Постанова

від 29.08.2023 по справі 916/2545/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2545/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: Атаманюк В.В.

від відповідача: Ковальова К.М.

від третьої особи: Н.А. Михальченко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 (суддя Т.Г. Д`яченко, м.Одеса, повний текст складено 19.04.2023)

у справі № 916/2545/22

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Національного університету «Одеська політехніка»

за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»

про стягнення 2816993,44 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог. Процесуальні дії суду першої інстанції

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського національного політехнічного університету про стягнення 2816993,44 грн, з яких: 1995845,47грн - сума основного боргу за поставлену електричну енергію, 15% річних у розмірі 291994,93 грн, пені у розмірі 316218,48 грн та інфляційних втрат у розмірі 212934,56грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню, 15% річних та інфляційні втрати у зазначеному вище розмірі.

При цьому позивач, надаючи додаткові пояснення у справі, з урахуванням доказів, що були надані третьою особою, зазначив, що споживання електричної енергії в обсягах, що визначено у позові, відбувалось як відповідачем, так і відокремленим структурним підрозділом «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж» Національного університету «Одеська політехніка», оскільки із суб`єктного складу сторін слідує, що відповідачем за зобов`язаннями відокремленого структурного підрозділу є відповідач, який має статус юридичної особи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2545/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі».

У судовому засіданні, яке відбулось 27.02.2023, Господарським судом Одеської області протокольною ухвалою було зазначено вірну назву відповідача - Національний університет «Одеська політехніка».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Національного університету «Одеська політехніка» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» заборгованість у розмірі 2787223,15 грн, з яких: борг у розмірі 1974753,17 грн, 15% річних у розмірі 288909,09грн, пеня у розмірі 312876,65 грн, інфляційні втрати у розмірі 210684,24грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 41808,35 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази обсягу спожитої відповідачем електричної енергії, з`ясував, що відповідачем було спожито 471586кВт*год за розрахунковий період січня 2021 року, а не 476623 кВт*год, як вказав позивач у позовній заяві.

При цьому суд, відхиляючи доводи позивача, зазначив, що 5037 кВт*год було спожито не відповідачем, а іншою юридичною особою, та позивачем не доведено, що за договірними правовідносинами, що є предметом розгляду у даній справі, у відповідача виникає зобов`язання з оплати вартості спожитої електричної енергії його структурним підрозділом. До того ж, питання щодо обсягів споживання електричної енергії може бути вирішено лише між споживачем та оператором системи розподілу в межах їх договірних правовідносин щодо розподілу електричної енергії.

Встановивши неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача 1974753,17 грн основного боргу (вартість спожитої електричної енергії за січень 2021 року у розмірі 471586 кВт*год).

З огляду на те, що позивачем було здійснено нарахування на невірну суму заборгованості, суд здійснив власний перерахунок пені, інфляційних втрат та процентів річних за визначений позивачем період. За розрахунком суду, розмір пені становить 312876,65 грн, розмір 15% річних 288909,09 грн та інфляційних втрат 210684,24 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, процентів річних та інфляційних втрат, суд вказав про відсутність підстав для зменшення 15% річних та інфляційних втрат, оскільки ставка процентів річних передбачена договором та не є завищеною, а інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у даній справі скасувати в частині відмови у стягненні 21092,30 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожний фаховий коледж» є відокремленим структурним підрозділом відповідача і не являється юридичною особою, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що 5037 кВт*год було спожито не відповідачем, а іншою юридичною особою.

Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивача

У відзиві на апеляційну скаргу Національний університет «Одеська політехніка» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем було спожито 471586 кВт*год електричної енергії за січень 2021 року по 2 класу напруги, що становить 1974753,17 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: С.В. Таран, К.В. Богатиря.

У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2545/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 16.05.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/2545/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2545/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

23.05.2023 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/2545/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/2545/22. Встановлено учасникам справи строк до 15.06.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

22.06.2023 від Національного університету «Одеська політехніка» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1262/23/Д1 від 22.06.2023). Одночасно відповідач заявив клопотання про відстрочення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, яке мотивоване складнощами, що виникли внаслідок військової агресії проти України та обстрілу в ніч на 14.06.2023 університету, що призвело до пошкодження його інфраструктури.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 постановлено розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/2545/22 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд справи №916/2545/22 призначено на 08.08.2023 об 11:00год.

25.07.2023 від скаржника надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу (вх.№1262/23/Д2).

В судовому засіданні 08.08.2023 протокольною ухвалою суду продовжено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу до фактичної дати його подання та прийнято його до розгляду.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в судовому засіданні 08.08.2023 оголошено перерву до 29.08.2023 об 11:30.

За клопотанням скаржника судові засідання проводились в режимі відеоконференції.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

Наказом т.в.о. міністра освіти і науки України від 06.10.2020 №1225, серед іншого, утворено Державний університет «Одеська політехніка» (пункт 1); визначено місцезнаходження Державного університету «Одеська політехніка»: 65044, Одеська область, місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 1 (пункт 2); реорганізовано Одеський національний політехнічний університет (код згідно з ЄДРПОУ 02071045) шляхом приєднання його до Державного університету «Одеська політехніка» (пункт 3); припинено Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Одеського національного політехнічного університету» (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 03450732) (пункт 5); утворено Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка», визначивши його місцезнаходження: 65045, Одеська область, місто Одеса, вулиця Тираспольська, будинок 6 (пункт 6); надано окремі права фінансово-господарської самостійності утвореним відокремленим структурним підрозділам Державного університету «Одеська політехніка», зазначеним у пункті 6 цього наказу, зокрема права вести окремий баланс, відкриття реєстраційного рахунку в органах Державної казначейської служби з правом мати код мережі, мати печатку та штамп.

В подальшому, наказом міністра освіти і науки України від 10.12.2021 №1348 перейменовано Державний університет «Одеська політехніка» (код ЄДРПОУ: 43861328) на Національний університет «Одеська політехніка», а Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка» (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 43868632) на Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка».

З 01.01.2019 на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу Акціонерне товариство «Одесаобленерго», який надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно із постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 № 1345 «Про видачу АТ «Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з урахуванням змін, внесених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2020 №1796, відповідно до якої слово «Одесаобленерго» замінено словами «ДТЕК Одеські електромережі»).

Починаючи з 01.01.2019 Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» надає відповідачу послуги з розподілу електричної енергії, що вбачається із наявних в матеріалах справи заяв-приєднань від 27.11.2018 та від 17.12.2018, відповідно до яких Одеський національний політехнічний університет з 01.01.2019 приєднався до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії Акціонерним товариством «Одесаобленерго» (нове найменування Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі») на умовах раніше укладених договорів про постачання електричної енергії №56 (за заявою-приєднання від 27.11.2018) та №117 (за заявою-приєднання від 17.12.2018).

Згідно із графіком зняття показів засобів обліку електричної енергії, що є додатком 2 до договору №56 від 14.05.2004, покази засобів обліку відповідно до переліку об`єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються 14 15 числа кожного місяця о 0 год та оформлюються актом про обсяги використаної електричної енергії.

Додатковою угодою б/н від 10.01.2014 до договору про постачання електричної енергії №117 від 20.01.2019 визначено, що покази засобів обліку, відповідно до додатку «Перелік об`єктів Споживача», фіксуються 14 числа кожного місяця о 24 години та розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 14 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Поряд з цим, відповідач у додаткових поясненнях, наданих до суду першої інстанції, зазначав, що 05.02.2021 між ним та Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» було укладено договір №2 про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, строк надання послуг за яким становить з 01.01.2021 до 31.12.2021, а відтак, послуги з розподілу електричної енергії у цей період Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» надавало згідно із цим договором.

Матеріали справи не містять договору №2 про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 05.02.2021.

19.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», як постачальником, та Одеським національним політехнічним універститетом, як споживачем, укладено договір №2/Л2 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до пункту 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, підключених до енергетичних мереж у точках приєднання згідно переліку (додаток 3), а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно із умовами цього договору.

Строк постачання електричної енергії (надання універсальної послуги): з 01.06.2020 до 31.12.2020 (пункт 2.2. договору №2/Л2 від 19.05.2020).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, що викладена в додатку 3 до цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині проведення розрахунків (пункт 13.1. договору №2/Л2 від 19.05.2020).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, але така, що не перевищує період з 01.06.2020 до 31.12.2020 включно (пункт 13.2. договору №2/Л2 від 19.05.2020).

У заяві-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що є додатком 1 до договору №2/Л2 від 19.05.2020, зазначено, що початком постачання електричної енергії є 01.06.2020 до 31.12.2020.

Отже, до 31.12.2020 відповідачу постачання електричної енергії здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ».

В той же час, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 06.11.2018 №1344, здійснює ліцензійне постачання електричної енергії споживачу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (у відповідних редакціях) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 31.12.2022; територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

27.12.2018 позивачем, як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційну пропозицію №3 до договору; додаток №1 до комерційної пропозиції №3.

На лист Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» від 15.12.2020 №44/09-2778/ПОН Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі», яке на підставі пунктів 5, 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 виконує функції постачальника послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку, листом від 04.01.2021 №101/19/03-18 надало інформацію про точки комерційного обліку та очікуваний обсяг споживання електричної енергії по споживачам, термін дії договорів яких спливає з 01.01.2021, з додатком «Повідомлення оператора системи про точки комерційного обліку споживачів, постачання електричної енергії за якими здійснюється постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» в січні 2021 року».

Так, за даними Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», відповідача віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії».

У відповідь на лист позивача від 10.02.2021 №44/10-341/ПОН щодо надання звіту за січень 2021 року, Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» листом від 19.02.2021 №101/29/03-998 повідомило, що «Звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» направлено 10.02.2021 позивачу на електронну адресу, оригінал звіту на паперовому носії відправлено за адресою: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85 (тобто за адресою місцезнаходження позивача).

На підставі отриманих від оператора системи розподілу даних про фактичне споживання відповідачем електричної енергії, а саме, звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за січень 2021 року, позивачем складено акт № 008255 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січня 2021 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії в обсязі - 476623,00 кВт*год по 2 класу та рахунок №000002071045/13/О01/14072 від 24.02.2021 на оплату на суму 1995845,47грн.

Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» листом №44/09-0004954/ПОН від 01.01.2021 повідомлено відповідача (споживача) про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Також до цього листа надано рахунок. Крім того, на адресу відповідача відправлявся акт та договір постачальника «останньої надії» з додатками.

Однак відповідач не повернув і не підписав договір постачальника «останньої надії» з додатками та акт.

Вже під час розгляду справи в суді першої інстанції, листом від 17.03.2023 №101/29/03-3966 Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» надало уточнення щодо кодів ЄДРПОУ по звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за січень 2021 року, а саме, по споживачам:

-ВСП «ОАДФК ОНПУ» (ЕІС-код 62Z8914074300341) - у звіті вказано код ЄДРПОУ 02071045 (станом на січень 2021 року) головного підприємства ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, код ЄДРПОУ філії споживача є 03450732;

-Одеський автомобільно-дорожній коледж Одеський національний політехнічний університет (ЕІС-код 62Z2155359246502) - у звіті вказаний код ЄДРПОУ (станом на січень 2021 року) головного підприємства 02071045 (ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ), код ЄДРПОУ філії споживача є 03450732.

Також у листі від 17.03.2023 №101/29/03-3966 Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» зазначило, що у повідомленні оператора системи про точки комерційного обліку споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в січні 2021 року, направленого на адресу останнього супровідним листом від 04.01.2021 № 101/19/03-19, були вказані вищезазначені коди ЄДРПОУ як філії, так і головного підприємства.

До листа від 17.03.2023 №101/29/03-3966 Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» додало звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за січень 2021 року з кодами філії споживача, відповідно до якого споживання електричної енергії Національним університетом «Одеська політехніка» (у звіті вказана стара назва відповідача) становить 471586 кВ*год та Відокремленим структурним підрозділом «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка» (у звіті вказана стара назва цього відокремленого підрозділу) складає 5037,00 кВт*год, а разом - 476623 кВ*год.

Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що 14.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕЗЕРВ» (постачальником) та Одеським національним політехнічним університетом (споживачем) укладено договір №Е/411-21 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до пункту 2.1. якого за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, підключених до електричних мереж у точках приєднання згідно переліку (додаток 3), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно із умовами цього договору.

Строк постачання електричної енергії: 20.01.2021 до 31.12.2021 (пункт 2.2. договору №Е/411-21 від 14.01.2021).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена у заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (пункт 3.3. договору №Е/411-21 від 14.01.2021).

У заяві-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком 1 до договору №Е/411-21 від 14.01.2021, зазначено, що початком постачання є 20.01.2021 до 31.12.2021.

Позовні вимоги спрямовано на стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1995845,47 грн основного боргу за поставлену електричну енергію за січень 2021 року, 15% річних у розмірі 291994,93 грн, пені у розмірі 316218,48 грн та інфляційних втрат у розмірі 212934,56 грн.

Позиція суду апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери електроенергетики.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» (зараз і надалі в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (пункт 66 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», положення якої дублюються у пункті 3.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі Правила роздрібного ринку електричної енергії), постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначення постачальника «останньої надії» здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів може тимчасово, на строк до шести місяців, покласти обов`язки щодо виконання функцій постачальника «останньої надії» на електропостачальника державної форми власності, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям. Межі території здійснення діяльності постачальника «останньої надії» визначаються в умовах конкурсу. У межах території здійснення діяльності одного постачальника «останньої надії» не допускається провадження діяльності іншими постачальниками «останньої надії». Постачальник «останньої надії» призначається на строк до трьох років.

Як вже зазначалося, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (у відповідних редакціях) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 31.12.2022; територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Розділом 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (зараз і надалі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), встановлений порядок зміни електропостачальника.

Зокрема, пунктом 6.2.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (припинення його дії) електропостачальник за 20 днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії споживачу повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника «останньої надії», на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати, з якої такий електропостачальник припинить здійснювати постачання електричної енергії споживачу.

Початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу (пункт 6.2.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

У пункті 6.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Відповідно до частини шостої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно із пунктом 1.2.9. Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Частиною восьмою статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу (частина дев`ята статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Таким чином, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 Цивільного кодексу України).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Встановлені у цій справі обставини стосовно припинення з 01.01.2021 дії укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» договору №2/Л2 про постачання електричної енергії споживачу від 19.05.2020 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, необрання відповідачем, як споживачем, на цей момент часу іншого електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником та фактичне постачання позивачем електричної енергії такому споживачу свідчать про те, що ці обставини є такими, що визначені у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії, та, відповідно, підставою для постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

А тому у відповідності до положень статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України між позивачем (постачальником) і відповідачем (споживачем) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є додатком 1 до цього договору.

На виконання вимог частини одинадцятої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» в мережі Інтернет 27.12.2018 позивачем, як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному веб-сайті розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційну пропозицію №3 до договору; додаток №1 до комерційної пропозиції №3.

Пунктом 1.1. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» передбачено, що цей договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір) є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі постачальник).

За умовами пункту 2.1. договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Пунктом 3.1. договору визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Положеннями пункту 3.2. договору передбачено, що постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; припинення електропостачальника, не спроможного постачати електричну енергію, про що він повідомив постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу, відповідно до частини сьомої статті 64 Закону.

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (пункт 3.6. договору).

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником «останньої надії» вважаються прийнятими споживачем (пункт 3.7. договору).

Згідно із пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком до цього договору (далі - комерційна пропозиція)

Пунктами 5.2., 5.3. договору передбачено, що спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію. Ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором.

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.7. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.8. договору).

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.9.).

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (пункт 5.10. договору).

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції (пункт 5.11. договору).

Споживач здійснює оплату послуги з розподілу/передачі електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати суму вартості оплачуваної послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії у складі оплати вартості електричної енергії (пункт 5.13. договору).

Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (пункт 13.1. договору).

Умовами комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019, яка є невід`ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (пункт 4.1).

Згідно із пунктом 4.2. комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 4.4. комерційної пропозиції акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від оператора системи розподілу. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі отриманих від оператора системи розподілу даних про фактичне споживання відповідачем електричної енергії, а саме, звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за січень 2021 року, позивачем складено акт № 008255 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січня 2021 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії в обсязі - 476623,00 кВт*год по 2 класу та рахунок №000002071045/13/О01/14072 від 24.02.2021 на оплату на суму 1995845,47грн.

Дослідженням рахунку №000002071045/13/О01/14072 від 24.02.2021 колегією суддів встановлено, що останній виставлено позивачем на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», розміщеного на офіційному сайті Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в мережі інтернет.

У рахунку зазначено, що кінцевий строк постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» об`єкту (об`єктам) споживача 19.01.2021 (включно).

Також, як вбачається з рахунку, позивачем за електричну енергію по 2 класу напруги за січень 2021 року за 476623 кВт*год нараховано 1663204,56 грн без ПДВ (у тому числі з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії АТ «ДТЕК Одеські електромережі» по 2 класу напруги - 424327,92 грн без ПДВ), або 1995845,47 грн з ПДВ.

У даному випадку спірним є питання обсягу використаної відповідачем електричної енергії.

Суд першої інстанції, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази обсягу спожитої відповідачем електричної енергії, з`ясував, що відповідачем було спожито 471586кВт*год за розрахунковий період січня 2021 року, а не 476623 кВт*год, як вказав позивач у позовній заяві.

Позивач, звертаючись з апеляційною скаргою, наполягає на тому, що такий обсяг становить 476623,00 кВт*год, у зв`язку з чим оскаржує рішення суду про відмову у задоволенні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 21092,30 грн за спожиту електричну енергію відокремленим структурним підрозділом відповідача в обсязі 5037,00кВт*год.

Колегією суддів встановлено, що, як вбачається із звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за січень 2021 року з кодами філії споживача, споживання електричної енергії Національним університетом «Одеська політехніка» (у звіті вказана стара назва відповідача) становить 471586 кВ*год та Відокремленим структурним підрозділом «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка» (у звіті вказана стара назва цього відокремленого підрозділу) складає 5037,00 кВт*год, а разом - 476623 кВ*год.

Господарський суд першої інстанції, відхиляючи доводи позивача, зазначив, що 5037кВт*год було спожито не відповідачем, а іншою юридичною особою, та позивачем не доведено, що за договірними правовідносинами, що є предметом розгляду у даній справі, у відповідача виникає зобов`язання з оплати вартості спожитої електричної енергії його структурним підрозділом. До того ж, питання щодо обсягів споживання електричної енергії може бути вирішено лише між споживачем та оператором системи розподілу в межах їх договірних правовідносин щодо розподілу електричної енергії.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

За приписами частини другої статті 44 Господарського процесуального кодексу України здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (стаття 45 Господарського процесуального кодексу України).

Наведеному відповідають і приписи статті 80 Цивільного кодексу України, що юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами першою третьою, п`ятою статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини четвертої статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Таким чином, відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.

Як вже зазначалося, наказом т.в.о. міністра освіти і науки України від 06.10.2020 №1225 утворено Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка», який в подальшому наказом міністра освіти і науки України від 10.12.2021 №1348 перейменовано на Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка».

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що Національний університет «Одеська політехніка» зареєстрований як юридична особа. У відомостях про відокремлені підрозділи юридичної особи вказано, зокрема, Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка», як відокремлений структурний підрозділ.

У зв`язку з наведеним, висновок суду першої інстанції, що 5037 кВт*год було спожито не відповідачем, а іншою юридичною особою, є помилковими, оскільки Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка» не є юридичною особою.

Також колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено, що за договірними правовідносинами, що є предметом розгляду у даній справі, у відповідача виникає зобов`язання з оплати вартості спожитої електричної енергії його структурним підрозділом, адже із суб`єктного складу сторін слідує, що відповідачем за зобов`язаннями Відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка» у справі є університет, який має статус юридичної особи, натомість наділення відокремленого структурного підрозділу окремими правами фінансово-господарської самостійності, на чому наполягає Національний університет «Одеська політехніка», ще на свідчить про те, що його відокремлений структурний підрозділ може виступати відповідачем у суді. Крім того, матеріалами справи підтверджується споживання відокремленим структурним підрозділом відповідача 5037 кВт*год за січень 2021 року.

Пунктом 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Такому праву електропостачальника кореспондується встановлений у пункті 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов`язок споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем 1995845,47 грн за спожиту ним електричну енергію в обсязі у 476623,00 кВт*год.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував.

Відтак, у спірних правовідносинах відповідачем порушено умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та положення законодавства в частині повноти та своєчасності сплати за поставлену електроенергію.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що невиконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором є його порушенням у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 1995845,47 грн слід задовольнити у повному обсязі.

За змістом частини першої та другої статті 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно із частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 Господарського кодексу України).

У пункті 6.1. комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Отже, наведені умови комерційної пропозиції, яка є невід`ємною частиною договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», містять положення щодо збільшення строку нарахування штрафних санкцій, що узгоджується з положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Крім того, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема мають право пов`язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.

Враховуючи те, що відповідачем не виконані зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню у відповідності до пункту 6.1. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 за період з 05.03.2021 по 23.02.2022 у сумі 316218,48 грн на суму основного боргу у розмірі 1995845,47 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 758/1303/15-ц (пункт 26)).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільний кодекс України).

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 7.4. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 передбачено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

З урахуванням пункту 7.4. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019, яка є невід`ємною частиною договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», позивачем за період з 05.03.2021 по 23.02.2022 здійснено нарахування на суму основного боргу у розмірі 1995845,47 грн 15% річних у сумі 291994,93 грн та інфляційні втрати у сумі 212934,48 грн.

Враховуючи викладене, є правомірним нарахування позивачем 15% річних та інфляційних втрат на існуючу суму боргу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд оскаржуваного рішення суду відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховує, що скаржник в апеляційній скарзі просив скасувати рішення в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 21092,30 грн за спожиту відокремленим структурним підрозділом електричну енергію в обсязі 5037,00 кВт*год, проте не оскаржує рішення суду в частині відмови у стягненні пені, процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму 21092,30 грн, а тому рішення суду про відмову у задоволенні позову в цій частині не переглядається.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.

Тобто, обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але Господарський кодекс України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як Цивільний кодекс України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Наведені засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20.

Отже, з урахуванням викладеного вище, а також того, що Національний університет «Одеська політехніка» є неприбутковим закладом вищої освіти державної форми власності, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, враховуючи пояснення відповідача про те, що на час постачання електричної енергії Міністерством освіти і науки України виділялись кошти з Державного бюджету України тільки на виплату заробітної плати та стипендій, використання яких не за призначенням заборонено чинним законодавством, а також обставини відсутності в матеріалах справи доказів завдання позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань, суд апеляційної інстанції, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, дійшов висновку за власною ініціативою зменшити розмір пені до 10%, тобто до 31287,66 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови у стягненні 21092,30 грн основного боргу з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та неправильного застосування норм матеріального права, та ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Рішення в частині стягнення пені та розподілу судового збору слід змінити, в іншій частині рішення - залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються з відповідача у повному обсязі (пункт 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України»).

Відтак, відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за правомірно заявлені позовні вимоги покладається на відповідача у сумі 42124,73 грн, виходячи із загальної суми заборгованості у розмірі 2808315,45 грн, з яких: 1995845,47 грн сума основного боргу, 288909,09 грн - 15% річних, 312876,65 грн - пеня, 210684,24 грн - інфляційні втрати.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, судовий збір за апеляційний перегляд справи покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/2545/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 21092,30 грн. Позов в цій частині задовольнити. Рішення в частині стягнення пені та розподілу судового збору змінити.

3.В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/2545/22 залишити без змін.

4.Викласти резолютивну частину рішення суду в наступній редакції:

«1.Позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» задовольнити частково.

2.Стягнути з Національного університету «Одеська політехніка» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» заборгованість у розмірі 2808315 (два мільйони вісімсот вісім тисяч триста п`ятнадцять) грн 45 коп, з яких: 1995845 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч вісімсот сорок п`ять) грн 47 коп сума основного боргу, 288909 (двісті вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`ять) грн 09 коп - 15% річних, 31287 (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн 66 коп - пеня, 210684 (двісті десять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 24 коп - інфляційні втрати, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 42124 (сорок дві тисячі сто двадцять чотири) грн 73 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити».

5.Стягнути з Національного університету «Одеська політехніка» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 3721 /три тисячі сімсот двадцять одну/ грн 50 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/2545/22.

6.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.09.2023.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран