Постанова

від 05.02.2025 по справі 522/23246/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 522/23246/17

провадження № 61-1055св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Одеська міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області,

третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки

за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просили визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року № 1538-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2310 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та надання її в оренду Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» (далі - ОСББ «Успенська 17»); скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2310 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:28:005:0009 з одночасним скасуванням кадастрового номера 5110137500:28:005:0009 і записів № 001 та № 002 в Поземельній книзі в паперовій та електронній формі шляхом закриття Поземельної книги номер 5110137500280050009 (кадастровий номер земельної ділянки), відкритої на земельну ділянку площею 0,2310 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:28:005:0009 про надання в оренду земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посилалися на те, що вони на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2012 року є власниками нежитлових приміщень першого поверху № 501, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 135,9 кв. м, схематично позначені згідно з матеріалами технічної інвентаризації під літ. «Г», які є окремо розташованою одноповерховою будівлею без підвалу та горища. Згідно з пунктом 3.7 договору купівлі-продажу від 20 грудня 2012 року на покупців, тобто на позивачів, покладено обов`язок щодо оформлення документів на землекористування, що у свою чергу вказує, що нежитлові приміщення № 501 під окремою літерою становлять окремий об`єкт, та надає можливість власникам цього об`єкту оформити право землекористування.

Крім того, вони є власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 237,99 кв. м, житловою площею 113,89 кв. м, який є відокремленою будівлею під літ. «Д», на сьогодні вказаний житловий будинок має адресу: АДРЕСА_2 .

Позивачі вважають, що Одеська міська рада розпорядилася спірною земельною ділянкою, яка фактично перебуває у їх користуванні, оскільки на вказаній земельній ділянці розташовані належні їм на праві приватної власності об`єкти нерухомого майна, які є в цілому відокремленими будівлями, схематично позначені на плані землекористування під літ. «Г» і літ. «Д», а тому вони мають право на оформлення права землекористування земельною ділянкою під цими об`єктами з урахуванням площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування цих об`єктів.

Крім того, позивачі посилалися на невідповідність розміру загальної площі багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , позначеної в технічному паспорті від 28 березня 2016 року площі фактично розташованих об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує протиправність розпорядження земельною ділянкою під тими об`єктами нерухомого майна, які не перебувають у користуванні ОСББ «Успенська 17», наявність постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 522/15253/16-а, якою скасовано рішення Одеської міської ради від 30 червня 2016 року № 1036-VII «Про надання дозволу ОСББ «Успенська 17» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,2314 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування багатоквартирного жилого будинку і споруд та прибудинкової території» як таке, що прийняте з порушенням норм законодавства, за наявності рішень суду про заборону вчиняти дії щодо розроблення проекту землеустрою за адресою: АДРЕСА_1 .

Також вказували, що внаслідок передання спірної земельної в оренду ОСББ «Успенська 17» вони не мають можливості реалізувати належне їм право на оформлення земельної ділянки під належними їм об`єктами нерухомого майна. У зв`язку з цим позивачі просили позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 22 травня 2020 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року № 1538-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2310 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та надання її в оренду ОСББ «Успенська 17». Скасував державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2310 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:28:005:0009 з одночасним скасуванням кадастрового номеру 5110137500:28:005:0009 і записів № 001 та № 002 в Поземельній книзі в паперовій та електронній формі шляхом закриття Поземельної книги номер 5110137500280050009 (кадастровий номер земельної ділянки), відкритої на земельну ділянку, площею 0,2310 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:28:005:0009 про надання в оренду земельної ділянки, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки з моменту набуття права власності на нежитлові приміщення першого поверху № 501 і на житловий будинок на АДРЕСА_1 позивачі набули право користування земельною ділянкою, що розташована під цими об`єктами. Переданням її в оренду на підставі рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року № 1538-VII ОСББ «Успенська 17» порушує права позивачів.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Одеський апеляційний суд постановою від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСББ «Успенська 17» залишив без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У січні 2024 року ОСББ «Успенська 17» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підставою касаційного оскарження вказувало те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 916/782/17, постановах Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі № 368/513/16, від 26 червня 2019 року у справі № 461/3647/16, від 28 серпня 2019 року у справі № 295/7193/15, від 03 листопада 2020 року у справі № 526/86/19, від 17 квітня 2019 року у справі № 461/8315/17, від 21 липня 2020 року у справі № 922/3461/17, від 16 лютого 2022 року у справі № 910/1582/21, від 01 листопада 2023 року у справі № 910/7987/22, від 17 червня 2020 року у справі № 522/15253/16-а, від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 916/2421/18, від 03 жовтня 2019 року у справі № 902/271/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 922/2115/19, від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, від 20 жовтня 2020 року у справі № 756/671/19 та в ухвалі Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 923/525/20.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що позивачі не набували право власності на окрему будівлю або споруду, а стали власниками лише нежитлових приміщень першого поверху № 501 в літ. «Г» (пральна) та квартири АДРЕСА_3 про що свідчать всі правовстановлювальні документи на нерухоме майно позивачів. Літери «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Ж» є інвентаризаційними номерами багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а не відокремленими будівлями. Нежитлові приміщення першого поверху № 501 в літ. «Г» багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , його зовнішні стіни, спільні об`єкти комунікацій, горище в літ. «Г» є складовими частинами багатоквартирного будинку для усіх його співвласників, однак позивачі знищили вказане спільне майно (горище, зовнішні стіни) та незаконно, без відповідного дозволу, розпочали нове будівництво. Інформацію про приміщення квартири АДРЕСА_3 внесено в Державний реєстр нерухомого майна за заявою ОСОБА_3 як приватний будинок, що утворився шляхом реконструкції, на підставі недостовірних відомостей і це приміщення є самочинним будівництвом, збудованим на земельній ділянці багатоквартирного будинку.

До позивачів не переходили майнові права на будівлю та споруду, в межах яких вони придбали нежитлові приміщення, що підтверджується всіма правовстановлювальними документами, в яких йдеться про купівлю-продаж приміщення першого поверху № 501 в літ. «Г», приміщення квартири АДРЕСА_4 , що була реконструйована в приватний будинок без погодження з усіма співвласниками багатоквартирного будинку.

Будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території як окремі об`єкти нерухомого або рухомого майна, перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку відповідно до закону, у зв`язку з чим у разі створення ОСББ, від нього не вимагається визнання та доведення права на ці об`єкти.

Таким чином, до спірних правовідносин суди мали б застосовувати не норми статті 120 ЗК України, яка стосується регулювання права власників окремої будівлі або споруди на користування земельною ділянкою, а норми статті 42 ЗК України та статті 382 ЦК України, які регулюють правовідносини землекористування співвласниками багатоповерхового будинку згідно з Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Також скарга містить доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині подання і дослідження доказів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

27 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням виконавчого комітету Сталінської районної Ради депутатів трудящих від 07 серпня 1948 року № 1511 затверджено список домоволодінь, які належать Сталінській районній Раді депутатів трудящих, до складу якого, зокрема, включено домоволодіння АДРЕСА_1 .

02 липня 1949 року видано реєстраційне посвідчення на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке в цілому зареєстроване за виконавчим комітетом Сталінської районної Ради депутатів трудящих, записане в реєстраційну книгу за № 9 м/с, стор. 43, реєстровий номер 413.

На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської Ради депутатів трудящих від 23 серпня 1956 року № 723 «Про результати обміру земель по будівельному кварталі № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 » за домоволодінням АДРЕСА_5 закріплено в користування земельну ділянку загальною площею 2 314 кв. м.

25 грудня 2003 року між Одеською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Чайка» (далі - ТОВ «Фабрика «Чайка»), укладено договір купівлі-продажу № 235, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д. Г., зареєстрований в реєстрі за № 6190.

Згідно з пунктом 1.1 цього договору продавець Одеська міська рада продав, а покупець ТОВ «Фабрика «Чайка» купило індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилих приміщень першого поверху № 501 у літері «Г», загальною площею 135,9 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входять коридори, що відображені у технічному паспорті, - 1, 11, душова - 2, туалет - 3, основні приміщення - 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12. Вказані приміщення належать Одеській міській раді на підставі рішення виконкому Сталінської райради депутатів трудящих від 07 серпня 1948 року № 1511, що зареєстроване в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості (далі - Одеське МБТІ та РОН) в реєстраційній книзі № 9 м/с за реєстровим номером 413, стор. 43. Дублікат реєстраційного посвідчення виданий Одеським МБТІ та РОН 05 листопада 2003 року.

Характеристика об`єкта купівлі-продажу наводиться у технічному паспорті, який видано Одеським МБТІ та РОН 23 березня 2001 року та довідці-характеристиці № 1987 ПУКС, яка видана Одеським МБТІ та РОН 06 листопад 2003 року.

Довідка-характеристика № 1987 містить відомості про те, що за заявою власника - Одеської міської ради відчужуються приміщення 1 - коридор, 2 - душова, 3 - туалет, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 - основне, 11 - коридор, 12 - основне, які становлять нежитлове відокремлене приміщення 1-го поверху № 501 загальною площею 135,9 кв. м. вартістю 128 687,00 грн,

Відповідно до підпункту 5.4.7 пункту 5.4 договору купівлі-продажу на ТОВ «Фабрика «Чайка» покладено обов`язок протягом 30 календарних днів після повної оплати вартості об`єкта купівлі-продажу подати до Управління земельних ресурсів документи для оформлення права землекористування.

Згідно з підпунктом 5.4.9 пункту 5.4 договору купівлі-продажу при зміні власника об`єкта купівлі-продажу або передачі в оренду «покупець», тобто ТОВ «Фабрика «Чайка», повинен покласти виконання зобов`язань, передбачених пунктом 5.4 зазначеного договору, які на момент передання в оренду чи зміни власника залишаться невиконаними, на нового власника або орендаря.

26 січня 2004 року Одеське МБТІ та РОН видало реєстраційне посвідчення про те, що домоволодіння АДРЕСА_1 в частині нежитлових приміщень 1-го поверху № 501 зареєстровано за ТОВ «Фабрика «Чайка» на підставі договору купівлі-продажу від 25 грудня 2003 року № 235 та записано в реєстраційну книгу за № 28 неж, стор. 176 - реєстраційний номер 413.

20 грудня 2012 року між ТОВ «Фабрика «Чайка», з однієї сторони, і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з іншої сторони був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 501, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В., реєстровий номер № 764, зареєстрований 27 грудня 2012 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно в книзі 767 пр-25, номер запису 477, за умовами якого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 набули в рівних частках по 1/2 право приватної власності на нежитлові приміщення першого поверху № 501, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з: 1, 11 - коридори, 2 - душ, 3 - туалет, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 - основні, загальною площею 135,9 кв. м, схематично позначені згідно з матеріалами технічної інвентаризації під літ. «Г».

Згідно з пунктом 3.7 вказаного договору продавець, тобто ТОВ «Фабрика «Чайка», покладає на покупців, тобто ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зобов`язання протягом 30 календарних днів після повної оплати вартості об`єкта купівлі-продажу подати до Управління земельних ресурсів документи для оформлення права землекористування, що відповідає умовам підпунктів 5.4.7, 5.4.9 пункту 5.4 договору купівлі-продажу від 25 грудня 2003 року.

У квітні 2016 року на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення ОСББ «Успенська 17»та про прийняття будинку за вказаною адресою в управління ОСББ. Статут ОСББ «Успенська 17» затверджено протоколом установчих зборів ОСББ «Успенська 17» від 09 квітня 2016 року № 1.

11 квітня 2016 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи ОСББ «Успенська 17», код ЄДРПОУ 40416998, та зареєстровано Когана Г. М. її керівником.

07 червня 2016 року голова правління ОСББ «Успенська 17» Коган Г. М. звернувся до Одеської міської ради із клопотанням про надання дозволу на передання в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,2314 га, на якій розташовані квартири та нежитлові приміщення ОСББ «Успенська 17», що за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування багатоквартирного житлового будинку і споруд, з прибудинковою територією, яке було передане до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - департамент комунальної власності) та зареєстроване 08 червня 2016 року.

Рішенням Одеської міської ради від 30 червня 2016 року № 882-VII багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (далі - КП «ЖКС «Порто-Франківський»), передано в управління (на баланс) ОСББ «Успенська 17».

Рішенням Одеської міської ради від 30 червня 2016 року № 1036-У11 надано дозвіл ОСББ «Успенська 17» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,2314 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку і споруд та прибудинкової території.

22 червня 2016 року на адресу Департаменту комунальної власності надійшов лист Управління архітектури та містобудування від 21 червня 2016 року, згідно з яким передбачалась можливість розроблення землевпорядної документації щодо надання ОСББ «Успенська 17» земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в оренду для експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території; а також вказано, що межі земельної ділянки визначаються проектом землеустрою щодо відводу земельної ділянки, з урахуванням меж кварталу, погодження суміжних землекористувачів і Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року № 389.

19 липня 2016 року комісія у складі голови правління ОСББ «Успенська 17» та директора, головного інженера, головного бухгалтера КП «ЖКС «Порто-Франківський» провела обстеження активів житлового комплексу (його частини) та склала акт приймання-передачі житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , з балансу КП «ЖКС «Порто-Франківський»в управління (на баланс) ОСББ «Успенська 17».

25 липня 2016 року Управління архітектури та містобудування склало висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСББ «Успенська 17» за вказаною адресою та доповнення до висновку від 25 липня 2016 року.

21 вересня 2016 року на замовлення ОСББ «Успенська, 17», Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» виготовило технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 із схематичним планом земельної ділянки. На вказаному плані видно, що існує стіна від літ. «Г», а саме приміщення літ. «Г» не зазначено.

02 серпня 2016 року між ОСББ «Успенська 17» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КОМ» був укладений договір № 2/СП-1 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на виконання якого розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСББ «Успенська 17» земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку і споруд та прибудинкової території.

07 жовтня 2016 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало висновок за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСББ «Успенська 17» за вказаною адресою та перелік обмежень у використанні земельної ділянки.

Рішенням Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року № 1538-У11 затверджено проект землеустрою щодо надання та відведення ОСББ «Успенська 17» земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:28:005:0009, категорія земель - землі житлової та громадської забудови), площею 0,2310 га, за адресою: АДРЕСА_1 та передано її в оренду терміном на 49 років, для експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку і споруд та прибудинкової території.

05 лютого 2018 року позивачі бажаючи оформити відповідні права на земельні ділянки, на яких розташовані належні їм об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення першого поверху № 501 у відокремленій будівлі літ. «Г» і приватний житловий будинок літ. «Д», що на АДРЕСА_1 , звернулися із заявою до Одеської міської ради, в якій просили Одеську міську раду ухвалити рішенням, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0364 га, на АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для передання в оренду строком на 49 років.

26 лютого 2018 року Департамент комунальної власності повідомив позивачів про те, що, за наявною у нього інформацією, рішенням Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року № 1538-VII ОСББ «Успенська 17» передано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,2310 га, кадастровий номер 5110137500:28:005:0009, за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлово будинку і споруд та прибудинкової території.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Згідно зі статтею 175 ЦПК України викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Разом з тим визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади (органу місцевого самоврядування), які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі просили визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року № 1538-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,2310 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та надання її в оренду ОСББ «Успенська 17»; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2310 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:28:005:0009 з одночасним скасуванням цього кадастрового номера і записів № 001 та № 002 у Поземельній книзі в паперовій та електронній формі, шляхом закриття Поземельної книги номер 5110137500280050009 (кадастровий номер земельної ділянки), відкритої на цю земельну ділянку, про надання земельної ділянки в оренду, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Звернення позивачів до суду із цим позовом, зокрема, спрямоване на позбавлення ОСББ «Успенська 17» права користування земельною ділянкою. Отже, об`єктом спору у цій справі є земельна ділянка, яка перебуває в користуванні третьої особи, яку позивачі фактично бажають позбавити такого права через скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації земельної ділянки. Таке бажання позивачів і форма його реалізації вказують на приватноправовий інтерес позивачів, на захист якого по суті спрямоване це звернення до суду.

З урахуванням зазначеного належним відповідачем у справі, що розглядається, крім Одеської міської ради, є і ОСББ «Успенська 17».

Тобто у цій справі позов пред`явлено не до всіх осіб, які повинні відповідати за позовом.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Водночас ОСББ «Успенська 17» до участі у цій справі як співвідповідач не залучене, а заяв чи клопотань про залучення ОСББ «Успенська 17» позивачі не заявляли, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно з частинами першою, третьою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи суди встановили повно, але допустили неправильне застосування норм права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ОСББ «Успенська 17» сплатило судовий збір у розмірі 3 716,40 грн, а за подання касаційної скарги - 3 028,00 грн (всього 6 744,40 грн), а тому ці витрати підлягають стягненню з позивачів на його користь.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного по 3 372 (три тисячі триста сімдесят дві) гривні 20 копійок судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов