Постанова

від 04.09.2023 по справі 917/89/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Харків Справа № 917/89/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В..

без виклику представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг", Дніпропетровська область, м. Кам`янське, (вх. №852 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 (суддя Ціленко В.А., ухвалене в м.Полтава, дата складення повного тексту - 28.03.2023р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг", Дніпропетровська область, м. Кам`янське,

до відповідача: Фермерського господарства "Фаворит-Агро-Плюс", Полтавська область, Хорольський район, с. Новачиха,

про стягнення грошових коштів в сумі 280000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Фаворит-Агро-Плюс" про стягнення штрафу за порушення умов договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №22.08.22.02 від 26.08.2022р. в сумі 280000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, як орендодавцем, після повідомлення позивачем, як орендарем у відповідності до пункту 3.1. договору про адресу та маршрут, куди мала бути передана техніка визначена умовами додатку №1 до договору, вказану техніку передано не було

На підтвердження виконання пункту 3.1. договору, позивачем було долучено до позовної заяви скріншоти листування за допомогою додатку «Телеграм» на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений в розділі 13 договору та розділі 5 додатку № 1 до договору.

З огляду на те, що орендодавцем (відповідачем) не було виконано умов пункту 3.1. договору та не надано техніку в оренду, орендар (позивач) у відповідності до умов пункту 8.3. договору направив на адресу орендодавця відповідну претензію про сплату штрафних санкцій від 07.10.2022р. №07/10-22, в якій вимагав протягом п`яти днів перерахувати на його поточний рахунок грошові кошти, проте, відповіді на вказану претензію надано не було.

На підтвердження направлення вказаної претензії орендарем (позивачем) було додано до позовної заяви копію поштової квитанції НОВА ПОШТА від 10.10.2022р. №59000874706957.

Відповідний розмір штрафних санкцій було розраховано у відповідності до переліку техніки визначеного в додатку №1 до договору, а саме: 280000,00грн. (7 одиниць техніки (комбайнів із жниварками) х 40000,00грн.).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 відмовлено в задоволені позову, з тих підстав, що додані позивачем до матеріалів справи скріншоти листування у месенджері не можуть бути прийняті в якості належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення відповідача у відповідності до умов пункту 3.1. договору про адресу та маршрут, куди мала бути передана техніка визначена умовами додатку №1 до договору, з огляду на те, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) у розумінні положень частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»", тобто не може вважатись доказом, оскільки не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Крім того, судом було зазначено про те, що з вказаних скріншотів неможливо встановити, хто саме є відправником повідомлень, яка підстава листування (відсутнє посилання на договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 22.08.22.02 від 26.08.2022р. чи додаток №1 до нього), а також не можливо перевірити чи вносились в повідомлення правки, викривлення чи виправлення.

Також, господарським судом першої інстанції не було прийнято в якості належного та допустимого доказу виконання позивачем пункту 8.3. договору, щодо направлення на адресу відповідача відповідної вимоги (претензії) про сплату штрафних санкцій 07.10.2022р. №07/10-22, копію поштової квитанції НОВА ПОШТА від 10.10.2022р. №59000874706957, оскільки у відповідності до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009р., належними доказами відправлення відповідачу претензії, є саме касовий чек або розрахункова квитанція та опис вкладень до цінного листа, відправленого на адресу відповідача, з переліком вкладених до нього документів, проте, матеріали справи відповідних доказів не містять.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №22.08.22.02 від 26.08.2022р., що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу передбаченого пунктом 8.3. договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що за взаємною згодою сторін, відповідно до умов договору, усі координаційні дії здійснювались за номером телефону НОМЕР_1 , який на той момент був зручним представникам сторін для зв`язку і повідомлений орендодавцем орендарю в усній формі, з чого апелянт робить висновок, що апелянтом, як орендарем, не було порушено умови укладеного між сторонами договору. Згодом, відповідно до доданих до позовної заяви скріншотів листування у додатку «Телеграм» здійснювалась координація та повідомлення адреси, куди має бути доставлена техніка, визначена умовами додатку №1 до договору.

Проте, як зазначає апелянт, після того, як стало зрозуміло, що з боку відповідача відбувається порушення умов договору, на номер телефону НОМЕР_1 , який скаржник визнав як фактичний номер зв`язку з підприємством відповідача, та за яким здійснювались координаційні дії, було направлено попередження про вирішення спору в майбутньому в судовому порядку.

Крім того, 10.11.2022р. о 15:49 год. на офіційну електронну адресу відповідача (fg_favorit_agro@ukr.net) було надіслано претензію про сплату штрафних санкцій від 07.10.2022р. №07/10-22, про що свідчить доданий до апеляційної скарги скріншот веб-сторінки поштової скриньки апелянта.

Проте, на думку апелянта, при ухваленні оскаржуваного рішення місцевими господарським судом не було надано належної правової оцінки вказаним обставинам справи та наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно доказів, доданих апелянтом до апеляційної скарги на підтвердження направлення на офіційну електронну адресу відповідача претензії про сплату штрафних санкцій від 07.10.2022р. №07/10-22, колегія суддів зазначає, що, апеляційним господарським судом в силу приписів Господарського процесуального кодексу України переглядаються виключно ті обставини, які були предметом розгляду місцевого господарського суду, у зв`язку із чим, додані документи, апеляційним господарським судом не розглядаються та не приймаються до уваги в якості додаткових доказів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2023р. залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" на рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом при зверненні з відповідною апеляційною скаргою не було порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду

Крім того, апеляційним господарським судом було Товариству з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" 10-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з дня вручення ухвали про залишення без руху та роз`яснено апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

16.05.2023р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 (вх.№5520).

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення не було ним отримано засобами поштового зв`язку, та про його наявність він дізнався 14.04.2023р. через сервіс "Опендатабот".

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги та перевірку обставин викладених апелянтом в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2023р. витребував у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/89/23 та відклав вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

13.06.2023р. матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2023р., у зв`язку із відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи №917/89/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2023р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" на рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" на рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 ухвалено розпочати з 07.07.2023р. без повідомлення учасників справи.

07.08.2023р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9219), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг", рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 залишити без змін.

25.08.2023р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду заперечення на відзив (вх.№10097), в яких просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення поштового зв`язку, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2023р. отримано відповідачем 18.07.2023р.

Клопотання від відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 26.08.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" (надалі - орендар) та Фермерським господарством "Фаворит-Агро-Плюс" (надалі - орендодавець) було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 22.08.22.02 (надалі - договір т.1 а.с.16-18), відповідно до умов якого орендодавець зобов`язався передати орендарю в строкове платне користування сільськогосподарську техніку (надалі - техніка) разом з обслуговуючим персоналом (надалі - екіпажем), а орендар зобов`язався прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавцю орендну плату за користування технікою (пункт 1.1. договору).

Розділом 3 договору сторони погодили порядок передачі техніки, зокрема:

- техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем в строк, додатково погоджений сторонами в додатку №1 до даного договору. Передача техніки здійснюється за адресою повідомленою орендарем у будь-який зручний для орендодавця спосіб, в тому числі в усному порядку (пункт 3.1. договору);

- передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання - передачі. Акт приймання- передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками орендаря та орендодавця (за наявності в орендодавця печатки). Відповідальність за переміщення (проїзд) техніки до місця передачі в оренду покладається на орендодавця (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі. Строк оренди: вказується сторонами в додатку №1 до даного договору, але в будь-якому випадку не раніше дати підписання акт приймання - передачі техніки в оренду.

Згідно додатку №1 до даного договору (т.1 а.с.19-20), сторони погодили перелік техніки в кількості семи одиниць, яка передається в оренду, а саме: комбайн New Holland CR 7.90 з жниварками; 4 комбайна New Holland CХ 8.80 з жниварками; 2 комбайна New Holland СR 9080 з жниварками.

Також, сторонами було погоджено орієнтовний строк, на який вказана техніка буде передана в оренду, зокрема, техніка для збору соняшника з 10.09.2022р. по 30.11.2022р. включно; техніка для збору сої з 25.09.2022р. по 30.11.2022р. включно; техніка для збору кукурудзи з 15.10.2022р. по 30.11.2022р. включно.

Пунктом 2.2. додатку № 1 до договору сторони також погодили, що у період з 01.09.2022р. орендарем спільно з представником орендодавця буде проводитись візуальний огляд техніки, що передається в оренду на відповідність її умовам договору.

Згідно з пунктом 8.1. договору, у разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до пункту 8.3. договору, за невиконання орендодавцем пункту 3.1. договору та ненадання техніки в оренду, орендодавець, на вимогу орендаря, сплачує на користь останнього штраф в розмірі 40000,00грн. за кожну одиницю техніки вказану у додатку №1 до цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 9.1. договору).

Звертаючись до суду з відповідним позовом, орендар (позивач) зазначав, що на виконання пункту 3.1. договору, з застосуванням мережі інтернет через додаток «Телеграм» на телефон уповноваженої особи, зазначений в розділі 13 договору та розділі 5 додатку № 1 до договору (тел.. НОМЕР_1) повідомив орендодавця (відповідача) про адресу та маршрут, куди мала бути направлена техніка: Сумська область с. Козельне, а також телефон та ім`я контактної особи, яка мала координувати маршрут: ОСОБА_1 тел. НОМЕР_2 .

Також, як стверджував орендар (позивач), він неодноразово звертався до орендодавця (відповідача) з проханням повідомити, чому не поставлені комбайни, проте, відповідач на телефонні дзвінки не відповідав.

На підтвердження вказаних обставин, орендарем (позивачем) було долучено до позовної заяви скріншоти з телефону від 30.08.2022р.; від 15.09.2022р.; від 17.09.2022р.; від 19.09.2022р.; від 03.10.2022р.; від 17.10.2022р.; від 21.10.2022р.; від 25.10.2022р. (т.1 а.с.9-12).

З огляду на те, що орендодавцем (відповідачем) не було виконано умов пункту 3.1. договору та не надано техніки в оренду, орендар (позивач) у відповідності до умов пункту 8.3. договору направив на адресу орендодавця відповідну претензію про сплату штрафних санкцій від 07.10.2022р. №07/10-22 (т.1 а.с.7), в якій вимагав протягом п`яти днів перерахувати на його поточний рахунок грошові кошти.

На підтвердження направлення вказаної претензії орендарем (позивачем) було додано до позовної заяви копію поштової квитанції НОВА ПОШТА від 10.10.2022р. №59000874706957 (т.1 а.с.8).

Проте, відповіді на вказану претензію надано не було, як і не було в добровільному порядку сплачено суму штрафних санкції за порушення умов пункту 3.1. договору, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" до господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Фаворит-Агро-Плюс" про стягнення штрафу за порушення умов договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №22.08.22.02 від 26.08.2022р. в сумі 280000,00грн. (т.1 а.с.1-20).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у даній справі відмовлено в задоволені позову (т.1 а.с.46-50).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Отже, договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.08.2022р. № 22.08.22.02 став підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Як було зазначено вище, розділом 3 договору сторони погодили порядок передачі техніки, а саме:

- техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем в строк, додатково погоджений сторонами в додатку №1 до даного договору. Передача техніки здійснюється за адресою повідомленою орендарем у будь-який зручний для орендодавця спосіб, в тому числі в усному порядку (пункт 3.1. договору);

- передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання - передачі. Акт приймання - передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками орендаря та орендодавця (за наявності в орендодавця печатки). Відповідальність за переміщення (проїзд) техніки до місця передачі в оренду покладається на орендодавця (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі. Строк оренди: вказується сторонами в додатку №1 до даного договору, але в будь-якому випадку не раніше дати підписання акт приймання - передачі техніки в оренду.

Згідно додатку №1 до даного договору (т.1 а.с.19-20), сторони погодили перелік техніки в кількості семи одиниць, яка передається в оренду, а саме: Комбайн New Holland CR 7.90 з жниварками; Комбайн New Holland CХ 8080 з жниварками; Комбайн New Holland CХ 8.80 з жниварками; Комбайн New Holland CХ 8.80 з жниварками; Комбайн New Holland CХ 8.80 з жниварками; Комбайн New Holland СR 9080 з жниварками; Комбайн New Holland СR 9080 з жниварками.

Також, сторонами було погоджено орієнтовний строк, на який вказана техніка буде передана в оренду, зокрема, техніка для збору соняшника з 10.09.2022р. по 30.11.2022р. включно; техніка для збору сої з 25.09.2022р. по 30.11.2022р. включно; техніка для збору кукурудзи з 15.10.2022р. по 30.11.2022р. включно.

Як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи відповідач посилається на те, що на виконання пункту 3.1. договору, з застосуванням мережі інтернет через додаток «Телеграм» на телефон уповноваженої особи, зазначений в розділі 13 договору та розділі 5 додатку № 1 до договору (тел.. НОМЕР_3) повідомив орендодавця (відповідача) про адресу та маршрут, куди ним мала бути направлена техніка: Сумська область с.Козельне, а також телефон та ім`я контактної особи, яка мала координувати маршрут: ОСОБА_1 тел. НОМЕР_2 .

Також, як стверджував орендар (апелянт), він неодноразово звертався до орендодавця (відповідача) з проханням повідомити, чому не поставлені комбайни, проте, відповідач на телефонні дзвінки не відповідав.

На підтвердження вказаних обставин, орендарем (позивачем) було долучено до позовної заяви скріншоти з телефону від 30.08.2022р.; від 15.09.2022р.; від 17.09.2022р.; від 19.09.2022р.; від 03.10.2022р.; від 17.10.2022р.; від 21.10.2022р.; від 25.10.2022р. (т.1 а.с.9-12).

З огляду на те, що орендодавцем (відповідачем) не було виконано умов пункту 3.1. договору та не надано техніки в оренду, орендар (позивач) у відповідності до умов пункту 8.3. договору направив на його адресу відповідну претензію про сплату штрафних санкцій від 07.10.2022р. №07/10-22 (т.1 а.с.7), в якій вимагав протягом п`яти днів перерахувати на його поточний рахунок грошові кошти, проте, відповіді на вказану претензію надано не було.

Відповідний розмір штрафних санкцій розраховано у відповідності до переліку техніки визначеного в додатку №1 до договору, а саме: 280000,00грн. (7 одиниць техніки (комбайнів із жниварками) х 40000,00грн.).

На підтвердження направлення вказаної претензії орендарем (позивачем) було додано до позовної заяви копію поштової квитанції НОВА ПОШТА від 10.10.2022р. №59000874706957 (т.1 а.с.8).

Судова колегія зазначає, що в частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що в якості доказів на підтвердження виконання умов пункту 3.1. договору щодо повідомлення орендодавця про адресу та маршрут, куди мала бути передана техніка визначена умовами додатку №1 до договору, апелянтом було долучено до позовної заяви скріншоти листування за допомогою додатку «Телеграм».

Однак, в контексті спірних правовідносин, судова колегія враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 29.01.2021р. у справі № 922/51/20, в якій Судом було визначено, в яких саме формах можуть існувати електронні докази, а саме: учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Разом з тим, як вірно зазначено місцевим господарським судом, додані позивачем до позовної заяви скріншоти листування, не можуть бути прийняті в якості належних та допустимих доказів, з огляду на те, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) у розумінні положень частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»", тобто не може вважатися доказом, оскільки не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Відповідна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2022р. у справі № 202/2965/21.

Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі № 916/3027/21 зазначено, що Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851-IV, які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити факти укладення між сторонами договорів та їх виконання в конкретних відносинах.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що з наданих скріншотів не можливо встановити, хто саме є відправником повідомлень, яка підстава листування (відсутнє посилання на договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 22.08.22.02 від 26.08.2022р. чи додаток №1 до нього), а також не можливо перевірити чи вносились в повідомлення правки, викривлення чи виправлення.

Щодо доданої позивачем до позовної заяви копії претензії про сплату штрафних санкцій від 07.10.2022р. №07/10-22 (т.1 а.с.7), направленої на адресу відповідача у відповідності до умов пункту 8.3. договору, судова колегія зазначає, що на підтвердження її направлення на адресу відповідача позивачем було долучено до матеріалів справи лише копію поштової квитанції НОВА ПОШТА від 10.10.2022р. №59000874706957 (т.1 а.с.8).

Разом з тим, згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., зі змінами та доповненнями, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно з вищезазначеними Правилами розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Таким чином, належними доказами відправлення відповідачу претензії, в розумінні наведених норм, є саме касовий чек або розрахункова квитанція та опис вкладень до цінного листа, відправленого на адресу відповідача, з переліком вкладених до нього документів, а саме претензії про сплату штрафних санкцій від 07.10.2022р. № 07/10-22.

Проте, матеріали справи відповідних доказів не містять.

Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020р. у справі №920/528/19.

Таким чином, враховуючи викладені вище норми права та узгоджені сторонами умови договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 22.08.22.02 від 26.08.2022р., беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 280000,00грн.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішенням господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава-Агро-Холдінг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2023р. у справі №917/89/23 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04.09.2023

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Шевель