Ухвала

від 01.09.2023 по справі 522/23246/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/376/23

Справа № 522/23246/17

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

01.09.2023 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду Таварткіладзе О.М., розглянувши процесуальне питання, пов`язане з відводом суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького Миколи Миколайовича, Громіка Руслана Дмитровича за заявою ОСОБА_1 у межах розгляду апеляційної скарги адвоката Швець Катерини Олегівни, яка діє від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» на рішення Приморського районного суду м. Одеса від 22 травня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року №1538-VII, скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі головуючого судді Драгомерецького М.М., суддів: Громіка Р.Д., Сегеди С.М., знаходиться апеляційна скарга адвоката Швець К.О., яка діє від імені ОСББ «Успенська 17» на рішення Приморського районного суду м. Одеса від 22 травня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, ГУ Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: ОСББ «Успенська 17», про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року №1538-VII, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

17.07.2023 року, через кур`єрську службу, ОСОБА_1 подав до апеляційного суду письмову заяву про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.

Дана заява мотивована тим, що 07 лютого 2022 року ухвалою судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід від розгляду даної цивільної справи колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі головуючого суді Колеснікова Г.Я., суддів Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С. Як вказує заявник, суддя Драгомерецький М.М. ухвалив судове рішення на власний розсуд, всупереч юридичним фактам, встановленим ним же самим, перекрутивши обставини по справі. Також, 26 липня 2022 року ухвалою судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід від розгляду даної цивільної справи колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі головуючого суді Колеснікова Г.Я., суддів Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С. На думку заявника, суддя Громік Р.Д., маніпулюючи поняттями юридичних фактів та суб`єктивних припущень, ухвалив безпідставне та незаконне судове рішення в даній справі, з метою «прикриття» незаконних діянь своїх колег суддів Одеського апеляційного суду.

Вищевказані обставини викликають у заявника сумніви в неупередженості суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. під час здійснення правосуддя в розгляді даної справи, у зв`язку з чим та на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України ОСОБА_1 заявляє відвід суддям Одеського апеляційного суду Драгомерецькому М.М., Громіку Р.Д. від розгляду даної цивільної спарви.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. визнано необґрунтованою. Цивільну справу передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку судді для вирішення питання про відвід.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вирішення даного процесуального питання передано судді Одеського апеляційного суду Таварткіладзе О.М.

Ознайомившись зі змістом письмової заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., вважаю за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви з огляду на таке.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ст. 40 ч. 2, 3 ЦПК України).

За приписами ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Ураховуючи вищезазначені положення цивільного процесуального законодавства та характер питання, що підлягає вирішенню, приходжу до висновку про розгляд заяви про відвід суддів у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

З положень ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Частина 7 п. 1 ст. 56 цього Закону передбачає, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в ст. 36 ЦПК України.

Відповідно положень цієї статті, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше (справа «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006).

Слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

Водночас суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Аналіз заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. свідчить, що підставою для відводу є суб`єктивна думка заявника про упередженість та відсутність безсторонності у вказаних суддів, що склалася у позивача, у зв`язку з тим, що вказані судді в межах даної справи брали участь у вирішенні процесуальних питань щодо обґрунтованості раніше заявлених ОСОБА_1 відводів суддям Одеського апеляційного суду Колеснікову Г.Я., Вадовській Л.М., Сєвєровій Є.С. від розгляду цієї справи.

Проте, на переконання апеляційного суду, вказаний довід заяви про відвід фактично за своєю суттю є незгодою учасника процесу з рішеннями суду, ухвалених суддями при вирішенні процесуальних питань у справі, що в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу. Окрім того, прийняття суддями процесуальних рішень, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не може свідчити про упередженість, необ`єктивність, відсутності безсторонності у суддів, оскільки є реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами процесуального законодавства України, а тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, та в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відводу суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. від розгляду даної справи з підстав незгоди з правовою позицією суддів прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.

Крім того, вказуючи про ухвалення суддею Громіком Р.Д. незаконного судового рішення з метою «прикриття» незаконних діянь своїх колег, заявник відповідних доказів не надав, у зв`язку з чим та беручи до уваги, що відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 39 ЦПК України), апеляційний суд приходить до висновку, що такий довід заявника щодо відводу судді ґрунтуються виключно на його суб`єктивній оцінці вищезазначених обставин, а тому не може бути підставою для відводу судді.

Таким чином, висловлені заявником сумніви щодо невідповідності суддів принципам неупередженості не підтверджуються фактичними обставинами справи та доказами.

Інших доводів у обґрунтування відводу суддів з підстав необ`єктивності та упередженості суддів заявник не вказав.

Слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.

З огляду на зазначене та враховуючи, що доводи заяви про відвід суддів є безпідставними та необґрунтованими, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. 40 ЦПК України, суддя -

У ХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького Миколи Миколайовича, Громіка Руслана Дмитровича по справі за апеляційною скаргою адвоката Швець Катерини Олегівни, яка діє від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» на рішення Приморського районного суду м. Одеса від 22 травня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року №1538-VII, скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовити.

Повернути матеріали справи для розгляду апеляційної скарги адвоката Швець Катерини Олегівни, яка діє від імені Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» на рішення Приморського районного суду м. Одеса від 22 травня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року №1538-VII, скасування державної реєстрації земельної ділянки, у встановленому порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе