Ухвала

від 01.09.2023 по справі 320/1873/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 вересня 2023 року

м. Київ

справа №320/1873/19

адміністративне провадження №К/990/30076/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Олендера І.Я., Хохуляк В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Комплект»

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року

у справі №320/1873/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Комплект»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

31 серпня 2023 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Комплект» на ухвалені в порядку нового розгляду на виконання постанови Верховного Суду від 13 липня 2022 року, рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі №320/1873/19, предметом розгляду якої є податкові повідомлення від 04 січня 2019 року №0000411413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1222465,50 гривень, в т.ч. за основним платежем - на 814977 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - на 407488,50 гривень, №0000401413, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1897 гривень.

Скеровуючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що для перевірки обставин реальності операцій необхідно, зокрема, з`ясувати, чи справді відповідні активи отримано позивачем від указаних у первинних документах контрагентів, оскільки відповідач стверджував, що ТОВ "ТРАНЗІТ СТАЛЬ" у серпні 2017 року, ТОВ "ПРОДУКТ ГРУП", ТОВ "ПРИСТЕН" у листопаді 2017 року, ТОВ "ІНЕКС ТРЕЙДІНГ", ТОВ "РЕАЛ БУДПРОЕКТ" у квітні 2018 року не придбавали товар, який в подальшому був реалізований на ТОВ "ТТС Комплект". Верховним Судом було зазначено, що наведені у ході судового процесу доводи сторін судами при встановленні обставин щодо здійснення Позивачем спірних господарських операцій не були ретельно перевірені, а деякі з них взагалі не взяті до уваги.

Під час нового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з контрагентами фактично не відбулись, адже надані позивачем первинні документи, які оформлені по спірним операціям, виключають достатні правові підстави для висновку щодо правомірності формування ТОВ "ТТС Комплект" показників його податкової звітності щодо таких операцій. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача щодо товарності задокументованих ним операцій з ТОВ «ТРАНЗІТ СТАЛЬ», ТОВ «ПРОДУКТ ГРУП», ТОВ «ПРИСТЕН», ТОВ «РЕАЛ БУДПРОЕКТ», ТОВ «ІНЕКС ТРЕЙДІНГ».

Звертаючись із касаційною скаргою, загальний обсяг якої складає 33 аркуші, 31 серпня 2023 року позивач зазначив про наявність підстав для касаційного оскарження, а саме пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач посилається на правовий висновок застосування статті 90 КАС України в постанові від 31 травня 2023 року по справі 320/4559/20 в порушення цього висновку не перевірив чи у відповідача були підстави зазначити в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях про те, що позивач порушив абз. «г» пункту 198.5 статті 198 та пункт 201.1 статті 201 ПК України. Позивач викладає в касаційній скарзі нечетабельні копії рішень податкового органу, та здійснює пояснення по ним.

Покликаючись також на постанову Верховного Суду від 06 вересня 2022 року по справі №280/5548/20 заявник касаційної скарги зазначає про незастосування судами попередніх інстанцій статті 90 КАС України у подібних правовідносинах, незастосування цього висновку полягає у неповному дослідженні обставин у справі та незастосування правового висновку щодо застосування пункту 44.1 статті 44 ПК України, який викладений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року №540/927/20.

Позивач вказує на невиконання судами попередніх інстанцій постанови Верховного Суду від 13 липня 2022 року, якою ця справа скерована на новий розгляд.

Наводить результат оцінки обставинам та доказам здійсненим у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2021 року по справі №520/3672/2020, від 24 листопада 2021 року по справі №640/22390/18, від 07 липня 2021 року по справі №640/3406/20.

Скаржник, зазначає, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову без урахування правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 07 липня 2022 року по справі №160/3364/19, від 14 грудня 2021 року по справі № 520/3672/2020, від 07 липня 2021 року по справі №640/3406/20, від 24 листопада 2021 року по справі №640/22390/18 та з порушенням норм, які регламентують процес дослідження та оцінки доказів у справі.

Позивач, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції, при дослідженні питання щодо наявності в базах даних податкової інформації не застосував норми права, які регламентують процес доказування та дослідження доказів, не врахував сотні первинних документів наданих позивачем по взаємовідносинам із своїми контрагентами на спростування податкової інформації, при цьому позивач не зазначає які істотні обставини по кожному контрагенту підтверджують надані ним докази. Перевагу мають не сотні і не кілограми наданих документів, а ті, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Доводить персональну (індивідуальну) відповідальність платника податку відповідно до висновків Верховного Суду наведених у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2021 року по справі №826/5762/15, від 31 травня 2023 по справі 640/15530/19.

Щодо пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник касаційної скарги зазначає, що відсутній правовий висновок щодо застосування абзацу «г», пункту 198.5 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 ПК України в подібних правовідносинах щодо оскарження податкових повідомлень (аркуш 12 скарги).

Щодо пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 353 цього кодексу. Обґрунтовуючи цю підставу касаційного перегляду заявник касаційної скарги зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовує оскаржуване рішення не доказами і не чинними нормами закону, а абстрактними посиланнями на необхідність бути розумним та обачним при виборі контрагента, суд апеляційної інстанції також керується аргументацією викладеною у постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №826/9368/15. Позивач доводить, що належним застосуванням до спірних правовідносин є редакція статті 112 ПК України, до якої внесені зміни 16 січня 2020 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-9.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу.

Заявник касаційної скарги просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Предметом заявленого до касаційного перегляду у цій справ є результат судового розгляду двох актів індивідуальної дії, з яких є малозначним та вказує на необхідність додаткової правової кваліфікації, відповідно до частини 5 статті 328 КАС України.

З огляду на встановлені вимоги до касаційної скарги, зокрема пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України Суд визнає доводи позивача стосовно посилань на пункт 1 та пункт 3 статті 328 КАС України не виконаними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Суд зазначає, що йдеться про висновок застосування норми права у податкових правовідносинах, а не застосування норм процесуального закону при вирішенні податкового спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд зазначає, що оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень, Суд виходить виключно з правопорушень встановлених органом, підміняти собою орган і застосовувати інші норми (не застосовані ним) суд не має права, з огляду на правила дискреціїї та конституційного принципу поділу влади у Державі.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Разом із тим, слушними у касаційній скарзі є заявлені підстави пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, в розрізі кожного податкового повідомлення - рішення яке є предметом спору.

Форма і зміст касаційної скарги встановлені статтею 330 КАС України, подання заяви без дотримання цієї форми унеможливить її прийняття до розгляду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом приведення тексту касаційної скарги у відповідність пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -

Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Комплект» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі №320/1873/19 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

І.Я. Олендер

В.В. Хохуляк