Рішення

від 01.09.2023 по справі 915/326/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2023 року Справа № 915/326/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Херсонське шосе, 50, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 09326464)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

представник позивача адвокат Кудактіна Олександра Ігорівна,

електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС "СТАТУС", проспект Миру, 54, кв. 139, м. Миколаїв, 54056 (код ЄДРПОУ 41641594)

електронна пошта: ugneft-tov@ukr.net

до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 566 341, 26 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС «СТАТУС», фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021 в розмірі 566 341, 26 грн. та складається з: простроченого боргу по кредиту - 512 244, 98 грн., прострочених процентах по кредиту - 45 013, 99 грн., 3 % річних по простроченому основному боргу - 680, 92 грн., 3 % річних по прострочених відсотках - 7, 31 грн., інфляційні втрати від простроченого основного боргу - 8 284, 52 грн., інфляційні втрати від прострочення відсотків - 109, 54 грн.

Позивач просить суд суму судового збору в розмірі 8 495, 12 грн. стягнути в рівних частках з відповідачів по 4 247, 56 грн. з кожного.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлена належним чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2023 отримана відповідачем ОСОБА_1 27.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2023, надіслана на адресу ТОВ "АЗС "СТАТУС", повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Ухвала суду надіслана на адресу відповідача, яку вказано у ЄДРЮОФОПГФ та у позовній заяві.

Додатково ухвала суду надсилались на електронну адресу відповідача ugneft-tov@ukr.net, яка зазначена в п. 16 договору про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021.

Судом також встановлено, що відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ керівником ТОВ "АЗС СТАТУС" є ОСОБА_1 .

Адреса місця проживання відповідача ОСОБА_1 та адреса місцезнаходження відповідача ТОВ "АЗС СТАТУС" є проспект Миру, 54, кв. 139, м. Миколаїв, 54056.

Отже, суд дійшов висновку про повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвала суду направлялась на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС "СТАТУС", проспект Миру, 54, кв. 139, м. Миколаїв, 54056, вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вчинення необхідних дій з метою повідомлення відповідача про розгляд справи.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем ТОВ «АЗС «СТАТУС» (позичальником) умов укладеного між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ТОВ «АЗС «СТАТУС» договору про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021, а саме зобов`язання щодо погашення основної суми боргу (овердрафту) не пізніше останнього дня максимального строку безперервного користування. Позичальником перевищено максимальний строк безперервного користування, у зв`язку з чим кредитна заборгованість перенесена банком 02.02.2022 на рахунки з обліку простроченої заборгованості.

Станом на 23.01.2023 заборгованість Товариства становить 512 244, 98 грн. (прострочений борг по кредиту) та 45 013, 99 грн. (прострочені проценти).

За прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості та процентів банком нараховано позичальнику 3 % річних та інфляційні втрати, які заявлено до стягнення.

Позивач також зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання овердрафту між банком, позичальником та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1 від 03.09.2021.

В зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору (основного зобов`язання), банк звернувся до суду із даним позовом про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості з відповідачів (позичальника та поручителя).

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, ст. 173, 174, 175, 193, 230, 232, 345 ГК України та умовами договорів.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідачів.

Відповідачі не скористались наданим їм ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Договір про надання овердрафту.

03.09.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (банк) та ТОВ «АЗС СТАТУС» (позичальник) укладено договір про надання овердрафту № 112.10-25-103/21.

Додатками до Договору про надання овердрафту є:

- Додаток № 1 «Перелік рахунків ТОВ «АЗС «Статус» (в тому числі вкладних (депозитних), що відкриті в банківських установах, як на території України, так і за її межами)»;

- Додаток № 2 «Довідка про розшифровку рядку 2000 Форми № 2 «Звіт про фінансові результати» Форми № - 2м (№ - 2ме) «Звіту про фінансові результати» у розрізі видів економічної діяльності"»;

- Додаток № 3 «Довідка про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах».

Договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору про надання оведрафтового кредиту сторони передбачили наступне:

Відповідно до п. 2.1 договору у порядку та на умовах, визначних цим договором, банк протягом строку дії ліміту, надає позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з рахунку в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому, в межах ліміту овердрафту, внаслідок чого на зазначеному рахунку виникає Дебетове сальдо.

Відповідно до п. 2.2 договору позичальник зобов`язується використовувати овердрафт з дотриманням вимог чинного законодавства України, повернути наданий йому овердрафт, сплатити проценти за користуванням наданим йому овердрафтом та комісійні винагороди (комісії), а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Відповідно до п. 2.3 договору овердрафт вважається наданим позичальнику з моменту виникнення дебетового сальдо на рахунку, по якому банком встановлено ліміт овердрафту. Дебетове сальдо, що існує на рахунку на кінець кожного календарного дня, вважається залишком заборгованості позичальника за овердрафтом.

Відповідно до п. 2.4 договору строк дії ліміту овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених п. 4.1 договору, по « 02» вересня 2024 року або інший останній день виконання зобов`язань, визначений договором, у тому числі внаслідок відкликання овердрафту.

Відповідно до п. 2.5 договору максимальний СБК за цим договором складає 75 календарних днів. Якщо останній календарний день максимального СБК не є банківським днем, то основна сума боргу має бути погашена наступного банківського дня за таким небанківським днем.

Відповідно до п. 2.7 договору банк встановлює ліміт овердрафту по рахунку позичальника № НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 2.8 договору ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 550 000, 00 (п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Відповідно до п. 3.1 договору процента ставка за користування овердрафтом є фіксованою процентною ставкою. Розмір процентної ставки, яка застосовуються при розрахунку процентів за користування овердрафтом, визначається залежно від фактичного періоду користування кредитом та процентної ставки, яка застосовується за відповідний період строку безперервного користування овердрафтом чи після його закінчення, а саме:

Строк безперервного користування Розмір процентної ставки

Овердрафтом

3.1.1. до 7 днів (включно) 11, 0 % річних

3.1.2. від 8 до 14 днів (включно) 11, 5 % річних

3.1.3. від 15 до 30 днів (включно) 12 % річних

3.1.4. від 31 до 60 днів (включно) 12, 5 % річних

3.1.5. більше 60 днів 18, 0 % річних.

Відповідно до п. 3.1.6. договору проценти за відповідною процентною ставкою за користування овердрафтом нараховуються починаючи з дня, наступного за днем закінчення періоду нарахування процентів за попередньою процентною ставкою, і діють до закінчення періоду, передбаченого для даного розміру процентної ставки.

Відповідно до п. 3.1.7. договору проценти нараховуються методом факт/360 на основну суму боргу за строк правомірного користування овердрафтом, до якого включається день видачі овердрафту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу, частково та/або повністю, - в день фактичного повного погашення основної суми боргу і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу, частково та/або повністю, - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли овердрафт міг бути погашений без порушення встановленого цим договору строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

При нарахуванні процентів день видачі овердрафту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування овердрафтом.

Якщо умовами цього договору встановлено зобов`язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюються аналогічно до викладеного вище.

Відповідно до п. 5.1 договору протягом строку дії ліміту позичальник зобов`язаний здійснювати погашення основної суми боргу (овердрафту) не пізніше останнього дня максимального СБК або не пізніше дати закінчення строку дії ліміту, в залежності від того, яка дата настане раніше.

У випадку, якщо дата закінчення строку дії ліміту не є банківським днем, то позичальник зобов`язується погасити основну суму боргу (овердрафт) в банківський день, наступний за датою закінчення строку дії ліміту.

Відповідно до п. 5.2 договору погашення основної суми боргу (овердрафту) відбувається за рахунок коштів, що надходять на рахунок позичальника. Овердрафт вважається погашеним у випадку відсутності на рахунку дебетового сальдо на кінець дня.

Відповідно до п. 5.3 договору після відкликання овердрафту та виникнення простроченої кредитної заборгованості або у випадку обліку основної суми боргу на рахунку для обліку наданих кредитів погашення такої простроченої кредитної заборгованості або вказаної основної суми боргу здійснюється шляхом:

- договірного списання коштів з рахунку та/або інших рахунків позичальника/поручителя;

- перерахування позичальником/поручителем грошових коштів з використанням рахунку (-ів) зазначеного в п. 5.4 цього договору.

Відповідно до п. 5.4 договору погашення заборгованості за процентами та/або комісійними винагородами та/або іншими платежами, а також погашення основної суми боргу/простроченої кредитної заборгованості у випадках передбачених п. 5.3 цього договору, здійснюється шляхом договірного списання коштів з рахунків (в тому числі в межах ліміту овердрафту) чи інших (-их) поточного (-их) рахунку (-ів) позичальником та/або шляхом самостійного перерахування позичальником коштів на рахунок № UA

Позичальник зобов`язаний забезпечити наявність грошових коштів на рахунку в сумі, достатній для сплати платежів позичальника за зобов`язаннями, на дати виконання зобов`язань, передбачені цим договором. При настанні кінцевої дати сплати процентів/комісійних винагород або після неї банк здійснює договірне списання суми, належної до сплати позичальником, згідно статтею 8 договору. При відсутності коштів на рахунку позичальника банк протягом строку дії ліміту здійснює договірне списання коштів на рахунку позичальника банк протягом строку дії ліміту здійснює договірне списання коштів за рахунок невикористаного ліміту овердрафту.

При непогашенні вказаних в цьому пункті платежів, позичальник є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за цим договором по сплаті таких платежів.

Відповідно до п. 5.5 договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щомісячно у валюті овердрафту на основну суму боргу (фактичну суму заборгованості), виходячи із розрахунку фактичної кількості днів існування заборгованості за основною сумою боргу та умовної кількості 360 днів в році.

Відповідно до п. 5.6 договору проценти за користування овердрафтом нараховуються:

- в останній банківський день звітного місяця за період з першого дня видачі овердрафту/першого дня виникнення простроченої кредитної заборгованості/першого дня звітного місяця по останній день звітного місяця;

- в останній день строку дії ліміту/в день повного виконання зобов`язання, за період з першого дня звітного місяця по день, що передує останньому дню строку дії ліміту/що передує дню повного виконання зобов`язання.

У разі прострочення погашення овердрафту (в т.ч. при відкликанні овердрафту), проценти за користування позичальником овердрафтом продовжують нараховуватись на всю суми простроченої кредитної заборгованості до моменту повного виконання зобов`язання за максимальною ставкою, визначеної в п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 5.7 договору нараховані проценти на основну суму боргу сплачуються позичальником:

- щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним;

- в останній банківський день строку дії ліміту/в день повного виконання зобов`язання.

Перший раз позичальник сплачує нараховані проценти не пізніше « 10» жовтня 2021 року .

Відповідно до п. 6.1 договору зобов`язання банку за договором є відкличними. Банк має безумовне право відповідно до домовленостей сторін, викладених в цьому договорі, призупинити надання овердрафту або відкликати овердрафт, у тому числі з підстав (але не обмежуючись ними) порушення або невиконання позичальником вимог, визначених договором тощо.

Відповідно до п. 6.2 договору сторони досягли згоди про те, що призупинення надання овердрафту здійснюється за настання вказаних в договорі умов в порядку, зазначеному в договорі, без необхідності направлення письмових повідомлень позичальнику при призупинення надання овердрафту при цьому інформація щодо призупинення надання овердрафту може направлятись позичальнику засобами клієнт-банку в день його здійснення або інформація щодо цього може зазначатись банком у повідомленні, яке може направлятися банком позичальнику в порядку, передбаченому п. 15.4 та п. 15.5 договору.

Відповідно до п. 6.3 договору банк може призупинити надання овердрафту та відкликати овердрафт за наступних умов, зокрема:

6.3.1 тривалість СБК за отримання позичальником овердрафтом перевищила 60 (шістдесят) календарних днів, незалежно від того, який максимальний СБК встановлений для рахунку позичальника цим договором. Призупинення надання овердрафту здійснюється з наступного банківського дня після закінчення вказаного 60-денного періоду СБК. Банк поновлює надання овердрафту позичальнику, а зазначене в цьому пункті призупинення овердрафту вважається скасованим, якщо основна сума боргу позичальника буде повністю погашена до закінчення максимального СБК та в цей період не буде мати місце інше обставина, що відповідно до умов цього договору є підставою для призупинення надання овердрафту та/або відкликання овердрафту. Факт погашення або непогашення основної суми боргу визначається за даними обліку заборгованості по рахунку, який здійснює банк. Якщо основна сума боргу не буде повністю погашена до закінчення максимального СБК, з наступного банківського дня після закінчення максимального СБК, овердрафт вважається відкликаним та з цієї дати заборгованість щодо відкликаної суми овердрафту вважається простроченою.

Відповідно до п.п. 2 п. 1.1 договору відкликання овердрафту - повне припинення надання овердрафту, яке передбачає вимогу банку до позичальника здійснити повне виконання зобов`язання на дату такого відкликання у випадку та порядку, передбачених цим договором. У випадку відкликання овердрафту у позичальника виникає прострочена кредитна заборгованість в розмірі основної суми боргу і дебетове сальдо за рахунком обнуляється, а банк звільняється від зобов`язань (зобов`язання банку припиняються), що випливають з договору в частині надання позичальнику овердрафту, в тому числі скасовується дія ліміту овердрафту (без можливості його подальшого поновлення) та у позичальника в день виникнення простроченої кредитної заборгованості виникає обов`язок в повному обсязі виконати зобов`язання, в тому числі в частині сплати процентів, комісій, пені, штрафів, неустойки та інших платежів, а також відшкодування витрат та збитків банку, що нараховані на таку дату.

Відповідно до п. 7.1 договору виконання позичальником зобов`язання за цим договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується порукою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідно до п. 11.1 договору у разі відкликання овердрафту, якщо не мала місце обставина щодо скасування такого відкликання, погашення простроченої кредитної заборгованості відбувається згідно з умовами п. 5.3 договору.

Відповідно до п. 12.4 договору у разі прострочення позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в тому числі після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняють нараховуватись проценти за користування кредитом, а згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу в наступному розмірі:

1) 21, 0 % (двадцять один) процент річних від простроченої суми (у разі прострочення повернення основної суми боргу, яке позичальник повинен здійснити у зв`язку з відкликанням овердрафту в порядку, передбаченому пп. 6.3-6.5 цього договору або у зв`язку з настанням остаточного терміну повернення овердрафту, визначеного п. 2.4 договору);

2) 18, 0 % (вісімнадцять) процентів річних від простроченої суми (у разі прострочення повернення основної суми боргу (відповідної її частини) в інших випадках, відмінних від тих, які визначені пп. 1 п. 12.4 цього договору),

які підлягають сплаті за весь час прострочення до дня фактичного повернення простроченої основної суми боргу або відповідної її частини. Зазначені в цьому підпункті проценти не є неустойкою, штрафом, пенею та сплачуються щомісячно у строки, аналогічні тим, які визначені п. 5.4 договору.

Відповідно до п. 12.4.1 договору проценти за вказаною в п. 12.4 договору ставкою нараховуються методом факт/360 на суму простроченої основної суми боргу або відповідної її частини починаючи з дня (включно), наступного за днем, в який відповідно до умов цього договору основна сума боргу або відповідна її частина підлягала поверненню позичальником, в тому числі, але не виключно, у зв`язку з:

- настанням термінів/спливу строків повернення основної суми боргу або відповідної її частини, визначених відповідно до п. 2.4 цього договору;

- настання термінів/спливу строків виконанням вимоги банку про відкликання овердрафту, визначених п. 6.3-6.5 цього договору;

- виникненням інших обставин/подій, у зв`язку з якими відповідно до цього договору або законодавства термін повернення овердрафту або його частини вважається таким, що настав.

Відповідно до п. 15.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками кожної сторони та скріплено їх підписів відбитками печаток сторін (за бажанням) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Банком 03.09.2021 було встановлено по рахунку позичальника ТОВ "АЗС "СТАТУС" ліміт овердрафту в сумі 550 000, 00 грн. з максимальним строком безперервного користування кредитом 75 календарних днів та остаточним терміном повернення 02.09.2024.

Починаючи з 03.09.2021 по 02.02.2022 банком здійснювалось овердрафтове кредитування ТОВ «АЗС «СТАТУС» в межах максимального строку, встановленого п. 2.8 договору, на рахунок позичальника, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 03.09.2021 по 20.01.2023.

Враховуючи, що позичальником порушено умови договору та перевищено максимальний строк СБК, Банком відповідно до умов п. 6.3.1 договору кредитна заборгованість 02.02.2022 перенесена на рахунки простроченої заборгованості, як наслідок, овердрафт вважається відкликаним з 02.02.2022.

Судом встановлено, що 20.01.2022 позивач направив на адресу позичальника ТОВ «АЗС «СТАТУС» повідомлення про призупинення овердрафту № 112.13-50/2060 від 20.01.2022, в якому повідомив про призупинення надання овердрафту з 17.01.2022 у зв`язку з перевищенням 60 (шістдесяти) календарних днів тривалості СБК за отриманим позичальником овердрафтом.

Факт отримання повідомлення підтверджується підписом керівника Товариства ОСОБА_1 на повідомленні № 112.13-50/2060.

10.10.2022 позивач направив на адресу позичальника ТОВ «АЗС «Статус» повідомлення про відкликання овердрафту № 112.20-11/32390/2022-14/ВИХ від 10.10.2022, в якому повідомив про відкликання ліміту овердрафту та вимагав негайно повернути суму кредиту, всю суму нарахованих процентів за користування кредитом, 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 537 911, 80 грн.

Факт направлення банком повідомлення підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Всього за вищевказаний період користування кредитними коштами позичальнику надано кредитних коштів на загальну суму 517 782, 38 грн. Після перенесення кредитної заборгованості на рахунки простроченої заборгованості позичальником погашено 5 537, 40 грн. Таким чином, заборгованість позичальника перед банком становить 512 244, 98 грн. (517 782, 38 грн. - 5 537, 40 грн.).

Отже, позичальником ТОВ "АЗС "СТАТУС" порушено умови п. 2.5, 5.1, 5.2 договору про надання овердрафту щодо погашення основної суми боргу (овердрафту) у встановлений умовами договору строк, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом (основний борг) в сумі 512 244, 98 грн., яка перенесена на рахунки простроченої заборгованості, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_2 за період з 03.09.2021 по 20.01.2023 та розрахунком заборгованості.

Суду не подано доказів погашення вищевказаної суми заборгованості.

Судом також встановлено, що позивачем відповідно до п. 3.1, 3.1.6, 3.1.7, 5.6 договору про надання овердрафту нараховано проценти по кредиту за період користування кредитом з 03.09.2021 по 20.01.2023 в загальні сумі 117 061, 29 грн., а позичальником погашено проценти за користування кредитом 72 047, 30 грн. Отже, заборгованість становить 45 013, 99 грн. (117 061, 29 грн. - 72 047, 30 грн.).

При цьому, судом встановлено, що Банком нараховано позичальнику проценти за користування кредитом за період з 02.02.2022 по 20.01.2023 в загальній сумі 90 976, 03 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 45 013, 99 грн. - суми заборгованості по прострочених процентах.

Детальний розрахунок, виконаний позивачем, наявний в матеріалах справи.

Нарахування відсотків за договором підтверджується банківською випискою за період з 03.09.2021 по 20.01.2023.

Судом також встановлено, що позивачем нараховано позичальнику відповідно до ст. 625 ЦК України:

- 680, 92 грн. - сума 3 % річних, нарахованих за період з 08.02.2022 по 23.02.2022 на суму простроченого основного боргу;

- 7, 31 грн. - сума 3 % річних, нарахованих за період з 11.02.2022 по 23.02.2022, на суму прострочених процентів;

- 8 284, 52 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2022 на суму простроченого основного боргу;

- 109, 54 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2022 на суму прострочених процентів.

Детальний розрахунок, виконаний позивачем, наявний в матеріалах справи.

3.2. Договір поруки.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ «АЗС «СТАТУС» за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021 укладено договір поруки № 1 від 03.09.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» (кредитор) та громадянкою України ОСОБА_1 (поручитель).

Додатком до Договору поруки є Додаток № 1 «Перелік рахунків поручителя».

Договір поруки та додаток підписані сторонами та скріплені печаткою банку.

Умовами договору поруки сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, утому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі:

2.2.1 повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначенні кредитним договором;

2.2.2 не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.5 договору поруки поручитель також відповідає перед кредитором за повернення боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).

Відповідно до п. 3.2 договору поруки виконання поручителем договору у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) боржником зобов`язання:

3.2.2 у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушення зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

3.2.3 кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо причому як в повному обсязі, так і частково.

3.2.7 у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, визначеному у вимозі.

Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв`язку при відправленні кредитором поручителю зазначеної вище вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, визначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги кредитора, при особистому отриманні першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора.

3.2.8 у випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп. 3.2.4 цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором.

3.2.9 кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання зобов`язання.

Відповідно до пп. 10.1.1 договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, позивач 10.10.2022 направив на адресу поручителя ОСОБА_1 вимогу про виконання порушеного зобов`язання № 112.20-11/32391/2022-17/ВИХ, в якому банк вимагав протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги, виконати обов`язок ТОВ «АЗС «СТАТУС» за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021 та погасити кредитну заборгованість станом на 01.10.2022 в загальному розмірі 537 911, 80 грн.

Факт направлення банком вимоги підтверджується описом вкладення.

Суду не подано доказів погашення заборгованості поручителем.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідачів як солідарних боржників заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором про надання овердрафту.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору овердрафту та договору поруки виникли господарські зобов`язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.1. Щодо стягнення основної заборгованості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Щодо змісту поняття "користування кредитом" Велика Палата Верховного Суду в п. 76-78, 80 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила, що позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Поняття "користування кредитом", яким послуговуються скаржники, є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) (тут і далі - в редакції від 04.07.2018), встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Відповідно до п. 1 Положення терміни вживаються в такому значенні:

- бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

- клієнтські рахунки - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу);

- первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;

- регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

У п. 42-43 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 45, 46 Положення касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Відповідно до п. 59 Положення банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.

У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов`язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до абз. 1 п. 60 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Відповідно до п. 62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова ВП ВС від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12).

Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання (постанова ВП ВС від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16).

З огляду на наведене, банківські виписки по особовому рахунку позичальника ТОВ "АЗС "СТАТУС" є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов`язань за договором овердрафту, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та невиконання останнім своїх грошових зобов`язань за зазначеним кредитним договором щодо повернення суми кредиту (основного боргу).

Як встановлено судом вище, позичальником ТОВ "АЗС "СТАТУС" порушено умови п. 2.5, 5.1, 5.2 договору про надання овердрафту щодо погашення основної суми боргу (овердрафту) у встановлений умовами договору строк, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом (основний борг) в сумі 512 244, 98 грн., яка перенесена на рахунки простроченої заборгованості, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_2 за період з 03.09.2021 по 20.01.2023 та розрахунком заборгованості.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до п. 2.4 договору строк дії ліміту овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених п. 4.1 договору, по « 02» вересня 2024 року або інший останній день виконання зобов`язань, визначений договором, у тому числі внаслідок відкликання овердрафту.

Умовами договору овердрафту сторони погодили, що зобов`язання банку за договором є відкличними, зокрема, у випадку порушення або невиконання позичальником умов договору банк має право зупинити або відкликати овердрафт (п. 6.1, п. 6.3 договору). Так, за умовами п. 6.3, п. 6.3.1 договору банк може призупинити надання овердрафту та відкликати овердрафт за наступних умов, зокрема: тривалість СБК за отримання позичальником овердрафтом перевищила 60 (шістдесят) календарних днів, незалежно від того, який максимальний СБК встановлений для рахунку позичальника цим договором. Якщо основна сума боргу не буде повністю погашена до закінчення максимального СБК, з наступного банківського дня після закінчення максимального СБК, овердрафт вважається відкликаним та з цієї дати заборгованість щодо відкликаної суми овердрафту вважається простроченою. В свою чергу, відповідно до п.п. 2 п. 1.1 договору відкликання овердрафту - повне припинення надання овердрафту, яке передбачає вимогу банку до позичальника здійснити повне виконання зобов`язання на дату такого відкликання у випадку та порядку, передбачених цим договором. У випадку відкликання овердрафту у позичальника виникає прострочена кредитна заборгованість в розмірі основної суми боргу та в день виникнення простроченої кредитної заборгованості виникає обов`язок в повному обсязі виконати зобов`язання.

Враховуючи, що позичальником порушено умови договору та перевищено максимальний строк СБК, Банком відповідно до умов п. 6.3.1 договору кредитна заборгованість 02.02.2022 перенесена на рахунки простроченої заборгованості. Отже, овердрафт вважається відкликаним з 02.02.2022, строк повернення кредитних коштів є таким, що настав (п. 2.4 договору) та у позичальника виник обов`язок повернути всю суму заборгованості (основного боргу) в силу умов п.п. 2 п. 1.1, п. 6.3, п. 6.3.1 договору.

Суду не подано доказів погашення вищевказаної суми заборгованості.

Отже, позовна вимога про стягнення суми заборгованості за договором овердрафту в сумі 512 244, 98 грн. є обґрунтованою.

4.2. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами, а також 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

В п. 81, 87, 91, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування Велика Палата Верховного Суду в п. 114-116, 122-123, 128 постанови від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила наступне.

Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

Тобто твердження скаржників про те, що проценти за "користування кредитом" нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 141 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).

Приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін) (п. 143 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).

Відповідно до п. 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу (постанова Великої Палати ВС від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц).

Судом встановлено, що позивачем відповідно до п. 3.1, 3.1.6, 3.1.7, 5.6 договору про надання овердрафту нараховано проценти по кредиту за період користування кредитом з 03.09.2021 по 20.01.2023 в загальні сумі 117 061, 29 грн., а позичальником погашено проценти за користування кредитом 72 047, 30 грн. Отже, заборгованість становить 45 013, 99 грн. (117 061, 29 грн. - 72 047, 30 грн.).

При цьому, судом встановлено, що Банком нараховано позичальнику проценти за користування кредитом за період з 02.02.2022 по 20.01.2023 в загальній сумі 90 976, 03 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 45 013, 99 грн. - суми заборгованості по прострочених процентах.

Як вказано судом вище, у зв`язку з порушення позичальником умов договору (тривалість СБК перевищила 60 днів) та несплатою заборгованості у межах максимального строку СБК (75 днів), Банком відповідно до умов п. 6.3.1 договору кредитна заборгованість 02.02.2022 перенесена на рахунки простроченої заборгованості. Отже, овердрафт вважається відкликаним з 02.02.2022, строк повернення кредитних коштів є таким, що настав (п. 2.4 договору) та у позичальника виник обов`язок повернути всю суму заборгованості (основного боргу) в силу умов п.п. 2 п. 1.1, п. 6.3, п. 6.3.1 договору.

Таким чином, після настання строку кредитування (02.02.2022) користування позичальником грошовими коштами є неправомірним, а відтак банк має право на нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.

Враховуючи, що в спірному випадку позивачем Банком нараховано проценти поза межами строку кредитування та заявлено до стягнення проценти саме як проценти "за користування кредитом" (правомірне користування кредитом) (п. 3.1 договору), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення процентів в сумі 45 013, 99 грн., оскільки після настання строку кредитування можуть нараховуватись проценти відповідно до ст. 625 ЦК України. Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 45 013, 99 грн. - суми заборгованості по прострочених процентах.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України та умов п. 12.4 договору обгрунтованим та підставним є нарахування 680, 92 грн. - суми 3 % річних, нарахованих за період з 08.02.2022 по 23.02.2022 на суму простроченого основного боргу, а також 7, 31 грн. - суми 3 % річних, нарахованих за період з 11.02.2022 по 23.02.2022, на суму прострочених процентів. Крім того, обґрунтованим та підставним є нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України 8 284, 52 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2022 на суму простроченого основного боргу та 109, 54 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2022 на суму прострочених процентів. Розрахунок суми 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. В цій частині позовна вимога є обґрунтованою.

4.3. Щодо стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вказано вище з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ «АЗС «СТАТУС» за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» (кредитор) та громадянкою України ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 1 від 03.09.2021.

В зв`язку з порушенням позичальником ТОВ «АЗС «СТАТУС» виконання умов договору овердрафту, позивачем 10.10.2022 направлено на адресу поручителя ОСОБА_1 вимогу про виконання порушеного зобов`язання № 112.20-11/32391/2022-17/ВИХ, в якому банк вимагав протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги, виконати обов`язок ТОВ «АЗС «СТАТУС» за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021 та погасити кредитну заборгованість.

Суду не подано доказів погашення відповідачами заборгованості за договором овердрафту, строк оплати якої настав, як і не спростовано позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог банку про стягнення з боржника (позичальника) та поручителя в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором (заборгованості за основною сумою овердрафту) в розмірі 512 244, 98 грн., а також 680, 92 грн. - суми 3 % річних, нарахованих на суму простроченого основного боргу; 7, 31 грн. - суми 3 % річних, нарахованих на суму прострочених процентів; 8 284, 52 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого основного боргу та 109, 54 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих на суму прострочених процентів. В цій частині позов задоволено.

В решті позову в частині стягнення 45 013, 99 грн. - суми заборгованості по прострочених процентах судом відмовлено, у зв`язку з безпідставністю.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачено (постанова КГС ВС від 22.10.2020 у справі № 904/4105/18).

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, 25.09.2018 у справі № 904/5580/16, від 13.07.2020 у справі № 476/489/17 (провадження № 61-39866 св 18).

Судовий збір в розмірі 7 819, 92 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідачів порівну з кожного по 3 909, 96 грн.

Судовий збір в розмірі 675, 20 грн. згідно ст. 129 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС "СТАТУС", проспект Миру, 54, кв. 139, м. Миколаїв, 54056 (код ЄДРПОУ 41641594) та з відповідача фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) (24.06.1979 р н.) на користь позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Херсонське шосе, 50, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 09326464) заборгованість за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021:

- 512 244, 98 грн. (п`ятсот дванадцять тисяч двісті сорок чотири грн. 98 коп.) - простроченого боргу по кредиту;

- 680, 92 грн. (шістсот вісімдесят грн. 92 коп.) - 3 % річних по простроченому основному боргу;

- 7, 31 грн. (сім грн. 31 коп.) - 3 % річних по прострочених відсотках;

- 8 284, 52 грн. (вісім тисяч двісті вісімдесят чотири грн. 52 коп.) - інфляційні втрати від прострочення основного боргу;

- 109, 54 грн. (сто дев`ять грн. 54 коп.) - інфляційні втрати від прострочення відсотків.

3. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС "СТАТУС", проспект Миру, 54, кв. 139, м. Миколаїв, 54056 (код ЄДРПОУ 41641594) на користь позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Херсонське шосе, 50, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 09326464):

- 3 909, 96 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`ять грн. 96 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з відповідача фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) (24.06.1979 р н.) на користь позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Херсонське шосе, 50, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 09326464):

- 3 909, 96 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`ять грн. 96 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

6. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.09.2023

Суддя Е.М. Олейняш