Ухвала

від 02.10.2023 по справі 916/2545/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/2545/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023

та рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023

у справі № 916/2545/22

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Національного університету "Одеська політехніка"

за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство „ДТЕК Одеські електромережі"

про стягнення 2 816 993,44 грн,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.09.2023 надійшла касаційна скарга Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 (повний текст складено 04.09.2023) та рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/2545/22, подана до Суду 14.09.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження постанови Південно - західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/2545/22 заявник визначив п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною 2 ст. 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Визначивши підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, в касаційній скарзі заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, однак не зазначає яку саме норму/норми права судом першої та апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також не обґрунтовує у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми/норм права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися і у який спосіб необхідно сформувати єдину практику застосування цієї норми/норм.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Однак, скаржник, посилаючись на неповне з`ясування судами обставин справи, які підтверджені доказами, що містяться в матеріалах справи та яким, за твердженням скаржника, не надано правової оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, не визначив відповідну підставу касаційного оскарження, передбачену ч. 2 ст. 287 ГПК України, та не зазначив, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій.

Крім того, резолютивна частина касаційної скарги містить неправильну дату оскаржуваної постанови Південно - західного апеляційного господарського суду у справі № 916/2545/22.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з зазначенням правильної дати оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та відповідним наведенням того, у чому полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень у даній справі з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства, а також належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження у зв`язку з неповним з`ясуванням судами обставин справи, з визначенням відповідної підстави касаційного оскарження, передбаченої ч. 2 ст. 287 ГПК України, та зазначенням, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України, на обставини щодо наявності яких не посилався скаржник.

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2 481 грн.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з Національного університету "Одеська політехніка" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 2 816 993 грн, а саме: 1 995 845,47 грн - основного боргу за поставлену електричну енергію, 291 994,93 грн - 15% річних, 212 934,56 грн пені, 316 218,48 грн інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

З оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій (тексти розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень), вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення 2 816 993,44, з яких: 1 995 845,47 грн основного боргу за поставлену електричну енергію, 15 % річних у розмірі 291 994,93 грн, пені у розмірі 316 218,48 грн та інфляційних втрат у розмірі 212 934,56 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/2545/22 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2 787 223,15 грн, з яких борг у розмірі 1 974 753,17 грн, 15 % річних у розмірі 288 909,09 грн, пеня у розмірі 312 876,65 грн, інфляційні втрати у розмірі 210 684,24 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 21 092,30 грн, позов в цій частині задоволено, рішення в частині стягнення пені та розподілу судового збору змінено, викладено резолютивну частину рішення суду в іншій редакції (з урахуванням ухвали Південно - західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 про виправлення арифметичної помилки): позовну заяву задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2 526 726,46 грн, з яких: 1 995 845,47 грн сума основного боргу, 288 909,09 грн - 15% річних, 31 287,66 грн - пеня, 210 684,24 грн - інфляційні втрати, в решті позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/2545/22 залишено без змін.

Незважаючи на те, що постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 було задоволено апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (з одночасним зменшенням розміру пені), в касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а отже, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 84 509,80 грн (2 816 993,44 грн х 1,5 %) х 200 %.

Зазначений розмір судового збору визначений Судом, виходячи з заявлених скаржником в прохальній частині вимог касаційної скарги, при цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника уточнювати вимоги касаційної скарги.

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що підтверджується актом Управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2023 № 29.1-25/516.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 84 509,80 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати: 1) касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням правильної дати оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а також необхідності відкриття касаційного провадження у зв`язку з неповним з`ясуванням судами обставин справи, з визначенням відповідної підстави касаційного оскарження, передбаченої ч. 2 ст. 287 ГПК України, та наведенням, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій; 2) докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 84 509,80 грн.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/2545/22 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.