Постанова

від 30.08.2023 по справі 624/948/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 624/948/19

провадження № 61-7643св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Пікуля В. П., Панченка О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року Первомайська місцева прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру (далі - ГУ Держгеокадастру)у Харківській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що під час вивчення питання законності використання земельних ділянок на території Кегичівського району Харківської області Кегичівський відділ Первомайської місцевої прокуратури виявив порушення вимог законодавства у частині недотримання умов та цільового використання земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Зокрема пунктом 1 наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 27 червня 2014 року № 1413-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 109,2829 га для сінокосіння і випасання худоби із земель державної власності.

На підставі зазначеного наказу 22 липня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, яким останньому надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пасовище) площею 109,2829 га для сінокосіння і випасання худоби (кадастровий номер земельної ділянки 6323183700:04:000:0226), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 422 896,90 грн.

Умовами договору передбачено, що земельна ділянка повинна використовуватися орендарем виключно за цільовим призначенням, орендар зобов`язаний використовувати встановлені обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором.

За результатами вивчення законності використання вказаної земельної ділянки в частині дотримання належних умов та цільового її використання 13 червня 2017 року Кегичівський відділ Первомайської місцевої прокуратури вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості та зареєстрував кримінальне провадження № 42017221400000049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 254 КК України, щодо безгосподарського використання земель.

На підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 липня 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, представниками Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадасту у Харківській області складено акт обстеження земельної ділянки кадастровий номер 6323183700:04:000:0226.

Вказаним актом встановлено, що вищезазначена земельна ділянка використовується орендарем як рілля, розорана та засіяна горохом.

За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 18 липня 2017 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту ґ частини першої статті 96 ЗК України та статті 36 Закону України «Про охорону земель» і накладено штраф у сумі 170,00 грн.

04 липня 2018 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53 КУпАП, пунктом. г частини першої статті 211 ЗК України та постановою від 04 липня 2018 року накладено штраф у розмірі 170,00 грн. Цього ж дня останньому видано припис про усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства України, який до теперішнього часу не виконано.

02 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53 КУпАП, пунктом г частини першої статті 211 ЗК України.

04 вересня 2017 року кримінальне провадження № 42017221400000049 за статтею 254 КК України закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину, так як в розумінні статті 254 КК України не підтверджено факт настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тривалого знищення родючості землі.

Прокурор зазначав, що орендована ОСОБА_1 земельна ділянка сільськогосподарського призначення з видом використання - пасовище для сінокосіння, випасання худоби, протягом 2016-2019 років фактично використовувалася як рілля під посів сільськогосподарських культур.

Своїми діями орендар самостійно змінив вид цільового використання земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, незважаючи на те, що питання про визначення виду використання земельної ділянки належить до компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов`язків, встановлених договором оренди землі, порушення вимог чинного законодавства, що регулює вказані правовідносини, прокурор просив:

- розірвати договір оренди землі від 22 липня 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенством в Харківській області та ОСОБА_1 , зареєстрований у Кегичівському районному управлінні юстиції 24 липня 2014 року № 14657873;

- повернути земельну ділянку площею 109,2829 га з кадастровим номером 6323183700:04:000:0226, що знаходиться за межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, державі.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року у складі судді Куст Н. М. позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 22 липня 2014 року, укладений між ГУ Держземагенства в Харківській області та ОСОБА_1 , зареєстрований 24 липня 2014 року у Кегичівському районному управлінні юстиції за № 14657873.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 109,2829 га з кадастровим номером 6323183700:04:000:0226, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, державі в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із порушення відповідачем умов договору оренди землі, яким обумовлено використання земельної ділянки орендарем виключно як сінокосіння та випасання худоби. Орендар без погодження з орендодавцем фактично змінив вид використання сільськогосподарських земель, тим самим порушив вимоги раціонального землекористування та одного з основних принципів державної політики у сфері охорони земель, передбаченого статтею 3 Закону України «Про охорону земель», щодо забезпечення охорони земель, як основного національного багатства Українського народу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року скасовано. Провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на момент звернення до суду спірна земельна ділянка перебувала у державній власності та у віданні ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи попереднє судове рішення та направляючи справу для продовження розгляду, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд при вирішенні спору не врахував того, що спірна земельна ділянка зареєстрована за Кегичівською селищною радою Красноградського району Харківської області 16 березня 2021 року, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції (11 березня 2021року). Вказав, що саме з моменту державної реєстрації Кегичівська селищна рада стала власником земельної ділянки, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, а, отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, на підставі вимог ЦПК України міг залучити до участі у розгляді справи нового власника спірної земельної ділянки, як правонаступника, - Кегичівську селищну раду Красноградського району Харківської області.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 18 квітня 2023 року залучено до участі у справі Кегичівську селищну раду Красноградського району Харківської області в порядку процесуального правонаступництва після ГУ Держгеокадастру в Харківській області.

Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції

При новому апеляційному розгляді справи постановою Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року скасовано.

Позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі залишено без розгляду.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду аргументована тим, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. У даній справі прокурор не дотримався вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та не довів бездіяльність компетентного органу, тому апеляційний суд дійшов про відсутність передбаченого статтею 131-1 Конституції України виключного випадку, який би надавав право прокурору право звернутися до суду з даним позовом, у зв`язку з чим залишив позовну заяву без розгляду відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18 травня 2023 року Харківська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, повний текст якої складено 24 квітня 2023 року, справу направити на новий апеляційний розгляд.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18, від 27 жовтня 2022 року в справі № 910/8259/16, від 14 грудня 2022 року в справі № 340/6065/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про залишення позову без розгляду.

При підготовці позову прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та листом від 25 жовтня 2019 року повідомив ГУ Держгеокадастру у Харківській області про те, що Первомайська місцева прокуратура в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області підготувала проект позовної заяви до суду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її державі, в порядку частини третьої статті 56 ЦПК України.

Проте з 25 жовтня 2019 року до моменту звернення з позовом 11 грудня 2019 року заходи щодо захисту інтересів держави позивач не вживав.

Крім того, упродовж тривалого часу (понад 2 роки) ГУ Держгеокадастру в Харківській області знало про допущене ОСОБА_1 порушення земельного законодавства, однак дієвих заходів для захисту інтересів держави не вживало.

Апеляційний суд не звернув увагу на те, що прокурор на момент звернення до суду дотримався вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та довів бездіяльність ГУ Держгеокадастру в Харківській області.

Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги ЦПК України та правових позицій щодо правонаступництва.

На момент встановлення порушення закону та звернення з позовом до суду повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах мало ГУ Держгеокадастру в Харківській області, яке прокурор визначив позивачем у справі. Прокурор зібрав належні докази, попередньо до звернення до суду повідомив уповноважений орган, який не здійснював захист державних інтересів, про наявність підстав для подання позову, надав йому розумний строк для самостійного вжиття заходів до усунення виявленого порушення. Зміни у суб`єктному складі спірних правовідносин щодо суб`єкта права власності на спірні земельні ділянки (ГУ Держгеокадастру в Харківській області на територіальну громаду в особі Кегичівської селищної ради) відбулись після відкриття судом першої інстанції провадження у даній справі та внаслідок прийняття ряду законодавчих актів, якими визначено правові підстави набуття права комунальної власності, у тому числі й щодо спірної земельної ділянки.

Всі дії, виконані прокурором з доведення підстав для представництва інтересів держави для ГУ Держгеокадастру в Харківській області, є обов`язковими і для Кегичівської селищної ради.

Доводи інших учасників справи

Представник ОСОБА_1 - адвокат Радченко Є. В. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що повідомленням на адресу ГУ Держгеокадастру в Харківській області прокурор не надав можливості відповідному органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, а лише констатував факт підготовки проекту позову прокурора в інтересах держави від його імені.

Під час розгляду справи прокурором не довів, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області неналежно здійснює свої повноважень щодо захисту інтересів держави, а також, що вказаний орган не може чи не бажає самостійно звернутися до суду з відповідним позовом. Сама по собі обставина незвернення ГУ Держгеокадастру у Харківській області з відповідним позовом протягом розумного строку не свідчить про неможливість виконання останнім функцій із захисту інтересів держави.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Кегичівського районного суду Харківської області цивільну справу № 624/948/19 за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі.

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року справу № 624/948/19 призначено до судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, щонаказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 27 вересня 2014 року № 1413-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки» ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту Павлівської сільської ради на території Кегичівського району Харківської області, кадастровий номер: 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення - сільськогосподарські угіддя (пасовища) для сінокосіння і випасання худоби строком на 49 років.

22 липня 2014 року Головне управління Держземагентства у Харківській області уклало зі ОСОБА_1 договір оренди землі, відповідно до умов якого передало в оренду останньому земельну ділянку, кадастровий номер: 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га, із земель сільськогосподарського призначення (пасовища) строком на 49 років.

Відповідно до пункту 16 договору умовами збереження стану об`єкта оренди є використання її за цільовим призначенням. Орендар зобов`язаний забезпечити збереження стану об`єкта оренди, застосовувати заходи по підвищенню родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії, дотримуватися вимог протиерозійної організації території та додержуватися екологічних норм.

Постановою про адміністративне правопорушення від 19 липня 2017 року № 291-ДК ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту ґ) частини першої статті 96 ЗК України та статті 36 Закону України «Про охорону земель» та накладено адміністративне стягнення в розмірі 170,00 грн.

Згідно з приписами, виданими ОСОБА_1 від 18 липня 2017 року № 291-ДК та від 04 липня 2018 року № 395-ДК/0338Пр/03/01/-18, земельну ділянку з кадастровим номером 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 га із земель сільськогосподарського призначення на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, необхідно використовувати відповідно до чинного законодавства України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 04 липня 2018 року № 395-ДК/0258По/08/01/-18 встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги статті 20 ЗК України та статті 35 Закону України «Про охорону земель», у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Відповідно до протоколу від 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 порушив вимоги статті 20 ЗК України та статті 35 Закону України «Про охорону земель».

Крім того, нецільове використання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 підтверджується протоколом огляду місця події від 14 травня 2017 року, фототаблицями та протоколами допиту свідків, проведеними у рамках кримінального провадження від 14 червня 2017 року № 42017221400000049, порушеного за статтею 254 КК України.

Відповідно до висновку за результатами лабораторного обстеження показників якості ґрунтів та порівняльного аналізу матеріалів агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області встановлено, що в результаті господарської діяльності протягом останніх п`яти років ознак погіршення якості ґрунту, у тому числі ознак його деградації, не встановлено.

На момент звернення до суду земельна ділянка з кадастровим номером 6323183700:04:000:0226, площею 109,2829 перебувала у державній власності та у віданні ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

У процесі розгляду справи на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» ГУ Держгеокадастру в Харківській області на підставі наказу від 11 грудня 2020 року № 15-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» з додатком та акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 11 грудня 2020 року з додатком вказану земельну ділянку (одночасно з іншими земельним ділянками) передало із державної власності у комунальну власність Кегичівської об`єднаної територіальної громади в особі Кегичівської селищної ради.

16 березня 2021 року (тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції 11 березня 2021 року) державна реєстрація права власності на земельну ділянку площею 109,2829 га, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226, що знаходиться за межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, проведена за Кегичівською об`єднаною територіальною громадою в особі Кегичівської селищної ради.

Ухвалою від 18 квітня 2023 року Полтавський апеляційний суд залучив до участі у справі Кегичівську селищну раду Красноградського району Харківської області в порядку процесуального правонаступництва після ГУ Держгеокадастр в Харківській області.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження у цій справі постанови апеляційного суду є посилання заявників на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18, від 27 жовтня 2022 року в справі № 910/8259/16, від 14 грудня 2022 року в справі № 340/6065/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно зі статтею 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

У справі, що переглядається, прокурор, звертаючись до суду з позовом відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертої статті 56 ЦПК України, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначив прокурор, спірні правовідносини пов`язані з тим, що земельну ділянку, яка є предметом спору, відповідач використовує з порушенням вимог земельного законодавства, зокрема з недотриманням умов та цільового використання земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 зазначила, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва в суді інтересів держави, зазначив, що ГУ Держгеокадастру в Харківській області, яке на момент встановлення порушення вимог закону та звернення з позовом до суду мало повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах та яке прокурор визначив позивачем у справі, було відомо про порушення інтересів держави, проте останнє протягом тривалого часу не вживало заходів щодо їх захисту та поновлення.

Зокрема, листом від 25 жовтня 2019 року Первомайська місцева прокуратура повідомила ГУ Держгеокадастру у Харківській області про те, що в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області підготувала проект позовної заяви до суду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її державі, в порядку частини третьої статті 56 ЦПК України.

Упродовж тривалого часу (понад 2 роки) ГУ Держгеокадастру в Харківській області знало про допущене ОСОБА_1 порушення земельного законодавства, однак заходів для захисту інтересів держави не вживало.

Системне тлумачення частини четвертої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У справі, яка переглядається, підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив нездійснення ГУ Держгеокадастру у Харківській області упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме незвернення до суду з вимогами щодо повернення державі спірної земельної ділянки.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій прокурор обґрунтовував порушення інтересів держави, визначив орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та вказав, у чому полягає бездіяльність зазначеного органу щодо захисту законних інтересів держави.

У цій справі суд першої інстанції, встановивши, що прокурор у позові обґрунтовано мотивував підстави здійснення ним представництва, прийняв до розгляду позов прокурора та розглянув його по суті.

Зміни у суб`єктному складі спірних правовідносин щодо суб`єкта права власності на спірну земельну ділянку (з держави в особі ГУ Держгеокадастру в Харківській області на територіальну громаду в особі Кегичівської селищної ради) відбулись після відкриття судом першої інстанції провадження у даній справі й ухвалення судового рішення.

В порядку процесуального правонаступництва після ГУ Держгеокадастру в Харківській області ухвалою від 18 квітня 2023 року апеляційний суд залучив до участі у справі, яка переглядається, Кегичівську селищну раду Красноградського району Харківської області.

Територіальна громада в особі Кегичівської селищної ради наявність підстав для представництва прокурором в суді не оскаржувала, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в її особі не висловлювала.

Апеляційний суд на наведене уваги не звернув і дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви прокурора без розгляду у зв`язку з тим, що останній не обґрунтував та не довів підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Усунути наведені вище недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Щодо клопотання про участь у судовому засіданні

Від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про участь у судовому засіданні представника Офісу Генерального прокурора.

Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Згідно статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні відмовити.

Касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов