірма «Ладас» порушено умови Договору, що спричинило Банку збитки, а висновки суду, що відсутні підстави для задоволення позову є необгрунтованими та такими, що суперечать наявним у справі доказам.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційної складової, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 530, ст. сг. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми. У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

На підставі статті 625 ЦК України Позивачем на суму не повернутої вартості втраченого майна за період з 17.07.2020 по 23.02.2023 нараховано інфляційні в сумі 15914,53грн. та 3% річних в сумі 4456,48 грн.

Колегія суддів, здійснивши перевірку розрахунку Позивача 3% річних та інфляційних втрат встановила, що він є помилковим, оскільки розрахунок здійснено без врахування вимог ст.530 ЦК України та поштового перебігу, а тому з урахуванням власного розрахунку, проведеного в межах заявлених вимог та обґрунтованої суми боргу, дійшла висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, а саме 3% річних за прострочення сплати заборгованості за договором за період з 01.08.2020 по 23.02.2022 у розмірі 4339,22 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати заборгованості за договором за період з 01.08.2020 по 23.02.2022 15951,33 грн.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а зазначене рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким позов підлягає частковому задоволенню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про задоволення позову частково.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" підлягає задоволенню частково, рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, а позов задоволено частково.

10. Судові витрати

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне покласти витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023р.у справі №904/3760/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Акціонергого товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ фірма «Ладас» (вул. Винокурова, буд. 5, офіс 401, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49051, код ЄДРПОУ 21940919) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014, ЄДРПОУ 09328601, в філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845) основного боргу 92526,36 грн.; 3% річних в сумі 4339,22 грн.; інфляційні втрати в сумі 15951,33 грн., та судовий збір за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області у розмірі 2841 грн., про що видати наказ.

Стягнути з ТОВ фірма «Ладас» (вул. Винокурова, буд. 5, офіс 401, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49051, код ЄДРПОУ 21940919) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014, ЄДРПОУ 09328601, в філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845) 3721,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.

Видачу наказів відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В. Чус